Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
ВІДСУТНІСТЬ ДОСТУПУ ДО ЗАПИСУ ЛЕКЦІЙ: ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО?На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Заборона зйомки лекцій не позбавить студентів від самотності». Експерти наголошують, що не можна позбавляти численних студентів, які перебувають у скрутному становищі, цінної для них можливості доступу до відеозапису лекцій, щоб протидіяти неявці на лекційні заняття. Вони задаються питанням, чи впливає наявність відеозапису лекцій на рішення про особисте відвідування занять студентами, і чи є це достатньою причиною, щоб обмежити доступ до такого відео або не здійснювати його взагалі? Вони рішуче не погоджуються із висновками Треса Керні та Ліз Кроллі, викладеними у нещодавно опублікованій у Times Higher Education статті про те, що відеозапис лекцій є чинником, який призводить до зменшення відвідуваності лекцій та зростанню самотності студентів, характерних для постпандемічного навчального середовища. По-перше, зйомка лекцій – це не є постпандемічним явищем, хоча й наразі складно отримати точні дані про кількість лекцій, записаних до, під час та після пандемії. 89 % студентів, опитаних для звіту Jisc Digital Insights у 2022-2023 роки, мали доступ до прямих трансляцій лекцій, відеозаписів або попередньо записаних навчальних відео. У звіті Heads of eLearning Forum за 2017 рік зазначалось, що серед університетів 86 % мали можливість запису лекцій, причому 63% планували записувати лекції у 75-100 % аудиторій. Звісно, завжди знайдеться певна кількість студентів, які не відвідуватимуть лекції тому, що є доступ до запису, але це не загальне правило. Автори публікації також не погоджуються із ствердженням Керні та Кроллі щодо переваг особистого відвідування лекцій, оскільки це дозволяє спільно вирішувати проблеми, обмінюватися ідеями та проводити обговорення. Звичайно, можна зробити великі лекції більш активними, але співпраця між викладачами і студентами насправді найбільш активна і доцільна саме під час семінарів. Також виявлено парадокс: відвідуваність тих занять, які зазвичай не записуються, зменшилась. Питання залученості студентів, їх поведінки, стійкості, здатності до саморегулювання, - надзвичайно важливі питання. І завдання педагогів - допомогти студентам у цьому. Зокрема, якщо вони не використовують записи лекцій, необхідно не перестати робити записи, а навчити працювати з ними. Детальніше: http://surl.li/pylqcu, http://surl.li/lmzjxo, http://surl.li/wqnzjs
НАУКОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніколас Роу «Якщо можна заборонити займатися юридичною практикою недобросовісним юристам, то чому не можна заборонити займатися науковою діяльністю?». У ній наголошується, що університети наразі не роблять достатньо для контролю за неправомірною науковою поведінкою. Для покращання ситуації пропонується створити незалежний реєстр. Ніколас наголошує, що сектор вищої освіти є визначальним елементом сильних економік. Британський освітній та дослідницький сектор генерує близько 95 млрд. фунтів стерлінгів на рік і підтримує понад 815 тис. робочих місць, виконуючи місію підготовки фахівців й розвитку науки. Проте дослідження показують, що цей сектор має багато проблем. Зокрема, студенти та аспіранти у 10 разів частіше за інших відчувають помірну та важку депресію. Ця ситуація зберігається, незважаючи на створення управління у справах студентів, метою якого полягає у забезпеченні захисту інтересів студентів, піклуванні про них. Університети несуть відповідальність за проведення навчання та досліджень відповідно до чинних стандартів, самостійно керують своїми справами, контролюють професійну поведінку персоналу. Автор статті наголошує на важливості обов’язкової підзвітності на індивідуальному рівні, коли особи, що займають відповідальні посади, поводяться прозоро і підпадають під неминучі публічні санкції за неправомірну поведінку. Академічне середовище справедливо сприймається як складне, але воно також має бути безпечним і корисним для студентів, прозорим і комфортним для персоналу, якщо вони діють відповідно до високих галузевих стандартів.Детальніше: http://surl.li/adloba, http://surl.li/ywolxi
ЯК ПРОКЛАСТИ КУРС ЧЕРЕЗ КРИЗУНа сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад «Як прокласти курс через кризу». Наголошується, що нинішній світ, у якому університети навчають студентів і проводять дослідження, стає все більш мінливим і невизначеним. Кліматична криза, глобальні пандемії, політична нестабільність і швидкий технологічний прогрес створюють величезні виклики, але у поєднанні, як зараз, вони можуть здаватися нездоланними. Зіткнувшись з невизначеністю, єдине, на що можуть покластися науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти та їх керівники, - це інструменти підтримання та розвитку здатності до адаптації викладачів, співробітників і студентів. Ресурс містить тридцять три статті, у яких обговорюються інструменти для протидії кризовим явищам; заходи для боротьби з кліматичною кризою; способи найкращого використання потенціалу студентів; набір навичок, необхідних на мінливому ринку праці; запровадження змін у вищій освіті; цифровізацію та мережеву безпеку.Детальніше: http://surl.li/dblztp
