Hugs.fund

💥«GPU плавляться»OpenAI не готова до власного успіху?Новий функціонал ChatGPT спричинив безпрецедентний вибух популярності: 1 мільйон нових користувачів на годину. Для порівняння, після запуску у 2022 році ChatGPT знадобилося п’ять днів, щоб досягти цього ж результату.Всьому виною оця вірусна генерація зображень у стилі студії Ghibli. Потік «гібліфікації» вийшов з-під контролю настільки, що CEO OpenAI Сем Альтман зізнався: компанія не була готова до такого навантаження. Спочатку він написав, що «GPU плавляться», а згодом просто попросив користувачів «охолонути», бо команда «потребує сну».🙈Невже OpenAI не передбачила такого ажіотажу? Вже не вперше їхні продукти перевертають інтернет, але компанія щоразу виявляється неготовою. І якщо зараз проблема в перевантажених серверах, що буде, коли OpenAI випустить щось ще більш масштабне?ChatGPT справді “підвисав” інколи останні кілька днів і в деякі моменти неможливо було з ним порозумітися. А якщо в когось він вбудований в бізнес-модель?...Отже, роботи ще багато. І сервери потрібні ще P.S. Про цінність. Оскільки Studio Ghibli в тренді, варто зазначити, що режисер Хаяо Міядзакі (на відео) зробив неймовірну роботу по створенню фільмів. Кожен з них налічує 60-70 тисяч кадрів, всі вони намальовані вручну та розфарбовані аквареллю.На створення цього 4-секундного кліпу ("Здіймається вітер") одному аніматору знадобилося 15 місяців.

Чому нічого не працює?В сьогоднішньому інфантильно-емоційному інформаційному середовищі бракує фундаментальних поглядів. Однією з проблем є те, що розвинені економіки світу, колись потужні драйвери прогресу та розвитку цивілізації, стикаються зі спільною проблемою: нездатністю будувати. Будувати вчасно,дешево або відповідно до стандартів якості. Ось і у книзі Why Nothing Works: Who Killed Progressі — and How to Bring It Back Марк Дж. Дункельман, науковий співробітник Браунівського університету, аналізує, як США, як найбільша економіка світу, опинилися перед хронічними проблемами інфраструктури та нестачею житла.Головна теза Дункельмана полягає в тому, що прогресивний рух із часом захопився спробами встановити обмеження для політиків і бізнесу. І попри добрі наміри — стримати можливість зловживання владою, — це, на його думку, мало небажані наслідки.В результаті публічні інституції стали паралізованими через надмірне бюрократичне регулювання та зростання "німбізму" (місцевого опору будь-яким змінам). Це обмежило здатність уряду реалізовувати базові проекти, типу доступного житла чи інфраструктури чистої енергії.Хоча книга базується на американському досвіді, її висновки актуальні й для Європи, де зараз поступово (нарешті) впроваджують говорять про дерегуляцію та спрощення норм. Звісно, бюрократичні перепони не єдина причина складнощів у розвитку фізичного простору в США та інших країнах. Але дослідження Дункельмана політичного аспекту цієї проблеми є своєчасним, особливо з огляду на надмірно імпульсивний підхід до регулювання в минулому і нинішню реакцію на нього.

Мемкоїни на Solana - закритий клуб, де полюють на депозити трейдерівBloomberg написав, що ринок мемкоїнів на Solana давно перестав бути хаотичним. Це самостійна закрита екосистема, де ключові дійові особи – трейдерські «кабали» та інфлюенсери. Одні отримують токени за копійки, інші розганяють ажіотаж, а роздрібні інвестори – головні постачальники ліквідності.Trump memecoin – класичний кейс. Перед інавгурацією ціна вистрелює до $74, потім падає на 85%. Libra та Melania – ті ж механізми. Навіть Мілея вплутали в цей хаос. Платформи на зразок Pump.fun спростили створення мемкоїнів, що призвело до їх масового випуску. Але основні вигоди, як і раніше, отримують інсайдери, а трейдери часто залишаються в мінусі.SEC чітко сказала: мемкоїни – не цінні папери, регуляції немає. А отже, відповідальність на тих, хто залітає. Сама Solana, напеве, в найбільшому плюсі: подивіться на ріст активності користувачів, а комісії - ще краще. Тому, це все банкет за ваш рахунок. Думайте, хто ви на цьому ринку : здобич чи хижак?

