Останній Капіталіст ✙

Американська економіка залишила інші багаті країни позаду Видання The Economist пише, що попри прогнози занепаду економіки США протягом останніх 30 років, Америка зростала швидше, ніж інші великі багаті країни. У 1990 році на США припадало близько 40% загального ВВП країн G7; сьогодні - близько 50%. Середня зарплата у найбіднішому штаті Міссісіпі вища, ніж у Британії, Канаді та Німеччині. Останнім часом показники США прискорилися. З початку 2020 року реальне зростання в США становило 10%, що втричі перевищує середній показник для решти країн G7. А ВВП Китаю знизився з приблизно 75% від американського у 2021 році до 65% зараз. Чому так? The Economist наводить такі причини, зокрема:1. США є квазі-континтинентальною економікою з гігантським споживчим ринком, тому американські компанії отримують вигоду від масштабу. Хороша ідея, народжена у Каліфорнії, може за короткий час поширитися на 49 інших штатів.2. Америка має великий, добре інтегрований ринок праці, що дозволяє людям переходити на більш високооплачувану роботу і залучає працівників до більш продуктивних секторів. Крім цього, південний кордон, який є політично проблемним, але також дозволяє робочій силі постійно зростати та заповнювати «брудні» робочі місця. 3. Вдосконалення технологій видобутку вуглеводнів зі сланцевих порід перетворило Америку на найбільшого у світі виробника газу і нафти. 4. Особливі сильні сторони: наявність найглибших у світі фінансових ринків, що полегшує стартапам залучення власного капіталу; домінуюча валюта; найкращі університети. 5. Політичні рішення. США мають більш м’який підхід до регулювання бізнесу, ніж багато інших країн. При цьому уряд за потреби вдавався до сміливих дій під час криз. Зокрема, Америка дала сильну відповідь на світову фінансову кризу 2007-2009 рр., рішуче очистивши банківські баланси та агресивно використовуючи монетарну політику для підтримки населення.Більше про найпотужнішу економіку у нашому відео Сполучені Штати Америки - економіка, яка ніколи не впаде@OstanniyCapitalist

Податкові пільги від відтоку мізківПортугалія є однією з найбідніших економік Західної Європи. Високі податки, висока вартість житла та низькі зарплати змушують молодь емігрувати. У 2008-2023 рр. країну залишили 361 тисяч осіб віком від 15 до 35 років, що становить дві третини всіх емігрантів за цей період. Правоцентристський уряд меншості прем’єр-міністра Луїша Монтенегру хоче зменшити податкове навантаження на молодь. Уряд представив податковий план як частину бюджету на 2025 рік. Згідно з планом, молоді люди, які заробляють до €28000 на рік, не платитимуть податок на прибуток протягом першого року роботи. З 2-го по 4-й рік вони не платитимуть 75% податку. З 5-го по 7-й — 50%, з 8-го по 10-й — 25%. Поки незрозуміло, чи підтримає план уряду меншості парламент. МВФ також розкритикував такі фіскальні стимули для молоді, попередивши, що вплив вікових податкових пільг на еміграцію є невизначеним. Окрім податкових пільг, щоб вирішити проблему відтоку мізків, треба зробити житло більш доступним, скоротити бюрократичну тяганину тощо. @OstanniyCapitalist

Китайські акції впали найбільше з 2020 року через скептицизм щодо стимулів економікиІндекс CSI 300 впав на 7,1%. Хоча індекс призупинив падіння після того, як Міністерство фінансів заявило, що проведе брифінг з питань фіскальної політики, тиск з боку продавців відновився, і індекс зазнав першої втрати за 11 днів. Індекс китайських акцій, що котируються на Гонконзький фондовій біржі, впав ще більше після падіння більш ніж на 10% у вівторок.Хоча акції зростали протягом останніх тижнів після низки політичних заяв, спрямованих на підтримку економіки, ентузіазм щодо сплеску акцій, спричиненого стимулюючими заходами, охолоджується через відсутність будь-яких подальших серйозних ініціатив на ключовій політичній зустрічі у вівторок. Все більше стратегів і керуючих фондами кажуть, що Пекін повинен підкріпити свої обіцянки щодо витрат реальними грошима, тоді як інші застерігають, що ралі зайшло надто далеко і надто швидко після того, як основні індекси зросли більш ніж на 30% за кілька днів.@OstanniyCapitalist

