Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Умови застосування штрафу за необладнання та нерєєстрацію витратомірів і рівнемірів на акцизному складіЗастосування пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України можливе лише в разі необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу. Якщо на час проведення перевірки акцизні склади обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками і ці пристрої зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, то порушення строків їх обладнання та реєстрації не може бути підставою для застосування пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України.📄 Постанова, Постанова, 06/12/2023, 400/5717/22, за участю органів доходів і зборів, Касаційний адміністративний суд, Постанова, 19/01/2023, 580/9246/21, акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), Касаційний адміністративний судПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Про недопустимість підписання акта перевірки особою, яка не була присутньою під час здійснення заходу державного нагляду (контролю)Частина шоста статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» пов'язує обов'язок підписання акта посадовими особами, які фактично здійснювали захід державного нагляду (контролю). Особа, яка не була присутньою під час заходу контролю, або була відсутня на момент складання акта перевірки, не має підстав для підписання документа, що фіксує обставини, безпосереднім учасником встановлення яких вона не була, незалежно від того, що її було первісно включено до складу комісії. Покладення обов'язку підписати акт перевірки на особу, яка фактично не брала участі у заході та/або була відсутня на момент складання акта (з огляду на тимчасову непрацездатність, інші об'єктивні причини), не відповідало б меті, задля якої встановлено вимогу про підписання акта - посвідчити факт безпосереднього сприйняття обставин, зафіксованих у акті.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Оподаткування безоплатної передачі конфіскованого підакцизного майнаОперації з безоплатної передачі конфіскованого майна підакцизної групи (легковий автомобіль) оподатковуються на загальних підставах (ПДВ, акциз, митні платежі), оскільки ПК України не передбачає пільг для таких операцій. Сплата цих платежів є обов’язковою умовою (передумовою) такої передачі відповідно до норм ПК України (пп. 197.5 ст. 197, п. 215.1 ст. 215, п. 213.3 ст. 213 ПК) та Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженим постановою КМУ від 11.07.2002 № 985 (пп. 14, 24). Обов’язок сплати платежів виникає у кінцевих отримувачів (державний орган, військове формування тощо), яким майно передається безпосередньо.📄 Постанова, Постанова, 11/04/2023, 260/2584/21, акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), Касаційний адміністративний судПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Про обов'язок органу місцевого самоврядування дотримуватися заборони накладення меж суміжних територіальних громад при затвердженні проекту землеустроюДотримання частини другої статті 46-1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» є обов'язковим при встановленні меж території територіальної громади та має на меті унеможливлення накладення (перетину) меж суміжних територіальних громад. Навіть за відсутності формальної відмови суміжної ради орган місцевого самоврядування, що затверджує проект землеустрою, не звільняється від обов'язку дотримання заборони, встановленої частиною другою статті 46-1 Закону № 858-IV. Сама по собі відсутність відмови суміжної ради не створює правових підстав для встановлення меж території територіальної громади у спосіб, що призводить до накладення меж із суміжною територіальною громадою. При цьому ненабрання проектом рішення про погодження проекту землеустрою необхідної кількості голосів на засіданні суміжної ради не тотожне погодженню проекту землеустрою чи мотивованій відмові у його погодженні в розумінні частини сьомої статті 186 Земельному кодексу України, а тому орган місцевого самоврядування, який затверджує проект землеустрою, не має правових підстав вважати, що процедура погодження із суміжною територіальною громадою завершена в передбачений законом спосіб.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Умови застосування обставини, яка обтяжує покарання, – вчинення злочину з використанням умов воєнного стану (п. 11 ч. 1 ст. 67 КК)Для застосування обставини, яка обтяжує покарання, передбаченої п. 11 ч. 1 ст. 67 КК, необхідно встановити факт дії воєнного стану, причинний зв’язок між умовами такого стану та способом вчинення злочину, використання винним об’єктивних обмежень або особливостей правового режиму для полегшення реалізації злочинного наміру. У разі вчинення обвинуваченим пособництва в підробленні документів за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підроблених документів, які підтверджували наявність підстав для виїзду за межі України в період дії воєнного стану, коли виїзд чоловіків призивного віку був обмежений, застосування обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, є правомірним, оскільки встановлено зв’язок між умовами воєнного стану та способом вчинення злочину.