Скандальна премія Коболєва та безпорадність держави. Нижче юридичний аналіз вчорашньої гучної новини про «скасування» незаконної премії колишнього керівника Нафтогазу. Наполегливо раджу ознайомитися. Особливо зверніть увагу на маніпуляцію з номером судового рішення - для унеможливлення оскарження. Це адвокатське ноу-хау компаніі «Міллер» і Найєма-старшого як я розумію?!)Ключове питання:«Нафтогаз» бідкається що йому не вистачає грошей і тисне на уряд з метою підвищення ціни на газ для населення. Поверніть для початку свої гроші від Коболєва!«228 мільйонів премії, сім років судів, і одна цифра, яка мало не все вирішила. Іноді одна конкретна цифра говорить про те, як насправді працює держава, більше, ніж десятки офіційних звітів. Йдеться про премію колишньому керівнику «Нафтогазу» Андрію Коболєву, навколо якої вже сім років тривають суди. У 2018 році керівництву «Нафтогазу» виплатили великі премії за перемогу над «Газпромом». Коболєв тоді отримав близько 228 мільйонів гривень. Сума, погодьтеся, дуже серйозна, особливо коли мова йде про державну компанію. Пізніше «Нафтогаз» перевірили державні аудитори. Вони встановили: премію виплатили з порушенням вимог, які на той момент встановив уряд. Ці правила обмежували можливість отримання керівниками держкомпаній надзвичайно великих премій. Тобто правила існували, і питання було лише в тому, чи дотрималися їх. У 2019 році, а потім і в 2021, суди погодилися з аудиторами, що вимога повернути ці гроші є законною. Апеляційний суд окремо наголосив, що при виплаті премії «Нафтогаз» мав дотримуватися обмежень, встановлених урядом. Здавалося б, після цього все мало бути зрозуміло. Є висновки державного аудиту, є судові рішення, є вимога усунути порушення. На цьому історія, принаймні її юридична частина, мала б рухатися до логічного завершення. Але вийшло зовсім інакше. У 2023 році Коболєву повідомили про підозру в окремій кримінальній справі. І саме тоді він сам долучився до цієї старої, здавалося б, завершеної справи про премію. Момент важливий, бо висновки аудиторів використовувалися як докази у кримінальному провадженні. У вересні 2024 року апеляційний суд змінив попереднє рішення на протилежне. Те, що ще у 2021 році вважалося порушенням, тепер таким не визнали. Суд скасував усю вимогу аудиторів, причому навіть у тій частині, яка взагалі не стосувалася особисто премії Коболєва. Чому ж для нього це було настільки важливо? Тому що висновки аудиторів використовувалися як докази в кримінальній справі. Виходило, що рішення в одній, начебто технічній, господарській справі могло напряму впливати на зовсім іншу, кримінальну. А далі в цій історії з'являється деталь, яка виглядає майже абсурдно. Коли аудитори захотіли оскаржити рішення 2024 року, з'ясувалося, що вони вчасно про нього не дізналися. Рішення просто не потрапило до їхнього електронного кабінету. Чому? Причина виявилася дуже простою. В коді організації допустили помилку. Замість правильного номера, який закінчується на «856», у систему внесли номер із закінченням «846». Одна цифра, і державний орган фактично пропустив строк для оскарження. У результаті Верховному Суду довелося окремо розбиратися, чому це сталося, і вирішувати питання про поновлення строку. Ось тут уже важко не задуматися: мова йде про вимоги на сотні мільйонів гривень, про державну компанію, про суди і кримінальне провадження, а вчасно подати рішення не вдалося через одну неправильно введену цифру.10 вересня 2026 року Верховний Суд скасував рішення 2024 року, яке було вигідне Коболєву. Це не крапка в кримінальній справі проти нього, але тепер рішення, яке у 2024 році скасувало вимогу Держаудитслужби, більше не діє, а рішення 2021 року знову залишається чинним. Утім, Верховний Суд цим не визнав Коболєва винним у злочині і не ухвалив рішення про негайне повернення 228 мільйонів. Логіка суду була іншою: вимога Держаудитслужби адресувалася «Нафтогазу» як юридичній особі, а не особисто Коболєву. Відповідно, він не мав права своєю апеляцією скасовувати документ, який стосується іншої юридичної особи.