Правові позиції Верховного Суду (ПП-ВС)

Щодо визначення заборгованості за аліментами при призупиненні трудового договору в умовах воєнного стануЗаборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку, для платника, з яким призупинено трудовий договір в умовах воєнного стану та який не отримував доходу, визначається виконавцем із середнього заробітної плати працівника для даної місцевості. Оскільки Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не встановлює особливостей сплати аліментів особою, дію трудового договору з якою призупинено, та не передбачає відрахування аліментів або нарахування заборгованості роботодавцем у цей період, застосовуються загальні норми виконавчого провадження та Сімейного кодексу України щодо розрахунку аліментної заборгованості виконавцем для примусового виконання рішень.Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2023 року у справі № 489/3741/16-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 вересня 2025 року у справі № 237/2469/20.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android

Юрисдикція спору про оскарження рішень органів влади щодо забудовиСпори про оскарження рішень органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно забудови земельних ділянок, внаслідок яких у інших осіб виникають цивільні права або обов'язки, є приватноправовими та розглядаються в порядку цивільного судочинства. Вимога про визнання рішення незаконним є способом захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України.Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 02 лютого 2026 року у справі № 308/17484/23 відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2024 року у справі № 308/13866/23 про те, що спір щодо визнання протиправними та скасування розпоряджень голови ОВА, а також містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва, є публічно-правовим та має вирішуватися судами за правилами адміністративного судочинства.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android

Про строк протягом якого Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов'язана зафіксувати факт порушення вимог профільного законодавстваЧинним у 2023 році, як і після прийняття Закону України від 22 лютого 2024 року № 3585-IX «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринків, законодавством встановлено строк, протягом якого особа може бути притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках (до внесення Законом № 3585-IX змін – це три роки з дня вчинення порушення; із внесенням у 2024 році змін – дев`ять місяців з дня виявлення порушення або три роки з дня вчинення порушення). Строку, у який Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов`язана виявити чи зафіксувати факт такого порушення у певний календарний проміжок часу, вказаними законодавчими положеннями визначено не було. Зі зміною правового регулювання спірних правовідносин у 2024 році момент виявлення порушення поставлено в залежність від дня винесення уповноваженим на супроводження постанови про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства. Разом з тим хоч законодавством і не передбачено строків, у які Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов`язана виявити чи зафіксувати факт порушення у певний календарний проміжок часу, однак такі дії мають бути здійснені у розумний строк.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android

Нарахування пені за порушення строків валютних розрахунків у разі застосування до резидента персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)Пеня за порушення резидентом граничних строків розрахунків за імпортними операціями підлягає нарахуванню відповідно до статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» незалежно від застосування до такого резидента персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), оскільки сам факт застосування санкцій не є форс-мажорною обставиною, що зупиняє перебіг строків розрахунків та нарахування пені. Відсутність належного підтвердження форс-мажорних обставин у встановленому законом порядку, зокрема сертифіката, виданого уповноваженим органом, а також невжиття платником заходів щодо захисту своїх прав і стягнення заборгованості з нерезидента виключають підстави для звільнення від відповідальності. Мораторій на нарахування штрафних санкцій і пені, визначений абзацом 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, не поширюється на пеню, нараховану за порушення вимог валютного законодавства.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android

Про заборону реклами азартних ігор засобами зовнішньої рекламиПоширення інформації про спонсора, у тому числі шляхом розміщення його знаків для товарів і послуг, за своїми ознаками охоплюється поняттям реклами (непрямої реклами) у розумінні Закону України «Про рекламу», незалежно від того, чи має таке повідомлення самостійний рекламний характер або є складовою іншого інформаційного продукту. Вирішальним для кваліфікації інформації як реклами є її зміст, спосіб подання та об’єктивна здатність формувати або підтримувати інтерес споживачів до відповідного суб’єкта господарювання, товару чи знаків для товарів і послуг. Частина перша статті 22-1 вказаного Закону встановлює пряму заборону реклами азартних ігор, а також торговельних марок та інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, засобами зовнішньої реклами, незалежно від того, чи є така реклама прямою або непрямою. Тому розміщення засобами зовнішньої реклами знаків для товарів і послуг, під якими здійснюється діяльність з організації та проведення азартних ігор, у тому числі у формі спонсорського повідомлення, підпадає під таку заборону.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android

