ПЕРЕВАГИ ШІ-ПОМІЧНИКА ПИСЬМЕННИКА На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Наньянського технологічного університету «Переваги програми-помічника на основі ШІ для письменників». У ній наголошується, що користувачі ШІ наразі зацікавлені в отриманні розумних підказок та в інших зручних функціональних можливостях, які надають різноманітні інструменти ШІ, зокрема ті, що підтримують академічне письмо і розвивають мислення у студентів. Автори діляться власними педагогічними і технічними міркуваннями щодо роботи з ШІ, до чого їх надихнула недосконалість наявних інструментів та бажання створити додаток, який би дозволяв студентам отримувати миттєвий зворотний зв’язок під час розмірковування й удосконалення текстів. Такий інструмент мав заохочувати самооцінку і критичне мислення, а також ураховувати особливості запитів студентів. Для цього було взято інтерв’ю у 240 здобувачів освіти. З’ясувалось, що студенти готові до взаємодії з програмою, яка може надавати допомогу під час здійснення дослідження та написання фінального звіту. Було сформовано модель дій - від польової роботи до дослідницького есе. Цим шляхом ШІ-помічник проводить студентів від початкової стадії формування ідеї дослідження, його проведення, - до аналізу зауважень та підготовки контраргументів. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/latjq, https://ukrintei.ua/y/82Sht
НОВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАННЯ У СФЕРІ ІТНа сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Ліверпульського університету «Автентичний дизайн оцінювання реультатів опанування магістерських курсів комп’ютерного програмування». У ній йдеться про чотириетапний план для більш змістовного оцінювання отриманих у рамках освітнього курсу знань і навичок, який передбачає у т.ч. оцінювання за допомогою інструментів штучного інтелекту, групові обговорення та презентації. «Стандартне» оцінювання курсових робіт залишає студентам мало можливостей обміркувати свою роботу, а отримані на неї відгуки не завжди є значущими, оскільки не допомагають покращити результат. Це особливо проблематично під час оцінювання проектів із розширеного комп’ютерного програмування, які мають бути тісно узгоджені з існуючою професійною практикою розроблення програмного забезпечення, яке фактично є «живою річчю», оскільки постійно модифікується та вдосконалюється. Це робить традиційний підхід слабким. У статті пропонується послідовність виконання й обговорення курсової роботи на основі групового проекту розроблення програмного забезпечення в рамках одного з модулів магістерського курсу комп’ютерного програмування. Задіяння ШІ імітує процес зворотного зв’язку від керівника, доступ до найкращої галузевої практики тестування ПЗ та презентації проектів у промислових умовах. Окрім предметних знань і здібностей перевіряються і «м’які навички». Відгуки від інших студентів та експертів стають важливою частиною процесу навчання та оцінювання. Все це робить процес оцінювання більш значимим, ніж спосіб отримання оцінок, - ще одним способом отримання корисного досвіду, розвитку знань та набуття навичок, необхідних для успішної майбутньої кар’єри.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/QlZSp
РІЗНОМАНІТНІСТЬ НАУКОВИХ СТУПЕНІВНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Хавергал «Зростаюча різноманітність допомагає досягти наукових ступенів». У ній йдеться про те, що політики, які просувають STEM, мають визнати реалії студентського попиту, адже наразі вони майже не можуть вплинути на вибір здобувачами освіти своєї спеціалізації та предметів у галузі STEM. Дослідження, проведене Інститутом політики вищої освіти під керівництвом співробітника Кембриджського університету Пітера Мандлера, демонструє зростання частки тих, хто здобуває наукові ступені (з 38 % у 2012 році до 43 % у 2023 році). Це пов’язано зі збільшенням частки випускників шкіл, які здають математику на рівні А (з 7 до 12 %) на тлі зростання популярності природничих наук. Глобальна фінансова криза 2007–2009 років і підвищення втричі у 2012 році ліміту плати за навчання у Великій Британії зробили студентів «більш чутливими до майбутніх перспектив доходу». Також свою роль зіграли етнічні зміни: частка