Адвокат Лихачов. Юридична консультація для військових та цивільних

▫️До суду з позовом звернувся чоловік. В заяві він просив визнати протиправною бездіяльність ТЦК щодо нерозгляду його заяви на відстрочку та зобов’язати розглянути вказану заяву.▫️Свої вимоги військовозобов’язаний обґрунтував тим, що він звернувся з заявою про надання відстрочки до ТЦК на підставі того, що його дядько - особа з інвалідністю 1 групи, яка потребує постійного догляду. Чоловік вказав, що інших рідних у дядька немає. Крім того, до заяви було додано всі необхідні документи, що підтверджують його право на відстрочку. Керуючись вимогами законодавства, заяву він направив поштою.▫️У відповіді на цю заяву представники ТЦК зазначили, що особа має особисто звернутися до ТЦК та СП для отримання відстрочки, та мати при собі оригінали документів, які були додані до заяви.▫️Розглянувши матеріали справи, суд вказав, що законодавство не вимагає особистого відвідування ТЦК та СП для подання заяви та документів на відстрочку. Обов'язок «особисто повідомити» не означає «особисто прибути».  Таким чином суд вважає, що чоловік дотримався процедури особистого подання (направлення) заяви на відстрочку та документів.Враховуючи вищенаведене, суд задовольнив позовні вимоги чоловіка.Таку позицію висловив Тернопільський окружний адміністративний суд у рішенні від 5 серпня 2024 року  

▫️Чоловік звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення.Свої вимоги чоловік обґрунтовував тим, що 21 травня він прибув до ТЦК та СП для уточнення своїх даних. Але замість проходження процедури уточнення даних працівники ТЦК склали постанову про адміністративне порушення за невиконання вимог законодавства про військовий облік.Окрім того, чоловік зазначає, що при оформленні постанови були допущені процесуальні порушення. Зокрема постанова складалася не керівником відповідного ТЦК. Також чоловік зазначав, що жодного повідомлення чи виклика від ТЦК раніше він не отримував, а тому у нього не було обов’язку самостійно з’являтися до ТЦК.▫️ Суд вказав, що постанова не містить викладу обставин справи, зі змісту постанови не зрозуміло, що саме було скоєно військовозобов'язаним. Окрім того, суд зазначив, що обов’язок прибути до ТЦК та СП у військовозобов'язаного виникає у випадку його виклику. Суд вказує, що жодного доказу повідомлення чоловіка про необхідність прибути до “військкомату” матеріали справи не містять.▫️Тож ТЦК та СП не довів правомірність свого рішення.Суд задовольнив позов та скасував постанову про адміністративне правопорушення.Таку позицію висловив Солом'янський районний суд м. Києва 23 липня 2024 року у справі №760/13017/24

Чоловік звернувся до суду, щоб визнати незаконною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Він зазначив, що з'явився по повістці про виклик до ТЦК та СП для уточнення облікових даних та проходження військово-лікарської комісії. Однак у цей же день офіцер відділення склав проти нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП (порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку).Підставою накладення штрафу у розмірі 17 000 гривень стала неявка військовозобов'язаного протягом 5 років до ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних.Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що обов’язок звіряти не рідше одного разу на 5 років власні персональні дані з обліковими даними ТЦК та СП був введений тільки в січні 2023 року. З огляду на це, військовозобов'язаний не порушив вимоги законодавства, бо з моменту вступу в законну силу нововведення п'ятирічний строк, протягом якого він зобов'язаний здійснити звірку власних персональних даних з обліковими даними ТЦК та СП, ще не сплинув.Отже, суд визнав незаконною постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та скасував накладення штрафу у розмірі 17000 грн.Детальніше: Рішення П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2024 року зі справи № 190/1339/24

Процедура подання та оформлення документів для призначення компенсації по догляду на непрофесійній основі регулюється постановою Уряду № 859.Право на отримання фінансової підтримки мають доглядачі, які на непрофесійній основі наглядають за:🟡 особами з інвалідністю I групи;🟡 дітьми з інвалідністю;🟡 громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;🟡 невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;🟡 дітьми, яким не встановлено інвалідність, але мають певні захворювання.Водночас, компенсація НЕ призначається у таких випадках:вищезазначені особи вже одержують: ▫️соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду;▫️виплати на догляд, передбачені Законами України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);▫️доглядачі отримують фінансове відшкодування, встановлене Законом України “Про психіатричну допомогу”;▫️доглядачі надають соціальні послуги з догляду, але на професійній основі.Для того, щоб оформити компенсацію потрібно звернутись до органів соціального захисту населення сільських, селищних, міських рад за місцем проживання осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі або до ЦНАП.Зверніть увагу, що доглядач може отримати лише одну компенсацію незалежно від кількості осіб, за якими він наглядає.Більш детальну інформацію ви можете дізнатися на наших індивідуальних консультаціях.

