Я вже зараз вам це прогнозую, хоча сьогодні в мене абсолютно немає жодного бажання говорити про вибори. Які там вибори, коли треба розбиратися з тим, що відбувається сьогодні: і в енергетиці, і в політиці, і на фронті.Але в політичному плані після настання миру в Україні буде два основні тренди. Два ключові політичні напрямки. І народу України як виборцю доведеться обирати саме між ними.Перший тренд ліберальний, радикально ліберальний. Максимально швидка інтеграція до Європейського Союзу, і під це повномасштабні ринкові реформи. Ринкові тарифи, ринкові ціни на газ, на електроенергію і так далі. Одразу ж будуть підніматися питання зарплат, пенсій, соціальної сфери.Сьогодні цей тренд уособлюють такі політичні сили, як «Голос» у першу чергу. Вони завжди були ліберальними, фанатично, часто непрофесійно, але ліберальними за своїми гаслами. Це також «Європейська солідарність» Порошенка. Також частина нинішніх «Слуг народу». Не знаю, як вони потім будуть називатися, бо я в бренд «Слуги народу» не дуже вірю.Це ліберальне крило буде маніпулювати тезою про ринкові ціни. Вони будуть вимагати і казати: вже зараз, вже завтра ринкова ціна на газ.
Складається враження, що весь цей час уряд просто не розумів, що відбувається. Вони не підлаштовували свою структуру, не адаптували систему управління, контролю, відповідальності й покарання за невиконання жорстких команд. Не адаптували її під воєнний стан — ані в економіці, ані в енергетиці. І ми всі це відчуваємо на собі.Пояснення чому так склалося в мене є. Це система управління, яку протягом шести років втілювали Офіс президента і особисто Президент через так званий вузький офіс із п’яти-шести менеджерів. Такий тіньовий «кабінет». Вони приймали рішення, віддавали команди. Жоден міністр без команди з Офісу, від відповідного заступника чи куратора, не міг зробити кроку.У результаті ми отримали уряд атрофований, слабкий, боязкий, безвідповідальний, який звик чекати команд згори. І ось уже два тижні цих команд немає — і ми бачимо, як вони потроху починають щось робити.З одного боку, це ніби й непогано. Але з іншого я уявляю, скільки за цей час було ухвалено хибних рішень або взагалі не ухвалено своєчасних, адекватних рішень.А це зволікання під час війни має дуже чітку ціну. Адже рішення мають бути миттєвими!
Якщо відверто - в ситуації з «памʼятником Булгакову» та подальшій «дискусії» навколо цього для мене головне не памʼятник і не Булгаков.Головне щоби в Україні жодному громадянину країни не могло навіть в страшному сні наснитися, що він має якесь виключне право менторським тоном та директивно навʼязувати свої думки та свої оцінки будь-якому іншому громадянину України.Навіть якщо він напише в себе на авторці що він «українець, етнічний, чистокровний» та ще й з самого Львову, як це намагався зробити в «дискусіі» зі мною один громадянин.Навіть в голову не пускайте до себе таку єресь, панове!Навіть якщо вам здається, що ваші думки «суперрозумні» та «гіперпатріотичні»!Бо практика показує що зазвичай це далеко не так і вони дуже часто є дуже шкідливими та руйнівними для країни.Україна це наша спільна країна - ми всі Українці!Тут будуть діяти закони та процедури, які діють в цивілізованому світі.Інша справа що в період війни закони воєнного часу можуть бути більш жорсткими і це на жаль нормально.Просто викиньте з голови свою умовну «ексклюзивність» та «директивність» - просто спокійно пояснюйте свої глибинні думки та відстоюйте їх в спокійній дискусії. Якщо є час та натхнення звісно. А якщо нема - то і не відстоюйте. І все буде добре!Всім гарного дня!
