Статистика telegram channel - @NationalRepository

БЕЗОПЛАТНІ БАЗИ ДАНИХ ПАТЕНТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА НЕПАТЕНТНОЇ ЛІТЕРАТУРИІР офіс оновив переліки безоплатних баз даних патентної документації та непатентної літератури, які можуть бути використані при проведенні патентно-інформаційних досліджень. Зокрема, актуалізовано інформацію щодо баз даних об’єктів промислової власності зарубіжних патентних відомств, до яких надається безоплатний доступ в мережі Інтернет. Відповідний перелік містить актуальні бази даних об’єктів промислової власності патентних відомств країн світу та організацій, а саме: актуальні зарубіжні пошукові системи щодо об’єктів промислової власності; офіційні бюлетені з відомостями з питань промислової/інтелектуальної власності; пошукові портали; онлайн-сервіси; а також іншу корисну інформацію. Оновлено перелік науково-технічних баз даних та довідкових ресурсів, до яких надається безоплатний доступ в мережі інтернет, де зібрані посилання на: політематичні бази даних та пошукові системи; ресурси в галузях: медицини та біології, хімії, фізики та екології, комп’ютерних технологій, сільського господарства, інженерії. Пропонований перелік загальнодоступних інформаційних ресурсів патентної документації надає посилання на ресурси Європейського патентного відомства - Європейського патентного реєстру, Європейського серверу публікацій; Всесвітньої організації інтелектуальної власності - PatentScope, WIPO INSPIRE, Pat-INFORMED; ряду національних відомств, зокрема - Відомства з патентів і торговельних марок Німеччини, Відомства США з патентів та торговельних марок, Медичної патентної бази Швейцарії, Європейського інституту біоінформатики, а також Великої Британії, Австралії. Для зручності користувачів актуалізовано список вебсайтів відомств інтелектуальної власності та міжнародних організацій.Детальніше: http://surl.li/zrjmsz, https://ukrpatent.org/uk/articles/hyperlinks, http://surl.li/jmkjxq

ЗВО УКРАЇНИ У WORLD UNIVERSITY RANKINGS 2025Британська рейтингова агенція «Times Higher Education» оприлюднила результати одного з найвпливовіших рейтингів університетів світу. Відповідно до методології цього рейтингу діяльність університетів оцінювалась за 18-ма показниками ефективності, зведеними до п'яти узагальнених індикаторів: освітня діяльність, дослідницьке середовище, якість досліджень, співпраця з промисловістю та міжнародна відкритість. Аналітики Times Higher Education проаналізували інформація про 157 млн цитувань та 18 млн наукових публікацій із бази даних Scopus, а також опитали 93 тис. науковців у рамках репутаційних опитувань. Було оцінено 2095 установ зі 115 країн світу. Цьогоріч до рейтингу внесено рекордну кількість українських університетів - 17 ЗВО із Дніпра, Івано-Франківська, Києва, Львова, Одеси, Сум, Ужгорода, Харкова та Чернівців (на включення до рейтингу було подано 55 заявок). Найкращим в Україні визнано Сумський державний університет (діапазон позицій 801–1000 у світі). Інші українські заклади вищої освіти потрапили до групи 1501+, зокрема уперше до рейтингу увійшли Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова та Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Детальніше: http://surl.li/gfflri, http://surl.li/vygrud

СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ІННОВАЦІЇ ДЛЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИЗ 5 листопада по 17 грудня 2024 року відбудеться курс тематичних вебінарів «Міжнародне територіальне співробітництво як вектор технологічної модернізації економіки України». Захід має на меті розширити уявлення про міжнародне співробітництво регіонів у контексті реалізації європейських програм докторських студій у просторі вищої освіти та практичні питання використання інновацій в економіці у т.ч. за допомогою онлайн-платформ. Планується ознайомити слухачів з актуальними питаннями правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності, новими правилами експертизи об’єктів права інтелектуальної власності, специфікою діяльності цифрових інноваційних хабів і технологічних платформ, особливостями функціонування відкритих інноваційних систем для підтримки соціальної взаємодії, практиками застосовування інноваційних підходів у формуванні технологічно уніфікованої та відкритої бази знань. Організатор – ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».Детальніше: http://surl.li/uothll

ЩОРІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ ГЛОБАЛЬНОГО ФОРУМУ ОЕСР З ПРОДУКТИВНОСТІ15-16 жовтня 2024 року відбудеться щорічна конференція Глобального форуму ОЕСР з продуктивності «Прискорення зростання та продуктивності: роль людського капіталу». Захід стане площадкою для обговорення політиками, науковцями та представниками громадянського суспільства ролі людського капіталу у зростанні продуктивності на тлі нових викликів, таких як «зелений» перехід і нові технології (зокрема - штучний інтелект), нові вимоги до навичок робочої сили, освіти, адаптивності. Під час форуму планується розглянути потенційні рішення для усунення нестачі навичок і підвищення продуктивності, а також підготувати практичні рекомендації для моніторингу мінливого ландшафту зайнятості та продуктивності у сучасному світі. Організатори: Організація економічного співробітництва та розвитку, Міністерство економіки, фінансів і промисловості Франції, France Stratégie. Детальніше: http://surl.li/yvhpiy, http://surl.li/gbephg, https://evenium.events/gpf2024

