Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Hugs.fund
Додано 14 лип 2024

Hugs.fund

@HugsFund
Кількість підписників: 27 143
Фото: 10,200
Відео: 454
Посилання: 9,180
Опис:
Про економіку і ринки Інвестуйте в бізнес Прикрийте тили сімейними заощадженнями SHOP: https://bit.ly/34ACkh7 YouTube: https://www.youtube.com/hugsfund Life HUG’S @lifehugs_bot AgentHUGS https://agenthugs.com/ СТАРШИЙ з реклами @Dmytro_Feshchenko

👥 Кількість підписників

27 143
Середній/День:: +2
Середній/Тиждень:: +40
Середній/Місяць:: +26

👁️ Середній перегляд на повідомлення

3 180
Середній/День:: 3,660
Середній/Тиждень:: 3,356
ERR: 11.72%

📊 Кількість повідомлень на день

3.1
Останній день: 14
Середнє за тиждень: 4.6
Середнє за день: 3.1

Історія змін лого

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2024-07-14

Стіна

Статистика telegram каналу

👁 4,300 25-03-24 17:14
🤖Чи готові ви платити за ШІ у смартфоні?Попри мільярдні інвестиції Apple, Google, Samsung та інших, масове впровадження штучного інтелекту (ШІ) у смартфони все ще має проблему — цінність цих технологій для споживача неочевидна.Згідно з опитуванням Gallup, 31% американців все ще вважають, що ШІ завдає більше шкоди, ніж користі, а багато хто сприймає його як "технологічний хайп". Нові функції, як-от Apple Genmoji, можуть бути розважальними, але їхній реальний вплив на повсякденне життя залишається сумнівним. Хіба побавитися. Справжнім індикатором цінності буде готовність платити за такі "інновації". Сьогодні споживачі не поспішають оновлювати смартфони чи платити премію за функції, які здаються не більше ніж маркетинговим трюком.Отже, щоб змінити таке сприйняття, компанії мають зробити АІ корисним і непомітним, а головне незамінним. Бо коли читаєш їх меседжі про ШІ в смартфоні, там все про “покращення звичних функцій”, “автоматизація організації дня” чи “адаптація до потреб користувача”. Якщо так, - тоді це ще кілька років до масового прийняття.А от хто зробить реальну кіллер-фічу з ШІ, може різко забрати собі значний шматок ринку.
👁 4,200 25-03-22 17:21
Якщо ви не можете знайти житла за адекватні гроші в Європі - звинувачуйте уряди. Але від того не легше.Одна з найбільш обговорюваних дилем: де баланс між доступністю оренди та рентабельністю для орендодавця? Уряди роками діють класично - давайте ми покращимо ситуацію для орендарів і зарегулююємо ринок оренди. Але замість покращень, ціни на оренду продовжують зростати — у середньому на 5% за рік у розвинених країнах. За останнє десятиліття низка країн ввела обмеження на оренду. У Німеччині діє "орендне гальмо", що регулює ціни на нові договори. Велика Британія підвищила податки для орендодавців, а Ірландія з 2016 року обмежує щорічне підвищення орендної плати. В Іспанії в 2023 році запровадили жорсткі ліміти, особливо для великих орендодавців. Все це ґрунтуються на припущенні, що жадібність власників нерухомості є основною проблемою.Але справжня причина високих цін — це дефіцит житла. У багатьох країнах будівництво нових будинків не встигає за ростом попиту, в т.ч. через імміграцію. А обмеження урядів навіть змушують орендодавців залишати ринок. Наприклад, у Барселоні кількість доступних квартир для довгострокової оренди скоротилася на 75%! з 2019 року. В Ірландії кількість орендних договорів знизилася на 23% з 2016 року, хоча населення зросло на 9%.Збільшення пропозиції житла замість жорсткого регулювання було б рішенням. Звісно, ті хто “сидять” на нерухомості бояться обвалити ринок. Але рано чи пізно рішення доведеться шукати. The Economist наводить приклад Техасу, де будівельні правила максимально ліберальні, оренда залишається доступною, а ринок збалансованим. Там ліберальна забудова сприяє економічному росту та задовольняє потреби як орендарів, так і орендодавців.* Використовуючи популярну рекомендацію, що не більше 30% доходу до сплати податків має витрачатися на оренду житла, в The Economist розрахували заробітну плату, необхідну для комфортного проживання в середньому в однокімнатній квартирі в кожному місті, яку ми називаємо "рекомендованою заробітною платою орендаря"