Європа поринає у свої найгірші промислові кошмариВеличезні державні субсидії так і не змогли пробудити європейську промисловість: шрами від війни в Україні та конкуренція між США та Китаєм б'ють по енергоємних секторах, таких як хімічна промисловість, погрожуючи скороченням робочих місць, а також тиснуть на виробників автомобілів, таких як Volkswagen. Інвестиції мали стати геополітичною зброєю для захисту цінних ланцюжків поставок та досягнення кліматичних цілей, але принесли лише розчарування та провал для політики блоку. Шведський виробник акумуляторів для електромобілів Northvolt скорочує робочі місця та продає активи на тлі уповільнення попиту, лише через кілька місяців після отримання субсидій у розмірі €912 млн на будівництво заводу в ФРН. Запланований проєкт заводу з виробництва чіпів Intel у Німеччині, на який виділено субсидії у розмірі €10 млрд, було відкладено після того, як компанія вирішила скоротити витрати.Проблема із новими проєктами виникла давно. Ще 2021 року фактичне виробництво акумуляторів у ЄС становило лише 26% від заявленої потужності, згідно з аудиторським органом ЄС. Європа не має промислової політики», – констатував Лука де Мео, голова автовиробника Renault SA.Зараз принаймні є розуміння, що перспективи блоку похмурі. Нещодавня доповідь Маріо Драгі стала основою для ухвалення політичних рішень на наступні п'ять років. Однак це сталося запізно, коли в реальності втілилися гірші прогнози. Політичні та національні розбіжності все ще глибокі. Франція та ФРН, об’єднані в думці про переваги розвитку мегакомпаній, розходяться майже в усьому іншому, а їхні лідери втрачають довіру виборців. Менші країни-члени ЄС побоюються спотворювального впливу субсидій їхніх більших сусідів, які мають робити все, щоб не відставати від Вашингтона та Пекіна.@OstanniyCapitalist

руснява промисловість масово провалила імпортозаміщення програмного забезпеченняросійські підприємства металургійної та хімічної промисловості, а також паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) досі реалізують понад 98% проєктів на іноземному програмному забезпеченні (ПЗ). Близько 80% з них використовують IT-рішення німецької Siemens, а 18%, що залишилися, — інші закордонні продукти.Йдеться, зокрема, про автоматизовані системи управління технологічним процесом (АСУ ТП), які включають програмні та апаратні елементи. Після виходу з рф Siemens, французької Schneider Electric, японської Yokogawa та американських Honeywell і Emerson при Мінпромторгу було створено робочу групу для імпортозаміщення іноземних рішень, яка складалася з "Северсталь", "Газпром нафта", "Транснефть", "Єврохім", "Росатом", НВО КІС та ін.Але тільки 10% компаній визначилися зі стратегією імпортозаміщення АСУ ТП, а близько 60% все ще перебувають у пошуку. Третина підприємств обрали вендорів для цього, але бачать різні ризики під час реалізації проєктів. В електроенергетиці (генерація і мережі) на іноземні рішення припадала частка в 30-50%, у транспортуванні нафти - не більше ніж 30%, у хімії, нафтопереробці, целюлозно-паперовому виробництві - від 80 до 97%, у металургії - 90%, в інших галузях - від 70 до 95%.@OstanniyCapitalist

Міністри закордонних справ ЄС зустрінуться в Брюсселі, а не в Будапешті через дипломатичну сварку з УкраїноюНеодноразові нескоординовані кроки Угорщини, спрямовані проти єдності ЄС, повинні "мати певні формальні наслідки", - сказав головний дипломат ЄС Жозеп Боррель.Цей крок був зроблений після того, як кілька країн-членів ЄС заявили, що знизять рівень своєї участі у неформальних зустрічах, запланованих у Будапешті під час головування Угорщини в ЄС.Минулого тижня Європейська комісія попросила своїх комісарів не відвідувати неформальні міністерські зустрічі під час шестимісячного головування Угорщини в ЄС на знак протесту проти одноосібних дипломатичних зусиль Орбана щодо України.Неформальна зустріч міністрів закордонних справ і оборони ЄС 28-30 серпня була єдиною, оскільки це єдина міністерська конфігурація блоку, яка скликається не ротаційним головуванням в ЄС, а головним дипломатом ЄС.За словами кількох дипломатів ЄС, 13 країн-членів хотіли, щоб зустріч відбулася в Будапешті, п'ять заявили, що не будуть присутні, а вісім залишили це рішення на розсуд Борреля.Дехто навіть висунув ідею про те, що Боррель міг би символічно скликати зустріч у Києві, а не в Будапешті. Однак її прихильники залишилися в меншості.@OstanniyCapitalist