Статистика telegram channel - @NationalRepository

ДОБІРКА КОРИСНИХ ПОРАД ІЗ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНа сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад щодо підтримки розвитку інновацій в університетському середовищі «Які інновації потрібні для процвітання вищої освіти». Наголошується, що керівники університетів повинні постійно розвивати творче середовище, в якому можуть процвітати нові ідеї, якщо вони хочуть, щоб вищі навчальні заклади були готові до майбутнього. Також йдеться про дослідників – вони мають упроваджувати інновації для досконалості наукового пошуку і вирішення глобальних проблем. Педагоги не можуть залишитись осторонь – вони повинні запроваджувати нові підходи до навчання, адже студенти мають по завершенні навчання мати навички, необхідні для найкращого працевлаштування на мінливому ринку праці. Усі мають створювати екосистему, яка формує новаторів завтрашнього дня, поєднуючи традиції та прогрес. В опублікованій колекції ресурсів, яка містить двадцять п’ять статей, розглядаються питання забезпечення провідних інновацій у ЗВО – у викладанні та дослідженнях; підтримка інноваційного навчання та студентських інновацій; створення ментального простору для стратегічних інновацій; розвиток стартапів в академічному середовищі; як використовувати інноваційне мислення та підтримувати креативність в університеті.Детальніше: http://surl.li/xhjtep, http://surl.li/lqlaxg, http://surl.li/dvmtsm

СТВОРЕННЯ ПОВНОЦІННОГО НАСТУПНИКА HORIZON EUROPEНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Комісія ЄС має взяти на себе зобов’язання створити повноцінного наступника «Горизонт Європа»». У ній наголошується, що наразі потрібне радикальне мислення, щоб зробити інструменти наукової та інноваційної співпраці більш ефективними та переконати скептично налаштовані уряди в цінності ДіР. Щоб забезпечити «кращу позицію Європи у боротьбі за чисту та цифрову економіку», комісару з питань стартапів, досліджень та інновацій, призначеному на 2024-2029, було доручено зробити «чіткий фокус на найважливіших і проривних інноваціях», необхідних для підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу. До обов’язків комісару входить розширення Європейської дослідницької ради (ERC) та Європейської інноваційної ради (EIC). Мають бути розроблені довгострокова стратегія розвитку дослідницької інфраструктури Європи, Закон про біотехнології, Закон про Європейський дослідницький простір і створено Європейську дослідницьку раду ШІ. Але наразі бракує визначеного пріоритету у підготовці наступної рамкової програми для досліджень та інновацій (FP10), наступниці «Горизонт Європа». Це упущення бентежить багатьох. Автор розглядає законодавчі та інноваційні інструменти для створення чітко обґрунтованої, ефективної та узгодженої FP10. При цьому необхідно вітати будь-яку дискусію про шляхи створення ефективної стратегічної програми, яка би відповідала усім ключовим цілям стратегічного розвитку ЄС. Детальніше: http://surl.li/premcf, http://surl.li/llglum