ІСТОРІЇ УСПІХУ ХАБІВ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИУкраїнська бібліотечна асоціація повідомляє про свою ініціативу «Історії успіху», яка реалізується у межах виконання проєкту «Розвиток спроможності бібліотек ‒ хабів цифрової освіти». УБА накопичує та просуває історії успіху бібліотек і користувачів, які завдяки новим знанням, цифровим навичкам і технологіям змінили своє життя на краще. Наразі йде робота над демонстрацією важливості для громад послуг бібліотек–хабів цифрової освіти. Для цього бібліотечна асоціація закликає усіх причетних надсилати свої розповіді із загальною інформацією про себе, вихідний та поточний рівень цифрових навичок (до навчання у бібліотеці та після), програми чи застосунки, з якими познайомились у ході проєкту, хід навчання та зміни, які принесли цифрові навички у їхнє життя. 20 авторів найкращих розповідей (координаторів бібліотек та користувачів) отримають цінні призи під час щорічної конференції Української бібліотечної асоціації у листопаді 2024 року. Найбільш надихаючі історії будуть оприлюднені на широкий загал - на сайті Програми розвитку ООН в Україні, а також у соціальних мережах УБА та «Дія.Освіта». Проєкт впроваджується ВГО Українська бібліотечна асоціація за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» за фінансової підтримки Швеції. Подати заповнену форму можна до 31 жовтня 2024 року. Детальніше: http://surl.li/brkrin, http://surl.li/dulpeg, http://surl.li/dgyyru

РОЗМОВИ З ЛІДЕРАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИНа сайті Times Higher Education у рубриці Talking Leadership опублікована нова серія інтерв’ю з керівниками провідних університетів світу. Вони присвячені нагальним стратегічним проблемам сучасної вищої освіти, а також запровадженню змін. Зокрема, Сіан Бейлок говорить про такі пріоритети ЗВО, як підтримка психічного здоров’я та залучення жінок до інженерії; Говіндан Рангараджан розмірковує про суспільне здоров'я в Індії; Коен Ламбертс говорить про практичні дії з включення інновацій у систему критеріїв просування по службі та створення чіткої ідентичності для університету; Джон Ніклоу пропонує шукати відповідь на запитання «чому університети мають бути більш підприємницькими?»; Ед Брінксм говорить про недооцінену цінність соціальних наук та про відмінності між голландською і німецькою вищою освітою; Девід Фаррар вважає, що Канада «підриває структуру фінансування університетів»; Синтія Тенієнте-Матсон аналізує проблеми управління університетом Кремнієвої долини; Шерон Пікерінг зосереджується на питаннях міграції.Детальніше: https://bit.ly/3YTcJr7

АСАМБЛЕЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ІНФРАСТРУКТУР Провідні європейські організації електронної інфраструктури - EGI, EUDAT, GÉANT, OpenAIRE та PRACE - підписали Меморандум про взаєморозуміння і засновували Асамблею європейських електронних інфраструктур. Очікується, що це дозволить суттєво зміцнити їх позиції та підтримати подальший розвиток електронних інфраструктур ЄС задля розвитку європейських досліджень, стимулювання інновацій і просування наукових відкриттів. Учасники Асамблеї мають гарний досвід надання передових послуг через центри обробки даних, репозитарії, мережеве підключення університетів і наукових центрів, об’єднання обчислювальних ресурсів та експертну підтримку. Ключові цілі Асамблеї полягають у спільній адвокації е-інфраструктур серед політиків, фінансових інституцій та інших зацікавлених сторін; підвищенні суспільної обізнаності та видимості е-інфраструктур; узгодженні дій у сферах, що становлять спільний інтерес (зокрема – спільний пошук фінансування); підтримка інновацій; просування принципів і практик відкритої науки; покращення зв’язків із дослідницькими спільнотами та сприяння діалогу для кращого розуміння їхніх потреб; розвиток цифровізації у галузі європейських досліджень та освіти. Детальніше: www.prace-ri.eu, http://surl.li/ejfykj

