Інспектор Права

🗳В Україні нарахували 34 мільйони виборців, - ЦВК💻У Державному реєстрі виборців зафіксовано 34 мільйони людей. Тоді як на виборах у 2019 році було 39 мільйонів виборців.🎤Про це перший заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик заявив під час засідання робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо особливостей проведення виборів в умовах особливого періоду.📮Він зазначив, що із цих 34 мільйонів виборців — 1,4 мільйона людей не мають виборчої адреси, тобто фактичного місця проживання.👉Заступник голови Центральної виборчої комісії також уточнив, що внутрішньо переміщеним особам необхідно надати дані про тимчасову зміну місця голосування. Він наголосив, що необхідні для цього рішення вже узгодили у проєкті закону про зміни до Державного реєстру виборців. Наразі залишилося лише разом із Мінцифри «налагодити протокол інформаційного обміну» й повідомити людей про виборчий процес.🔗Джерело: https://hromadske.ua/vybory/259337-v-ukrayini-narakhuvaly-34-milyony-vybortsiv-tsvk

❗️Факт відмови від ВЛК не можуть підтверджувати свідки, які є працівниками ТЦК, - апеляційний суд📄Апеляційний суд зазначив, що в матеріалах справи міститься акт відмови від проходження ВЛК та призиву на військову службу за мобілізацією в особливому періоді від 03.08.2025, в якому вказано, що військовозобов`язаний відмовився від проходження ВЛК в присутності свідків.🎤При цьому, допитані в суді першої інстанції двоє свідків підтвердили, що вони є працівниками ТЦК та у присутності громадянина засвічували факт його відмови від отримання направлення на ВЛК та відмови від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення.🧑‍⚖️З цього приводу колегія суддів зазначає, що в даному випадку в якості свідків залучені та допитані в суді першої інстанції самі ж співробітники ТЦК , які є заінтересованими особами при розгляді цієї справи, отже сумнів щодо їх упередженості є очевидним. Працівники РТЦК, які за посадовими обов`язками здійснюють мобілізаційні заходи, є представниками суб`єкта владних повноважень та їх свідчення спрямовані на підтвердження правомірності власних дій або дій їх установи. При цьому, зафіксоване правопорушення не може ґрунтуватися лише на твердженнях осіб, які перебувають у службовій залежності від органу, що накладає стягнення.🎉Апеляційна скарга громадянина була задоволена, постанова ТЦК скасована, а провадження у справі закрито. 🔗Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 642/7239/25 від 04 лютого 2026 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133793759

⚖️День виявлення правопорушення - це день внесення інформації до реєстру щодо розшуку ТЦК, - апеляційний суд🎉Пʼятий апеляційний адміністративний суд, що знаходиться у м. Одесі, задовольнив апеляційну скаргу громадянина та скасував постанову ТЦК про накладення штрафу.💻Суд встановив, що 14.11.2024 ТЦК вніс відповідну інформацію до реєстру щодо розшуку громадянина.📄Разом з цим, лише 02.06.2025 відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення та згодом (11.06.2025) винесено постанову про притягнення громадянина до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП за неоновлення своїх облікових даних.❗️Колегія суддів зазначила, що про факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП відповідачу (ТЦК) достеменно стало відомо 14.11.2024, тобто в день внесення інформації до реєстру щодо розшуку ТЦК.⏰Отже, строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАп становить три місяці з дня його виявлення, тобто у відношенні до позивача перебіг такого строку почався 14.11.2024. Однак, спірна постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 210-1 КУпАП прийнята 11.06.2025, тобто поза межами тримісячного строку, передбаченого частиною 9 ст. 38 КУпАП. 🧑‍⚖️За таких умов, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративне стягнення було накладене відповідачем поза межами строку, встановленого частиною 1 статті 38 КУпАП, у зв`язку з чим провадження в адміністративній справі підлягало закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.🔗Постанова Пʼятого апеляційного адміністративного суду по справі № 522/20679/25-Е від 03 лютого 2026 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133762379

