Національний заповідник "Хортиця" official

Запрошуємо запоріжців та гостей міста на лекцію«ВЕЛИКИЙ ЛУГ ЗАПОРОЗЬКИЙ: НАРОДЖЕННЯ, ЗАГИБЕЛЬ ТА ВІДРОДЖЕННЯ»Лекція відбудеться в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ» (острів Хортиця) в суботу 07 червня 2025 року. Початок -  о 12.00.Лектор: ОЛЕГ ВЛАСОВ.Про історичний Великий Луг – велетенські річкові плавні загальною площею понад 400 кв. км. з унікальною екосистемою, знаходимо захопливі відомості ще у давньогрецького історика Геродота. А творці української нації й державності – запорозькі козаки, з любов’ю йменували Великий Луг своїм «батьком». Покоління українців народжених після 50-х років ХХ ст. його ніколи не бачили, бо ця територія була затоплена водами Каховського водосховища.Так яким був історичний Великий Луг? Що ми про нього знаємо? Якими були історико-культурні та екологічні наслідки його затоплення? Які природні процеси розпочалися на Великому Лузі після сходу води у 2023 році, внаслідок підриву російськими окупантами Каховської греблі? Що очікує ці території у найближчій перспективі? Відповіді на ці та інші важливі питання ви почуєте на лекції Олега Власова. Захід БЕЗОПЛАТНИЙ! Відвідувачі сплачують лише за вхідний квиток до історико-культурного комплексу.

Навіть дощ вирішив не заважати — і оминув Хортицю. Для того, щоб сьогодні в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ» відбулася не просто екскурсія.14-річний Ігор Сотніков провів авторську мандрівку Запорозькою Січчю для понад 40 слухачів. І це була по-справжньому цікава подорож!Упевнено, з вогником в очах, з глибокими знаннями та дорослими відповідями на непрості запитання. Ігор не «читав з підручника» — він думав, аналізував і показував історію козацтва через сприйняття молодої, свідомої людини.Хвилювання було. Але разом із ним — неймовірна щирість і жага ділитись знанням. Сьогодні українці щодня пишуть свою історію. І ми написали сторінку не просто про талановитого підлітка. А про те, як важливо давати дітям можливість говорити, створювати, нести відповідальність. Довіряти майбутнє тим, хто вже зараз готовий будувати його далі.Сильна нація починається з розуміння свого минулого, з любові до своєї історії. І з тих, хто має сміливість говорити про це вголос, долаючи страхи, під схвильоване биття свого серця.Дякуємо, Ігоре! Це точно початок спільної праці над новими цікавими проєктами!

Близько 50% території нашої держави складають степи та лісостепи. Щороку 30 травня в Україні відзначають День степу, що має на меті підкреслити важливість збереження степових екосистем - унікальних природних ландшафтів, багатих на природні ресурси. Україна є частиною найбільшої у світі степової зони – Великого Степу, що простягається від румунської Добруджі аж до гір Алтаю, Копетдагу та Тянь-Шаню. Це понад 2 мільйони квадратних кілометрів.Степи потребують особливої уваги, оскільки ці ландшафти на сьогодні є найбільш пошкодженими та малозахищеними. Один із найбільш дієвих способів зберегти цілинні степові ділянки – це включення їх до складу існуючих, або створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Степи мають бути введені до Земельного кодексу як нова категорія земель, на рівні з лісами та землями водного фонду.Український степ – це не лише про безкраї простори, а й про унікальний природний світ з багатою історією, великий живий організм, що пристосувався до суворих умов. Різноманітна флора та фауна вражають своїми адаптаціями. Навесні степ перетворюється на різнобарвний килим з першоцвітів (ефемерні рослини): півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, які ще до настання літньої спеки примудряються відквітнути та дати насіння, надземна їх частина відмирає і під землею залишаються бульби, цибулини та кореневища, що накопичують поживні речовини для цвітіння в наступному році. А на їх місце приходять рослини пристосовані до спекотних температур: злаки, полини, шавлії, волошки та інші. У когось - довге коріння, щоб діставати воду з глибин, деякі рослини мають опушені листя, що дає змогу відбивати сонячне проміння, хтось має більш жорстке та вузьке листя, аби зменшити випаровування вологи.Наприкінці літа та восени можна спостерігати «перекотиполе» - життєва форма багатьох видів степових і пустельних трав'янистих рослин, які утворюють після відмирання круглі жмути, що переносяться силою вітру, розсіюючи насіння.У степах можна зустріти зарості терену, шипшини, мигдалю степового, глоду, груші, барбарису. Також в степах є й природні ліси: в балках та ярах – байрачні, а у заплавах річок – заплавні ліси.Фауна степів представлена безліччю дрібних гризунів (сліпаки, миші та інші), є заєць, тхір степовий, ласки, горностаї, лисиця звичайна, борсуки, сарни.. З птахів характерними є степовий і польовий жайворонки, перепілка, сорокопуд, куріпка сіра, боривітер звичайний, канюк звичайний, кібчик та ін. З плазунів зустрічаються ящірки (прудка та піщана), полоз жовточеревий. А також велика кількість безхребетних тварин.Український степ має історичне значення, адже він був колискою багатьох цивілізацій та місцем важливих подій у житті племен та народів. На цій землі велика кількість курганів - усипальниці корінних жителів. Саме степ став головним історичним ландшафтом та ландшафтом-символом України - це символ волі і козацтва. Саме тут розташовувалося Дике Поле – територія, де формувалися козацькі поселення та виникла Запорозька Січ. Степові простори були ареною багатьох козацьких битв і походів.Унікальні родючі степові ґрунти — чорноземи, заохочували людей до освоєння цих територій. У ХХ столітті їх масштабне розорювання призвело до катастрофічного скорочення площ реліктового степу.Ми, сучасні українці, маємо зберегти наші степи для нащадків. Захист степових екосистем України — справа кожного з нас. Любіть наші українські степи! Це наш правічний природний й історичний скарб!

