ПЕРЕТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОЕКТУ НА ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМНа сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів університету Західної Шотландії «Перетворення дослідницького проекту на документальний фільм». Вони наголошують, що для поширення інформації про результати дослідження серед якомога більшої кількості людей, бажано здійснити зйомку документального фільму. Цей трудомісткий і нетривіальний підхід, але він може дати прекрасні результати. Тож автори пропонують свої поради щодо того, як це зробити. Час від часу викладачі залучаються до університетських проектів і ті відчуття, які виникають під час їх виконання та завершення, - доволі сильні, учасникам хочеться про це розповідати, ділитись з іншими. Іноді слів недостатньо, бо є необхідність продемонструвати проект і його результати. Це спонукає спробувати представити дослідження в інший спосіб, ніж звичайна публікація або презентація на короткому заході. Щоб продемонструвати вплив проекту можна зняти документальний фільм. Для цього, по-перше, треба знайти виконавця, голос дослідницького проєкту (автори залучили театральну групу At Home At The Theatre). Надалі створення документального фільму має відбуватись таким чином, щоб передати максимально точно атмосферу дослідження, залучати глядачів, дати їм відчути процес. Це важливо, оскільки необхідно показати сам процес і його результат більш ефективно, ніж стаття в журналі чи доповідь на конференції (зрештою, зображення варте тисячі слів). Науковців наразі заохочують багато говорити про результати своєї роботи, але по факту екранізація робить це найефективніше та найголосніше. Детальніше: https://surl.li/sxpcvw
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ – ДРУГ ЧИ ВОРОГНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Ібіємі Омейхе та Кінгслі О. Омейхе «Штучний інтелект – друг чи ворог? Це залежить від академічних кіл». Вони наголошують, що вища освіта відіграватиме важливу роль у визначенні того, чи стане генеративний ШІ другом чи ворогом та описують, що можуть зробити університети. За останні півтора роки у галузі розвитку штучного інтелекту були зроблені приголомшливі кроки вперед. Усім відомі ChatGPT для генерування текстів та DALLE для створення зображень, а також Whisper, який транскрибує мову. Нещодавно розроблений Sora – інструмент, який створює гіперреалістичне відео. Генеративний штучний інтелект безумовно має позитивні сторони, і ми не повинні їх ігнорувати. Зараз він використовується як допоміжний інструмент, який економить час у багатьох професіях. Він може швидко створювати програмне забезпечення, готувати огляди та звіти, виконувати трудомісткі та нудні обов’язки, звільняючи людей від зосередження на масштабних рутинних завданнях. В освіті це змінює спосіб навчання і пошуку інформації. Штучний інтелект нікуди не зникне, тому важливо навчити студентів правильно ним користуватися. Для цього необхідно розуміти, що генеративний ШІ не позбавлений проблем: оскільки він може створювати реалістичні тексти, зображення та відео, його використовують, щоб похитнути нашу довіру до реальності. ШІ може допомогти упоратися з проблемами упередженості, конфіденційності та плагіату, якшо використання ШІ буде відповідальним, підтримувати цінності і етичні стандарти. ШІ може підтримувати людську креативність у промисловості, а також у суспільстві загалом. Отже, світу потрібно створити чіткі етичні правила та норми, щоб керувати розвитком генеративного штучного інтелект. Дебати навколо генеративного штучного інтелекту є складними, ГШІ може бути найкращим другом або найгіршим ворогом. Детальніше: https://surl.li/lhgnxu
ЯК РОЗВИНУТИ МИСЛЕННЯ ДОСЛІДНИКА На сайті Times Higher Education опублікована стаття Шайфа Уддін Ахаммеда «Як розвинути мислення дослідника в аспірантурі». Автор говорить, що вступ до аспірантури - це початок зовсім нового етапу, який дозволяє відточити мислення майбутнього доктора філософії. Життя аспіранта є доволі непростим, і одне з найбільших випробувань пов’язане саме із розвитком мислення. Переходячи від студентського статусу «споживача знань» до їх виробника, аспірант переходить від пасивного поглинання інформації до активного генерування нових ідей у процесі власних досліджень. Для цього потрібно розвивати мислення дослідника. По-перше, аспіранту необхідно сформувати план власної кар'єри, адже підготовка докторської дисертації – складний довгий шлях, який трохи лякає новачків. По-друге, потрібно використовувати кожну можливість, щоб навчитися - якщо