З ЧОГО ПОЧАТИ НАЛАШТУВАННЯ ЧАТ-БОТА ШІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Саймона Вана «З чого почати налаштування чат-бота ШІ». У ній наголошується, що чат-боти зі штучним інтелектом можуть змінити викладання та навчання, але в найбільш розповсюджених версіях їм бракує важливих елементів, необхідних для навчання. Автор ділиться своїми порадами щодо того, як розпочати створення власного персоналізованого чат-бота. Генеративний штучний інтелект стрімку увірвався у сектор вищої освіти і нині має величезний потенціал змін щодо того, як викладачі викладають, а студенти навчаються. Інструменти на основі ГШІ революціонізують освітню практику завдяки персоналізованому навчанню та покращенню взаємодії. Ми це бачимо на прикладі створених за допомогою ШІ лекторів в університетах Гонконгу та численних додатків на базі ШІ, які транскрибують конспекти лекцій. Використовуючи власний досвід, Саймон пропонує два способи налаштування чат-бота для забезпечення співпраці між викладачем і студентом. Детальніше: http://surl.li/ixmoej, http://surl.li/kslouy
НОВИЙ ОСВІТНІЙ СЕРІАЛ НА «ДІЯ.БІЗНЕС»На порталі «ДіяБізнес» доступний новий освітній курс для підприємців «Як бізнесу бути інклюзивним». У ньому експерти на практичних прикладах пояснюють, як створити інклюзивне середовище в компанії, а також розвінчують стереотипи, міфи та упередження щодо інвалідності. Курс містить вісім відеоуроків, присвячених розкриттю наступних питань: правильне розуміння поняття інвалідності; переваги для бізнесу у разі працевлаштування людей з інвалідністю; чи може людина з інвалідністю ефективно працювати; найм персоналу та етичне спілкування; адаптація робочого місця та простору. Окрему увагу приділено розкриттю змісту урядових програм, які націлені на надання допомоги підприємцям щодо адаптації робочих місць для працівників з інвалідністю, а також консультуванню щодо отримання державної підтримки. Освітній курс створено за допомоги ПРООН в Україні із залученням фінансової підтримки урядів Республіки Корея та Німеччини. Детальніше: http://surl.li/swhkbz, http://surl.li/zzfpmt
ЩО ТАКЕ ГАРНИЙ СТУДЕНТСЬКИЙ ДОСВІД На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Блейка «Гарний студентський досвід - це не лише виправдані очікування». У ній йдеться про практику студентського офісу для забезпечення довгострокової цінності навчання. Джон говорить, що фінансові проблеми освітньої сфери, безальтернативне підвищення плати за навчання та скорочення кількості абітурієнтів змусило керівників закладів вищої освіти більше, ніж будь-коли раніше, зосередитись на потребах студентів. Створення шість років тому офісу у справах студентів стало результатом переорієнтації на студентські потреби, однак, проблеми із забезпеченням центральної ролі інтересів студентів у ЗВО і нині залишаються. Частково це пов'язано з нечітким розумінням змісту концепції «інтереси студентів». Це не має бути буквально опис набору потреб, бажань і досвіду здобувачів освіти. Розуміння інтересів студентів не завжди є коректним і послідовним. Усі визнають, що університет має гарантувати студентам їх високу залученість до діяльності ЗВО. Разом із тим, існує парадокс: студенти розповідають про свій досвід здобуття вищої освіти так само, як це роблять споживачі послуг від звичайних постачальників, але при цьому студенти майже одноголосно виступають проти того, щоб називати себе «споживачами послуг вищої освіти». Вони зазвичай наголошують на цінності абстрактних понять справедливості й чесності. Але якщо необхідно забезпечити справедливість, чесність і залученість, яких прагнуть як студенти, то у центрі уваги має бути саме якість навчання та викладання, а не інші речі, які також присутні у роботі ЗВО. Необхідно дуже тісно співпрацювати викладачам і студентам, особливо - під час оцінювання якості освіти. Детальніше: http://surl.li/csduja, http://surl.li/izafic
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ПІДТРИМКИ ТА РОЗВИТКУ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАУКОВОЇ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІМіністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна система дослідників України». Проєкт розпорядження розроблений з метою забезпечення підтримки та розвитку наукового кадрового потенціалу, уповільнення трудової міграції науковців – як за межі країни, так і в інші сфери діяльності, посилення наукового експертного середовища, підвищення престижності професії наукового працівника, підтримку та заохочення молодих вчених, підвищення якості наукового кадрового потенціалу. Документ передбачає створення Національної системи дослідників України; визнання, підтримку та промоцію найкращих українських наукових працівників (зокрема – молодих науковців), які працюють у закладах вищої освіти та наукових установах України, мають видатні результати у науковій і науково-технічній діяльності та зробили вагомий внесок у розвиток науки країни, а також надання їм індивідуальної фінансової підтримки. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 9 вересня 2024 року. Детальніше: http://surl.li/knhvfm, http://surl.li/fagwkv