🛰Уряд обмежив користування терміналами Starlink на території України під час воєнного стану📄Про це свідчить постанова КМУ №115 від 01 лютого 2026 року.👉Постанова передбачає можливість користування терміналами супутникового зв’язку Starlink фізичними та юридичними особами виключно у разі поданні інформації про їх використання відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.❗️Простими словами: впроваджена реєстрація пристроїв Starlink, без якої останні не будуть працювати на території України під час дії воєнного стану. Норми порядку при цьому використовують термін “повідомлення”, яке має подати відповідна особа для можливості використання пристрою Starlink.🔢Фізична особа має право подати повідомлення про максимум три термінали, юридична особа - про максимум 10 терміналів. Обмеження щодо кількості не поширюються певні категорії юридичних осіб (зокрема, на тих, що визнані критично важливими).ℹ️Повідомити про Starlink можна:➖Через Портал Дія;➖За технічної можливості - через банки, відділення поштового звʼязку або інших юридичних осіб, перелік яких оприлюднено на Порталі Дія.🔗Більш детальну інформацію можна знайти у постанові: https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-vykorystannia-terminaliv-suputnykovoho-zviazku-starlink-pid-chas-k115

🏢7% Приватбанка планують продати через Дію громадянам України💵Держава має намір продати 7% акцій ПриватБанку за 18 млрд грн.📂ЗМІ повідомляють, що така інформація міститься у презентації, підготовленій у Кабміні. Документ розроблений Русланом Магомедовим, колишнім керівником Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.👉Відповідно до презентації, акції банку будуть виставлені на продаж за стартовою ціною 300 грн за 1 штуку.📲Продаж відбуватиметься за принципом аукціону через застосунок «Дія». Купувати акції зможуть тільки громадяни України, тривалість аукціону – місяць. Один громадянин зможе подати лише одну заявку. Максимальна сума, на яку можна буде купити акції, - до 400 тис. грн. Це означає, що один покупець зможе придбати не більше 1333 акції при ціні 300 грн/акція.💰У презентації сказано, що таке капіталовкладення стане вигідним для інвесторів, оскільки щороку кожна акція генерує близько 40 грн дивідендів, що відповідає річній дохідності на рівні 10% (зокрема, у 2025 році очікувана дивідендна дохідність – 12,4%).🔗Джерело: https://mind.ua/publications/20300458-pilotnij-prodazh-7-akcij-privatbanku-yak-derzhava-hoche-zaluchiti-5-mln-investoriv

📹Я так розумію Закон України “Про академічну доброчесність” прийнято як відповідь на недоброчесність?✏️29 січня 2026 року Президентом України підписано Закон України «Про академічну доброчесність».🌐Як повідомляється в новині на сайті ВРУ:"...закон не має аналогів у державах європейського простору..."🤷‍♀️Те, що в Україні виникла потреба в такому законі, а в Європі аналогів немає, явно не привід для гордості, як на мене...👉Прикладами порушень академічної доброчесності є: 1) обман – свідоме (умисне) надання чи оприлюднення будь-якої неправдивої інформації про себе (інших осіб) чи про результати своєї (інших осіб) академічної діяльності;4) привласнення результатів інтелектуальної діяльності іншої особи (інших осіб).📃Перелік видів порушень академічної доброчесності закріплено у ст. 18 Закону.👉Нагадаю, що у 2023-му міністр освіти та науки Оксен Лісовий відмовився від свого наукового ступеня, після того як у мережі з'явилися звинувачення у плагіаті. 📹Я так розумію можна бути академічно недоброчесним, наприклад, обманювати та привласнювати, і при цьому бути цілком доброчесним міністром, депутатом, суддею, чи як?Джерела: 🔗 https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/43481🔗https://kno.rada.gov.ua/news/main_news/77508.html

⚖️Адвокатський запит не є заявою про внесення змін до Реєстру, - суд💻Громадянин звернувся до суду з позовом до ТЦК, в якому просив, зокрема, зобовʼязати ТЦК внести до Реєстру інформацію про виключення з військового обліку згідно його довідки ВЛК. 🚫Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову. Була подана апеляційна скарга.📄Апеляційний суд зазначив, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», з метою виправлення недостовірних відомостей Реєстру військовозобовʼязаний має звернутись з мотивованою заявою до ТЦК.📂Суд встановив, що представником позивача подано до ТЦК адвокатський запит, у якому адвокат просив повідомити причини відсутності відомостей про виключення громадянина з військового обліку в Реєстру та у чому саме полягає порушення правил військового обліку з боку громадянина, зазначене у мобільному додатку Резерв +. Колегія суддів відмітила, що адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до відповідних субʼєктів про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.❗️Отже, на думку апеляційного суду, поданий представником позивача адвокатський запит не є заявою до органів введення реєстру, яка подається для вчинення суб`єктом будь яких дій, зокрема і внесення відомостей до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. ❌Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах відповідачами не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено. Апеляційна скарга була залишена без задоволення. 🔗Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 520/15787/25 від 25 січня 2026 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133572873