👁 4,200 25-03-20 17:19
Разом - ми сила!💪…сказали ритейл-інвестори і почали виносити шорти хедж-фондів в європейській оборонці, пише FT. Повторюють тактику GameStop 2021 року? 😎Кілька компаній, зокрема Hensoldt, Renk Group та Eutelsat, різко зросли у вартості, навіть перевищивши загальне зростання оборонного сектору. За даними S3 Partners, тільки на Eutelsat шорт-продавці втратили $187 млн за три тижні, а Hensoldt приніс їм ще $110 млн збитків. Посилена увага до цих акцій призвела до масового закриття шортів: наприклад, BlackRock зменшив свою позицію до менше ніж 0,5%.Тут ще особливість є. На відміну від США, європейські регуляції вимагають розкриття шорт-позицій вище 0,5%, тобто роздрібні трейдери можуть чітко координувати атаки. В той же час, настрій руху відрізняється від класичної «мем-торгівлі»: інвестори виправдовують свої дії тим, що ніби “підтримують європейську оборонку на фоні геополітичних ризиків”.Цікаво, чи повториться історія з Melvin Capital у 2021-му? Поки що шорт-продавці змушені скорочувати позиції, а ритейл-інвестори отримують прибутки. Ця ситуація ще раз доводить - спільнотамає значення. Навіть якщо це ось такий специфічний спосіб трейдингу.
👁 4,300 25-03-17 17:07
Чи може AI врятувати клієнтський сервіс?💬👀Тут власне автор на FT слушно зауважує, що сервіс потрібно рятувати від самого ШІ. Очевидно, що автоматизація давно трансформує клієнтське обслуговування, але чи дійсно вона його покращує? Дослідження Harvard Business School показує, що досвід багатьох споживачів говорить про протилежне: алгоритмізовані контакт-центри часто не здатні ефективно вирішувати проблеми, а нав’язані скрипти лише посилюють відчуття безликості обслуговування. Скоріше за все, ви й самі це відчуваєте…І от тепер технології намагаються виправити систему, яку вони ж і зруйнували. ШІ допомагає аналізувати емоційні сигнали клієнтів, адаптувати сценарії відповідей та передавати складні випадки живим консультантам. Є наприклад, компанія Octopus Energy, яка інтегрує ШІ для автоматизації рутинних процесів. І вони навчили ШІ передавати людям завдання, що потребують емпатії.Якби адепти ШІ не старалися, ключова проблема нікуди не зникне: навіть саме персоналізоване повідомлення від ШІ сприймається як чужорідне. Ті ж дослідники Harvard Business School показали, що клієнти готові чекати значно довше заради живого спілкування. Тобто максимум, що можна тут витягнути з ШІ, це посилення, а не заміна людського контакту. Хтось взагалі слухає дзвінок, якщо чує, що на протилежній стороні робот?А компанії, які впровадили ШІ думали, що зекономили на сервісі....
👁 4,600 25-03-16 17:12
Про деградаціюКолумніст FT наробив шуму в мережі опублікувавши статтю про останні дослідження міжнародних тестів, що свідчать про зниження здатності людей опрацьовувати інформацію, використовувати логіку та розв’язувати нові задачі. Це явище спостерігається приблизно з середини 2010-х.Проте це не біологічні можливості мозку змінилися, а зменшилася ефективність їх застосування. Один із ключових факторів – трансформація інформаційного середовища. Дослідження показують, що зниження концентрації уваги та когнітивних навичок корелює зі змінами у споживанні контенту.📉 Основні тренди: 🔹 Зменшення часу, що люди витрачають на читання складних текстів, і перехід до коротких постів та відео. 🔹 Перехід від активного пошуку інформації до пасивного споживання контенту, відібраного алгоритмами. 🔹 Зростання кількості переривань через сповіщення, що ускладнює зосередженість.І наслідки цього виходять за межі лише грамотності. У високорозвинених країнах 25% дорослих мають проблеми з математичним мисленням та інтеграцією інформації з тексту. Пасивне використання цифрових технологій негативно впливає на робочу пам’ять, мовленнєву обробку та самоконтроль.Важливо зазначити, що цей процес не є незворотним. Мозок адаптивний, і цілеспрямоване навчання може компенсувати негативні зміни. Просто свої інформаційні звички потрібно контролювати.🧐