MICROSOFT НАВЧАТИМЕ ШІ НА НАУКОВИХ РОБОТАХ TAYLOR & FRANCISНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Академічна реакція: видавець дозволив Microsoft навчати ШІ на наукових роботах». Стверджується, що видавництво Taylor & Francis, яке не розголошує подробиць своєї співпраці з Microsoft, розкрило свою базу даних наукових публікацій для навчання ШІ за умови коректного цитування джерел. Нещодавно материнська компанія видавництва Informa уклала партнерську угоду, яка дозволяє технологічному гіганту отримувати доступ до контенту свого підрозділу T&F. Ця угода вартістю понад 10 млн. дол. США діятиме до 2027 року. Видавець заявив, що науковий контент буде використаний Microsoft для «підвищення релевантності та продуктивності систем штучного інтелекту», зокрема - чат-боту Copilot. Томас Ланкастер, старший викладач кафедри обчислювальної техніки в Імперському коледжі Лондона, вважає, що дослідники та автори публікацій не усвідомлюють повною мірою обсяг дозволів, які вони надають видавцям. Microsoft заявила, що її моделі штучного інтелекту були навчені відповідно до міжнародного законодавства про авторське право. «Ми з розумінням ставимося до проблем авторів і вбудували у наші продукти захисні бар'єри, які допомагають дотримуватися авторських прав», - заявив представник компанії.Детальніше: http://surl.li/ejccct
ПРИНЦИПИ КРИТИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ШІ На сайті Times Higher Education опублікована колективна стаття співробітників Університету Аделаїди «Застосуйте принципи критичної педагогіки до ГШІ». Наголошується, що штучний інтелект може формувати нову освітню практику, але якщо дозволити цьому процесу розвиватись механічно, без відповідного контролю та коригування, то втрати значно перевищуватимуть користь. Інтеграція генеративного штучного інтелекту у вищу освіту може запропонувати численні переваги, про які багато говорять. Але необхідно критично та етично підійти до використання цих інструментів, щоб забезпечити справедливу та якісну освітню практику. Оскільки університети стикаються зі швидкою інтеграцією технологій генеративного штучного інтелекту, особливого значення набуває дослідження того, як ці інструменти впливають на існуючі структури, як ГШІ змінює доступність знань і впливає на освітні результати. Необхідно використовувати критичну педагогіку, щоб навчити студентів взаємодіяти з ГШІ етично та відповідально. Які це принципи? Виховання критичної свідомості (усвідомлення соціальної, політичної та економічної несправедливості), сприяння діалогу, боротьба з гнобленням і заохочення рефлексивної практики. Щоб заохочувати етичні практики, потрібно обирати й використовувати інструменти й платформи, які пропонують прозорі алгоритми та різноманітний контент, базуються на консенсусних даних. Детальніше: http://surl.li/zggxqe
НАДМІРНА ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ШІ ЗНЕЦІНЮЄ ВИЩУ ОСВІТУНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Студенти бояться, що надмірна залежність від ШІ знецінює вищу освіту». У ній наголошується: штучний інтелект є «новим стандартом», отже університетам потрібно краще адаптувати до нових реалій свою освітню політику. Зростання використання інструментів штучного інтелекту може викликати у студентів сумніви щодо якості та цінності отриманої ними освіти. Опитування понад 3,8 тис. студентів із 16 країн показало, що більше половини з них вважають надмірне використання штучного інтелекту негативним чинником, а 52 % зазначили, що це негативно вплинуло на їхню академічну успішність. Курси, створені та проведені ШІ, виявились цінними лише для 18% опитаних. Студенти не бажають надмірно покладатися на ШІ та не хочуть, щоб їхні викладачі робили це. Вони згодні використовувати штучний інтелект у своїх освітніх практиках (86 % регулярно використовують програми ШІ, включно з ChatGPT, причому 54 % роблять це щотижня, а 24 % використовують його для написання першої чернетки завдання), але усвідомлюють небезпеку надмірної залежності від ШІ. 86 % студентів вважають, що вони недостатньо обізнані з інструкціями щодо штучного інтелекту в своєму університеті. Це важливо на тлі того, що університети активізують свої зусилля з виявлення штучного інтелекту в студентських рефератах: за даними Turnitin 11% із 200 мільйонів отриманих ЗВО документів містили принаймні 20 % вмісту, створеного штучним інтелектом, причому відповіді на іспитах, згенеровані ChatGPT, отримали вищі бали, ніж відповіді реальних студентів. Отже, навчання співробітників роботі й правилам поводження зі штучним інтелектом стає надзвичайно важливим. Детальніше: http://surl.li/gnjvvw, http://surl.li/cqbuje, http://surl.li/lstzgw