Фіцо цілковито доречно порівнює замах на себе з замахом на Трампа. Так, це симптоматика одного й того ж явища, яке я називаю криза процедурної демократії.

Вибори – суща туфта. За теперішніх умов тотальної цифрократії, фейкокреативу й зомбування на кожних виборах Плебей взує Інтелектуала. Нас рятує тільки те, що стара гвардія політиків ще сяко-тако умудряється закоськати чернь, розуміючи суть глобальних процесів. Але кожен новий виборчий цикл зі самого дна катапультуватиме одних фріків, трікстерів, диких популістів, умілих продавців страху і снодійного від нього. Криза процедурної демократії – це вирок старій школі політичної конкуренції, де ще фігурували такі атавізми, як професійність, компетентність, хоробрість говорити про складне, сміливість не дурити здеградоване, деінтелектуалізоване населення простенькими «рішеннями». І тому лишається стріляти від безвиході, від несилля бодай якось уплинути на табун електоральних калік. Які затопчуть кожного, хто бачить наперед керунок бігу в напрямку безодні. Або виборче право стане кваліфікованим і меритократичним – або ця планета загнеться під копитами ілотів (щось середнє між кріпаком і рабом) із правом голосу.