👁 4,200 25-03-15 17:01
💸Зарплата ще не прийшла, а подумки вже потрачена.У вас теж так?Дослідження показало, що середньостатистичний американець ще до того, як гроші падають на рахунок, вже подумки їх розподіляє. І не на якісь там забаганки, а на базові житло, комуналку, їжу… Ну і трохи на закриття боргів, бо куди ж без них.Мова йде про людей із доходом до $75К на рік. У них майже половина грошей зникає за перші три дні після виплати. В результаті знову лічать дні до наступної зарплати.Найпершими відлітають гроші на оренду чи іпотеку (56%), потім – на їжу й ліки (51%), а вже потім – дрібні рахунки типу комуналки (38%). І це ще добре, якщо немає боргів. Але у 60% людей вони є - в середньому, від одного до чотирьох на місяць.А як же "золоте правило бюджету" 50/30/20? Де 20% на заощадження? Ну, в житті це виглядає інакше: 64% доходу йде на виживання, 16% – на щось для себе, і ще 16% – у заощадження (в ідеальному світі). А у 56% людей виходить відкласти навіть менше 10%, або взагалі нічого.Респонденти сказали, що можливість отримати зарплату хоча б на 2 дні раніше допомогла б 34% людям вчасно оплатити рахунки, а 29% – зменшити стрес. Але банки не поспішають із цим допомагати.І правильно. Фінансової грамотності це не додає.Якщо у вас такі ж проблеми - вам сюди🖥
👁 4,300 25-03-14 17:34
Ліки від старіння знайдені?Більше того, вони були під носом. Препарати класу GLP-1, такі як Ozempic та Wegovy, які спочатку розробляли для лікування діабету та схуднення, демонструють потенціал у боротьбі із захворюваннями, пов’язаними зі старінням.🔬 Що кажуть дослідження? Науковці виявили, що ці препарати можуть зменшувати ризик розвитку Альцгеймера, остеоартриту та навіть деяких видів раку. Вони також допомагають при серцево-судинних захворюваннях – FDA нещодавно схвалила Wegovy для зниження ризику інфарктів. Більш того, дослідження показують, що користь для серця не залежить від втрати ваги.💊 Чи можна вважати ці препарати ліками від старіння? Деякі клініки вже використовують GLP-1 як геротерапевтики – засоби, що впливають на біологічні механізми старіння. Однак не все так просто: втрата м’язевої маси, побічні ефекти та висока ціна не роблять їх ідеальним рішенням.Тож думки лікарів розходяться чи варто їх приймати здоровим людям. Одні вважають, що потенційна користь переважає ризики, інші – що поки що недостатньо доказів. Важливо пам’ятати: чарівної таблетки від старіння не існує, і жоден препарат не замінить здорового способу життя.💪
👁 4,400 25-03-13 17:16
Як один стартап випадково зробив відомим іншийНещодавній ажіотаж навколо AI-агента Manus несподівано вивів на перший план інший проєкт — Browser Use.Цей інструмент дозволяє ШІ ефективно взаємодіяти з веб-сайтами, виконуючи завдання замість користувача. Останніми днями його популярність неймовірно зросла : кількість щоденних завантажень злетіла з 5 000 до 28 000 лише за тиждень.Все почалося з допису, який пояснював, як Manus використовує Browser Use. Понад 2,4 мільйона переглядів та сотні поширень зробили свою справу — розробники звернули увагу на новий інструмент.Сам Browser Use створили Грегор Жуніч та Магнус Мюллер із ETH Zurich, коли зрозуміли, що у 2025 році веб-агенти стануть великим трендом. Їхній підхід був простим: вони зібрали MVP за чотири дні, виклали на Hacker News — і миттєво потрапили в топ.Фактично, Browser Use виконує роль «моста» між AI та веб-інтерфейсами: він розпізнає елементи сайтів (кнопки, меню, форми), дозволяючи штучному інтелекту натискати, вводити текст і навіть працювати з файлами та базами даних.Компанія пропонує як платну, так і безкоштовну версію сервісу, і саме остання отримала найбільший приріст користувачів.Жуніч бачить у цьому проекті не просто продукт, а інфраструктурний фундамент для майбутніх AI-агентів. Він вважає, що до кінця року в інтернеті буде більше агентів, ніж людей.Здається сміливим? Проте аналітики погоджуються: ринок AI-агентів зростатиме, і до 2029 року його обсяг сягне $42 млрд. І хоча Manus ненавмисно допоміг Browser Use стати відомим, момент для цього стартапу виявився ідеальним.
