Hugs.fund

💬Поговори зі мноюHarvard Business Review дослідив “ Як люди насправді використовуватимуть Gen AI у 2025 році”…і основні тенденції досить неочевидні, хоча перегукуються з поглядами Цукерберга на стосунки користувачів соцмереж з ШІ. ✍️Отже, основні висновки такі:▪️У 2025 році люди найбільше використовуватимуть ШІ для підтримки, як професійної, так і особистої▪️ШІ може допомогти людині в управлінні емоціями та своїм життям▪️Створення контенту, навчання і творчість все ще популярніТобто, епідемія самотності продовжується і чат-боти з ШІ стають рятівним колом для людей, щоб отримати хоч якусь підтримку в їхньому житті.В тому числі ШІ особливо корисний для когнітивно-поведінкової терапії, які вчать користувачів керувати своїм психічним здоров'ям.Але тут же і криється проблема. Адже ШІ використовується як заміна реальних людських стосунків, а це не допомагає глибшим людським зв'язкам. ..І, відповідно, самотність тільки посилюватиметься. Яку економіку ми побачимо, якщо люди втрачають здатність до комунікації?😶

💬Про що говорять друзіЦукерберг в інтерв'ю подкасту Dwarkesh Podcast сказав цікаву річ, що "середньостатистичний американець (на його думку) має менше трьох друзів, а середньостатистична людина має потребу в значно більшій кількості, наприклад, 15 друзів" (справді?). Він оцінив цей "розрив у зв'язках", як можливість для чат-ботів зі ШІ, звісно від його Meta, відігравати тут певну роль.Хоча він прямо визнав, що ШІ не може замінити справжні людські стосунки, проте відмітив нову поведінкову модель: дані Мета показали, що люди використовують ШІ для "проговорення важких розмов, які їм необхідно провести" з своїм романтичним партнером або босом, замість того, щоб, скажімо, звернутися за порадою до друга.📊Можна подумати, що аргументи Цука доречні, адже опитування Pew 2023 року показало, що більшість дорослих американців мають від одного до чотирьох близьких друзів, тоді як лише четверо з десяти повідомили, що мають більше п'яти. Проте, чи справді бажання обговорити особисті життєві ситуації з друзями корелює з їх кількістю? Скоріше навпаки.

💬Цікаво було побачити на The Economist альтернативну думку загальному наративу видання відносно Трампа. Ось нижче огляд статті Пола Данса, який очолював “Проект 2025”, президентський план переходу на другий термін Трампа, коли працював у Heritage Foundation (він залишив аналітичний центр у липні 2024 року).💯У статті стверджується, що перші 100 днів другого терміну Трампа є найбільш значущими з часів Рузвельта. Якщо Рузвельт започаткував еру прогресивізму (New Deal), то Трамп її завершив і відкрив нову "Золоту епоху" популізму. Його головна ідея - "повернути Америку собі": демонтувати прогресивну надбудову держави та відновити її у первісному конституційному вигляді.Автор вважає, що країна перебуває у стані глибокої кризи, оскільки бюджет на 2025 рік 7 трлн доларів, дефіцит 1,9 трлн, а борг 36 трлн і росте на трильйон кожні 100 днів. За ці гроші США отримують зламану інфраструктуру, неконтрольовану міграцію, ріст злочинності й 100 тис. смертей на рік від наркотиків. Обороноздатність країни також під загрозою, адже виробничі потужності знищені, запаси зброї виснажені, в т.ч. війною в Україні, а виробництво навіть базових речей, типу пороху, майже зникло.Стаття подає Трампа як реформатора, який бачить бюрократію головною проблемою. Він прагне демонтувати "четверту гілку влади" - адміністративну державу, що виникла за Рузвельта, і повернути владу виборному президенту.І найзапеклішим супротивником тут виступає активістська судова система, яку підтримують університети й великі юридичні фірми, що, на думку автора, витіснили консерваторів і зловживають законом заради ідеологічної боротьби.Якщо підсумувати, то Трамп веде війну не з демократією, а з державним апаратом, який став незалежним від волі народу. І хоча результат поки неясний, автор впевнений, що "Трамп-будівельник" має шанс відновити Америку за своїм образом.🗽