Одночасно з прийняттям рішення про памʼятник так званому «імперцю» а насправді видатному Киянину Михайлу Булгакову наші так звані «батьки міста» прийняли рішення про збільшення до 15 млн грн для виконання так званих «депутських обіцянок» - на кожного з 120 депутатів КМР.Це означає 1.8 млрд грн абсолютно неефективних та неконтрольованих виплат з міського бюджету в 2026 році.«Швондери» таки дали дуже потужне потомство.І останнє, для «диванних істориків».Булгаков дійсно не сприймав «малоукраінську» демагогію та «шароварщину», оскільки не вбачав в ній силу, яка могла би протистояти головному ворогу всього його життя - «більшовизму».«Більшовизму», який він ненавидив та презирав все своє життя.Звісно на той момент єдиною такою силою та єдиним шансом на його думку і думку тисяч порядних людей була лише спроба зберегти умовну «монархію» - як запобіжник більшовизму та «советам».Просто на той момент не було інших варіантів.Ще раз повторюю - на той момент інших реальних та прагматичних можливостей зупинити «більшовизм» не було.Саме цей простий висновок мав би запобігти сучасних українських «хунвейнбінів» від спроб примітивізаціі та перегляду реальної та обʼєктивної історії нашої країни.Історії , для опису якої точно не вистачить двох фарб - білої та чорної.Міг би але вчергове не запобіг.Навіть примітивні істоти розуміють простий принцип виживання - «ворог мого ворога - мій союзник».Але як виявляється - не всі. Це звісно не трагедія - особливо на фоні реальної трагічної ситуації, в який опинилася вчергове багатостраждальна Україна.Це просто черговий прикрий епізод - один з тисяч епізодів, з яких складається кінострічка під назвою життя.Смішно і трагічно. Дискусія стосовно памʼятника Булгакову виявляється набагато важливішою ніж питання величезної суми в 2 млрд грн з міського бюджету.Ось так працюють технології розраховані на «шарикових».
Я не розумію київську владу. Наприклад, знову звернувся до суду з керуючою компанією. Я співвласник цього міста так само, як і всі кияни. Бачу, що мені неправильно нарахували тарифи і неправильно провели конкурс.Замість того щоб мене вислухати, скасувати рішення і просто виконати закон, вони його порушують. А я ці закони знаю краще за них. Я їх писав і приймав.Я приходжу до них зі скаргою і кажу: "Це масове порушення, воно стосується мільйонів киян". У відповідь вони роблять круглі очі і кажуть: "Ні, ні, ні, ідіть у суд".Я йду в суд. У результаті місяці очікування. П’ять місяців я чекаю першого засідання. У листопаді відбувається перше слухання. Суддя, м’яко кажучи, слабо адекватна. По ній видно, що вона не буде судити, вона буде обслуговувати комунальну компанію.Я розумію, що, можливо, місто дасть їй квартиру або ще якісь бонуси. У мене ж немає квартири, щоб подарувати. А місто може. Воно дає службове житло суддям, а потім його приватизують. Це схема. Так у Києві купуються суди.Відео на ютуб - https://youtu.be/Qm_LSzaR1pQ
Дуже важливо для всіх мешканців багатоквартирних будинків!Зараз допрацьовується в муках законопроект про перерахунок за ненадані ЖК-послуги.Я вже писав, що борюся за свою правку про актування виконання робіт в рамках послуги на «управління» - це дало би змогу контролювати «управителя» та платити лише за реально надану послугу.У тому числі і за прибудинкові території, прибирання підʼїздів, ремонти, ДВК тощо.Зрозуміло що так звана «ЖК-мафія» впирається - хай не ображаються, «мафією» я їх називаю умовно. Бо дуже вони згуртовані та наполегливі в бажанні «освоїти» наші кошти.З іншого боку - по-любому треба будувати з ними партнерські стосунки і на моє переконання такі «акти виконання робіт» стануть фундаментом такого партнерства!