вступив на шлях навчання в аспірантурі, то напевне ти маєш бажання вчитися, його треба плекати й підтримувати. По-третє, слід розвивати свій досвід викладання, активно шукати можливості для роботи в університеті та за його межами, що розвиватиме інтуїцію, дозволить безпосередньо застосовувати нові навички у співпраці зі студентами, надасть усвідомлення себе як дослідника. По-четверте, потрібно постійно відвідувати конференції та активно й багато читати наукові журнали, - без цього робота аспіранта не матиме бажаного рівня та впливу. Конференції пропонують платформу для зворотного зв’язку, експертної оцінки, підвищення видимості досліджень і безцінного спілкування. Так само публікації можуть надихнути на нові ідеї та показати несподівані перспективи подальших досліджень. «Докторська подорож» ніколи не буває легкою, враховуючи кількість пов’язаних із цим зобов’язань. Необхідно весь час пам’ятати, що ви дослідник і вчений, і що ваша робота може продукувати нові знання. Детальніше: https://surl.li/nnaspr, https://surl.li/ykoegg
ТЕХНІКИ ПОДОЛАННЯ ХВИЛЮВАННЯ ПЕРЕД ВИСТУПОМ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лінсі Тодд і Джеймс Лейтон «Турбуєтесь про публічні виступи? Спробуйте ці театральні поради». У ній автори пропонують працювати над своїми виконавськими навичками за допомогою прийомів, які використовують актори. Для великої кількості людей страх сцени є одним з найбільших. Він може вразити кожну людину несподівано, коли необхідність вийти на сцену видається такою ж привабливою, як і занурення у воду, повну акул. «Страх сцени» - це оманливий термін. Насправді йдеться не лише про сцену, а про будь-які переживання при публічному виступу, - у невеликій аудиторії або навпаки. Спікер повинен адаптувати свою поведінку відповідно до специфіки слухачів; не повинен недооцінювати значення вокальної розминки для голосових зв’язок, яка готує голос до максимальної потужності перед публічним виступом; вміти користуватись технікою дихання для зменшення стресу та регулювати нервову систему. Для підвищення концентрації, енергетичного потенціалу та мотивації потрібно підвищувати самосвідомість. Якщо вдається викликати зворотню реакцію від аудиторії слухачів, виникає натхнення і відчуття влади, знизити рівень кортизолу та підвищити рівень тестостерону. Щоб під час промови заспокоїтись та відчути безпеку, потрібно дозволити собі робити помилки. Нервувати під час публічних виступів – це абсолютно нормально. Виконавці та науковці з десятиліттями досвіду все одно стикаються зі сценічним страхом. Немає сенсу соромитися, адже є багато методів, за допомогою яких можна значно полегшити свої публічні виступи: не потрібно багато зусиль, щоб напрацювати упевненість у собі та почати відчувати ритм цільової аудиторії. Детальніше: https://surl.li/jkqkcp
ЗБАЛАНСУВАННЯ НАВЧАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Каллума Рассела «Як збалансувати навчання та дослідження». У ній автор ділиться своїми міркуваннями про поєднання викладання та дослідження на основі саморозвитку. Він вважає, що для створення стимулюючого навчального середовища для студентів, та підтримки інтересу до оригінальних досліджень, необхідно навчитися ефективно керувати часом. І тут традиційні стратегії, такі як ретельне планування та визначення пріоритетів, залишаються безцінними. Встановлення чітких, досяжних цілей як для викладацької, так і для дослідницької діяльності та створення структурованого розкладу може значно зменшити дублювання і стрес. Ще один важливий момент - інтеграція своїх досліджень у процес навчання, коли вони розглядаються не як окремі одиниці, а як взаємодоповнюючі аспекти академічного середовища. Наступна порада – не боятися технологій, адже цифрова ера надає нам безліч інструментів, які можуть полегшити балансування між навчанням і дослідженнями. Платформи для співпраці спрощують комунікацію та управління проектами в дослідницьких групах, дозволяючи ефективніше використовувати час і ресурси. Штучний інтелект став цінним цифровим інструментом, який надихає та генерує ідеї як для навчання, так і для досліджень. Необхідно розвивати мережу підтримки, налагоджувати стосунки з колегами, які можуть розділити навантаження з навчання, запропонувати відгук і співпрацювати у дослідницьких проектах, використовувати доступну інституційну підтримку. Неоціненною може стати допомога спеціальних університетських підрозділів, до яких можна звернутися за порадою, керівництвом і підтримкою. Крім того, воркшопи та семінари з ефективних методів навчання і дослідження відкривають нові перспективи та стратегії, сприяючи процвітаючій мережі співпраці між багатьма різними галузями академічного середовища. Важливо проявляти гнучкість і бути відкритим для коригування своїх стратегій. Вимоги академічних кіл не повинні наносити шкоду особистому добробуту викладача чи дослідника, тому обов’язково слід знаходити час для відпочинку та хобі за межами університету, щоб підвищити загальну продуктивність і задоволення від життя.Детальніше: https://surl.li/hyqwlj, https://surl.li/ljejwk
