ОЛЕНА ШУЛЯК

Професійна освіта ➕ реальний бізнес 🟰 якісна відбудова України.Звучить як очевидна формула. Але щоб це стало реальністю, є багато "але" і "потрібно". І коли ці «потрібно» починають реалізовуватись у конкретних проєктах, з’являється результат.Нещодавно я відвідала знакову подію для будівельної галузі, офіційне відкриття WindowED Academy у Києві. Це сучасний навчально-практичний центр, який став результатом синергії держави, Асоціації «Українські виробники світлопрозорих конструкцій» та Київського професійного коледжу цивільного будівництва.Це якраз той випадок, коли рішення виглядає простим, але насправді закриває системну проблему, кадровий голод фахових спеціалістів. Бо ринок давно говорить про дефіцит людей: монтажники, збирачі конструкцій, оператори обладнання, технологи, інженери-проєктувальники. І це вже стримує розвиток галузі, а відповідно й відновлення України.Важливо, що в цьому проєкті навчання не відірване від реальності. Бізнес прямо включений у процес. Студенти працюють з тим, з чим потім працюватимуть на виробництві. Це дуже правильна логіка, освіта, яка одразу інтегрована в економіку.Дякую партнерам з УВСК та колективу коледжу за наполегливість. Ваша робота — це реальний внесок у створення сучасної системи професійної освіти в Україні.

+25 тис. родин, які отримали іпотеку через державну програму «єОселя».Фактично йдеться про 43 млрд гривень державного фінансування, що фактично стало поєднанням соціальної політики держави та економічного стимулу ринку, особливо у найважчі дні повномасштабної війни.Але важливо дивитися не тільки на кількість, а й на структуру попиту.Яку нерухомість обирають🔸 13 905 угод — вторинний ринок🔸 8 090 — новобудови, вже введені в експлуатацію🔸 3 010 — житло на стадії будівництваФакт, який важливо розуміти, що ця іпотека — не про ринок у класичному вигляді, а про державний інструмент, який працює через субсидовану ставку і чітко визначені категорії.Сьогодні ставка — 3% для пільгових категорій і 7% для інших учасників програми. І на цьому фоні легко забути, що тривалий час іпотека в Україні означала 20–30% річних, а інколи й більше, що фактично закривало доступ до неї для більшості.Без цього інструменту попит виглядав би інакше, а так близько 75 тис. українців уже мають власне житло завдяки цій програмі.