⚙️Ви - найслабша ланка - прощавайте!Чому звільнення «слабких» працівників шкодить бізнесуЗараз ми бачимо, що повертається тренд на звільнення в США. Компанії хочуть тримати показники ефективності для інвесторів. Крім того, звільнення тисяч працівників у Meta, Microsoft і компаніях Маска нібито мають «підвищити планку». Проте, є нюанси. Business Insider написав про дослідження, які показують, що такі рішення підривають мотивацію, інновації та навіть прибутковість компаній.Так, ці «жорсткі стандарти» змушують людей працювати швидше, але знижують якість. Постійний страх втратити роботу блокує креативність. Як наслідок, працівники уникають ризиків і не пропонують нових ідей. А це особливо небезпечно для технологічних компаній, де інновації визначають успіх.Менеджмент страхом виглядає ефективним лише короткостроково. Довгостроково він веде компанії до занепаду, пише видання. Зрозуміло, що навіть якщо ви в компанії “на своєму місці” і раптом на вас падають, вибачте, необов’язкові обов’язки, а середовище стане токсичним - бажання залишатися в такому місці не буде. Таким чином, замість зростання продуктивності компанії отримують «відтік мізків». А ще гірше, що фірми, які часто звільняють людей, просто втрачають репутацію і стають менш цікавими для найкращих фахівців.Тут хіба що LinkedIn виграє від зростання активності…🔍

Сімейний бізнес чи данина культурі?В Японії існує унікальна багатовікова традиція — "мукойо́сі" (婿養子, mukoyōshi), це коли усиновлюють дорослих чоловіків для передачі сімейного бізнесу. Ця практика дозволяє зберегти спадкоємність та ефективне управління компаніями, навіть за відсутності біологічних спадкоємців чоловічої статі. Вона широко використовується в сімейних підприємствах, типу Suzuki, Toyota та Kikkoman.Згідно з даними, понад 90% з понад 80 000 усиновлень у Японії щорічно припадає на дорослих чоловіків. Уявіть, наскільки важлива мукойосі для збереження та розвитку сімейних компаній. Наприклад, Осаму Судзукі став четвертим усиновленим сином, який очолив Suzuki Motor Corporation, і під його керівництвом компанія досягла значних успіхів на світовому ринку. В Японії навіть існують спеціалізовані шлюбні агентства, які допомагають знаходити відповідних кандидатів для мукойосі з потрібними якостями. Досить прагматичний підхід. Але, напевне, це і дозволяє їм зберігати стабільність та конкурентоспроможність на ринку протягом століть.📈

Стартапам “перевзуватися в повітрі” трохи важче ніж Трампу, але вони мусятьПів-року тому, тоді ще “кліматичні” стартапи сьогодні стають “оборонними”Якщо компанія виробляє «зелені» метали, цемент та пальне, тоді вона “рятівник планети”. Тільки сьогодні це вже не актуально. Тепер вона про інше – оборону, енергетичну незалежність і боротьбу з Китаєм.Наприклад, Magrathea Metals, яка розробляє технологію видобутку магнію з морської води, взагалі перестала згадувати декарбонізацію на своєму сайті. Замість цього компанія наголошує, що США залежать від китайського магнію, а її продукція може використовуватися у виробництві винищувачів і дронів.Brimstone, стартап із виробництва низьковуглецевого цементу, теж змінив підхід. В останньому релізі компанія зробила акцент на виробництві алюмінію – критичного для оборонної промисловості матеріалу.А який вихід? Трамп обіцяє скоротити «зелені» субсидії, а інвестори вже не перший рік знижують фінансування оцих “кліматичних” ініціатив. Вмерти тільки тому, що раніше політична повістка вимагала? А зараз ще й залучити гроші в оборонку та нац.безпеку легше.

🤖Чи готові ви платити за ШІ у смартфоні?Попри мільярдні інвестиції Apple, Google, Samsung та інших, масове впровадження штучного інтелекту (ШІ) у смартфони все ще має проблему — цінність цих технологій для споживача неочевидна.Згідно з опитуванням Gallup, 31% американців все ще вважають, що ШІ завдає більше шкоди, ніж користі, а багато хто сприймає його як "технологічний хайп". Нові функції, як-от Apple Genmoji, можуть бути розважальними, але їхній реальний вплив на повсякденне життя залишається сумнівним. Хіба побавитися. Справжнім індикатором цінності буде готовність платити за такі "інновації". Сьогодні споживачі не поспішають оновлювати смартфони чи платити премію за функції, які здаються не більше ніж маркетинговим трюком.Отже, щоб змінити таке сприйняття, компанії мають зробити АІ корисним і непомітним, а головне незамінним. Бо коли читаєш їх меседжі про ШІ в смартфоні, там все про “покращення звичних функцій”, “автоматизація організації дня” чи “адаптація до потреб користувача”. Якщо так, - тоді це ще кілька років до масового прийняття.А от хто зробить реальну кіллер-фічу з ШІ, може різко забрати собі значний шматок ринку.

