Погляд Приходька

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що рішення позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла не стосується внутрішніх справ Польщі.«Володимире, шановний пане президенте, суперечка взагалі не стосується внутрішніх справ Польщі. Їх не існує, бо всі поляки знають і розуміють, скільки шкоди українські націоналісти завдали полякам та польським дітям. Президент Зеленський помиляється, дякую», — заявив Навроцький.Дозвольте я з ним поговорю. Не з Польським Народом, а з ним:Кароль - ти мудло, і я по фактах поясню чому.1. Ти словом, сука, не згадав, скільки горя ваша йобана Армія Крайова завдала Українцям і Українським дітям. Тобі про Павлокоми нагадати, рвань? Скількох дітей до 14 років вона вбила за три дні?2. Ти, уєбан, не хочеш згадати, як ви допомагали москалям у операції «Вісла»?3. Чого ти взяв до рота російський хуй і мовчиш про Катинь?4. Чого ти не згадуєш хто вбив твого колегу і всю тодішню військово-політичну еліту у 2010?От ти репрезентант Польської Нації, до якої я добре ставлюся, на відміну від багатьох Українців, але ти довбойоб, погодься

Напередодні пан Президент Польщі зазначив, що Орден Білого Орла не є звичайною відзнакою. Це символ найвищої довіри Речі Посполитої. Він означає особливий зв’язок із Польською державою та особливу вдячність народу. Такий символ вимагає не лише заслуг, але й поваги до цінностей, які становлять фундамент нашої спільноти.Отже, якщо вважається, що цей особливий символ може залишатись у Катерини Другої, Беніто Муссоліні та Герхарда Шредера, то ми в Україні не будемо із цим сперечатись.Україна вдячна Польському народові за підтримку та співпрацю, яка відіграє значну роль у боротьбі за нашу і вашу незалежність від Росії. Україна ніколи не забуває солідарності та знає, що співпраця між державами і народами у нашому регіоні є однією з відчутних гарантій безпеки і для українців, і для кожної держави-сусідки.Україна продовжить захищатись у цій війні, що її розвʼязала Росія, і ми обовʼязково здобудемо достойний мир.Україна вдячна всім народам, державам та лідерам, хто буде й надалі з нами на шляху захисту свободи і хто буде разом з Україною гарантами повоєнного миру в Європі та нової реальної безпеки.Україна і надалі буде відкритою до всіх змістовних форматів взаємодії з Польщею, щоб постаратись не допускати різночитань складних і болісних сторінок минулого наших народів і забезпечити належну повагу всім безневинним жертвам 20 століття.І українці роблять усе від нас залежне, щоб у цьому столітті не допустити програшу Європи.Я пишаюсь нашими людьми і КОЖНИМ українським воїном – мільйонами українців та українок, які заслуговують на беззаперечну шану за героїзм, що проявлений Українським народом у захисті від російської агресії.Ми вважали, що саме Українському народові і нашій армії у 2023 році був адресований Орден Білого Орла. Так тоді говорилося. Сьогодні я відправив Орден пану Президенту Польщі. Думаю, майбутнє підтвердить шану до українців.Слава Україні!

Середня зарплата у Києві перевищила 35 тисяч: хто заробляє найбільше? У червні 2026 року середня заробітна плата в Києві перевищила 35 тис. гривень. За рік доходи столичних працівників зросли на 17%. Водночас рівень оплати праці суттєво відрізняється залежно від професії.До переліку найбільш оплачуваних професій увійшли:🔸директор з маркетингу ‒ 100 000 грн;🔸менеджер з продажу нерухомості ‒ 90 000 грн;🔸фінансовий директор ‒ 90 000 грн;🔸керівник відділу продажу ‒ 85 000 грн;🔸таргетолог ‒ 85 000 грн;🔸бізнес-аналітик ‒ 76 000 грн.Ці спеціалісти отримують майже утричі більше за середній рівень зарплати в Києві.Найнижчі зарплати у столиці пропонують у таких професіях:🔸актор ‒ 21 000 грн;🔸музичний керівник ‒ 20 000 грн;🔸прибиральниця ‒ 19 000 грн;🔸державний виконавець ‒ 17 500 грн;🔸асистент вчителя ‒ 15 000 грн;🔸вахтер ‒ 13 000 грн.Нє, ну як аналітик, я можу сказати, що це правда, та я хочу нагадати, що за першою вищою освітою я музикант, диригент-хоровик. І коли я читаю про те, що музичний керівник у КИЄВІ заробляє 20 тисяч, то окрім слова «блядь» - у мене нічого не напрошується.Асистент вчителя 15, а прибиральниця - 19.Ах, у мене окрім слова «блядь» ще напросився зворот «йобана в рот».Перепрошую

