Головний сержант Віктор Курасов поліг 23 квітня 2024 року під час бойового завдання біля села Роботине Запорізької області. Йому навіки 54. Віктор народився 19 січня 1970 року в місті Словʼянськ. Закінчив місцеву школу №15. Після строкової служби працював на заводі кранівником. Згодом влаштувався на птахофабрику. Був гарним господарем. Вдома мав теплиці, розводив і вирощував птицю. Обожнював квіти, особливо троянди. Надзвичайно любив життя, людей і Україну. Мав багато друзів. Був людиною честі і слова. Ніколи не бідкався, як би складно не було. Навесні 2022 року Віктора призвали на військову службу. Обіймав посаду командира міномета в 65-й окремій механізованій бригаді «Великий луг». Воював на Запорізькому напрямку. Поховали Віктора Курасова в місті Тальне на Черкащині, куди після початку повномасштабного вторгнення переїхала його сім’я. У захисника залишилися дружина та донька. О 9:00 — національна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують загиблих захисників з Донеччини.
Сержант Степан Єрьоменко загинув 11 травня 2022 року на «Азовсталі» в Маріуполі під час авіаудару. Йому був 31 рік.Степан народився в Маріуполі, навчався у школі №51, закінчив Маріупольський гуманітарний університет за спеціальністю «міжнародні відносини». З 2014 року захищав рідне місто, був поранений. Працював у кінологічному центрі поліції, з 2021 року служив начальником кінологічної групи у 12-й бригаді НГУ.З дитинства любив тварин і працював із собаками разом із матір’ю-кінологом. Став інструктором з дресирування, брав участь у виставках і змаганнях.З перших днів повномасштабної війни боронив Маріуполь. Із квітня перебував на «Азовсталі» разом із 14 службовими собаками. «У нас немає ні їжі, ні води… Але я тримаюся, бо дуже вас люблю», — казав матері в останній розмові.У нього залишилися мати, дружина та донечка Софія. Дитині був рік у день його загибелі. Тіло захисника досі не передали.Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.
Щиро вдячний Віце-прем’єр-міністру — Міністру розвитку громад та територій України Олексію Кулебі, Міністру освіти і науки України Оксену Лісовому та голові Закарпатської ОДА Мирославу Білецькому за послідовну підтримку Донеччини. Сьогодні разом підписали важливий меморандум про співпрацю, який відкриває нові можливості для Донеччини — в освіті, економіці та підтримці людей.Це не формальність, а реальний інструмент чотиристоронньої співпраці. Йдеться про підтримку релокованих закладів освіти, підприємств і внутрішньо переміщених людей. Про сучасні навчальні центри, майстерні, підготовку кадрів під потреби ринку, співпрацю з бізнесом і створення умов для життя і роботи.Окремий акцент — на вирішенні соціальних питань: житло, доступ до послуг, інтеграція людей у громади.Меморандум дозволяє об’єднати ресурси держави,громад і міжнародних партнерів, щоб дати результат тут і зараз.Для Донеччини це критично важливо. Ми не просто зберігаємо — ми будуємо систему, яка працює і дає людям можливості.Працюємо!
Завдяки щирій підтримці Закарпаття, голови ОДА Мирослава Білецького та всієї команди в.о. міського голови Хуста Василя Губаля Донеччина сьогодні має можливість не лише зберігати освіту, а й запускати нові проєкти — і за це окрема велика вдячність.Разом відвідали у Хусті майбутній Логістичний центр професійної освіти «Від можливостей до справи». Це про підготовку кадрів, які потрібні вже зараз: для релокованих підприємств і для відбудови країни.Базою стануть заклади з Донеччини — Костянтинівське та Краматорське училища. Плануємо сучасні майстерні, виробниче навчання, перепідготовку дорослих і створення кваліфікаційного центру. Передбачаємо також гуртожиток для учнів і педагогів.Оглянули приміщення, поспілкувалися з освітянами, відзначили тих, хто вже працює над запуском центру. Разом із Мирославом Білецьким висадили сакури — як символ нового етапу і спільної роботи.У той час, коли ми змушені рятувати і відновлювати, Закарпаття підставляє плече і допомагає рухатися вперед.Разом — сильніші!
🫂 Слова, які ми обираємо, можуть підтримати гідність людини або звести її лише до одного важкого епізоду.Коли говоримо про захисників і захисниць, звільнених із полону, важливо пам’ятати: це їхній досвід, а не ідентичність. Замість ярлика «полонений», який закріплює статус жертви, обираймо формулювання, що допомагають бачити досвід людини коректно та з повагою.📒 Коректна мова підтримує людину та її теперішнє життя.Дізнатися більше про безпечну й гідну взаємодію зі звільненими з полону можна в інфобоксі на платформі «Ти як?». Він створений для рідних, побратимів і посестер, знайомих, колег, медіа, державних службовців, менеджерів рівня громад і всіх, хто прагне будувати культуру поваги та безпеки.В інфобоксі зібрано корисні ресурси:📖 Довідник «Життя та служба після полону» – покрокові рекомендації щодо медичного відновлення, соціальної адаптації та реінтеграції в громаду.📽 Освітній серіал «Не нашкодь: підтримка після звільнення з полону»на платформі Дія.Освіта. Він пояснює, як уникати стигматизації, долати міфи та допомагати близьким відновити відчуття безпеки.🗂 «Енциклопедія складних запитань» – короткі ролики-експлейнери «питання – відповідь» про те, як підтримати та не нашкодити людині, яка пережила травматичний досвід.Плекаємо разом культуру взаємодії, у якій повага є основою кожного слова.📕 Більше про сучасну етику взаємодії з різними людьми – у «Довіднику безбар’єрності».