Про визначення суб’єкта, на якого поширюється поняття «замовник» у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»Обов’язковою умовою визначення юридичної особи як замовника є те, що відповідна юридична особа повинна забезпечувати потреби держави або територіальної громади, водночас така діяльність не має здійснюватися на промисловій чи комерційній основі. Саме ця умова є визначальною та має самостійне правове значення, оскільки відображає функціональне призначення суб’єкта та характер його діяльності. Якщо підприємство здійснює господарську діяльність на промисловій або комерційній основі, зокрема, діє з метою отримання прибутку, функціонує в умовах ринкової конкуренції та самостійно несе підприємницькі ризики, воно не може бути визнане замовником у розумінні Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі», навіть за наявності переважної державної (комунальної) участі в управлінні або статутному капіталі.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android

Про обов’язок суду здійснювати індивідуальну оцінку поважності причин неявки учасника справи у судове засіданняСудова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android

Про право на перегляд рішення за нововиявленими обставинами особою, що не брала участі у справіОсоба, яка не брала участі у справі, але за її апеляційною скаргою було відкрито апеляційне провадження і апеляційна скарга розглянута по суті, користується процесуальними правами учасника справи, у тому числі і правом подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Тобто якщо процесуальний закон містить вказівку на те, що особа наділяється правами учасника справи, це означає, що особа може користуватися всіма визначеними законом процесуальними правами учасникаОП КЦС відступила від висновків, сформульованих у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2020 року у справі № 2018/2-3638/11 (провадження 61-940св19) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року у справі № 617/1194/16-ц (провадження № 61-7142св19), про те, що особа, яка не брала участі у справі, але за її апеляційною скаргою було відкрито апеляційне провадження і скарга розглянута по суті, не має права звертатись із заявою про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android

Право учасника товариства, яка є одночасно керівником звертатися з позовом від імені юридичної особи про стягнення безпідставно набутих коштів з попереднього керівникаЯкщо одна особа одночасно є й учасником товариства, і його керівником, та подає позов про стягнення безпідставно набутих коштів з попереднього керівника, зазначаючи свій статус директора, такий позов вважається поданим від імені власника юридичної особи, навіть якщо формально підписаний особою як директором. Крім цього, з позовом про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, може звернутися як власник / учасник, якому належить 5 і більше відсотків статутного капіталу, так і сама юридичнаособа.Надмірний формалізм у вирішенні питання про прийняття позовної заяви та суворе трактування процесуальних правил позбавляють заявника права на звернення до суду, що є порушенням права на справедливий суд.📄 Постанова, 05/12/2023, 917/178/23, відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, Касаційний господарський судПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android

Про пріоритет охорони та використання територій Смарагдової мережі як земель природоохоронного призначення при реалізації державних проєктівТериторії Смарагдової мережі, створені з метою забезпечення збереження природних оселищ, видів дикої флори та фауни відповідно до Бернської конвенції, за своїм правовим статусом в силу приписів статті 7 Закону України від 16 червня 1992 року № 2456-ХІІ «Про природно-заповідний фонд України» та статті 46 Земельного Кодексу України належать до земель іншого природоохоронного призначення, на які поширюється спеціальний режим охорони та використання, у зв'язку з чим включення певної території до Смарагдової мережі обумовлює необхідність забезпечення збереження природних оселищ, видів дикої флори і фауни, які перебувають під загрозою зникнення та, відповідно, запровадження відповідних заходів екологічного контролю та обмежень у господарській діяльності. Навіть у межах спеціальної процедури, визначеної для забезпечення реалізації проєкту Національного військового меморіального кладовища, закон (Земельний кодекс України) зберігає безумовний пріоритет охорони природно-заповідних територій та земель іншого природоохоронного призначення, що відповідає актам міжнародного права, які ратифіковані Україною, та конституційним принципам охорони довкілля та раціонального використання земельних ресурсів.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android