студентів із Південної Азії, Африки та ін. регіонів зросла з 15 до 25 %, що непропорційно вплинуло на наукові, технологічні, інженерні й математичні курси: частка абітурієнтів із цих груп фактично подвоїлась - з 16 до 32 %. При частці азійських студентів у 13 % вони переважно зорієнтовані на фармацевтику (44,%), стоматологію (41 %), медицину (33 %) та інформатику (23 %). «Окрім сумнівів, які можуть виникнути щодо наслідків надмірного сприяння STEM (сумніви щодо попиту на ринку праці та цінності, а також щодо відволікання студентів від предметів, де вони найщасливіші та в яких вони найкращі), політикам, які хочуть просувати STEM, варто було б порадити визнати, що нині студентський попит робить їхню роботу за них», вважає Мандлер. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/RZMMK, https://ukrintei.ua/y/sO5nD
ПРОАКТИВНИЙ ПІДХІД УНІВЕРСИТЕТІВ ДО РОЗВИТКУ ТАЛАНТІВНа сайті Times Higher Education опублікована стаття «Оптимізація розвитку талантів через особисту та міждисциплінарну освіту». У ній наголошується на важливості підготовки випускників до майбутнього ринку праці та розвитку талантів. Розглядається проактивний підхід, який використовує університет Макао, реалізуючи свою освітню концепцію адаптації до швидких технологічних змін. Цей підхід виходить за рамки академічних рамок, оскільки націлений на те, щоби сформувати у випускників навички та якості, необхідні для продуктивного суспільного розвитку. Так, на рівні бакалаврату в університеті створена унікальна модель навчання «4 в 1», яка складається з чотирьох компонент - якісної профільної освіти; універсальних знань; навчання та стажування; освіти у спільноті «рівний рівному». Університет запровадив систему інтернатних коледжів, взявши за основу досвід Оксфорду та Кембриджу. Проводить регулярне оцінювання якості своїх навчальних планів і програм. На післядипломному рівні підтримує міждисциплінарну інтеграцію та упровадження інновацій. Активно залучаються викладачі із зарубіжних країн – таких наразі 80%. Розвиток міста Макао формує вимоги до ЗВО, зокрема – щодо володіння з боку випускників знаннями, що виходять за межі обраних ними основних дисциплін, тому поширюються міждисциплінарні програми у таких сферах, як наука про дані, когнітивні науки, фінансові технології, охорона здоров’я, штучний інтелект. Цей підхід спонукає студентів готуватись до того, щоб у майбутньому робити внесок у нові сектори економіки Макао. Розвиваються програми міжнародного студентського обміну (спільні ініціативи з Імперським коледжем Лондону, Единбурзьким університетом, Брістольським університетом та Університетом Цінхуа). Засновано п’ять спільних дослідницьких лабораторій з зарубіжними університетами й науковими центрами для підтримки досліджень і передачі технологій. Детальніше: https://www.um.edu.mo/, https://www.timeshighereducation.com/research/university-macau/optimising-talent-development-through-whole-person-and-interdisciplinary?spMailingID=30644557&spUserID=MTAxNzcwOTEyMTAyNAS2&spJobID=2650310496&spReportId=MjY1MDMxMDQ5NgS2
ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЇ ДЛЯ ПОБУДОВИ РОЗУМНИХ МІСТ На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Піонерські цифрові інновації для побудови розумних міст майбутнього». У ній йдеться про те, як Університет Макао використовує сучасні технології для підтримки стійкої цифрової трансформації Макао, утримуючи місто в авангарді світових інновацій. Перетворення Макао на розумне місто залежить від успішного застосування передових цифрових технологій. Такі масштабні інновації потребують участі науковців. Державна ключова лабораторія інтернету речей долучилась до проєкту, роблячи свій внесок через якісну освіту, проведення досліджень та співпрацю з промисловістю. Інтелектуальні датчики та мережі є невід’ємною частиною інтернету речей, що дозволяє дослідникам використовувати великі дані для створення додатків, які запроваджуються в інтелектуальному транспорті, розумній енергетиці, міській безпеці та системах запобігання катастроф. Датчики, розроблені Державною ключовою лабораторією Інтернету речей, контролюють структурну цілісність мосту Гонконг-Чжухай-Макао. Лабораторія також тісно співпрацює з місцевою промисловістю для вирішення конкретних завдань. Наприклад, з компанією China Southern Power Grid для розвитку технології IoT задля ощадливого використання енергії та покращення ефективності систем кондиціонування повітря. Широкий вибір курсів, які пропонує Університет з інженерії, штучного інтелекту, інформатики та науки про океан, відображає різноманітну базу знань, необхідну для підтримки розвитку розумного міста. Усвідомлюючи важливість активного залучення громади до стимулювання інновацій, університет організовує дні відкритих дверей і літні табори.Детальніше: https://surl.li/jymlbp