ЧОТИРИ СПОСОБИ РОЗВИНУТИ ЗАЦІКАВЛЕНУ СПІЛЬНОТУ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Шеннона та Ендрю Мюррей «Чотири способи розвинути зацікавлену спільноту у соціальних мережах». Автори наголошують, що коли справа доходить до соціальних мереж, не треба забувати про силу зв’язків та окреслюють доцільні до використання способи взаємодії з аудиторією. Адже університетське життя сьогодні – це не лише те, що відбувається в університетському містечку, а й розвинені цифрові простори, де студенти та співробітники спілкуються, обмінюються досвідом та навчаються. Автори говорять не про важливість використання соціальних мереж, що очевидно, - а саме про правильну роботу з ними. Ключовим є усвідомлення тональності спілкування та забезпечення відповідності вмісту обраній платформі, адже застосування універсального підходу не є кращим рішенням. Соціальні медіа швидко розвиваються, з’являються нові платформи, а деякі старі зникають або кардинально змінюються. Для ілюстрації вони пропонують поглянути на Twitter, що перетворився на X, або Instagram, який представляє ідею Reels, натхненну TikTok. Щоб не відставати від нових тенденцій і переконатися, що соціальні «фоловери» залишаються зацікавленими, необхідно знати свою аудиторію (з яким саме сегментом аудиторії спілкуєтеся на кожній платформі соціальних мереж); створювати привабливий вміст, який забезпечує цінність (контент може бути освітнім, надихаючим і розважальним); підтримувати створення контенту користувачами/читачами; постійно тримати в фокусі завдання залучення й утримання; створити контент-стратегію, яка постійно розвивається. Соціальні мережі - це ще один спосіб вести розмову та ще один канал, на якому можна просувати цінності освіти та науки. Детальніше: https://surl.li/jolqoq
ПІДКАСТИ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПРОСУВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Аллана і Ендрю Мюррей «П’ять речей, які потрібно знати, перш ніж запускати дослідницький підкаст». У ній автори наголошують, що створення підкасту може насправді бути доволі ефективним рішенням для презентації дослідження новій аудиторії або просування академічних знань. Спираючись на власний досвід, автори діляться порадами про те, як успішно запустити дослідницький підкаст. Перше – аудиторія: перш ніж почати планувати перший епізод і обмірковувати, як він може звучати, потрібно оцінити цільову аудиторію (це буде академічна аудиторія, сектор вищої освіти, професіонали, експерти чи люди без спеціальних знань?). Друге – слід переконатись, що обраний формат є стійким, оскільки багато подкастів недовговічні. Нон-фікшн оповідання найбільш популярний формат, що застосовується у більшості документальних подкастів. Він може бути захоплюючим для прослуховування, але його реалізація на практиці займає значно більше часу, ніж інші. Третє – Вам потрібне правильне обладнання, причому не обов’язково потрібна студія подкастів для запису, – існує багато різних більш простих рішень. Четверте – необхідно бути помірним у визначенні тривалості підкасту (короткі зазвичай більш популярні). П’яте - не слід очікувати миттєвого успіху. Люди часто відмовляються від створення підкастів, оскільки кількість слухачів не відповідає їхнім попереднім очікуванням. Потрібен час, щоб створити аудиторію. Соціальні медіа, ймовірно, будуть основним інструментом просування підкастів, тому можна заохочувати своїх гостей та інших науковців, особливо тих, хто має велику кількість підписників у соціальних мережах, ділитися інформацією зі своєю спільнотою. Для тих самих цілей є сенс використовувати LinkedIn, хоча цей спосіб поширення інформації дослідники помилково відкидають. Детальніше: https://surl.li/rbdycu