24-річний солдат Олександр Чупир на псевдо «Маджик» загинув 22 березня 2024 року поблизу Іванівського Бахмутського району. Ворожий ПТРК влучив у бойове авто, яке прямувало на позицію.Олександр народився у Торецьку. Закінчив школу №6, навчався у Національному університеті «Дніпровська політехніка», де здобув освіту за спеціальністю «Гірництво». Писав пісні, займався боротьбою, любив тварин, цікавився військовою справою.Після початку повномасштабної війни долучився до ДФТГ «Варта Дніпра»: патрулював місто, виїжджав на місця обстрілів, допомагав військовим і цивільним. Готувався до служби — проходив курси тактичної медицини та аеророзвідки.У листопаді 2023 року підписав контракт і став бійцем 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Воював на Бахмутському напрямку.Поховали захисника на Краснопільському кладовищі у Дніпрі. У нього залишилися батьки, сестра, рідні, друзі та побратими.О 9:00 — хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують загиблих захисників з Донеччини.
Взяв участь у третьому засіданні платформи «Діалог з громадами» в межах Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, яке провів заступник Керівника Офісу Президента України Віктор Микита.Цього разу на порядку денному — ключові питання соціальної політики. До роботи долучився профільний міністр Денис Улютін та 1425 учасників з усієї країни.Головне — соціальна політика сьогодні це не окремі програми, а комплексна система підтримки людини: від базових соціальних виплат до доступу до послуг, адаптації ВПО і підтримки родин з дітьми.Торік з обласного бюджету та бюджетів громад Донеччини на підтримку переселенців було виділено мільярд гривень — це понад чверть від суми, виділеної всіма областями та громадами разом узятими.Надзвичайно важливо, що є платформа, яка дозволяє озвучити конкретні виклики, пов’язані з підтримкою ВПО, роботою соцслужб і доступом людей до допомоги.Працюємо разом із Президентом, урядом і громадами, щоб вибудувати ефективну систему, яка реально допомагає людям.
Взяв участь у другому засіданні платформи «Діалог з громадами» в межах Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.Засідання провели заступник керівника Офісу Президента Віктор Микита та Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, а всього зібралося понад 1600 учасників.Говорили про впровадження державних програм у медицині. Серед ключових — «Скринінг 40+», «Укрпошта.Аптека», забезпечення ліками для стаціонарного лікування, безоплатне планове стентування, розвиток соціальних аптек у комунальних закладах.Ця платформа дає громадам можливість напряму озвучувати проблеми й отримувати рішення. Представники Маріупольської громади підняли питання відкриття клінік ментального здоров’я у релокованих медзакладах. Свої запити озвучили і представники Краматорської громади.Впевнений, що пряма комунікація сприятиме якомога швидшому вирішенню потреб на місцях.Працюємо разом із урядом, Президентом і громадами, щоб навіть у цих умовах забезпечити доступну і якісну медицину для жителів Донеччини.
Продовжуємо разом з Президентом та урядом реалізацію ініціативи "Політика Героїв". Це один із найважливіших напрямів роботи ОДА та громад - маємо підтримувати кожного ветерана на шляху повернення від військового до цивільного життя та забезпечення якісних послуг захисникам і захисницям України та їх родинам.У Донецькій області для ветеранів війни, їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України працює чат-бот «Захисники Донеччини».Чат-бот створено управлінням з питань ветеранської політики Донецької ОДА з метою надання інформативної допомоги та швидкого реагування на питання захисників та їх родин. Для користування чат-ботом необхідно сканувати QR-код або перейти за посиланням: t.me/ZakhysnykyDonechchyny_botТакож ветерани та члени їх родин для консультацій або вирішення проблемного питання можуть звертатися до профільного управління ОДА:Номер гарячої лінії: 095-555-31-15Адреса електронної пошти:
[email protected]: https://www.facebook.com/VeteranDonODA
Радий був спільно з ГО «Нумо, сестри!» долучитись до організації справжнього свята з нагоди дня народження для Юлії та Мирона — дітей цивільних полонених жінок Донеччини.Юлії виповнилося 11 років, але її мама вже сім років перебуває в російському полоні. Мирон теж знає біль розлуки, адже його мама пережила неволю раніше. Сьогодні вони святкували і відпочивали в одному із найбільших дозвільно-розважальних центрів Києва поруч із друзями, отримали турботу й підтримку. Завдяки ГО «Нумо, Сестри!» близько 15 дітей полонених батьків мають належні умови для розвитку й навчання. Ми, як обласна влада, постійно взаємодіємо з організацією, щоб жителі Донеччини, які пройшли через жах російського полону відчували підтримку й захист. Особлива вдячність очільниці «Нумо, сестри!», правозахисниці Людмилі Гусейновій, за невтомну працю й турботу про дітей та їхні родини. Це свято стало нагадуванням: навіть у найважчі часи ми можемо подарувати дітям радість. Не кидати своїх — принцип українців.Разом — сильніші!
TGLIST.COM.UA