Публічний простір і державна земля роками нагадують «шведський стіл» для обраних, де замість прозорого меню працюють кулуарні домовленості. Іноді це доходить до абсурду, коли звичайна «вбиральня" на папері стає фундаментом для багатоповерхівки в центрі міста.Вчора на круглому столі «Обговорення законодавчих ініціатив щодо усунення земельних схем при забудовах державної та комунальної землі», присвяченому обговоренню законодавчих ініціатив, спрямованих на усунення правових прогалин і практик, що створюють передумови для реалізації земельних схем при забудові державної та комунальної землі (у центрі уваги – законопроєкти № 14038 та № 14039, а також інші ініціативи щодо вдосконалення правового регулювання у цій сфері), який організував аналітичний центр EU-LEAP за сприяння Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, ми говорили про механіку цих процесів. За одним столом зібралися народні депутати, судді Верховного Суду, детективи НАБУ, прокурори САП, представники Фонду держмайна, Укроборонпрому, науковці та міжнародні партнери. Бо проблема давно переросла будь-яке одне відомство і стала системною. Є дві базові схеми, через які роками зникає державна і комунальна земля.1️⃣ Інвестиційні договори, які дозволяють передавати ділянки під забудову без конкуренції і без реального контролю держави чи громади.2️⃣ Так звані «туалетні схеми», коли мізерний, подекуди фіктивний об’єкт нерухомості стає юридичним ключем до гігантських земельних масивів.⚖️ Саме ці механізми мають перекрити законопроєкти 14038 і 14039, які ми обговорювали на круглому столі. Але проблема значно глибша за конкретні схеми.Жоден закон не працюватиме там, де немає актуальної містобудівної документації. У 2021 році ми зобов’язали громади розробити комплексні плани просторового розвитку, документи, які встановлюють чіткі правила використання територій і закривають можливості для маніпуляцій із призначенням земель. Норма мала запрацювати з 2025 року, але її перенесли на 2028-й.Станом на сьогодні такі плани мають лише сім громад. Тільки дві внесли їх до кадастру. Великі міста продовжують працювати за застарілою логікою. Київ із бюджетом понад 120 мільярдів гривень досі живе за генпланом, який не відповідає реальності. І у приватних розмовах часто звучить відверто «так було завжди». Я не готова погоджуватися з логікою «так було завжди».Саме тому паралельно із законодавчими змінами нам потрібно закладати іншу модель, коли громада зацікавлена мати актуальну документацію, коли правила не можна змінити під проєкт, а рішення приймаються в межах зрозумілої і публічної логіки розвитку території.Бо за кожним гектаром, переданим без торгів, стоять недобудовані школи, недофінансовані лікарні і втрачені можливості для громад. За кожною «схемою» стоять конкретні рішення і конкретна відповідальність.Схеми виникають там, де правила дозволяють їх обійти. І поки ця логіка зберігається, система буде відтворювати нові варіації тих самих історій, «туалетні» схеми еволюціонують у «кіоскові», «сарайні», «гаражні» та хоч «парканні». І наша боротьба щоразу буде нагадувати відсікання однієї голови гідри.🇺🇦 На жаль, сьогодні в Україні земля давно перестала бути просто ресурсом. Вона стала валютою тіньових домовленостей. І поки країна бореться за кожен метр на фронті, у містах ще триває боротьба за те, щоб цей метр працював на громаду, а не на схеми. І це треба змінювати.

Держава, яка не контролює, з чого вона будує — будує на піску. Якість будівельної продукції визначає не лише довговічність споруд, а й те, чи стануть нові стіни фортецями, чи розсиплються, як картковий будинок, за кілька років.🐷 Пам'ятаєте стару дитячу казочку про трьох поросят, які будували свої будиночки з різних матеріалів? У дитинстві це була історія про працьовитість, але сьогодні для нас це жорстка метафора будівельного ринку. Різниця лише в тому, що в житті «солом'яні» будинки часто маскуються під цегляні, а замість вовка на міцність нас випробовує час і безпека людей.Сьогодні взяла участь у засіданні Комітету Конфедерації будівельників України з питань будівельної продукції.⚙️ Кілька років поспіль я разом із експертами, виробниками і профільними органами влади на базі Комітету держвлади працювала над імплементацією європейського Регламенту 305/2011. Це складна, технічна і водночас принципова реформа, яка формує нову архітектуру ринку з чіткими вимогами, прозорими процедурами і відповідальністю на кожному етапі. Коли Рада нарешті ухвалила Закон, здавалося, важкий шлях позаду. Але виявилось, що реформа не фінішна стрічка, а стартовий пістолет.🇪🇺 Поки Україна впроваджує ці правила, Європейський Союз уже рухається далі і формує нову версію регулювання — Регламент (ЄС) 2024/3110. Ми опинилися в ситуації, коли наздоганяємо систему, яка продовжує змінюватися. Це означає лише одне, що діяти потрібно швидше, системніше і з чітким розумінням пріоритетів.⚠️ І все ж головна проблема не в термінах. Неякісна продукція з ринку не зникла після ухвалення законодавства. Вона адаптувалася. Фальсифікат — це не лише економічний збиток, це бетон, який кришиться, і арматура, яка не тримає. Зрештою, будівля не знає, який регламент діяв, коли її зводили. Вона просто стоїть або падає.👥 Саме тому при профільному комітеті Верховної Ради ми створили Робочу групу — понад 60 учасників: виробники, регулятори, представники центральних органів влади. Перше засідання нагадало інвентаризацію після пожежі. Питань виявилося стільки, що ми не встигали їх фіксувати. Близько 50 системних проблем, які потребують вирішення. Але інвентаризація — перший крок до порядку.🏗 Серед пріоритетів — публічні закупівлі. Держава сьогодні найбільший замовник будівельної продукції в країні, і цей важіль має працювати свідомо. Хто подає декларації, хто дотримується стандартів — той отримує перевагу в тендері. Добросовісність повинна конвертуватися в конкурентну перевагу. Разом із Мінекономіки та Мінрегіоном ми вже працюємо над відповідними методичними рекомендаціями.💪 Попереду велика робота — від синхронізації Prozorro з ЄДЕССБ до підготовки чітких методичних рішень. Але я знаю одне, що ринок, де чесність вигідніша за фальсифікат, вже не утопія. Це питання політичної волі і послідовності. І те, і інше є. Повільно не означає неправильно. Але швидше — точно необхідно.