Дорогі співвітчизники, шановна українська громадо!​Сьогодні моє серце, як і мільйонів українців по всьому світу, обливається кров’ю. Ми стали свідками не просто чергового акту агресії. Це звірячий, сатанинський замах на саму душу нашої нації, на наш генетичний код і духовну основу. Російський «Шахед», який понівечив святиню святинь — Успенський собор Києво-Печерської лаври, цілив не в камінь. Ворог цілив у нашу тисячолітню історію, в нашу пам'ять, в наше право бути собою на своїй Богом даній землі.​Подивіться на цей глибокий, трагічний символізм. Це вже втретє за останні 100 років руйнування Великої церкви Лаври. Ті самі варвари, загорнуті в різні ідеологічні обгортки, приходять на наші святині, щоб посіяти пустку. Руйнування церков — це, очевидно, історична професія росіян.Згадайте січень 1918 року, коли криваві більшовицькі банди Муравйова підійшли до Києва. Їхня артилерія нещадно й прицільно розстрілювала хрести Києво-Печерської лаври, лишаючи глибокі шрами на стінах Успенського собору. Минуло трохи більше ніж двадцять років, і в листопаді 1941 року, втікаючи з Києва, комуністи підірвали знову цей унікальний собор, залишивши від шедевра українського бароко лише купу каміння. Тоді вони намагалися цинічно списати свій злочин на нацистів, так само як сьогодні їхні жалюгідні нащадки брешуть світу про "уламки" чи "випадковості".Минуло понад три чверті століття, український народ підняв цей собор із руїн, вдихнув у нього життя, повернув туди рідну молитву. І ось у 2026 році та сама московська орда знову б'є по тих самих хрестах. Це очевидна спадковість зла. Це один і той самий ворог, який не може змиритися з тим, що Україна жива, що вона молиться своєю мовою і йде своєю дорогою.​Коли ми аналізуємо цю безумну ненависть до нашої святості, ми повинні нарешті усвідомити масштаби тієї історичної катастрофи, яку приніс на наші землі комуністичний режим. Радянська імперія поставила собі за мету фізично витерти Бога з пам'яті українців. Мало хто замислюється над страшними цифрами: станом на 1917 рік в Україні діяло понад 14 тисяч храмів. А вже наприкінці 1930-х років радянські безбожники ліквідували та закрили майже 90 відсотків із них! Понад шість тисяч українських церков за один тільки сталінський наказ були приречені на повне знесення та розбирання на цеглу. Вони підривали Михайлівський Золотоверхий, вони палили унікальні дерев’яні козацькі церкви. А в 60-х роках хрущовська кампанія обернулася для України закриттям ще половини з тих храмів, що дивом уціліли. Загалом за XX століття радянська влада зрівняла з землею від 8 до 10 тисяч українських сакральних споруд. Це був справжній культурний геноцид, який сьогодні продовжує сучасна росія.​Але я хочу, щоб ми подивилися на цей виклик не крізь сльози, а крізь призму нашої вічності.​Буквально за декілька років, уже за якесь десятиліття, наша нація буде відзначати великі, сакральні ювілеї — тисячоліття Чернігівського Спасо-Преображенського собору та тисячоліття нашої духовної твердині — Софії Київської. Задумаймося над цим! Ці стіни бачили орду, нацистів і більшовиків. Де тепер ті завойовники? Вони згнили на смітнику історії. А Спас Чернігівський і Свята Софія зустрічають своє тисячоліття під синьо-жовтим стягом.​Сьогодні перед нами, перед цим поколінням українців, стоїть великий історичний обов’язок. Це наш іспит перед предками, які будували цю державу, і перед нашими дітьми, які успадкують її волелюбний дух. Ми не маємо права схилити голову. На тлі цих жахливих подій, які ми переживаємо сьогодні в Печерській лаврі, ми маємо не просто думати про ліквідацію руйнувань. Ми повинні мислити стратегічно й масштабно, як велика нація. Настав час серйозно замислитися над відновленням нашої історичної Десятинної церкви — першого кам'яного храму Київської Русі, нашої праматері, символу початку нашої християнської державної традиції, який колись так само затято нищили і східна орда, і радянські більшовики. Повернення цього храму з небуття стане нашою найпотужнішою духовною відповіддю ворогу.​Бо з нами Бог, і з нами наша праведна правда. Слава Україні!Віктор Андрійович Ющенко

