Предметом оскарження у справі позивач визначив рішення ВРП про його звільнення з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку в частині незарахування стажу роботи.    Суд першої інстанції виснував, що спір у цій справі стосується звільнення з публічної служби і строк звернення до суду із цим позовом складає один місяць.      Стверджуючи про поважність пропуску зазначеного строку звернення до адміністративного суду адвокат вказував на  те, що мала місце бездіяльність ВРП, яка полягає в відмові у виправлені помилки за заявою позивача у спірному рішенні щодо обрахунку стажу.      ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/137028050  від 28.05.2026 у справі № 990/33/26 вкотре зауважила, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.      Адвокат не довів, що в цій справі можливість вчасного подання позовної заяви, зокрема у місячний термін після ухвалення спірного рішення, й ознайомлення з його змістом і мотивами, не мало суб`єктивного характеру, тобто не залежало від волевиявлення позивача.       Виправлення помилки у спірному рішенні не є альтернативним способом оскаржити таке рішення в адміністративному порядку і не може вважатися досудовим порядком врегулюванням спору в розумінні ч. 4 ст. 122 КАС України, для звернення до суду з цим позовом.       Надання відповіді ВРП про відмову у внесенні виправлень не змінює моменту, коли у позивача виникло право на звернення до суду з позовом, позаяк безпосередньо не стосується прийняття рішення про звільнення.