Головні рішення парламенту від 8 квітня 2026 року✅ Законопроєкт №15111-д щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів.Документ запроваджує передачу даних про доходи користувачів цифрових платформ до податкових органів, у тому числі з-за кордону, що робить такі доходи прозорими і підконтрольними. Встановлює правила їх оподаткування з можливістю застосування пільгової ставки 5% та спрощує адміністрування: звітність подається раз на рік, частину податкових зобов’язань може визначати податкова. Також чітко розмежовує діяльність через платформи і трудові відносини, щоб уникнути їх автоматичної перекваліфікації, та гармонізує українське законодавство з нормами ЄС і ОЕСР.✅ Законопроєкт №14030 про основні засади державного нагляду.Документ змінює підхід до державного контролю: від карально-репресивної моделі до превентивної та ризик-орієнтованої, щоб створити більш сприятливі умови для бізнесу, розвитку підприємництва та залучення інвестицій.Зокрема передбачає:🔹 запровадження аудиту діяльності бізнесу до перевірок без застосування санкцій, щоб попереджати порушення;🔹 уніфікацію процедур державного нагляду і оскарження рішень контролюючих органів;🔹 залучення громадськості через створення громадських рад у сфері нагляду;🔹 обов’язок органів контролю проводити навчання бізнесу з управління ризиками;🔹 право контролюючих органів звертатися до суду у разі недопуску до перевірок;🔹 можливість рідших перевірок для бізнесу з нижчим рівнем ризику, зокрема за наявності страхування відповідальності;🔹 скорочення неефективних і обтяжливих норм державного контролю.✅ Законопроєкт №12426 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог Європейського Союзу.Документ оновлює правила ринкового нагляду відповідно до законодавства ЄС, зокрема поширює контроль на онлайн-торгівлю, розширює перелік суб’єктів нагляду та вводить вимоги до відповідальних суб’єктів для окремих категорій продукції. Також удосконалює контроль за безпечністю продукції та взаємодію між митними органами і органами ринкового нагляду.✅ Проєкт постанови №15133 про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, Організації Об’єднаних Націй та Міжнародного агентства з атомної енергії у зв’язку з 40-ми роковинами Чорнобильської трагедії та недопущення порушення російською федерацією міжнародного режиму ядерної безпеки внаслідок цілеспрямованих атак на Чорнобильську атомну електростанцію.

Головні рішення парламенту від 7 квітня 2026 року✅ Законопроєкт №12221 щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу.Документ гармонізує систему технічного регулювання та акредитації з нормами ЄС, щоб інтегрувати український ринок у європейський та виконати Угоду про асоціацію. Це відкриває шлях до «промислового безвізу», взаємного визнання продукції та підвищує вимоги до її якості і безпеки.✅ Законопроєкт №14412 про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування. Довгоочікуваний і дуже потрібний законопроєкт, що є маяком Ukraine Facility, і його прийняття розблокує подальше фінансування в межах цього інструменту.Визначає чіткі правила розподілу повноважень між державою та місцевим самоврядуванням, щоб прибрати дублювання функцій і конфлікти між рівнями влади. Більш детально написала в попередньому пості.✅ Законопроєкт №14005 щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію.Документ спрощує і пришвидшує виконання судових рішень через автоматизацію процесів і інтеграцію реєстрів, а також усуває зайву бюрократію і зменшує ручні процедури.✅ Законопроєкт №12087 щодо об’єднання ринків електричної енергії України та Європейського Союзу.Створює основу для інтеграції українського ринку електроенергії з європейським, зокрема передбачає:🔹 імплементацію європейських правил роботи ринку електроенергії;🔹 сполучення ринків «на добу наперед» та внутрішньодобових ринків з ЄС;🔹 можливість транскордонного обміну електроенергією та спільного балансування систем;🔹 посилення ролі енергетичного регулятора і взаємодію з європейськими інституціями (ACER);🔹 запровадження механізмів реагування на ризики та кризові ситуації в енергосистемі;🔹 розширення прав споживачів, зокрема доступ до гнучких тарифів і відновлюваної енергії;🔹 умови для підвищення енергетичної безпеки та інтеграції в єдиний ринок ЄС.