ПРІОРИТЕТНІСТЬ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Настав час для цифрової справедливості». Наголошується, що заклади вищої освіти мають забезпечити у пріоритетному порядку доступ до цифрових ресурсів та підтримку цифрової грамотності. Починаючи з ковідних часів ЗВО масово змінили формат своєї взаємодії зі студентами та кратно збільшили кількість використовуваних цифрових інструментів. Відбувся перехід від університетів з обмеженою онлайн-програмою до суцільного онлайн-навчання, перехід від паперових носіїв до цифрових в усіх сферах освітнього процесу (планування, робота з абітурієнтами, фінансовий менеджмент, адміністрування), від друкованих освітніх матеріалів - до відкритих освітніх е-ресурсів. Ці зміни орієнтувались на те, що «достатньо добре для більшості людей» і не зосереджувались на питаннях справедливості й доступності, не завжди ураховували наслідки упроваджуваних змін. Організаційно це мало форму надання ноутбуків тим студентам, які не могли собі їх купити самостійно; обрання популярних чи доступних онлайн-платформ; вирішення проблем «цифрових мертвих зон», спричинених неадекватною цифровою архітектурою. Наразі необхідно забезпечити належну компетентність студентів, навчати їх у цифровій грамотності. Причому цифрова грамотність має сприйматись як основна компетентність: це не лише технічні навички, але й критичне мислення щодо цифрових інструментів (зокрема штучного інтелекту), етичне використання технологій та інформаційну грамотність, щоб спільнота знала, як розпізнавати та досліджувати достовірну інформацію. Слід брати до уваги, що постійно зростаюча кількість цифрових інструментів може стати проблемою для персоналу та студентів внаслідок перенасиченості та розпорошення зусиль на їх опанування. У кампусах потрібен доступний якісний wi-fi та широкосмуговий зв’язок. Університети повинні розробляти стратегію відкритого доступу і ставати дійсно відкритими для надання знань, формування зв’язків та розвитку лідерства для вирішення глобальних проблем і створення нових можливостей. Коли кожен студент і співробітник матимуть справедливий доступ до цифрових інструментів, ресурсів, відповідних матеріалів і навичок, необхідних для успіху, незалежно від їхнього соціально-економічного чи географічного статусу чи фізичних здібностей, заклади вищої освіти дійсно стануть інклюзивними. Детальніше: https://surl.gd/gtqbdp, https://surl.li/nhahec
УПРОВАДЖЕННЯ МЕРЕЖЕВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Волліс Спенс «П’ять ключових етапів упровадження мережевих інструментів ШІ». Автор наголошує, що інструмент зі штучним інтелектом «Запитай у випускника» допомагає студентам спілкуватися з випускниками, налагоджувати зв’язки та користуватися порадами щодо майбутньої кар’єри. Приклад - один із проєктів Лондонської школи економіки та політичних наук «Ask an Alum». Завдяки використанню ШІ цей інструмент дає студентам можливість отримати цінну інформацію про кар’єру, створює можливості для спілкування з спільнотою випускників і сприяє створенню довгострокових зв’язків. З моменту його запуску у жовтні 2022 року він забезпечив понад 3,7 тис. зв’язків між студентами та випускниками. З огляду на те, що зазвичай 12,5 тис. студентів бронюють понад 6 тис. годин кар’єрних зустрічей на рік, а також на зростаючу спільноту випускників (за прогнозами, вона досягне 300 тис.