Уперше в Україні з 19 по 25 травня відзначався Національний тиждень безбар’єрності, спрямований на формування в суспільстві відповідної культури забезпечення доступності для кожної людини незалежно від віку, інвалідності, статі чи інших особливостей: вільно пересуватися, навчатися, подорожувати тощо. Національний заповідник «Хортиця», з метою підвищення обізнаності, мотивації до змін і популяризації позитивних прикладів рівності можливостей для всіх, провів навчально-просвітницький захід для колективу установи, на якому були розглянуті актуальні аспекти забезпечення безбар’єрності, надана інформація про реалізацію власних проєктів та обговорені можливості їх розвитку.Хочемо подякувати нашим добрим друзям із Запорізької обласної організації УТОГ (обласний осередок Всеукраїнської організації осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих»), які долучилися до заходів тижня безбар’єрності. Представники товариства взяли участь у квесті, що проходив в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ», і успішно пройшли його без сторонньої допомоги!

Культурно-просвітницький проєкт «Хортиця відновлює», започаткований Національним заповідником «Хортиця» у 2024 році, продовжує успішно діяти, як важлива складова процесу реабілітації захисників і захисниць України.Фахівці заповідника працюють із групами військовослужбовців, які проходять реабілітацію після поранень або перебувають на відпочинку. У межах проєкту організовуються відвідини історико-культурних об’єктів заповідника, кінного клубу, спілкування з фахівцями з історії, археології, реставрації , інтерактивні заняття, знайомство з природою острова. Дружня атмосфера і живе спілкування про історію, культуру та силу українського духу – все це допомагає морально-психологічному перезавантаженню і відновленню сил наших воїнів.Хортиця — це місце нашої сили. Історична пам’ять Запорозької Січі, дух свободи, братерства й опору перегукується із сучасною боротьбою українських воїнів. Тут, де колись формувалися козацькі загони, що стали символом незламності, сьогоднішні герої віднаходять зв’язок поколінь, внутрішній спокій і сили. Боротьба за волю України триває, і її новітні лицарі — гідні нащадки запорожців. «Хортиця відновлює» — це про силу, що не згасає. Про історію, яка живе в кожному серці, що б’ється за Україну.

22 травня 2025 року Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Запорізької міської ради, за підтримки департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, провела підсумковий захід міського проєкту «МІЦь: музей, ідентифікація, цінності».Участь у заході взяли представники міської влади та комунальних установ, освітяни, педагоги, науковці, громадськість, а також заступник генерального директора та провідні фахівці Національного заповідника «Хортиця».Зусилля педагогів та партнерів проєкту «МІЦь», спрямованих на впровадження музейної педагогіки як інструменту національно-патріотичного виховання та емоційної підтримки дітей у закладах дошкільної освіти, поширення ефективних практик використання музейного простору й інтерактивних методів навчання були відзначені врученням «Подяки» Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради.Свою заслужену «Подяку» отримала і наша колега - старший науковий співробітник Національного заповідника «Хортиця», фаховий педагог, член Спілки краєзнавців України Олена Палійчук. З чим ми її сердечно вітаємо!На завершення заходу учасники створили спільну картину, яка буде передана до музею Національного заповідника «Хортиця» як втілення партнерства між освітянами, музейними працівниками та громадськістю, що разом крокують до спільної мети — формування свідомих, патріотичних, духовно багатих поколінь.