👁 4,600 25-03-12 17:41
Батьки, які працюють у сфері технологій, хочуть, щоб їхні діти займалися мистецтвомРучна робота, яка вимагає творчості, вважається менш вразливою до штучного інтелектуА ще нещодавно майбутнє дітей у технологіях здавалося безпрограшним варіантом. Батьки заохочували їх вивчати програмування, інженерію та науку, вбачаючи в цьому гарантований шлях до стабільної кар’єри. Але стрімкий розвиток штучного інтелекту змінює цю картину.Роботи вже пишуть код, аналізують великі масиви даних і навіть виконують медичні процедури. Це змушує задуматися: чи дійсно технологічні спеціальності залишатимуться настільки ж затребуваними? Дехто з батьків, що самі побудували успішну кар’єру в ІТ, починають дивитися у зовсім іншому напрямку.Популярність професійних училищ та творчих спеціальностей зростає. У США кількість школярів, які обирають професійно-технічну освіту, за останнє десятиліття збільшилася на третину. Батьки, які раніше бачили для своїх дітей лише офісну роботу, тепер усвідомлюють: робітничі професії — електрики, будівельники, механіки — дають не лише стабільний дохід, а й захищеність від автоматизації.Не менш перспективними виглядають і творчі сфери. Художники, письменники, дизайнери — всі, хто працює з унікальними ідеями, менш вразливі до алгоритмів. Якщо раніше такі професії сприймалися як ризиковані, то тепер вони виглядають як надійна альтернатива перед лицем технологічних змін.Звісно, це не означає, що технології втратять свою значущість. Але вибір кар’єри більше не такий однозначний, як ще десять років тому. Батьки, які самі колись зробили ставку на STEM, тепер усе частіше схиляються до думки, що для їхніх дітей безпечніше буде вчитися створювати щось руками чи розвивати власний творчий стиль.
👁 5,200 25-03-10 17:13
Українки, приклад для ЄвропиВійна змінила життя мільйонів українців, змусивши шукати нові можливості та адаптуватися до обстрілів та нестабільності. Але, попри всі труднощі, українські жінки демонструють неймовірну підприємницьку активність. Згідно з дослідженням Mastercard, 66% українок хочуть відкрити власний бізнес – це найвищий показник у Європі.Серед молодого покоління цей рівень ще вищий: 83% жінок із Gen Z прагнуть започаткувати власну справу. Багато хто бачить у цьому не просто спосіб заробітку, а можливість творити зміни, створювати робочі місця і підтримувати інших у складні часи.Попри високу мотивацію, брак фінансування (76%), недостатній досвід (47%) та невпевненість у власних силах (38%) часто озвучуються, як основні перешкоди для початку справи. Але навіть це не зупиняє українок – вони активно освоюють нові навички, шукають підтримку в громадах і використовують цифрові платформи для розвитку своїх проектів.За даними Mastercard, в Європі ситуація дещо інша.🔹Відкриття бізнесу розглядають 40% європейок.🔹Найвищий рівень зацікавленості в Португалії (62%) (є підозра, що це теж наші), Польщі (47%) та Греції (46%).🔹Основні причини для старту: фінансова незалежність, гнучкий графік та бажання позитивно впливати на суспільство.💡 Що радять експерти жінкам-підприємцям? 📌 "Майте чіткий план" – без стратегії важко досягти успіху. Зрозумійте, що саме ви хочете створити, і які кроки допоможуть вам рухатися вперед.📌 "Знайдіть підтримку" – важливо мати не лише менторів, а й спонсорів, які допоможуть у розвитку. Нетворкінг і доступ до бізнес-спільнот відкривають нові можливості.📌 "Використовуйте технології" – цифрові платформи можуть автоматизувати процеси, розширити клієнтську базу, а також дають жінкам більше шансів масштабувати бізнес.Війна принесла багато випробувань, але водночас стала поштовхом ментальних змін - бо вже після війни нічого не страшно. 💪