ШІ ТА НАВИЧКИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Даніеля Ендрюс-Брауна і Маркуса Комера «Навички критичного мислення». У ній наголошується, що оцінювання студентів являє собою вимірювання того, наскільки ефективним є навчання студентів, тобто процес визначення їхнього освітнього прогресу, ідентифікації «проблемних місць», де здобувачі освіти потребують додаткової допомоги, а також у більш широкому сенсі - визначення ефективності освітніх програм. У часи штучного інтелекту багато викладачів дуже розчаровані стандартними методиками оцінювання, оскільки вони не дають відповіді на ці запитання: майже неможливо відрізнити оригінальність думок людини від контенту, створеного ШІ. Звісно, інструменти штучного інтелекту дають людству значні переваги у деяких сферах діяльності, навіть можуть здійснювати опис, узагальнення та генерацію ідей, - вони не замінюють потребу у критичному мисленні людини. Потрібно зосередити увагу на оцінюванні здатності студентів знаходити, аналізувати та застосовувати ресурси для вирішення поставлених проблем із розумінням обмежень, які має модель ГШІ. Викладачі повинні навчати студентів, як відрізняти якісні ресурси від неякісних, фейкових, хибних. Йдеться про будь-які джерела інформації - дослідницькі статті, публікації у соціальних мережах, текст, згенерований штучним інтелектом. Необхідно змінити фокус оцінювання: викладачі, які зазвичай приділяли увагу стилю, логічності та змісту есе, вже відстали від реального життя задовго до приходу ChatGPT, бо такі інструменти, як Grammarly (випущений 15 років тому), зробили переворот у галузі написання текстів (автоматизували перевірку граматики, покращення стилістики тощо). ШІ став поширеним інструментом, тому викладачі університетів мають зосередитися на тому, що справді має значення: зміст, критичне мислення, здатність вирішення проблем.Детальніше: http://surl.li/dxmwcs

ЯК ІНТЕГРУВАТИ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Сабріни Аззі «Три способи інтеграції нових технологій у навчальну програму». Автор наголошує, що майбутня робота нинішніх студентів цілком залежатиме від технологій, які наразі лише зароджуються. Тому важливо найкращим чином готувати здобувачів вищої освіти до поводження з технологіями, навчати їх опановувати. Останні розробки у галузі штучного інтелекту та інших технологій (аналіз даних, віртуальна реальність тощо) створюють проблеми для сектору вищої освіти, який вже зараз повинен намагатись інтегрувати ці технології у свої навчальні програми. Є як мінімум три способи зробити це: активно використовувати новітні технології у навчальному класі (студенти вже з пандемійних часів працюють із Zoom, Teams, навчальними онлайн-платформи Aula, Brightspace, Google Classroom тощо); постійно бути у курсі технологічних розробок та безперервно інтегрувати їх навчання; наочно демонструвати їх значення у реальному світі (ШІ не обмежується уроками інформатики, перетинається з різними сферами, такими як охорона здоров'я, бізнес, фінанси, будівництво). Важливо, щоб застосовувалися концепції та технології у реальних сценаріях, що демонструють їх актуальність і значимість. Також корисно обговорити під час навчання етичні та моральні аспекти розповсюдження новітніх технологій. Слід озброїти студентів навичками та знаннями, необхідними для майбутнього успішного працевлаштування, адаптації та кар’єрних можливостей на робочому місці, яке постійно, сильно й стрімко модернізується. Детальніше: http://surl.li/lnztus, http://surl.li/ecsqel

«СІРІ ЗОНИ» ЕТИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел «Як орієнтуватися у «сірих зонах» етики штучного інтелекту». Оскільки принципи етичного використання ШІ все ще формуються, університети повинні постійно перебувати у курсі складного етичного ландшафту та брати дієву участь у розробленні правил відповідального застосування інструментів ШІ. Немає сенсу доводити, що зростання інструментів генеративного штучного інтелекту на кшталт ChatGPT, є одним із найвизначніших технологічних проривів від моменту появи мережі інтернет. Педагоги та адміністратори вищої освіти стикаються зі складними етичними дилемами в частині того, як штучний інтелект інтегрується у викладання, дослідження та навчання, які необхідно своєчасно та наукращим чином вирішувати. В основі цих проблем лежить концепція «інтерпретаційної гнучкості», - термін, запозичений з теорії соціальних технологій. Вона передбачає, що технологія може мати багато значень і застосувань, сформованих різними точками зору її користувачів. Для університетів це означає, що в той час як одні вважають ШІ потужним освітнім інструментом, який дозволяє більш ефективно працювати, інші вбачають у ньому загрозу засвоєнню знань, оригінальності мислення, академічної доброчесності та етики. Лакшмі звертає увагу на наступні аспекти: етика та ризик у використанні ШІ; психологічні контракти та роль етики; роль університетів у формуванні використання ШІ; нові етичні межі. І говорить про власне рішення відмовитись від допомоги штучного інтелекту при написанні електронних листів, наукових рукописів, звітів із практики. Разом із тим, Лакшмі використовує інструменти, навчені штучним інтелектом, щоб допомогти викладачам шукати та орієнтуватися у політичних документах в університетській мережі інтранет та для пошуку нових ідей щодо оцінювання та забезпечення якості. Університети повинні зайняти проактивну позицію, керуючи сучасними технологічними та етичними перетвореннями.Детальніше: http://surl.li/vmmlkp, http://surl.li/jmblke