Близько півтори сотні країн підтримують цю ініціативу Міжнародної ради музеїв ICOM і відзначення цього дня вже стало традицією.Тема цьогорічного Міжнародного дня музеїв: «Майбутнє музеїв у спільнотах, що швидко змінюються».Через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини. Важливим завданням музеїв є забезпечення не тільки збереження артефактів, а домогтися щоб ця історична пам’ять була доступною і цікавою для сучасників, щоб досвід минулих поколінь працював на сьогодення спільнот й майбутнє людства загалом. Активна й креативна робота з громадянами, створення духу творчості й інновацій – це важлива складова успішного розвитку музеїв у сучасних спільнотах: музеї прагнуть завоювати серця суспільства, а громадськість надає їм свою підтримку й допомагає в роботі. Попри труднощі воєнного стану, кількість відвідувачів Національного заповідника «Хортиця» залишається на високому рівні. Наш колектив вдячний запоріжцям і гостям міста, нашим Захисникам і Захисницям за вашу любов до української історії і природи острова Хортиця!

Шановні відвідувачі!Через виникнення ситуації, коли відвідувач не зміг потрапити до найпростішого укриття, облаштованого в будівлі Музею історії запорозького козацтва, нагадуємо про правила відвідування Національного заповідника "Хортиця".Згідно з рішенням Ради оборони Запорізької області заборонено перебування в зонах лісових насаджень, прибережних смуг та мілин вздовж острову Хортиця. Для відвідування відкрито територію у північно-східній частині острову поблизу туристичних локацій: "Козацьке коло", "Пагорб єдності", ІКК "Запорозька Січ".Під час оголошення повітряної тривоги ІКК "Запорозька Січ" не працює. НАЙПРОСТІШЕ УКРИТТЯ В БУДІВЛІ МУЗЕЮ ІСТОРІЇ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВА ПРАЦЮЄ з 10:00 по 16:00 з середи по неділюГрафік роботи укриття зумовлений графіком роботи туристичних локацій та розкладом руху міського транспорту через острів Хортиця!Плануючи відвідування острову враховуйте безпекову ситуацію, обмеження і графік роботи найпростішого укриття! Про будь-які зміни в роботі буде повідомлено на офіційному сайті заповідника ostriv.orgПРИНОСИМО СВОЇ ЩИРІ ВИБАЧЕННЯ ЗА НЕЗРУЧНОСТІ ТА ОБМЕЖЕННЯ ПІД ЧАС ВІДВІДУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА "ХОРТИЦЯ"Дякуємо за розуміння та любов до нашого національного скарбу - острову Хортиця! 

8 травня Україна, разом з європейською спільнотою вільних народів, відзначає День пам’яті та перемоги у Другій світовій війні 1939–1945 років. У цей день українці традиційно вшановують пам’ять загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої війни в історії людства, висловлюють повагу та вдячність усім борцям із нацизмом.За роки війни до Червоної армії було мобілізовано близько 7 мільйонів жителів України. Кожний другий із них загинув, а із тих, хто залишився живим, кожний другий отримав інвалідність. Українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах (в Червоній армії, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах, армії США, УПА).У цій боротьбі ми втратили понад вісім мільйонів українців та представників інших народів, які проживали в Україні. В цілому Друга світова забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу.Війна тривала шість років. Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Цей день є нагадуванням світу уроку Другої світової – тільки єдність, солідарність і рішучість вільних народів може подолати зло тоталітаризму і людиноненависницьких режимів. І цивілізований світ об’єднується для допомоги Україні у нашій справедливій боротьбі.Ми обов’язково переможемо!

30 квітня 2025 року в історико-культурному комплексі “Запорозька Січ” Національний заповідник «Хортиця» презентував представникам засобів масової інформації срібні монети періоду Середньовіччя, знайдені під час обстеження берегової лінії острова Хортиця.На прес-конференції знахідку представляли науковий співробітник Національного заповідника “Хортиця”, археолог Олег Тубольцев та  Микола Свидрань, член моніторингової групи узбережжя острова Хортиця.    Під час одного із таких моніторингових досліджень співробітник заповідника Микола  Свидрань і знайшов цей скарб із понад 40 монет. Фахівцями було встановлено, що ці монети належать до типу дирхеми династії Саманідів – гілки арабських правителів, які після розпаду арабського халіфату створили у Середній Азії Саманідську державу (819 - 999 рр).Знахідка є унікальною для колекції заповідника і підкреслює жвавість торгових шляхів, які проходили через наш регіон у період Русі. Одним з найважливіших був “шлях із варягів у греки” по річці Дніпро, що з’єднував Чорне і Балтійське моря.Знайдені монети були відреставровані фахівцями Національного заповідника «Хортиця». Надалі планується більш детальне вивчення історії походження монет та підготовка до експонування цієї знахідки.