💬Як ви взнаєте, з ким спілкуєтеся?Виявилося, що АІ-боти в рази краще переконують людей і дуже добре маніпулюють їхньою думкою.Дослідники з Цюріхського університету впровадили АІ-ботів у сабреддіт r/changemyview, де один користувач пише свою думку, а в коментарях його намагаються переконати. (Реддіт, правда, вже подав юридичну претензію та цей ресурс)Там є нагороди у вигляді дельти. Тобто, якщо автор визнав, що користувач реально змінив його думку, чи змусив сумніватися, то він вручає його коментарю "дельту".Загалом, за чотири місяці боти залишили 1783 коментарі й отримали 137 "дельт". І ось найцікавіші моменти їхньої поведінки:🔹АІ-боти детально і ретельно вивчали профілі користувачів, вгадували стать, вік, політичні погляди і писали індивідуально підібрані відповіді;🔹Вони прикидалися людьми з особистим травматичним досвідом (наприклад, жертвою зґвалтування), щоб сильніше тиснути на почуття користувачів;🔹Писали вкрай емоційні та особисті історії, викликаючи довіру.У результаті ШІ-боти були приблизно в 6 разів ефективніше переконували інших користувачів, ніж люди. При цьому ніхто не зрозумів, що спілкується не з людиною, а з ботом.Ось такі справи😬

🗣Ким хочу бути коли виросту?Немає бажання в підлітків бути космонавтами🚀. Можливо, Маск з Безосом зроблять це заняття знову популярним. Але зараз понад 30 % дітей від 12 до 15 років хочуть стати ютуберами. А ще 21% мріють стати зірками TikTok. Це дані опитування від Whop (Fortune). І їх можна зрозуміти. Вони виросли дивлячись, як MrBeast чи Charli D'Amelio заробляють мільйони без дипломів і офісів. Світ змінився. Тепер успіх виглядає як мільйони переглядів нового відео, а не як кабінет із табличкою на дверях.💼Звичайно є ті, хто все ще хоче бути лікарями, вчителями, спортсменами. Але їх меншість. І ще вибір часто залежить від того, кого вони бачать вдома, ким працюють їхні батьки, які історії чують навколо.Плюс соцмережі роблять свою роботу. Дітям уже зараз пропонують спонсорські контракти і партнерки, тільки встигай підписувати.Звісно, дивлячись на досвід покоління Z, соціологи вже турбуються - чи зможе Gen Alpha знайти баланс між швидкими грошима і реальною справою яка має сенс….і не вигоріти.🤕

👀Бачили, напевне, як роботи бігли напівмарафон? Повільно, незграбно, проте 6 з них фінішували після 21 км дистанції, чим Китай дуже гордиться. І недаремно.Бо за цією видовищною демонстрацією стоїть стратегічна політика. І тому Китай цілеспрямовано підтримує індустрію, що може стати відповіддю на старіння населення та інструментом технологічного домінування.Нам Ілон Маск обіцяє мільйон роботів Tesla Optimus до 2030 року, Goldman Sachs прогнозує, що ринок гуманоїдів досягне $200 млрд вже в найближчі 10 років. Але що якщо конкуренти з Китаю займуть позиції з другого по десяте місце?- страшний сон Маска. Адже Пекін просто повторює стратегію з електромобілями, коли спочатку буде підтримка держави, а потім вже ринкова (і не зовсім) конкуренція.Всі ланцюги постачання на користь Китаю. 48 з 60 компаній з виробництва ключових компонентів для роботів китайські. Якщо китайці знизять вартість свого гуманоїда до $17 тис. до 2030 року, як прогнозується, тоді американським виробникам з значно вищими витратами буде тяжко пояснювати інвесторам, що вони не наступлять на ті самі граблі, що з DeepSeek.Але ніхто цей сегмент просто так Китаю не віддаватиме. Нашестя роботів вже скоро.🤖

😑Параліч перфекціоністаУсім знайоме це відчуття, коли ти завалений справами, все хочеться зробити ідеально, а в результаті не робиш нічого. Автор і підприємець Кріс Гійобо у своїй новій книзі Time Anxiety пропонує радикально простий вихід: роби погано, але роби.Звучить трохи дико, але саме цю звичку практикують найуспішніші люди.Краще поганий результат, ніж ніякий. І це парадоксальний, але дієвий підхід. Бо ідеалізм — це пастка. Він змушує нас відкладати справи, боятись помилок і застрягати у вічному "ще не готово".А мінімально прийнятний результат дає відчуття прогресу, знижує тривожність і зберігає енергію на дійсно важливі справи.Такий підхід позбавляє страху, що часу не вистачить. Замість цього формується навик: що важливо - роблю добре, що другорядне - роблю на рівні "норм".Наприклад, не можеш почати проект - створи папку, файл і напиши заголовок. Немає сил прибратися - прибери тільки найнеобхідніше за кілька хвилин. І так далі…Суть не в тому, щоб завжди халтурити, а в тому, щоб не паралізувати себе вимогами до якості там, де це не критично. Замість "все або нічого" — "трохи робимо, аби рухатись далі".🫡

