ЕТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ШІ В АКАДЕМІЧНІЙ ПРАКТИЦІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Вчені діляться рекомендаціями щодо етичного використання штучного інтелекту в дослідженнях». У ній автор зазначає, що науковці розуміють важливість прозорості та надійності перевірки поданих до журналів рукописів наукових публікацій. Джульєтта надає поради щодо етичного використання штучного інтелекту в академічній літературі й недопущення сумнівних дослідницьких практик. При цьому вона спирається на рекомендації, розроблені вченими з університетів Кембриджа, Копенгагена, Оксфорда, Національного університету Сінгапуру та інших установ, опубліковані в Nature Machine Intelligence. Надзвичайно високий рівень поширення використання великих мовних моделей (LLM), таких як ChatGPT, у наукове середовище, спричиняє велику кількість різноманітних ризиків (плагіат, некоректне зазначення авторства тощо). Провідні наукові журнали світу «тепер активно заохочують відповідальне використання ГШІ для підвищення якості». Для цього у будь-яких рукописах, які містять згенеровані ШІ тексти, повинне надаватись чітке однозначне підтвердження та забезпечуватись прозорість щодо використання LLM. Крім того, знову набуває неабиякого значення людська перевірка текстів, яка має гарантувати точність і цілісність будь-якої роботи, створеної у співпраці зі штучним інтелектом, щоб встановити, що у роботу був зроблений «значний людський внесок». Ці рекомендації розроблялись на тлі активних дебатів щодо використання штучного інтелекту в академічних колах і щодо того, чи повинні університети обмежити використання цієї технології або прийняти її, причому останні дослідження показують, що науковці використовують інструменти ШІ навіть більше, ніж студенти. Наприклад, пропонується шаблон, який автори можуть використовувати, направляючи рукописи до видавництва, щоб підтвердити задіяння інструментів ШІ у своїй роботі. Потрібно упорядковувати етичні стандарти та забезпечувати їх дотримання в умовах максимальної прозорості щодо використання LLM. Джуліан Савулеску, директор Оксфордського центру практичної етики та один із співавторів рекомендацій, стверджує, що інструменти ШІ «можуть знищити академічну незалежність, креативність, оригінальність і саму думку як таку. Разом із тим, вони також можуть сприяти неймовірній спільній творчості та продуктивності».Детальніше: http://surl.li/gqbzbo, http://surl.li/hblzgx, http://surl.li/gfqoqj
АВТОМАТИЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Грегора Калдоу і Дженніфер Робертсон «Посібник із автоматизації роботи у вищій освіті». У ній наголошується, що запровадження автоматизації рутинних процесів в університетах може звільнити персонал від повторюваних завдань, оптимізувати його роботу та покращити освітній досвід студентів. Завдяки автоматизації університети можуть закласти міцну основу для майбутніх рішень на основі ШІ. Автори пропонують свої поради для кожного етапу автоматизації. Зокрема, пропонується на старті чітко визначити, навіщо потрібна автоматизація (зменшення адміністративного навантаження, вивільнення ресурсів персоналу для більш ефективного залучення студентів та надання їм академічної підтримки). Потім слід визначити цілі та залучити усі зацікавлені сторони (консенсус щодо мети, спільне обговорення ролі автоматизації, визначення прийнятного співвідношення автоматизації, цінностей та економічних аспектів, хто керуватиме даними та процесами, як досягти безпеки та будувати бізнес-системи, як здійснювати обробку даних). Далі необхідно формувати систему довгострокової підтримки та забезпечення стійкості. Важливе значення має аналіз набутого досвіду, демонстрація цінності отриманих результатів, моніторинг перебігу основних процесів та оцінювання ключових показників. Автори наголошують, що успіху неможливо досягти без чіткого бачення загальних рис проєкту, залучення зацікавлених сторін, коректного обрання інструментів і технологій, запровадження пілотних програм, створення команди однодумців, інвестицій в навчання та підвищення кваліфікації учасників проєкту. Детальніше: http://surl.li/lqmwdc
ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО МАЙБУТНЬОГО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Річарда Сента «Як підготувати студентів до глобального робочого світу». У ній наголошується, що університети повинні навчити студентів, як працювати у глобальному онлайн-середовищі. Сучасні випускники мають відповідати високим глобальним вимогам, як і їхні потенційні роботодавці. Використовуючи власний досвід роботи керівником проекту «Переосмислення можливостей працевлаштування», Річард пропонує поради щодо того, як університети можуть допомогти випускникам конкурувати на глобальному ринку праці, максимально використовуючи цифрові ресурси та навички. Він вважає, що по-перше, необхідно навчити студентів презентувати свою роботу в мережі інтернет, оскільки особисті контакти можуть стати безцінним досвідом спілкування з потенційними клієнтами та співробітниками. Ці навички допомагають зрозуміти, як «продати» себе і свої вміння роботодавцям. По-друге, студенти мають бути підключені до університетських мереж: окрім освіти, яку студенти отримують під час навчання, вони стають учасниками ширшої мережі галузевих контактів, - університетських та позауніверситетських (у т.ч. потенційних роботодавців, які шукають таланти під час випускних). По-третє, треба надати можливість студентам скористатися перевагами цифрового охоплення університету навіть після закінчення навчання: вони можуть таким чином позбутися відчуття самотності, підтримувати себе та інших, скористатися репутацією та охопленням каналів університету. Автор наголошує, що наразі університети більше, ніж просто освітні заклади, – для багатьох вони пропонують першу зустріч із тим самим професійним середовищем, у якому вони хочуть перебувати усе життя. Детальніше: http://surl.li/zszxqr, http://surl.li/arjfbk