+ до 2030 року), ця нова технологія прекрасно справляється зі своїм завданням збільшення залученості студентів та випускників. В основі Ask an Alum - Educate for Global Impact, що надає студентам можливість розвивати свої зв’язки з випускниками, які знаходяться у різних регіонах та працюють у різних секторах економіки, для отримання порад та побудови довгострокових зв’язків. Лондонська школа економіки та політичних наук є першою установою в Європі, яка запровадила цей інструмент, набула певного досвіду і наразі може говорити про проблеми, пов’язані з цим проєктом. Запуск нового інструменту штучного інтелекту не може мати вплив, якщо ключові зацікавлені сторони в установі не підтримають його, не розуміють, як і чому він працює та не заохочують його просування серед цільової аудиторії. Упровадження ШІ-інструменту у кар’єрні заходи має відбуватись поряд із активною роботою у соціальних мережах і на веб-сайті. Для заохочення студентів використовувати цей інструмент, потрібно продемонструвати його дієвість для покращення досвіду студентів. Оскільки штучний інтелект розвивається неймовірно швидко, необхідно прагнути бути постійно у курсі подій та підтримувати відповідну трансформацію освітніх програм.Детальніше: https://surl.li/vkftvu
ПОРОЖНІ КЛАСИ ТА НЕЗАЛУЧЕНІ УЧНІ В ЕПОХУ ШІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Фейра і Лариси Ярової «Порожні класи та незалучені учні в епоху ШІ». Автори наголошують, що університети стикаються з гострою потребою прискорити зміни у системі викладання таким чином, щоб відновити зв’язок цифрового способу життя студентів зі способом їх ефективного навчання. Відомо, що молоді засновники відомих технологічних стартапів не любили традиційні лекції, особливо коли аудиторії були напівпорожні, а студенти здавалися незалученими. Натомість вони дізналися набагато більше, розпочавши власний бізнес. Викладання в епоху інновацій та штучного інтелекту слід брати до уваги тренд, який впливає навіть на найкращі університети світу: низька відвідуваність аудиторій, незацікавлені студенти та зменшення кількості вступників. Формується розрив між тим, як студенти живуть цифровим мережевим життям, і тим, як організоване їхнє навчання в університеті. За останні 20 років інтернет, смартфони, соціальні медіа, дистанційне навчання, віртуальна та доповнена реальність і генеративний штучний інтелект увійшли у студентське життя настільки, що стали підривати традиційні уявлення про викладання та навчання. Ці технології та нова поведінка студентів змінюють підходи до доступу та споживання інформації, внаслідок чого по-новому створюються та розповсюджуються ідеї, формуються та підтримуються зв’язки, формується репутація. Разом із тим, викладачі вищої освіти також занурені у цифровий світ: вони мають схожі мережі, які використовують для академічних і кар’єрних цілей. Студенти та викладачі мають багато спільного, і визнання цієї подібності може сприяти налагодженню більш тісної співпраці, взаєморозумінню та формуванню ефективного навчального середовища. Існує нагальна потреба інтегрувати нові технології у дизайн навчальних модулів, підтримуючи мережеве навчання та розвиваючи зручні цифрові навички. Автори пропонують власне бачення освітнього дизайну, перехід від традиційних лекцій і звичайних есе чи іспитів до мережевого навчання та новітніх педагогічних методів оцінювання. Якщо викладачі отримають необхідну підготовку, обладнання та засоби для підтримки проектування сучасного технологічного мережевого навчального модуля та упровадження новітніх технологій в освіту, розрив між цифровим життям і традиційним навчанням може бути зменшений, а залученість студентів до навчання - підвищена.Детальніше: https://surl.li/iodugm
ЧИ ЗБЕРЕЖЕТЬСЯ АВТОНОМІЯ ЗВО?На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патрік Джек «Автономія зникає як наслідок «обожнювання» академії». Автор попереджає, що «індустріалізація» університетів ризикує спотворити дослідницьку діяльність вчених. Керівники англійських університетів мають свій «стокгольмський синдром», коли неадекватно ставляться до академічної роботи. Найджел Трифт, який упродовж десятиліття очолював Університет Уорвіка, говорить, що «індустріалізація» і «стандартизація» закладів вищої освіти «загрожує самій природі того, чим насправді є і має бути університет». Уряди «систематично позбавляють університети фінансування і можливості вибору», відбувається «відхід від університетської автономії», університети «маринуються» в