Касаційне провадження у справі тривало більше ніж три роки із дня проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями ККС ВС. На думку ВРП, суддя-доповідач не контролював процес належним чином для забезпечення дотримання судом розумного строку касаційного провадження у справі, оскільки не вживав своєчасно належних заходів до захисників, які не виконували належно своїх обов`язків, що мало наслідком непризначення до розгляду у ККС. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/120396077 від 13.07.2024 у справі № 990SCGC/4/24 вкотре наголосила, що сам факт порушення строку розгляду скарги чи справи без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді. Водночас ВРП не навела норму процесуального закону, яка покладає на головуючого суддю в кримінальному процесі обов`язок контролювати процес ознайомлення представників учасників кримінального провадження з матеріалами справи та визначає можливі заходи впливу в такій ситуації. Адже інструменту, за допомогою якого суддя-доповідач може здійснити вплив на учасників кримінального провадження чи їх представників поза межами судового засідання, законодавець не передбачив. За відсутності чітких та усталених підходів у питаннях застосування певних норм (у цій справі - процесуального) права при здійсненні правосуддя тлумачення дисциплінарного органу чи ВРП таких норм не може слугувати підставою для кваліфікації дій судді при здійсненні правосуддя, як дисциплінарного проступку, бо це суперечить принципу незалежності суду. ВРП у своєму рішенні не мотивувала, яким саме чином суддя-доповідач, перебуваючи у відпустці, міг змінити раніше визначену дату наступного судового засідання, про призначення якого вже були повідомлені всі учасники кримінального провадження. Сама лише констатація в оскаржуваному рішенні, що відкладення кримінальної справи на місяць є нерозумним строком, не обґрунтована будь-якими критеріями чи фактичними обставинами щодо навантаження судді в цей період ВПВС зазначила, що переслідуючи мету своєчасного розгляду справи, суд не повинен нехтувати фундаментальними правами учасників процесу (зокрема, сторони захисту), а саме правом на справедливий суд, елементом якого є право на захист. Перебування касаційного провадження у центрі постійної уваги в Україні та за її межами, зокрема «на контролі» Комітету Міністрів Ради Європи, не відноситься до переліку критеріїв, сформованих ЄСПЛ щодо розумності тривалості судового провадження, та не свідчить, що такі обставини можуть враховуватись як такі, що підтверджують наявність складу дисциплінарного проступку в діях судді-доповідача.