Зменшення зарплати і несприятливі умови праці не є мобінгом: Верховний Суд розмежував тиск на робочому місці і управління персоналомКасаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що зміна робочого місця, посади чи розміру оплати праці, якщо вона здійснюється відповідно до трудового законодавства або умов договору, сама по собі не є мобінгом (цькуванням). Таке рішення суд ухвалив під час розгляду справи за позовом працівниці, яка стверджувала, що роботодавець систематично створював для неї несприятливі умови праці, зменшував виплати та намагався домогтися її звільнення. Однак суди всіх інстанцій відмовили у задоволенні позову.У Верховному Суді зазначили, що незгода працівника з кадровими чи фінансовими рішеннями роботодавця не є доказом психологічного або економічного тиску. Також наголошено, що надбавки та премії мають індивідуальний характер і є правом, а не обов’язком керівника, тому різниця у виплатах між працівниками не свідчить автоматично про мобінг.Суд наголосив, що факт цькування має підтверджуватися конкретними доказами систематичних дій, спрямованих на приниження честі, гідності або ділової репутації працівника, а не ґрунтуватися на припущеннях.Крім того, Верховний Суд вказав, що події, які відбулися до набрання чинності законом про запобігання та протидію мобінгу у 2022 році, не можуть розглядатися як мобінг у правовому розумінні, оскільки закон не має зворотної дії в часі.

Навроцького виставили ультиматум Зеленському для збереження ордена: Україна має зробити крок назад «Треба ще раз підкреслити, що рішення української сторони про присвоєння військовим підрозділам звання "Героїв УПА", а по суті – бандитів під прапором УПА, є в Польщі неприйнятним. Це викликало загальне обурення. Звідси й анонс конкретних кроків з боку пана президента. Багато поляків відчувають певний виправданий гнів і розчарування, що після всього, що Польща робила для українців протягом останніх років, вона стикається саме з таким рішенням президента Зеленського», – заявив голова Бюро міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марчин Пшидач.Під час цього витка конфлікту наших народів на історичному ґрунті - я мовчав, бо давно вже все написав з цього приводу все, що тільки міг.Та терпець урвався і цього разу.Значить, поляки, слухайте сюди:Трагедія села Павлокоми — це масове вбивство польською Армією Крайовою та місцевою польською самообороною 366 українських мирних жителів. Злочин стався 1–3 березня 1945 року, серед загиблих були 157 жінок та 59 дітей віком до 14 років. Не дивлячись на це, у травні 2006 року за участю президентів України та Польщі, Віктора Ющенка та Леха Качінського у Павлокомі було відкрито меморіал пам'яті жертв трагедії, що стало важливим кроком до порозуміння та примирення двох народів.Вулиці, бульвари і проспекти іменем бандитів з Армії Крайової є в кожному польському місті. В кожному!Тому, давайте ви закриєте свої роти і відкриватимете їх лише у стоматологаНа світлині - бандити з Армії Крайової