ВЗАЄМОДІЯ СПІЛЬНОТ У РОБОТІ З ВИКЛИКАМИ ВІД ГШІНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Маріанхелес Кастро-Санчес «Спільноти практиків штучного інтелекту можуть допомогти нам впоратися з викликами». У ній наголошується, що руйнівний вплив ГШІ на освітній процес змусив університети шукати багато відповідей на складні запитання часу у контексті високої невизначеності та різноманітних рииків. На думку автора, практичні спільноти, зосереджені на роботі з цими технологіями, можуть запропонувати університетам рішення для цих проблем через зважену інтеграцію штучного інтелекту до сектору вищої освіти. Пропонується активізувати взаємодію практиків технології ШІ та викладачів і студентів для взаємного обміну ідеями; проводити робочі сесії з роз’ясненням можливостей та етичних практик застосування відповідних додатків і програм; розробляти онлайн-середовища для контрольованих експериментів з інструментами штучного інтелекту в освітньому просторі; створювати сховища ресурсів для спільної роботи; забезпечувати перехресне наставництво між спільнотами розробників ГШІ та освітянами; сприяти відкритим дебатам щодо етичних наслідків штучного інтелекту; всебічно підвищувати обізнаність та підтримувати відповідальні дії. Університет, який прагне випускати конкурентних на ринку праці випускників, повинен створювати окремі мережі підтримки, щоб зменшити відчуття ізоляції та розгубленості внаслідок швидких технологічних змін. Детальніше: http://surl.li/bdwvqw, http://surl.li/qdnlbt

ПАРТНЕРСТВО ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ: ТЕХНОЛОГІЇ ТА МАЙБУТНЄ НАВЧАННЯНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Рози Елліс «Ми на неправильному боці партнерства зі штучним інтелектом»: технології та майбутнє навчання». У ній автор наголошує, що експерти з технологій і освіти вважать, що штучний інтелект докорінно змінить освіту, відповідно необхідно «перезавантажити» систему оцінювання набутих знань. Відповідь ChatGPT на запитання щодо такого впливу на вищу освіту в найближчі роки, полягає у пропозиції побачити десять позитивних результатів та містить лише декілька незначних ремарок із застереженнями. Експерти менш оптимістичні й у відповіді на питання про вплив нових технологій на навчання. Зокрема, Крістофер Деде, старший науковий співробітник Гарвардської вищої школи освіти, говорить: «Найважливіше у навчанні - ніколи не дозволяти комусь іншому чи чомусь іншому думати за вас». Діана Лорійяр, почесний професор навчання та цифрових технологій погоджується, що ГШІ «повинен використовуватися вчителями лише як частина проекту, щоб допомогти учням розвинути власні навички пошуку та обробки текстів або їх інтерпретації та узагальнення». Брайан Александер із Джорджтаунського університету говорить, що для максимально ефективного використання ШІ потрібно «перезавантажити та змінити систему оцінювання зверху вниз». Експерти погоджуються, що перший крок до ефективного великомасштабного персоналізованого навчання за допомогою технологій вимагає розробників, які розуміють, що потрібно для отримання навичок і знань високого рівня. Поєднання штучного інтелекту з технологією віртуальної реальності має потенціал для покращення викладання пов’язаних з продуктивністю навичок, таких як презентація та ведення переговорів.Детальніше: http://surl.li/tsaswn, http://surl.li/ksasjj

КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ 28 жовтня 2024 року відбудеться презентація оновленого «Керівництва ОЕСР щодо власності та управління державними підприємствами» та відповідного звіту за 2024 рік. Захід покликаний стати площадкою для інформування учасників про ключові положення переглянутого цьогоріч Керівництва щодо принципів ОЕСР у частині корпоративного управління державними підприємствами, яке є провідним міжнародним стандартом для політиків щодо розроблення рішень з регулювання структури власності та корпоративного управління державними підприємствами. Внесені зміни спрямовані на вирішення поточних проблем і уникнення наявних ризиків у зазначеній сфері та забезпечення прозорості, підзвітності й ефективності у державному секторі. Новий звіт про власність та управління державними підприємствами за 2024 рік стане для фахівців джерелом порівняльної інформації та світових тенденцій щодо власності й управління державними підприємствами. Під час заходу планується обговорити зростаючу роль державних підприємств на ринку та її наслідки; роль державних підприємств у забезпеченні сталого розвитку. Організатор - Організація економічного співробітництва та розвитку.Детальніше: http://surl.li/cwcmyi

ДЕРЕГУЛЯЦІЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІМіністерство освіти і науки України інформує академічну громадськість про запровадження важливих змін у рамках політики дерегуляції і дебюрократизації наукової сфери України. Нинішні рішення спрямовані на оптимізацію робочого часу дослідників та поліпшення видимості досягнутих ними результатів. Вводиться єдина уніфікована форма звітності для всіх наукових проєктів усіх сфер управління; надається дозвіл на використання форми проміжних та остаточних звітів; скорочується обсяг затребувано інформації для звітування. Тепер громадськість, яка зацікавлена у результатах науково-технічної діяльності, отримає швидший і зручніший доступ до інформації про результати досліджень, а замовники (грантонадавачі) зможуть оперативніше обробляти звітні документи, що надходять від виконавців (університетів та наукових установ). Це сприятиме підвищенню прозорості наукової діяльності та зміцненню довіри громадськості до системи фінансування науки, підвищить якість аналітики щодо наукових проєктів.Детальніше: http://surl.li/gjmyfy, http://surl.li/kezpzq

МІЖНАРОДНИЙ ТИЖДЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ 2024З 21 по 27 жовтня 2024 року відбудеться черговий Міжнародний тиждень відкритого доступу. Його цьогорічна тема є продовженням/розширенням минулорічної «Спільнота замість комерціалізації». Тиждень відкритого доступу - це можливість поєднати глобальний імпульс до відкритого обміну знаннями з просуванням політичних змін і подоланням соціальних проблем, які впливають на кожного члена спільноти. Захід спрямований на заохочення відвертої розмови про: необхідність віддати пріоритет підходам до відкритої наукової діяльності, які найкраще відповідають інтересам громадськості та академічних спільнот; актуальніші питання щодо нещодавніх подій із поспішного впровадження штучного інтелекту в комерційні академічні системи без консультацій зі спільнотою. Під час проведення заходів Тижня планується обговорити питання: які наслідки того, що невелика кількість корпорацій, а не самі науковці контролюють виробництво знань; яка прихована вартість бізнес-моделей, що закріплюють екстремальні рівні прибутку, поглиблюючи нерівність; коли непрозорий збір і використання персональних даних комерційними платформами починає підривати академічну свободу; коли і як комерціалізація може збігатися з суспільними інтересами; які інфраструктури, керовані спільнотою, вже задовольняють вимоги науковців і громадськості (наприклад, сервери препринтів, репозитарії та відкриті видавничі платформи); як можна змінити практику з урахуванням цих варіантів, орієнтованих на інтереси спільноти. Організатори: SPARC, Консультативний комітет Тижня відкритого доступу.Детальніше: openaccessweek.org. http://surl.li/kycofk, http://surl.li/mxexri