Якщо ви не можете знайти житла за адекватні гроші в Європі - звинувачуйте уряди. Але від того не легше.Одна з найбільш обговорюваних дилем: де баланс між доступністю оренди та рентабельністю для орендодавця? Уряди роками діють класично - давайте ми покращимо ситуацію для орендарів і зарегулююємо ринок оренди. Але замість покращень, ціни на оренду продовжують зростати — у середньому на 5% за рік у розвинених країнах. За останнє десятиліття низка країн ввела обмеження на оренду. У Німеччині діє "орендне гальмо", що регулює ціни на нові договори. Велика Британія підвищила податки для орендодавців, а Ірландія з 2016 року обмежує щорічне підвищення орендної плати. В Іспанії в 2023 році запровадили жорсткі ліміти, особливо для великих орендодавців. Все це ґрунтуються на припущенні, що жадібність власників нерухомості є основною проблемою.Але справжня причина високих цін — це дефіцит житла. У багатьох країнах будівництво нових будинків не встигає за ростом попиту, в т.ч. через імміграцію. А обмеження урядів навіть змушують орендодавців залишати ринок. Наприклад, у Барселоні кількість доступних квартир для довгострокової оренди скоротилася на 75%! з 2019 року. В Ірландії кількість орендних договорів знизилася на 23% з 2016 року, хоча населення зросло на 9%.Збільшення пропозиції житла замість жорсткого регулювання було б рішенням. Звісно, ті хто “сидять” на нерухомості бояться обвалити ринок. Але рано чи пізно рішення доведеться шукати. The Economist наводить приклад Техасу, де будівельні правила максимально ліберальні, оренда залишається доступною, а ринок збалансованим. Там ліберальна забудова сприяє економічному росту та задовольняє потреби як орендарів, так і орендодавців.* Використовуючи популярну рекомендацію, що не більше 30% доходу до сплати податків має витрачатися на оренду житла, в The Economist розрахували заробітну плату, необхідну для комфортного проживання в середньому в однокімнатній квартирі в кожному місті, яку ми називаємо "рекомендованою заробітною платою орендаря"

Разом - ми сила!💪…сказали ритейл-інвестори і почали виносити шорти хедж-фондів в європейській оборонці, пише FT. Повторюють тактику GameStop 2021 року? 😎Кілька компаній, зокрема Hensoldt, Renk Group та Eutelsat, різко зросли у вартості, навіть перевищивши загальне зростання оборонного сектору. За даними S3 Partners, тільки на Eutelsat шорт-продавці втратили $187 млн за три тижні, а Hensoldt приніс їм ще $110 млн збитків. Посилена увага до цих акцій призвела до масового закриття шортів: наприклад, BlackRock зменшив свою позицію до менше ніж 0,5%.Тут ще особливість є. На відміну від США, європейські регуляції вимагають розкриття шорт-позицій вище 0,5%, тобто роздрібні трейдери можуть чітко координувати атаки. В той же час, настрій руху відрізняється від класичної «мем-торгівлі»: інвестори виправдовують свої дії тим, що ніби “підтримують європейську оборонку на фоні геополітичних ризиків”.Цікаво, чи повториться історія з Melvin Capital у 2021-му? Поки що шорт-продавці змушені скорочувати позиції, а ритейл-інвестори отримують прибутки. Ця ситуація ще раз доводить - спільнотамає значення. Навіть якщо це ось такий специфічний спосіб трейдингу.

Чи може AI врятувати клієнтський сервіс?💬👀Тут власне автор на FT слушно зауважує, що сервіс потрібно рятувати від самого ШІ. Очевидно, що автоматизація давно трансформує клієнтське обслуговування, але чи дійсно вона його покращує? Дослідження Harvard Business School показує, що досвід багатьох споживачів говорить про протилежне: алгоритмізовані контакт-центри часто не здатні ефективно вирішувати проблеми, а нав’язані скрипти лише посилюють відчуття безликості обслуговування. Скоріше за все, ви й самі це відчуваєте…І от тепер технології намагаються виправити систему, яку вони ж і зруйнували. ШІ допомагає аналізувати емоційні сигнали клієнтів, адаптувати сценарії відповідей та передавати складні випадки живим консультантам. Є наприклад, компанія Octopus Energy, яка інтегрує ШІ для автоматизації рутинних процесів. І вони навчили ШІ передавати людям завдання, що потребують емпатії.Якби адепти ШІ не старалися, ключова проблема нікуди не зникне: навіть саме персоналізоване повідомлення від ШІ сприймається як чужорідне. Ті ж дослідники Harvard Business School показали, що клієнти готові чекати значно довше заради живого спілкування. Тобто максимум, що можна тут витягнути з ШІ, це посилення, а не заміна людського контакту. Хтось взагалі слухає дзвінок, якщо чує, що на протилежній стороні робот?А компанії, які впровадили ШІ думали, що зекономили на сервісі....