надмірному регулюванні. Останнє відбувається внаслідок впливу управління у справах студентів, яке, «очевидно, має намір перетворити університети на великі школи або коледжі», а також внаслідок діяльності UK Research and Innovation, яке «душить ініціативу, створюючи дедалі більше й більше правил, які обмежують здатність науковців слідувати за своєю власною зіркою». У результаті керівництво університету зосереджується виключно на отриманні грошей, що схоже на «австралізацію» вищої освіти. Тріфт тривожиться зростаючим поділом праці, коли «фактичні виробники знань дедалі менше контролюють виробничий процес і дедалі більше віддаляються від управління». Він пропонує забезпечити дійсно «інклюзивний дорадчий процес», аналогічний до цивільного журі або королівської комісії, який стане способом для науковців «виробити спільну платформу, яка відродить ідею університету», дозволить розв'язати фундаментальні проблеми фінансування вищої освіти та досліджень. І задається питанням «чи можуть продовжувати співіснувати в університетах, принаймні в тому вигляді, в якому вони існують зараз, викладання та дослідження, чи вони мають бути відокремленими один від одного, щоб дослідження проводили у великих науково-дослідних установах або лише у дослідницьких?». Він розмірковує над тим, як вища освіта може повернути собі переваги: «система потребує тотального переосмислення, університетам потрібно дати більше можливостей».Детальніше: https://surl.li/djunol, https://surl.li/gxjbsk
ПРАЦЮВАТИ З ПРОБЛЕМОЮ КРОК ЗА КРОКОМ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Торстена Фреліха «За межами чату: як асистенти вчителя зі штучним інтелектом змінюють підтримку студентів». Автор зазначає, що коректно інтегрований в освітню діяльність штучний інтелект забезпечує висококваліфіковану підтримку учнів, оскільки «розуміє» матеріали курсу, його цілі та здатний спрямовувати студентів до більш глибокого навчання, а не «просто надає потрібні відповіді». Використовуючи досвід компанії Syntea, Торстен описує метод Сократа, який фактично описує найкращий підхід до штучного інтелекту у вищій освіті: якщо його осмислено та ефективно упроваджувати, то буде відбуватись не лише надання інформації, а й покращиться увесь процес навчання. Необхідно розуміти силу цілеспрямованого дизайну при упровадженні ШІ у процес викладання. Перший підхід «загального штучного інтелекту», згідно з яким установи упроваджують інструменти ШІ несистемно, діючи за аналогією, «як усі» та сподіваючись на отримання позитивних результатів. Другий підхід є по суті «педагогічно інтегрованим штучним інтелектом», у рамках якого кожна взаємодія викладачів та студентів з ШІ є частиною ретельно спланованої навчальної подорожі, узгодженої з навчальною програмою та філософією викладання. Щодо архітектури підтримки здобувачів освіти, то за другого підходу необхідно ураховувати наступні ключові елементи, які здатні забезпечити щоб ШІ справді став ефективним інструментом. Потрібно змусити ШІ працювати на користь установ, які ставлять перед собою конкретні освітні цілі (перш, ніж заглиблюватися в можливості ШІ, такі цілі потрібно визначити на основі консенсусу та зафіксувати); потрібно витратити багато зусиль на те, щоб розробити навчальні шляхи та визначити основні діалоги; ідентифікувати проблеми упровадження ШІ (нерішучість учасників освітнього процесу, цифрова доступність, цифрова грамотність персоналу та здобувачів освіти; формування бази навчальних ресурсів; упровадження кращих інструментів інтеграції ШІ в освітній процес та навчання поводженню з ними викладачів тощо). ШІ насправді може стати невід’ємною частиною навчального процесу, підтримуючи студентів у спосіб, який доповнює традиційні методи навчання, реалізуючи завдання підтримки (наприклад, цілодобовий діалог - запитання/відповіді щодо матеріалів курсу або його окремих тем) та водночас дозволяючи викладачам зосередитися на більш складній взаємодії та персоналізованому керівництві. Коли ми говоримо про ШІ в університеті, - ми не маємо на увазі повну заміну людського викладання, а лише говоримо про розширення ефективної підтримки учнів на кожному етапі їхнього навчального шляху.Детальніше: https://surl.li/addhpg
TGLIST.COM.UA