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Роз’яснення судових рішень, порядок розгляду заяв про роз’яснення судових рішень та оскарження рішення, постановленого за результатами розгляду заявиРоз’ясненню підлягають ті судові рішення, які прийняті за результатами судового провадження в судовому засіданні та якими вирішено питання, що становило предмет його розгляду. Заяви про роз’яснення таких рішень суд повинен розглянути в окремому судовому засіданні після повідомлення особи, яка звернулася із такою заявою, й учасників судового провадження та за результатами судового розгляду постановити ухвалу про роз’яснення судового рішення або відмову в його роз’ясненні. Якщо ж заявник просить роз’яснити судове рішення, яке не було результатом судового провадження і не становило предмет його розгляду, то суд за результатами розгляду такої заяви повинен постановити ухвалу про роз’яснення судового рішення або відмову у його роз’ясненні без призначення судового засідання. Питання про те, чи є судове рішення таким, що прийняте за результатами судового провадження, тобто чи становило воно предмет розгляду, суд вирішує з урахуванням підстав відкриття та здійснення конкретного провадження. Якщо заявник просив роз’яснити судове рішення, яке не є самостійним предметом роз’яснення за процедурою, визначеною ст. 380 КПК, оскільки не є результатом судового розгляду, то суд апеляційної інстанції вправі відмовити у відкритті провадження або закрити апеляційне провадження в разі, якщо воно було відкрите за апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду за підсумком розгляду такої заяви.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Щодо застосування ст. 625 ЦК України до грошових вимог, можливість примусового стягнення яких за судовим рішенням остаточно втраченаЗобов’язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред’явлення виконання за яким пропущене і в поновленні такого строку суд відмовив, а можливість його виконання втрачена, не може вважатися припиненим у матеріально-правовому сенсі. Таке зобов’язання вважається тим зобов’язанням, вимоги за яким хоч і позбавлені примусового захисту, проте їх добровільне виконання визнається належним. У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку згідно з рішенням) не можна застосовувати правила ч. 2 ст. 625 ЦК України. ВП ВС відступила від висновків, наведених у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2021 року у справі № 759/4755/19, за змістом яких, коли кредитор уже скористався судовим захистом – рішенням суду з боржника стягнуто суму основного боргу, то таке зобов`язання не може вважатись натуральним навіть за умов пропуску стягувачем строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання і відмови в поновленні цього строку судом, оскільки такі обставини не мають правового значення, а кредитор має право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, нарахованих на таке невиконане зобов`язання.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Рішення, що прийняте про права, інтереси та (або) обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справіВисновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки особи можуть міститись в мотивувальній та резолютивній частині рішення. Ці висновки мають різне значення.Саме резолютивна частина рішення містить присуд, який в силу обов`язковості судового рішення як конституційної засади судочинства є обов`язковим до виконання. Тобто рішенням суду про права, інтереси та (або) обов'язки особи, не залученої до участі у справі, є рішення, резолютивна частина якого містить обов'язковий до виконання присуд, спрямований на таку особу.ВП ВС відступила шляхом уточнення від висновків, викладених у постанові ОП КГС ВС від 21 лютого 2019 року у справі № 908/1141/15-г та постанові ВП ВС від 03 квітня 2024 року у справі № 916/4093/21 (п. 108) у частині посилання на те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у його мотивувальній частині містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Суб’єкт, уповноважений продовжувати строк досудового розслідування в об’єднаних провадженнях, де перше розпочате до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII)У разі об’єднання кількох проваджень, де перше розпочате до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII), продовження строків віднесено до компетенції прокурора, тоді як у випадках, коли перше провадження розпочато після цієї дати, такі повноваження належать і слідчому судді у передбачених випадках нової редакції ст. 294 КПК. У тому разі, коли за часом початку першого з об’єднаних проваджень (що розпочато до 16 березня 2018 року) уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування був прокурор, проте таку процесуальну дію вчинив слідчий суддя, то це не є таким порушенням норм процесуального права, що надалі може бути підставою для закриття такого провадження. ВП ВС відступила від висновку, викладеного в постанові ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206кмо22), про те, що суб’єктом, уповноваженим продовжувати строки досудового розслідування в об’єднаних кримінальних провадженнях, де перше розпочате до 16 березня 2018 року, є винятково слідчий суддя📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Врахування судом волі військовослужбовця під час вирішення питання про зупинення провадження у справі за його участю (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України)За нинішньої редакції п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Таким чином, якщо військовослужбовець висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КЦС ВС від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23; КГС ВС від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22, а також КАС ВС від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24) щодо зупинення провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android