⚡️ Верховна Рада щойно підтримала законопроєкт №14412 «Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування». Це один із маяків Ukraine Facility, і його прийняття розблокує отримання подальшого фінансування від Європейського Союзу в межах цієї програми.Законопроєкт спрямований на визначення правових засад розмежування та розподілу повноважень органів місцевого самоврядування різних рівнів, а також органів виконавчої влади на основі принципів субсидіарності та децентралізації.Зокрема, положеннями акта пропонується, зокрема, визначити:✅ основні принципи розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування;✅ рівні публічного врядування (державний, регіональний та місцевий) і суб’єктів, між якими здійснюється розподіл повноважень;✅ критерії віднесення повноважень до відповідного рівня влади;✅ порядок делегування державних повноважень органам місцевого самоврядування;✅ механізми координації та взаємодії між різними рівнями влади;✅ вимоги до фінансового, кадрового та інформаційного забезпечення виконання повноважень.

Є міста, які просто красиві. А є міста, які важливі. Страсбург — і те, і інше.Тиха, заможна Європа. Водночас один із центрів об'єднаного континенту.Чому саме Страсбург? Все просто і водночас парадоксально. Саме за ці землі, де перетинались мови, кордони і культури, починались війни. І саме тут — одне з місць, де почалось формування нової Європи, побудованої вже не на конфліктах, а на правилах і домовленостях.Місто стоїть на кордоні Франції та Німеччини. За свою бурхливу історію воно неодноразово змінювало прапори. Французька назва, німецьке звучання — «Штрасбург», місто на перехресті доріг.Після Другої світової Європа зробила висновки. І почала будувати систему, в якій ключову роль відіграють не лише держави, а й інституції та правила.Саме тому сьогодні Страсбург — це Рада Європи, Європейський суд з прав людини та Конгрес місцевих і регіональних влад. Місце, де формуються підходи до прав людини, демократії та врядування.І саме тут з’явився документ, який безпосередньо стосується кожної громади — Європейська хартія місцевого самоврядування. Їй уже понад 40 років, і вона досі залишається орієнтиром для країн, що будують демократичну систему управління.6 листопада 1996 року, Страсбург.Саме тут Україна підписала цю Хартію як частину свого європейського вибору. Як модель, у якій влада будується не наказами згори, а на спроможності громад приймати рішення і нести за них відповідальність.Знаєте, Страсбург схожий на ту кондитерську з дитинства, на яку дивишся крізь вітрину і не можеш відвести очей. Усе виглядає бездоганно, красиво, на перший погляд недосяжно. І дуже хочеться всередину. Але згодом розумієш, що це не вітрина заради вітрини. За цим фасадом — десятиліття важкої роботи, домовленостей, компромісів і непростих рішень. Просто Європа навчилась це красиво подавати.Ми теж навчимось. Наші громади вже в цьому процесі. І те, що ми будуємо зараз в умовах війни, — це фундамент, який потім не буде соромно показати 🇺🇦