Вони впираються і головний аргумент - від будинка нема кому підписувати такі акти.Поки зупинилися на такій робочій версії (див текст нижче).Але я вважаю що можна додати один суттєвий момент приблизно такого змісту: «якщо мешканці обрали на зборах уповноважену особу - вона має право підписувати акти виконання робіт по управлінню БКБ».Дуже цікавить ваша думка!!!!!Будь ласка, репост!«пункт 4 частини четвертої статті 8 викласти в такій редакції: «4) інформувати співвласників багатоквартирного будинку у загальнодоступний спосіб: про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; не рідше одного разу на рік про плани здійснення всіх заходів з утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточного ремонту спільного майна будинку, відповідно до обов’язкових планів та графіків»; частину другу статті 18 після абзацу першого доповнити новими абзацами такого змісту: «Управитель зобов’язаний щоквартально готувати звіт про надані послуги у складі послуги з управління багатоквартирним будинком для кожного багатоквартирного будинку окремо та доводити його до відома співвласників.У звіті про надані послуги зазначаються відомості про фактично надані послуги та виконані роботи за звітний період, їх обсяг, періодичність та інша інформація, необхідна для можливості контролю співвласниками наданих послу. Звіт про надані послуги доводиться до відома співвласників шляхом зазначення в рахунку на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком інформації про спосіб оприлюднення такого звіту (розміщення на веб-сайті, на інформаційних стендах або будь-яким іншим способом). Співвласники мають право подати управителю претензії до такого звіту, а управитель зобов’язаний розглянути їх у порядку, визначеному цим Законом. Управитель зобов’язаний зберігати звіти про надані послуги не менше трьох років»;»
Там де є другий рівень укриттів він дуже непогано захищає ТРАНСФОРМАТОРИ!Оскільки трансформатор це компактний пристрій - саме його укривають «саркофагом».Але підстанція це не тільки трансформатори - це ще «відкритий розподільчий пристрій» (ОРУ за старою назвою).ОРУ підстанція (Відкритий розподільчий пристрій) — це частина електричної підстанції, де все високовольтне обладнання (вимикачі, роз'єднувачі, трансформатори струму/напруги, шини) розміщується на відкритому повітрі на металевих конструкціях для прийому, розподілу та перетворення електроенергії, що відрізняється від Закритих розподільчих пристроїв (ЗРУ), які знаходяться в приміщеннях.Зразок на фото.Захистити їх інженерно від ракет неможливо, від БПЛА - практично неможливо.Одиниці з них закриті, чи можна було їх всіх зарити під землю - практика показала що ні.Тому вони руйнуються в першу чергу - від ракет, вибухової хвилі, касетних зарядів, БПЛА.Удари були саме по цьому обладнанню - постраждали підстанції «Укренерго». В Одеській області вони постраждали найсильніше - саме тому в Одесі зараз великі проблеми із світлом, водопостачанням та каналізацією.Удар був найпотужнішим з початку війни.Оскільки багато «звязків» в єдиній енергосистемі зараз втрачено - мережа не може прийняти та передати згенеровану електроенергію.Так наприклад зараз зупинено 1 і розвантажено декілька блоків АЕС.Йдуть ремонти та оперативне заживлення постраждалих регіонів через альтернативні звʼязки.На це потрібен певний час, хоча енергетики «Укренерго» та обленерго роблять свою роботу дуже фахово та оперативно. Повторюся - все це підлягає відновленню, головний фактор це час та запчастини.Стосовно запасний частин - їх вистачає. Маніпуляції тут зайві.Якось так. Тримаймося.
