Передріздвяні дива кояться: односібний правитель, який 6 років плював на думку народу з усіх питань і робив лише те, що вважав за потрібне, раптом почав полум’яно посилатися на соціологію й «думку народу» (особливо коли в повітрі витає поганеньке рішення, за яке по голівці не погладять).Отже: щоби соціологія, про яку зненацька згадав цар, була «чистою», варто задуматися ось про що.У питаннях війни думка пенсіонерів і жінок не повинна бути визначальною, як у нас. Треба опитувати лише той сегмент, хто собою платитиме за мрії решти, не задіяної в реалізацію мрій і не обтяженої безпосередньою участю. Докорінна зміна демографії, коли емігрувало продуктивне й працездатне населення, призвела до того, що найвищі (ура-марафонні) планки очікувань-мріянь-уявлянь установлює та частина населення, яка ці планки здобувати не буде. Ба більше: у всіх соціологіях на тему війни пора вводити т.зв. Коєфіцієнт Лицемірства й на нього множити всі цифри. Бо коли людину питають про завідомо погану опцію, вона радше збреше й пристане на загальнопоширену ідеалістичну тезу, ніж відповість чесно (спрацьовує ефект натовпу і страх не потрапити в ногу, виглядаючи зневіреним).Відсікши від опитувань усіх, хто особисто не задіяний у реалізацію своїх візій, і проіндексувавши всі цифри Коєфіцієнтом Лицемірства – на виході отримаємо цілком іншу картину народних чувань, не зіпсутих ілюзіями тих, хто нічим не ризикує.👇https://www.youtube.com/watch?v=LJ4fqgom51o