💵 Кеш проти карткиЧому майбутнє не варто залишати без готівкиУ 2015 році економіст Джей Загорскі допомагав Федеральному резерву США дослідити, як американці платять за покупки. Через вісім років 34,6% респондентів заявили, що не носять із собою готівку взагалі. А серед молоді - це майже кожен другий.Банківські картки та мобільні платежі перемагають, але чи не занадто легко ми списуємо готівку?У книзі The Power of Cash Загорскі пояснює, що готівка - це не лише гроші, а ще інструмент виживання, дисципліни й справедливості.▫️Візьміть кібер-безпеку. Без готівки ми залежні від електрики, зв’язку й безпеки серверів. Один серйозний збій, і всі ваші гроші просто "не працюють".▫️ Фінансова усвідомленість. Витрачати кеш складніше, бо рука не так легко віддає купюри ніж коли ви просто тиснете на кнопку підтвердження. Ми краще відчуваємо ціну, менше піддаємося імпульсам, більше контролюємо бюджет.▫️Приватність. Так, електронні транзакції - це, в першу чергу, дані. А дані - це ваш профіль, на основі якого вам продають більше, дорожче, таргетованіше. А готівка не залишає таких слідів.▫️Соціальна рівність. Є ще туристи, біженці, і інші люди без банківського рахунку. Для них кеш не просто зручність, а спосіб включення в економіку.Звісно, бізнесу вигідно, щоб ви платили карткою, бо так ви більше витрачаєте. Але автор також попереджає, що зникнення готівки немає нічого спільного з прогресом - це просто втрата вибору.

📊 Фінансова грамотність підлітківПросто “низький старт” чи запущена ситуація? НБУ спільно з Junior Achievement Ukraine вперше дослідив рівень підприємницьких і фінансових навичок серед десятикласників. Дослідження показало початковий рівень таких знань: учні в середньому правильно виконали лише 46,6% кейсових завдань, що відповідає 3 балам із 12.Підлітки гірше впоралися із завданнями на теми довгострокового фінансового планування, податків і вибору фінансових послуг, проте краще з побутовими питаннями управління бюджетом і заощадженнями. Усі завдання були наближені до реального життя й адаптовані за моделлю PISA.Загалом, жоден з опитаних не надав правильних відповідей на всі завдання. Водночас 77,6% підлітків вважають, що фінансова грамотність має викладатись у школі.Новий курс "Підприємництво і фінансова грамотність" і справді стане обов’язковим в школах із 2025 року. Але дослідження підтвердило, що саме поведінка батьків із грошима є ключовим фактором формування фінансових навичок у дітей. 👉Формуйте правильні звички і навички, шановні - діти дивляться на вас!

⌛️Гроші знецінюються, а час — ніМи знаємо це хоча б через приказки та особистий досвід. В статті We Should Measure Prices in Time на WSJ, автори Джордж Ґілдер і Ґейл Пулі пропонують радикально інший погляд на економіку та особистий добробут , якраз не через гроші, а через час. Вони пояснюють, що традиційні показники, як індекс споживчих цін (CPI), вводять нас в оману. Ми нібито живемо в епоху інфляції та боргової кризи, але водночас користуємося технологіями, які ще 20 років тому здавалися фантастикою. Як це поєднується?Ключ, за словами авторів, у вимірюванні цін не в доларах, а в годинах праці. Так званий time price показує, скільки часу людина має працювати, щоб купити певний товар. І тут картина зовсім інша ніж показує нам економічна статистика: за останні 20 років реальні доходи (з урахуванням інфляції) в США зросли швидше, ніж ціни. Тобто середньостатистичний працівник витрачає менше часу, щоб купити ті самі речі. Наприклад, за одну годину праці у 2024 році можна купити на 18% більше товарів і послуг, ніж у 2000-му.Тому вимірювання добробуту через час — більш точне і універсальне. Усі ми маємо однакові 24 години на добу. І якщо для отримання товарів і послуг потрібно менше з цього часу — ми багатіємо.Ґілдер і Пулі називають це законом супердостатку: багатство — це знання і навики, а економічне зростання — це поширення знань у часі. Замість рахувати гроші, вони пропонують рахувати години. І це суттєво змінює уявлення про прогрес.⌛