УПРАВЛІННЯ НАУКОВИМИ ДАНИМИ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ УКРАЇНИНа сайті МОН України оприлюднені «Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних». Ці рекомендації містять практичні вказівки стосовно організації процесу управління науковими (дослідницькими) даними з метою забезпечення їх зберігання, пошуку, доступу до них та їх повторного використання. Наголошується, що управління науковими (дослідницькими) даними є обов’язковою складовою будь-якого сучасного наукового дослідження. А належне управління даними, або цифрове кураторство: захищає автентичність і цілісність даних, убезпечує їх від «цифрового старіння», зберігаючи файли та інформацію доступними для користувачів необмежений час; підвищує достовірність, надійність і відтворюваність результатів наукових досліджень; полегшує їх інтерпретацію і повторне використання; забезпечує можливості підтвердження, розвитку і вдосконалення результатів наукових дослідження; і відповідає поточним вимогам наукових фондів і наукових журналів. Методичні рекомендації складаються зі вступу, загальних положень, чотирьох розділів і трьох додатків, а також списку посилань та переліку корисних ресурсів. Документ має рекомендаційний характер і призначений для використання науковими установами, закладами вищої освіти, науковими підрозділами установ, організацій, підприємств, науковими та науково-педагогічними працівниками, аспірантами, докторантами, студентами, які проводять наукові дослідження.Детальніше: https://surl.li/copskn, https://surl.li/dkrive
ПОДОЛАННЯ РОЗРИВУ МІЖ НАУКОЮ ТА СУСПІЛЬНИМ ІНТЕРЕСОМ 20 лютого 2025 року відбудеться вебінар «Подолання розриву між наукою та суспільством». Він покликаний допомогти бібліотекарям отримати практичні навички та опанувати ресурси, використання яких дозволить ефективно підтримати зацікавленість різних спільнот в інтелектуальних дискусіях та поширенні відомостей про практичну цінність наукових розробок. Під час заходу планується обговорити роль академічної сфери та бібліотек у розвитку місцевих громад, сприяння налагодженню партнерських стосунків науковців, експертів та широкого кола зацікавлених осіб; обмінятись досвідом у справі популяризації результатів наукових досліджень; розглянути стратегічні шляхи формування взаємовигідних стосунків бібліотек так їхніх відвідувачів; навчитись планувати заходи, спрямовані на розвиток діалогу між експертами та громадськістю з акцентом на темах, які резонують з різними спільнотами; надати рекомендації щодо використання маркетингових інструментів при роботі з традиційними та соціальними медіа; створення та просування площадок обміну інформацією. Організатор - Choice's Toward Inclusive Excellence. Детальніше: http://surl.li/poefgx, http://surl.li/pgmezi
КОНКУРСИ НАУКОВИХ РОБІТ НА ОДЕРЖАННЯ ГРАНТІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ МОЛОДИМ ВЧЕНИМ ТА ДОКТОРАМ НАУКНаукова рада Національного фонду досліджень України оголосила конкурсний відбір наукових проєктів на одержання грантів Президента України молодим вченим та докторам наук. Конкурс проводиться за чотирма конкурсами: на одержання грантів Президента України для підтримки наукових досліджень і розробок молодих вчених-докторів наук (вік претендентів до 40 років включно); одержання грантів Президента України для підтримки наукових досліджень і розробок молодих вчених-докторантів (вік претендентів до 35 років включно); на одержання грантів Президента України для підтримки наукових досліджень і розробок молодих вчених-докторів філософії/кандидатів наук (вік - до 35 років включно); одержання щорічних грантів Президента України докторам наук (вік - до 45 років включно) для проведення наукових досліджень і розробок. Мета конкурсів - відбір проєктів для надання грантової підтримки на виконання наукових досліджень і розробок, вирішення актуальних проблем молодих вчених та докторів наук, забезпечення їх активної участі в реалізації державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, збереження і розвитку інтелектуального потенціалу. Цілі конкурсів - стимулювання актуальних і значущих наукових досліджень і розробок молодих вчених та докторів наук за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки України. Тематичні напрями Конкурсів мають відповідати одному з напрямів розвитку науки і техніки відповідно до статті 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»): національна безпека і оборона; фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави; інформаційні та комунікаційні технології; енергетика та енергоефективність; раціональне природокористування; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; нові речовини і матеріали. Заявку на участь можна подати відповідно до 28 лютого 2025 року (на 1-3 конкурси) та до 20 лютого 2025 року (на 4-й конкурс).Детальніше: http://surl.li/wvlyiv, http://surl.li/mtesbw, http://surl.li/bujcdp
TGLIST.COM.UA