❗️Повідомлення про розшук ТЦК носить інформаційний характер, а не є даними Реєстра, - апеляційний суд📹Наприкінці минулого року я зазначала, що колегія суддів Пʼятого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що “сам факт недотримання позивачем правил військового обліку без складання протоколу та / або постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, не є підставою для введення до Реєстру відповідних відомостей” (https://t.me/InspectorPrava/1282).📄Однак зʼявилась нова постанова від тієї ж самої колегії суддів, де судді дійшли іншого висновку щодо “зняття розшуку ТЦК”.🧑‍⚖️Цього разу апеляційний суд зазначив, що повідомлення про звернення ТЦК та СП до Національної поліції про доставлення з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення, не є а ні персональними, а ні службовими даними в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Вказане повідомлення носить інформаційний характер, що відповідає одному із основних завдань Реєстру - інформаційне забезпечення громадян України.👉Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вносив до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або персональні дані - відомості про притягнення до адміністративної відповідальності, або службові дані - відомості про виконання військового обов`язку, зокрема про порушення апелянтом правил військового обліку.💬Таким чином, “оскаржуване інформаційне повідомлення, яке позивач помилкового вважав даними внесеними до Реєстру, сформоване внаслідок правомірних дій відповідача.”🚫Як наслідок, апеляційна скарга громадянина була залишена без задоволення.🔗Постанова Пʼятого апеляційного адміністративного суду по справі № 400/9461/25 від 15 січня 2026 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133332915

⚖️Відсутність притягнення до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування “розшуку ТЦК”, - апеляційний суд🔗Ще одне негативне рішення Другого апеляційного адміністративного суду у цьому році щодо зняття з “розшуку ТЦК”. Про попереднє я розповідала тут: https://t.me/InspectorPrava/1330📮Громадянин не зʼявився за повісткою, що була направлена поштою та повернулась у звʼязку із відсутністю адресата за вказаною адресою. В Резерв + зʼявилась інформація про “розшук ТЦК”. 👉Громадянин зазначав, що його не було притягнуто до адміністративної відповідальності, отже внесення змін до Реєстру є протиправним. 🧑‍⚖️Апеляційний суд з цим не погодився та зазначив наступне: “сама по собі наявність в застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» та перебування у зв`язку з цим у розшуку ТЦК та СП не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 210 КУпАП, та навпаки передує складенню стосовно особи протоколу про адміністративне правопорушення та притягненню до адміністративної відповідальності”.💬Колегія судів зазначив, що неприбуття по повістці є порушенням правил військового обліку, отже “автоматичне внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів…та перебування в розшуку є обґрунтованим”.🔗Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 520/15431/25 від 13 січня 2026 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133253091

📹Примусова доставка представниками Нацполіції загрожує Генеральному прокурору України, але не до ТЦК.📱В своєму телеграм-каналі народний депутат Олексій Гончаренко опублікував офіційне звернення до Генерального прокурора Кравченка та запросив його на засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для надання пояснень і показань щодо операції «Мідас», інформацію про яку було оприлюднено НАБУ 11 листопада 2025 року.👉Не забув депутат нагадати і про заходи примусу з боку поліції до Генпрокурора у випадку ігнорування процедурного рішення ТСК. 📹Станом на сьогодні ТСК ВРУ може на підставі ст. 4 ст. 19 ЗУ “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України" прийняти рішення про застосування до запрошеної особи приводу, виконання якого забезпечується органами Національної поліції.В самому ж ЗУ “Про національну поліцію” у п. 27 ст. 23 зазначено, що поліція здійснює привід осіб за рішенням тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.🤷‍♀️Що тут скажеш, друзі, ТСК - не ТЦК. Може й сам прийде, без конвою...