▫️Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень більшість із досліджених нами рішень про адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП були скасовані.Нагадаємо, що ст. 210 передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку.▫️Одна з підстав для скасування штрафів, передбачених за вказане правопорушення, порушення процедури притягнення до відповідальності. ▫️Окрім того, суди звертають увагу, чи мав повноваження представник ТЦК притягнути людину до відповідальності.Досить часто суди скасовують штрафи за дії, які людина вчинила до набуття чинності нової редакції статті 210 КУпАП.▫️Наприклад, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у своєму рішенні по справі № 202/8578/24 від 6 серпня 2024 року вказав, що чоловік не міг вчинити правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки норма ч. 3 ст. 210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024 року, одночасно з вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що військовозобов’язаний і зробив 22.06.2024 року.▫️Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в рішенні по справі № 202/8578/24 вказав, що ні в протоколі, ні в постанові не зазначено такої кваліфікуючої ознаки як повторність при тому, що дії особи станом на винесення відповідачем постанови кваліфіковано як за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративній відповідальності (ч.2 ст.210 КУпАП).▫️Слід розуміти, що суди розглядають кожну справу індивідуально, тому перед оскарженням постанови потрібно детально вивчити матеріали справи.

▫️Якщо переглянути перелік категорій осіб, які не підлягають призову, визначений ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, то можна дійти висновку, що релігійні переконання не надають людині права на відстрочку.Остаточну крапку в цьому питанні поставив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 13 червня 2024 року по справі № 601/2491/22.▫️Відповідно до обставин справи чоловік, який належить до християнської спільноти, звернувся до ТЦК та СП із заявою про звільнення його від призову або ж направлення на альтернативну (невійськову) службу. Однак представники ТЦК відмовили у задоволенні вимог військовозобов’язаного та вручили йому бойову повістку. У зв'язку неявкою чоловіка було висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.▫️Розглянувши обставини справи, суд першої інстанції визнав невинуватим військовозобовязаного.▫️ Натомість апеляційний суд при перегляді вироку місцевого суду ухвалив у справі новий вирок, яким встановив вину чоловіка і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років.У свою чергу Верховний суд зазначив, що можливості заміни військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період законодавство не визначає.Тобто жодні релігійні переконання не надають придатному до військової служби громадянину України права на відстрочку під час мобілізації.Крім того, Верховний суд звернув увагу, що призов на військову службу по мобілізації не означає автоматично, що людина повинна брати до рук зброю. Такий військовозобов'язаний, зважаючи на його релігійні переконання, може брати участь у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та здійсненні інших робіт, не пов'язаних із використанням зброї.З огляду на це, чоловік з релігійними переконаннями був притягнутий до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.Детальніше: Постанова Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду  від 13 червня 2024 року по справі № 601/2491/22.

▫️ Відповідно до обставин справи, чоловік, який заброньований на підприємстві та мав відстрочку до вересня 2024 року, був незаконно призваний на військову службу.   У подальшому мобілізований звернувся з рапортом до командира військової частини про звільнення з військової служби. Однак командування відмовило йому у зв’язку з тим, що звільнення на підставі бронювання не передбачено законодавством.▫️ Не погоджуючись із цим рішенням, мобілізований вирішив оскаржити протиправні дії військової частини через суд.▫️ Проаналізувавши обставини справи, суд встановив, що чоловік дійсно не підлягав мобілізації з огляду на бронювання.Крім того, суд зазначив, що необізнаність командування військової частини про наявність броні та права на відстрочку у військовозобовязаного не спростовує того факту, що він не міг бути призваний військову службу під час мобілізації.Отже, суд вирішив скасувати наказ про призов на військову службу під час мобілізації заброньованого та зобов'язав військову частину прийняти рішення про його звільнення. Детальніше: Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 р. по справі № 300/4328/24

