ВПВС у своїх постановах неодноразово виснувала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Тобто бездіяльність суб`єкта владних повноважень є такою, що порушує права та інтереси особи в тому разі, якщо такий суб`єкт повинен був вчинити, але не вчинив певних дій на реалізацію покладеної на нього компетенції. В постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/120314142 від 04.07.2024 у справі № 990/61/24 ВПВС зазначила, що утверджувати і забезпечувати правовий порядок у державі її глава повинен у законний, дозволений йому спосіб. Отже, вимагати від Президента України діяти поза правовим полем відповідно до очікувань позивача означає нівелювати положення Основного Закону України, гарантом додержання якого і є глава держави. Установивши, що вирішення порушених позивачем у пред`явленому ним адміністративному позові питань не належить до конституційних повноважень Президента України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. …