Вимоги донорів знизити мобілізаційний вік до 18 чи бодай 21 року базуються на тому, що в 97% країн, де є призов, мобілізаційний вік, визначений Конституціями, - 18 років. Це загальносвітова норма, яка витікає з тієї логіки, що зрілі батьки мають працювати й збагачувати економіку, а покоління дітей, фізично сильних і більш гнучких, мають воювати за батьків. А не навпаки. Тому верхня межа у всьому світі – 45 років. Не існує жодної армії світу, де воюють пузаті, хворі, немобільні, старі. Армії бувають лише до 45. І чим вона молодша, тим переможніша. Це несусвітній крінж і абсурд – щоб тати 50+ із грижами, гіпертоніями й глаукомами воювали за те, аби їхнім дітям, завбачливо вивезеним за кордон, смакували креветки далеко від дому. Такого ніде в світі нема.Тому донори й кажуть: хочете зменшити кількість смертей і каліцтв; хочете збільшити ефективність армії; хочете покращити якість ведення війни – понижуйте мобілізаційний вік. Тому що вік 25 років – найгірший із найгірших. 25 років – це перша робота, перше кохання, перша сім’я, перша дитина, перші доходи, перші успіхи, перші плани, перші досягнення. Ні одна нормальна людина, якщо вона не є лузером, ніколи не буде свій успішний старт переривати армійським рабством. Це алогічно й наївно. Хто до 25 років став на ноги, той воювати точно не буде. Дивовижа: країна люто дискутує навколо мобілізаційного віку – замість дискутувати про способи припинення війни як такої.