ЯК ФІНАНСУВАТИ УНІВЕРСИТЕТИ ТА ГРАНТИ НА УТРИМАННЯНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Податок з роботодавців може фінансувати університети та гранти на утримання». Автор пропонує обговорити масштабний план перерозподілу фінансування вищої освіти Великої Британії. На її думку, запровадження надбавки до внесків на національне страхування випускників, які мають сплачувати роботодавці, може стати ключовою складовою більш справедливої системи фінансування студентів, що дозволить збільшити фінансування університетів. Тім Леуніг, професор Лондонської школи економіки, який є співавтором британської схеми COVIDних відпусток та національної формули фінансування шкіл говорить, що поточна система фінансування студентів «не працює», обтяжуючи їх боргами на 40 років поспіль, тоді як університети також потерпають і знаходяться на межі банкрутства. У своєму рецепті реформ він каже, що «настав час визнати: роботодавці отримують вигоду від кращої освіченої робочої сили, отже вони повинні брати участь у покритті освітніх витрат». Тім пропонує 1-відсоткову надбавку до внесків на національне страхування для випускників, які сплачуються упродовж усього їхнього трудового життя, що дозволить у масштабах країни залучити додатково 10,7 млрд фунтів стерлінгів. Також професор Лейніг пропонує здійснювати списання студентських позик через 20 років замість 40, запровадити заборону на підвищення (щоб загальна сума заборгованості ніколи не збільшувалася, навіть якщо виплата не відповідає відсоткам), запровадити обов’язкове погашення у розмірі 10 фунтів стерлінгів на тиждень незалежно від того, скільки заробляють випускники, а також увести 3-відсоткову ставку погашення між пороговою сумою податку на прибуток і поточним порогом погашення. Крім того має використовуватись нова вища відсоткова ставка для найбагатших випускників і забезпечуватись постійна доступність кредитів на утримання для студентів, чиї батьки заробляють до 100 тис. фунтів стерлінгів, а плата за навчання має бути незмінною (на рівні 9,25 тис фунтів стерлінгів). У відповідь на ці пропозиції Національний центр університетів та бізнесу заявив, що «закликає бути обережними» в частині введення додаткового податку на національне страхування і хоча «існує нагальна потреба у фінансуванні університетів, щоб поставити їх на більш надійну основу, Британія має стати більш конкурентоспроможним місцем для бізнесу у нинішніх складних умовах. Подальше ускладнення системи оподаткування не допоможе роботодавцям інвестувати у необхідні їм навички та не допоможе вирішити проблеми, з якими стикається університетський сектор». Дискусія триває.Детальніше: http://surl.li/owsxdu, http://surl.li/bugafm, http://surl.li/hikpwu

РОЗРОБНИКИ НЕ ПОВИННІ ГОДУВАТИ МАШИНУ, ЩО ЗНИЩУЄ АКАДЕМІЮ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мартіна Гаммерслі «Розробники не повинні годувати машину, що знищує академію». У ній наголошується, що дозвіл великим технологічним компаніям навчати моделі штучного інтелекту на наукових та освітніх матеріалах лише посилить загрозу викладанню і дослідженням. Великі мовні моделі вже «прогризають» академію різними способами, знищуючи її. Вочевидь вони створюють значні труднощі в оцінюванні студентських робіт: есе, написане за допомогою ШІ, засвідчує можливості та якість програмного забезпечення, а не освітні результати студента. Поліпшення роботи ШІ за рахунок відкриття для них академічних текстів посилить цю проблему, оскільки буде ще складніше відрізнити есе, написані ботом, від есе, написаних людиною. Наразі і так надзвичайно багато зусиль університети спрямовують на пошук коректних і точних методів оцінювання, а також на навчання студентів і викладачів тому, як відповідально використовувати технологію ШІ у викладанні та навчанні. Ряд соціологів стверджує, що «письмо - це метод дослідження» (Лорел Річардсон). Є факти (наприклад, історія з Informa), коли авторів не повідомляли про угоду щодо постачання контенту. Наприклад, стосовно журнальних статей, де автори були змушені відмовитися від своїх авторських прав, це законно. Та чи більш ранні контракти дають таке право розробникам ШІ? У будь-якому разі, говорить Гаммерслі, ключове питання залишається: чому поліпшення ШІ є бажаним з академічної точки зору? Детальніше: http://surl.li/gbxclm, http://surl.li/gtixpl

ГЛОБАЛЬНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ІНДЕКС 2024Національний орган інтелектуальної власності пропонує ознайомитися зі щорічним звітом Всесвітньої організації інтелектуальної власності «Глобальний інноваційний індекс 2024». Цей індекс ранжує 130 країн за їхнім інноваційним потенціалом, використовуючи для цього 80 індикаторів (у т.ч. інституції, людський капітал, інфраструктура, розвиненість ринку, складність ведення бізнесу, знання та технологічні результати, творчі результати). Цьогоріч Україна посіла у рейтингу 60-те місце, погіршивши свої позиції у порівнянні з минулим роком на п'ять пунктів. Разом із тим, Україна посідає 4-те місце серед групи країн із доходами, що нижчі за середні. Серед позитивних тенденцій вітчизняного інноваційного розвитку такі: інноваційний розвиток здійснюється випереджальними щодо економічного розвитку темпами, вдалося стабілізувати негативний стан такої компоненти, як складність ринку та складність бізнесу, покращились показники онлайн-творчості, корисних моделей за походженням, зайнятості жінок з вищою освітою, витрат на програмне забезпечення. Негативні процеси стосуються розвитку інституцій, людського капіталу, наукових досліджень, охоплення вищою освітою, тривалості навчання, припливу прямих іноземних інвестицій, розвитку інфраструктури.Детальніше: http://surl.li/ytblsm, http://surl.li/fzfyon, https://www.wipo.int/gii-ranking/en/