Під час ознайомчого візиту міністра оборони Хмари на фронт його сфотографували на тлі карти «Великої України» з кордонами етнічних земель. Ще раніше такі фантазерські історичні карти були помічені і в кабінеті Буданова, і в кабінеті Малюка, і ще в якихось кабінетах. Схоже, як і браслетики Єрмака, такими самим вірусними стали мапи Етнічних Земель, які не лише не відповідають державним кордонам, але й залізають на чужі.Звісно, можна адреналінно, як припарені, носитися з мапами Сіверського князівства 12 століття, чи Рильського князівства 13 століття, чи Слобідських Полків 18 сторіччя, чи Північної Слобожанщини 19 сторіччя – і не розуміти, що це є епігонство кремля і фактично вступ до клубу історичних реваншистів імені в.в.путіна. То якраз його ексклюзивна фішка – з мертвої історії воскрешати «історичні землі» і здійснювати сучасне їх розширення за принципом давно минулої й почилої в літописах «історичності». Вподібнюватися і вторити цьому токсичному концепту імперської реконструкції, який і приніс анахронічну війну на нашу землю – хіба що зажарт чи в рамках тролінгу орків, але ж не на повному серйозі.Це дика насмішка – вішати віртуальні й далекі від реальності мапи й ними надихатися, маючи по факту мінус 20% суверенних територій і 0% потенції їх коли-небудь вернути бодай би до стану 2022 року, не кажучи вже про Етнічні Землі, які зосталися на пожовклому папірчику.