Долучайтесь, дискутуйте, впливайте на рішення, яке визначить правила управління житлом на роки вперед.Відкритість і публічні консультації — це для парламентаря не лише спосіб виробити максимально професійний законопроєкт. Це ще й спосіб захистити його від атак тих, хто не зацікавлений у змінахСаме тому вже тривають публічні консультації щодо законопроєкту про управління житловим фондом. Комітет держвлади, який я очолюю, розпочав збір зауважень та пропозицій до одного з ключових законопроєктів житлової реформи.З 17 березня по 17 квітня 2026 року всі зацікавлені сторони, експерти, громадські організації, управителі, ОСББ, мешканці, можуть надіслати свої пропозиції та висновки.❓Що пропонує законопроєкт?🔹 У кожному багатоквартирному будинку, де немає ОСББ, автоматично створюється юридична особа, просте товариство співвласників. Воно представлятиме інтереси мешканців, укладатиме договори з управителем та постачальниками комунальних послуг;🔹 ОСББ та прості товариства отримають статус побутового споживача комунальних послуг, без лімітів і за тарифами для населення. Це захист від зловживань природних монополій;🔹 Земельна ділянка під будинком закріплюється за співвласниками, із забороною відчуження;🔹 Запроваджується державний електронний ресурс для управління багатоквартирними будинками, а також цифрові інструменти прийняття рішень співвласниками;🔹 Встановлюються чіткі кваліфікаційні вимоги до управителів, а також визначається їхня відповідальність.Це реформа, яка формує зрозумілу систему управління житлом — із чіткими ролями, прозорими правилами і відповідальністю.Долучайтеся до обговорення 👇📧 [email protected]📞 (044) 255-39-32

Вийшов свіжий аналітичний звіт НАЗК «Корупція в Україні 2025», і у нас є стабільний лідер корупційного хіт-параду.Барабанний дріб... 🥁Хоча ні, відкладіть палички. Сюрпризу не буде.Сфера будівництва та земельних відносин тріумфально посіла перше місце за рівнем корупційного досвіду. 🏆Сумна стабільність. І одразу в двох номінаціях:серед населення — 31,8%,серед бізнесу — 34,6%.Причому для бізнесу ця сфера ще й посунула з першого місця митницю. Так би мовити, гран-прі у всіх номінаціях.Іронія в тому, що при цьому сприйняття корупції у 2025 році навіть трохи знизилось порівняно з 2024 роком. Але не для будівництва і земельних відносин. Тут повна стабільність.Щоб стабільно утримувати перше місце в країні, де корупція присутня майже в кожній сфері, потрібен не просто рівень. Потрібна система. Корупційна система.Секрет будівництва і землі простий — система залишається фантастично непрозорою. А всі операції на кшталт «Чисте місто» від НАБУ — це постріл з рогатки по носорогу. В кращьому випадку це реакція на проблему, але не її попредження.Проте тут є ще один важливий момент, про який чомусь не дуже люблять говорити вголос.За цією системою дуже часто добре проглядаються “вушка” місцевої влади. Саме вона фактично виступають ключовими вигодонабувачами в багатьох схемах навколо землі та будівництва. Історії з містобудівною документацією, детальними планами територій та змінами цільового призначення — це давно окремий корупційний жанр. І це не лише моє припущення чи суб’єктивне відчуття. Це регулярно підтверджують численні корупційні справи.Ми можемо довго обговорювати реформи, цифровізацію і антикорупційні стратегії. Але поки людина чи бізнес приходить оформити землю або щось побудувати, вона потрапляє в ту саму систему, де хабарі стали настільки звичними, що вже мало хто уявляє, що може бути інакше.І якщо хтось зараз захоче сказати щось на кшталт «дають, бо беруть», то це не зовсім так. У більшості випадків ініціатор корупційної ситуації не людина, яка прийшла за послугою, а той, хто цю послугу надає. Це, до речі, теж зафіксовано у звіті.Тобто це опитування є доволі прямим доказом, який складно трактувати інакше, що корупція в будівництві вже обігнала своїх менших корупційних «братів» — митницю і правоохоронні органи (хто б міг таке подумати) та давно навчилася ефективно захищатися від будь-яких спроб себе реформувати.Впевнено рухається далі. Сьогодні це 34%. А далі можуть бути і 50, і 60%.