Релігійна організація стверджувала, що про несприятливі правові наслідки дії Указу Президента України щодо себе дізналася у вересні 2024 року з листів Держгеокадастру та Виконавчого комітету селищної ради. А передувало цьому звернення позивача у зв`язку з наміром здійснити реконструкцію будівель, розташованих на земельній ділянці, на яку йому видано державний акт на право постійного користування у 2010 році, та отримання інформації, що земельна ділянка з таким кадастровим номером не зареєстрована. Погоджучись з наявністю підстав для повернення позовної заяви Релігійної організації через пропуск строку звернення до суду, ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/124522579 від 19.12.2024 у справі № 990/303/24 зазначила, що позивач не навів доводу, що він не знав про Указ до вказаного ним часу. Ч. 2 ст. 122 КАС чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до суду - з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави виснувати про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Щоб переконатись, що особа могла і повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод, інтересів), суд повинен установити обставини, які б беззаперечно свідчили, що обізнаність особи була ймовірною, а ступінь ймовірності був високим і достатнім для висновку, що строк звернення до суду особа пропустила з поважних причин. Та обставина, що Указ був опублікований в офіційному друкованому виданні, передбачає достатній ступінь ймовірності, що особа, якої він [Указ] стосується, може бути ознайомлена з його змістом з дати опублікування, за винятком випадків, коли особа наводить інші доводи. У разі якщо особа посилається на обставини, які виключають для неї можливість бути обізнаною про Указ із цієї дати [дати опублікування в офіційному друкованому виданні], вона повинна довести ці обставини, а суд, у свою чергу, на підставі оцінки доказів, які є у справі, прийняти рішення щодо достатності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з позовом поважними.