СТАН ВІДКРИТИХ РЕПОЗИТОРІЇВ У ЄВРОПІ3 грудня 2024 року відбудеться вебінар «Назустріч стратегічному баченню відкритих репозиторіїв у Європі». Він покликаний поінформувати керівників та співробітників академічних інституцій, науково-дослідних підрозділів, закладів освіти, наукових бібліотек, а також представників інших організацій, які займаються розвитком та управлінням інфраструктурою відкритого доступу в Європі, щодо поточного стану відкритого доступу. Йтиметься про формати, можелі та масштаби відкритості інформації для дослідників, установ і широкої громадськості; стратегії забезпечення інтеграції підходів відкритої науки у європейському та глобальному масштабі; виклики, можливості та напрямки розвитку відкритих сховищ у Європі. також планується обговорити результати звіту «Поточний стан і майбутні напрямки для відкритих сховищ у Європі», опублікованого спільно OpenAIRE, LIBER, SPARC Europe і COAR. Експерти з європейських та інституційних репозитаріїв поділитися своїми ідеями та досвідом розбудови репозитаріїв, співпраці та інтеграції різних репозитаріїв задля побудови більш надійної відкритої інфраструктури у всій Європі. Організатор - Європейська асоціація університетів. Детальніше: https://bit.ly/3UZzjxW, http://surl.li/pbndvs, http://surl.li/pbndvs
GLOBAL EMPLOYABILITY UNIVERSITY RANKINGS 2025На сайті Times Higher Education опублікований звіт про результати Глобального рейтингування університетів щодо працевлаштування (GEURS-2025). У ньому йдеться про дані, які показують ефективність діяльності з підготовки найбільш конкурентоспроможних для працевлаштування на сучасному ринку праці випускників ЗВО. Показано, що роботодавці все більше надають перевагу фахівцям, які демонструють високу здатність до адаптації та мають набутий вже в університеті досвід роботи / стажування. Звіт, підготовлений з використанням даних французької консалтингової компанії Emerging, свідчить про зацікавленість роботодавців у сучасних гнучких та готових до змін випускниках, які мають певний досвід роботи. Інші чинники продовжують відігравати значну роль (наприклад, цифрове та критичне мислення). Проте 46% роботодавців наголошують саме на здатності вчитися та адаптуватися до нових технологій і тенденцій; а 45% цінують вміння спілкування та навички роботи у команді. Рейтинг охоплює 250 найкращих університетів світу за даними опитування 129 тис. респондентів, зокрема - 13 тис. операційних і міжнародних менеджерів у 33 країнах. Найкращі позиції у Массачусетського та Каліфорнійського технологічного інституту. Кембриджський університет знаходиться на п’ятому місці, Оксфорд - на сьомому. ЗВО США та Великобританії займають 10 із 20 найкращих місць. Також до топ-10 увійшли: Стенфордський університет, Гарвардський університет, Прінстонський університет, Токійський університет, Національний університет Сінгапуру, Імперський коледж Лондону. Спостерігається збільшення ваги університетів з Азії (у рейтингу їх 52). Гарні позиції у рейтингу мають Канада, Туреччина, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Норвегія, Швеція, Данія, Фінляндія, Нідерланди, Бельгія, Німеччина.Детальніше: http://surl.li/gjlzvy, http://surl.li/iralir
ЯК ДОСЯГТИ УСПІХУ У КОНКУРСАХ ПРОГРАМ ЄС29 листопада 2024 року в онлайн-форматі відбудеться фінальний захід проєкту «Що треба знати і вміти для успіху у програмах ЄС». Він покликаний поінформувати зацікавлені українські організації про можливості підготовки проектних заявок для участі у конкурсах програм ЄС у 2025 році та надати практичні рекомендації щодо ефективного використання інформаційно-методичних матеріалів, підготовлених у рамках проєкту «Що треба знати і вміти для успіху у програмах ЄС». Планується обговорити наступні питання: спільна проєктна діяльність на місцевому рівні; ефективне використання сервісів порталу фінансування і тендерів; формування ідей за допомогою ChatGPT; підготовка бюджетів і ТЕО; програма «Цифрова Європа» та питання цифрової трансформації; участь у програмах LIFE, EU4Health та інших; «Горизонт Європа» і тематичні пріоритети – агро, здоров’я, клімат; програми для бізнесу і каскадне фінансування; підтримка стартапів з боку Європейського інституту інновацій і технологій; забезпечення інноваційного розвитку міст та місцевих громад; пошук партнерів за профілями. Проєкт виконується за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Організатор - Agency of European innovations / Агенція європейських інновацій.Детальніше: http://surl.li/tliwjs, https://forms.gle/Tx3eE6WRT5bx3a5eA
НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ВИКЛАДАННЯ ТА НАВЧАННЯ ВІД УНІВЕРСИТЕТУ ОТТАВИНа сайті університету Оттави опублікована стаття «Дослідники права використовують новітні технології для покращення викладання та навчання». У ній йдеться про досвід чотирьох дослідників з юридичного факультету, які використовують новітні технології, щоб покращити та розширити способи викладання та навчання в юридичній школі, упроваджуючи інновації у різних проєктах і галузях знань. У серпні 2023 року Оттавський університет оголосив конкурс на отримання грантів від Learning Futures Fund для підтримки творчості, інновацій та експериментів у викладанні та навчанні. Гранти у розмірі від 5 до 15 тис. дол. США були надані для підтримки нових педагогічних ідей, заснованих на використанні новітніх технологій. Фінансування отримали науковці юридичного факультету на проєкти сценарного навчання з використанням платформи відеоігор та дослідження права щодо застосування сили у міжнародних відносинах й порівняльно-правових питань національної безпеки; протидії дискримінації жінок корінного населення; ШІ-програма асинхронного дистанційного навчання керівників медичних закладів, пацієнтів і постачальників щодо законодавства та етики охорони здоров’я. Про набутий досвід говорять автори статті, які працюють в Оттавському університеті - найбільшому двомовному (англо-французькому) університеті у світі. Детальніше: http://surl.li/sgasbi, https://www.uottawa.ca/about-us/president/digital-strategy-learning-innovation/learning-futures-fund
НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА СПІВПРАЦЯ Федеральне міністерство освіти та наукових досліджень Німеччини оголосило Конкурс на отримання фінансування німецько-української науково-дослідницької співпраці для сталого відновлення. Його мета - підтримка українського академічного середовища задля збереження наявного наукового потенціалу та розширення його дослідницьких можливостей, зменшення відтоку мізків з України. Основна тематична спрямованість конкурсу: дослідження, пов'язані з енергетикою, охороною здоров'я, сільським господарством або транспортом; інформаційні, виробничі або біотехнології; дослідження нових матеріалів; міждисциплінарні гуманітарні, соціальні та економічні науки (наприклад, реформи у галузі політики, права або економіки); «зелений перехід» і захист навколишнього середовища. Представлені на конкурс дослідницькі проекти повинні бути орієнтовані на встановлення та розширення довгострокових партнерських відносин між установами-учасниками. Особливо вітаються пропозиції від молодих вчених Німеччини та України. Максимальний бюджет гранту складає 300 тис.євро на один проєкт на термін до 36 місяців. Заявку на участь можна подати до 31 січня 2025.Детальніше: http://surl.li/zdpplc, http://surl.li/jkhzme, http://surl.li/lybmwi
ІНСТРУМЕНТИ ШІ ТА АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Кетрін МакКаллум «Ефект Золотоволоски: пошук «найнеобхіднішого» в епоху ШІ». Наразі технологію штучного інтелекту вбудовано майже до кожного інструменту, які широко використовують студенти. Стрімко поширюється реклама інструментів, які презентуються студентам як швидкі та легкі рішення для виконання їхніх академічних завдань: написання ессе, надання відповідей тести з кількома варіантами відповідей, пошук наукових статей тощо. Навіть досвідчені автори можуть отримати певний зиск від використання штучного інтелекту під час виконання роботи з пошуку інформації, підготовки загального огляду та генерації ідей. Питання академічної доброчесності, вважає Кетрін, стає дедалі складнішим. Чи можуть викладачі університетів знайти межу між некоректною поведінкою та етичним використанням цих інструментів? Потрібен новий підхід до оцінювання! Отже, необхідно визначити, коли штучний інтелект використовується «надмірно», а коли «помірно», по-новому поглянути на концепцію плагіату. Адже студенти мають використовувати ШІ-інструменти саме для підтримки свого навчання, а не заміни своїх зусиль на роботу ШІ, видаючи чужу роботу за свою. Ключовим може стати питання власності, яке лежить в основі академічної доброчесності.Детальніше: http://surl.li/jlwquc
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ТА МЕХАНІЗМІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗВОМіністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт «Методичних рекомендацій щодо застосування інструментів та механізмів для трансформації різних сфер функціонування закладів вищої освіти на засадах прозорості та доброчесності». Документ розроблено на виконання «Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2023 № 220. Методичні рекомендації спрямовані на практичну реалізацію цінності доброчесності в закладах вищої освіти, сприяння формування нової культури, де доброчесність є основоположним принципом. Вони охоплюють загальні питання діяльності закладу вищої освіти, а також організацію освітнього процесу, адміністрування ЗВО, забезпечення академічної доброчесності та партнерську взаємодію закладів вищої освіти. Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту можна подати до 12 грудня 2024 року. Детальніше: http://surl.li/pgboxx
TGLIST.COM.UA