​​Переговори з Путіним. Мерц - підходяща кандидатура від ЄС?З початком повномасштабної агресії РФ проти України Європа не вела прямих переговорів з Росією щодо припинення війни. Останнім главою німецького уряду, який зустрічався з Путіним, був Олаф Шольц. Їхня зустріч у лютому 2022-го, незадовго до початку війни, багатьом запам’яталася, насамперед, завдяки фотографії, на якій Шольц і Путін сидять за гротескно довгим столом у Кремлі. Тоді Шольцу не вдалося відмовити Путіна від початку війни.Його наступник на посаді канцлера, Фрідріх Мерц, ще не спілкувався з Путіним навіть телефоном. Обговорюючи можливість такого діалогу, Мерц наполягав на тому, що переговори з Кремлем мають розпочинатися лише після укладення перемир’я.Тепер ситуація може змінитися. Приводом для такої оцінки стали військові успіхи України в останні тижні, досягнуті незважаючи на ескалацію російських ударів по українських містах.👉 Чи може Мерц стати переговірником з Путіним від ЄС – у нашому матеріалі 🔵 Підписуйтеся на DW Україна

Іран запустив ракети по Ізраїлю і видав комюніке:«Сіоністська армія повинна припинити свої атаки на півдні Лівану та Дах'ї (південні передмістя Бейруту. Ред.).Якщо вона розширить свої атаки в цьому районі або відповість на дії Ірану, вона зіткнеться з більш сильними, нищівними та неприємними ударами, а руйнівні атаки будуть здійснені проти режиму та його прихильників.Агресивний сіоністський режим, через неодноразові порушення перемир'я, збільшує свої акти агресії проти пригнобленого народу Лівану день за днем, за підтримки злочинних Сполучених Штатів та мовчання міжнародних організацій. Використовуючи заборонену зброю, включаючи фосфорні бомби, він здійснює військові злочини.Незважаючи на попередні попередження Ісламської Республіки Іран, дитячий сіоністський режим перейшов усі червоні лінії та, посилюючи свої атаки на півдні Лівану, націлився на район Дах'ї в Бейруті.Ми раніше попереджали, що якщо злочини в Дах'ї Бейруту будуть розширені, ми завдамо ударів по цілям на окупованих територіях»

Лист до Путіна та реакція очільника Кремля спрацювали дуже добре на американських законодавцівВідмова Путіна від зустрічі з Зеленським була очікувана, але "бажана" для України в інформаційній та дипломатичній площині, адже продемонструвала партнерам - хто не хоче припиняти війну, кажуть опитані DW експерти у Києві.Вони також розглядають відкритий лист Зеленського як багаторівневу комунікацію - звернену водночас і до США, Європи, Китаю і, найголовніше, до самих російських еліт. Згадки у листі про вік Володимира Путіна і про "певні проблеми в Росії" - не випадкові провокації, а цілеспрямований сигнал: Україна готова до миру з Росією, але не з Путіним особисто, вважає головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Про те, що ця багатошарова комунікація вдалася, свідчить і заява Дональда Трампа, який позитивно відреагував на відкритий лист Зеленського, зауважує експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв. Він переконаний: законопроєкт про військову підтримку України в Палаті представників напередодні з'явився не випадково і є прямим наслідком дипломатичних зусиль Києва.Я вчора писав, хай Путін готує жопу. Ну от і от

Головне з відкритого листа Зеленського до Путіна:▪️Війна — це особистий вибір Путіна, а не питання НАТО, мови чи геополітики.▪️За роки правління Путіна відносини між Україною та Росією перетворилися з торгівлі та співпраці на війну, удари й втрати.▪️Ресурси Росії виснажуються, а можливостей утримувати лояльність населення стає дедалі менше.▪️За словами Зеленського, лише у травні російська армія втратила понад 30 тисяч убитими та важко пораненими, а співвідношення втрат України та РФ становить приблизно 1 до 5–6.▪️Росія не зможе захопити всю Донецьку область цього року.▪️Україна не хоче "вічної війни" і пропонує її завершити.▪️Президент знову запропонував особисту зустріч із Путіним — не в Києві й не в Москві, а на нейтральному майданчику, зокрема у Швейцарії, Туреччині або країнах арабського світу.▪️Під час переговорів Україна готова до повного припинення вогню та обміну полоненими за формулою "всіх на всіх".▪️Після початку діалогу до переговорного процесу можуть долучитися США та європейські країни як потенційні гаранти безпеки.