Авторитет судової влади та довіра до неї формуються залежно від персональної довіри до осіб, які обіймають посади суддів та становлять суддівський корпус. Важливо, щоб кандидат на посаду судді не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки, яка може поставити під сумнів його відповідність вимогам, визначеним у ст. 127 Конституції України. Отже, свідоме нехтування, зневажливе або недбале ставлення до правил, які застосовуються до учасників кваліфікаційного іспиту, є проявом тих якостей, які не сумісні зі статусом майбутнього судді та мають негативний вплив на перебіг усього кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/120485514 від 11.07.2024 у справі № 990/183/23 зауважила, що ВККС кваліфікувала як порушення порядку складання іспиту наявність у позивача джерела інформації - аркуша паперу з рукописним текстом, який відповідає критерію інформативності саме до цілей складання відповідного етапу іспиту, а не будь-якого іншого безвідносного до іспиту носія інформації. Підтвердження факту використання як активної дії (списування) не має суттєвого значення для цілей визначення, чи мало місце використання заборонених джерел інформації. Поняття «використовувати» треба розглядати у ширшому значенні, власне як заборону учасникам іспиту мати в розпорядженні недозволене джерело інформації, тобто мати реальну фізичну змогу скористатись цим джерелом інформації. ВПВС погодилась з тим, що в аспекті морально-етичної сторони допущеного позивачем порушення однакових для всіх кандидатів чітких і зрозумілих правил Комісія, реалізуючи свої дискреційні повноваження, правильно розцінила таке порушення як істотне.