9 млрд грн було просто викинуто «в повітря» при будівництві так званого захисту енергообʼєктів 3 рівня - вірніше зарито в землю та закатано в бетон.9 млрд грн!!!!Навʼязала це катастрофічно помилкове рішення Агенція з відновлення на чолі з Найємом на початку 2023 року - вона ж освоювала (тобто закривала в землю) ці гроші.На жаль тодішній Уряд ( премʼєр Шмигаль) затвердив це рішення та виділив на це бюджетні гроші.На жаль не зайняв принципову позицію Міністр інфраструктури Кубраков.На жаль НЕК «Укренерго» (Кудрицький) не зайняв принципової позиції в цьому питанні, хоча мав всі можливості для цього - будівництво велося на їх обʼєктах, незалежний статус правління давав всі підстави для цього.Всі обставини прийняття цього рішення має зʼясувати спеціальне розслідування.Вартість одного укриття 2 рівня - біля 130 млн грн, обʼєкти «Укренерго» це показали.Тобто біля 70 укриттів для трансформаторів можна було побудувати за ці гроші.Більш того - саме на це мав би бути сконцентрований людський та виробничий ресурс.Разом з власною програмою «Укренерго» на 86 обʼєктах це значною мірою би покращило ситуацію з захистом.Це ціна непрофесійності та безвідповідальності.І останнє.Я ні в якому разі не стверджую що це унеможливило би відключення від світла!Але зрозуміло що наслідки ворожих ударів були би набагато меншими - як для енергетиків так і для споживачів.Чи треба зараз вимагати відповідальності прсадових осіб?!На моє переконання - так, треба!В першу чергу для того щоби посадовці сьогоднішні розуміли свою відповідальність за ситуацію.Але треба одночасно припинити істерики та провокації в медійному просторі - в першу чергу по відношенню до енергетиків!Вони роблять все що можливо в цій ситуації і не заслуговують на дилетантське цькування.Їм потрібна максимальна підтримка.В свою чергу ми вправі вимагати від енергетичного блоку уряду обʼєктивної та чесної інформації стосовно ситуації - це єдиний спосіб повернути взаємну довіру та забезпечити максимально справедливий розподіл обмеженого ресурсу електроенергії.Саме про це говорив вчора на енергетичному штабі під керівництвом премʼєра Свириденко.
Поки всі обговорюють обшук у Єрмака я повернуся до «укриттів» та задам незручне питання.Усі українці переконані що вони сидять без світла через те, що не побудували укриття на енерго обʼєктах. Уцьому переконанні їм дуже «допомогли» специфічні депутати, ЗМІ, «експерти», блогери та антикорупціонери.Добре - приймаємо цю версію як базову! Відомим фактом є те, що укриття для енерго обʼєктів будували дві структури - Агенція відновлення (Найєм) та Укренерго (Кудрицький).Але ж Кудрицький в нас «батько української енергетики» а Найєм на спільних фото з антикорупційних форумів. Тобто винними вони, виходячи з нинішньої політичної конʼюнктури, аж ніяк бути не можуть!Тоді повертаємося к ключовому питанню - а хто тоді винний?! Кого будемо призначати винним?!Можна спробувати Котіна з Енергоатому, але буде важко - він щось будував чи не будував на СВОЇХ обʼєктах тобто АЕС. А туди просто не били - тобто там нічого не руйнували.Версія розвалюється.Можна ще Кличка спробувати, але то гибле діло.А більше «укриттів» ніхто й не будував.Тоді є два варіанти:Або шукаємо наступну кандидатуру на винного, або мусимо визнати що винних нема і укриття у нас чудові та надійні.Але ж народ вже переконаний в іншому - дивися початок посту.Що робимо?!
⚠️ Оцей скандал з «Енергоатомом» вскрив не просто те, що сьогодні нас хочуть каналізувати.Держава Україна і її уряд створили вакуум в управлінні компанією «Енергоатом». Вони спеціально створили правове поле у 2016–2017 роках так званою корпоративною реформою. Коли держава і Кабмін як акціонер можуть відійти і сказати: «Там є якась наглядова рада, вона за все відповідає, а ми тут в стороні» — розумієте?І тепер я задаю питання: а хто, крім акціонера, має відповідати за цю ситуацію? Акціонером є Кабмін, який здійснює управління «Енергоатомом» і, до речі, «Нафтогазом». Він нічим не відрізняється, така ж бандитська організація. Кабмін здійснює управління через Міністерство економіки. Саме Мінекономіки відбирало наглядову раду, саме воно формувало номінаційний комітет, формувало фінансовий план, було зобов'язане контролювати «Енергоатом», призначати керівництво. І саме воно відповідає за це.Тому, хлопці, досліджуйте злочини міністрів енергетики — обох, немає питань. Але вам доведеться досліджувати і повну бездіяльність уряду — і першого, і другого. Цей період був і до того, і після того. І, безумовно, Міністерство економіки — це повністю ваша відповідальність за цей провал.
TGLIST.COM.UA