Відповідаємо на запитання, що надходять останнім часом: чи дійсно деякі категорії військовозобов'язаних втратили право на відстрочку саме з 1 серпня 2024 року, адже така інформація розповсюджується на різних інтернет-ресурсах. Насправді зміни були введені ще 18 травня 2024 року у зв'язку з набранням чинності Закону України № 3633-IX, який визначив нові правила надання відстрочки від призову під час мобілізації.Нагадуємо про те, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:🟡 студенти денної чи дуальної форми навчання, якщо вони здобувають рівень освіти вищий за попередній;🟡 жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, але за умови відсутності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;🟡 батьки-одинаки, у випадку коли другий з батьків дитини:1)  помер, 2) позбавлений батьківських прав,3) визнаний зниклим безвісти чи безвісно відсутнім, оголошений померлим,4) відбуває покарання у місцях позбавлення волі,5) у разі наявності рішення суду про самостійне виховання та утримання дитини.🟡 особи, яким встановлена інвалідність будь-якої групи; 🟡 особи, які висновком ВЛК визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням ВЛК);🟡 особи, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;🟡 особи, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, однак лише встановленої внаслідок:▫️онкологічного захворювання, ▫️відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, ▫️також за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.🟡 жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули чи зникли безвісти під час участі в бойових діях. Важливо звернути увагу, що повнорідний (рідний) брат —  це той, хто має спільних батька та матір зі своїм суродженцем.Детальний перелік військовозобов'язаних, які можуть оформити відстрочку, закріплений у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

16.05.2024 року Кабінет Міністрів прийняв Постанову № 560, якою затверджено порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період.Ця Постанова регулює питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.Для розгляду питань про надання відстрочки військовозобов’язаним при районних ТЦК та СП створюються спеціальні комісії.Тим військовозобов’язаним, хто має підстави для отримання відстрочки, слід звернутися з заявою до ТЦК та СП за місцем обліку.Відповідно до пункту 60 Постанови комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.Тобто для підтвердження наявності підстав для відстрочки комісії зобов’язані звертатися до електронних реєстрів, а якщо там немає інформації, готувати запити до державних органів.Цей пункт знижує вірогідність отримати відмову за формальною підставою.Виникли проблеми з отриманням відстрочки від призову під час мобілізації? Звертайтеся за кваліфікованою юридичною допомогою до наших адвокатів. ✔️Зручно замовити консультацію та супровід по вашому питанню можна в такий спосіб:▫️зателефонувати за номером:+38 (097) 909 80 90.▫️надіслати повідомлення за вказаним номером на Viber, Telegram, Whatsapp, Signal.

До суду звернувся військовий з позовом до військової частини. У своєму зверненні чоловік просив визнати протиправною бездіяльність частини щодо непроведення повного розрахунку при звільненні зі служби. Військовий зазначав, що частина не виплатила йому грошове забезпечення за період з 09.01.2023 року по 03.05.2024 року з використанням прожиткового мінімуму у відповідному році, компенсацію за невикористані дні відпустки, яка надається учасникам бойових дій, та допомогу на оздоровлення за 2023-2024 роки.🟡 В обґрунтування позовних вимог чоловік зазначав, що він проходив службу за призовом під час мобілізації. 03.05.2024 року військовий був виключений зі списків особового складу частини, але зазначених виплат так і не отримав. Військовий усно та письмово звертався до військової частини, але не отримав відповіді.🟡 Представник військової частини не визнав вимоги військового. В заперечення зазначив, що чоловік не був звільнений з військової служби. Відповідно до наказу командира частини позивача було переведено до іншого місця служби. Таким чином у частини не виник обов’язок виплачувати військовому компенсацію за невикористані дні відпустки. Крім того, представник частини  стверджував, що військовому було виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2023 та 2024 роки.Що стосується виплати грошового забезпечення за урахуванням показника прожиткового мінімуму представник зазначив, що частина діяла відповідно до пункту 4 Постанови №704 КМУ.🟡 Розглянувши матеріали справи, суд зазначив, що погоджується з доводами представника військової частини щодо компенсації за невикористані дні відпустки та щодо допомоги на оздоровлення. Та відмовляє в задоволенні цих вимог.Щодо виплати грошового забезпечення з використанням показника прожиткового мінімуму суд зазначив наступне: Кабінет Міністрів не може встановлювати величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму, який суперечить закону. Суд вказав, що розмір прожиткового мінімуму на кожен рік встановлюється Законом України “Про Державний бюджет”.Таким чином суд не може брати до уваги Постанову КМУ №704, оскільки вона суперечить закону України. Суд частково задовольнив вимоги військового та зобов’язав частину зробити перерахунок грошового забезпечення з використанням прожиткового мінімуму за 2023 та 2024 роки.Таку позицію висловив Тернопільський окружний адміністративний суд 19 липня 2024 року у справі № 500/3150/24