Кожен і кожна має право на свободу. Керування авто – це більше ніж рух. Це про свободу та рівність.🚗 Це та цінність, яка закладена в проєкті Міністерства внутрішніх справ «Автошколи для осіб з інвалідністю». Відтепер він має нову назву: «Безбар’єрні автошколи», адже кермування, а отже, і можливості, які завдяки йому відкриваються, мають бути доступними для всіх.Наразі вже сім таких автошкіл на базі МВС функціонують у шести регіонах України, деталі можна дізнатися на сайті. Досвід переймають приватні автошколи – п’ять таких уже працюють із дотриманням рекомендацій МВС, ще чотири готуються до акредитації.🟢 Безбар’єрні автошколи – це коли людина самостійно може вирішувати, куди рухатися та що робити. Їхати на навчання чи на роботу. Піклуватися про близьких. Власне, це коли є змога робити самостійний вибір у всьому. Про все це – в інформаційній кампанії від МВС. Поділіться нею з тими, хто цієї можливості потребує. Щоб зростала й кількість безбар’єрних автошкіл, і їх випускників.Проєкт «Безбарʼєрні автошколи» реалізує Міністерство внутрішніх справ України в межах Національної стратегії безбарʼєрності, яка створена з ініціативи першої леді Олени Зеленської. Інформаційну кампанію здійснює ПРООН у межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» за фінансової підтримки уряду Японії.
Іноді ми помічаємо, що з нашими близькими щось не так: вони замкнулися, втратили цікавість до звичних речей, мовчки зникають із життя. У такі моменти хочеться допомогти. Але як зробити це делікатно й не відштовхнути? Експерти Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» підготували докладний матеріал із порадами, які допоможуть обережно й турботливо поговорити з близькими про психоемоційний стан і можливість звернутися до фахівця. Ці прості кроки допоможуть створити середовище підтримки й дадуть людині змогу відчувати, що вона не одна. 🫂 Правильні слова підтримки можуть стати першим кроком до одужання. Надто поспішні – ранити й змусити людину ще більше закритися. Є питання, які начебто без уваги залишати не варто. Але й нав’язувати допомогу теж не завжди доречно. 🔴 Але бувають ситуації, коли зволікати не можна. Якщо людина говорить про те, що не хоче жити або ж робить натяки на самогубство, має ознаки психозу або сильної сплутаності свідомості, перебуває у стані постійної небезпеки (наприклад, через домашнє насильство), важливо не залишати її наодинці й обов’язково звертатися по професійну допомогу. Піклування – це не завжди про дії. Іноді воно починається зі звичайного «я поряд, якщо ти захочеш поговорити».
Кривий Ріг...Дніпровщина...Сумщина...Тернопільщина...Одещина...Харківщина...Дніпро...Запоріжжя...Херсонщина...Донеччина...Чернігів... Київ...Щодня й щоночі цей тривожний перегук: «Що у вас? Знову гучно? Ви цілі?»І відповідь, що розбиває надію: «Вбиті». Мирні українці знову вбиті Росією.Діти і батьки. Зовсім молоді і старші. Цілі родини. Вимушені переселенці від війни, які шукали і не знайшли безпеки.Люди у своїх містах, будинках, на своїх подвір’ях, на своїй землі.«Що там в Україні? Вже тихіше? Ми чули щось про перемир’я», – питають десь далеко далекі від війни іноземці.Ми теж «щось» чули, авжеж. Звуки тривоги. Наближення ракет і дронів. Крики і плач. Ми їх чуємо й зараз. Вони назавжди з нами.У нас просто зараз 6 дітей і 10 дорослих, убитих Росією щойно в Кривому Розі.Десятки вбитих Росією лише за останні тижні.І сотні, тисячі – за роки.Боляче жити в країні, яку хочуть убити. Але боляче жити у світі, де злочини проти людяності перестають обурювати й стають «нормою».Нам потрібні не тільки слова співчуття. Україні потрібні дії співчуття, доки вони не знадобилися всьому світові.
🇨🇭Швейцарія поряд з нами із перших днів реформи шкільного харчування, тобто ще з 2020 року. Надзвичайно вдячні посольству країни, швейцарсько-українським проєктам DECIDE та «Діємо для здоров’я», із якими пройшли та проходимо всі етапи змінення шкільного меню на сучасне й корисне.Разом:📍 створили платформу «ЗнаЇмо» – інформаційний портал реформи, який містить і постійно оновлює інформацію для всіх;📍організували вебінари й онлайн-курси для освітян та управлінців;📍 провели та проводимо регулярні форуми для просування реформи в регіонах;📍 із шеф-кухарем Євгеном Клопотенком видали величезний збірник рецептів для закладів освіти.А коли почалося повномасштабне російське вторгнення і якісне харчування дітей стало питанням не тільки здоров’я, але й їхньої стійкості, DECIDE підтримав Стратегію реформування системи шкільного харчування – дорожню карту реформи на 2023–2027 роки.👉 Нині ми на надважливому етапі: з осені 2024-го втілюємо програму безплатного шкільного харчування для школярів 1–4-х класів, яку оголосив Президент України. З вересня 2025-го плануємо розширити цю програму.Сьогодні розповіла про це Уповноваженому Уряду Швейцарії з питань України Жаку Герберу.Щоб втілити ці плани, нам треба й далі оновлювати харчоблоки: на сьогодні лише 20 % загальної кількості шкільних кухонь та їдалень в Україні відповідають сучасним вимогам.👨🍳 Також знадобиться більше кухарів, технологів харчування, які опанували сучасні стандарти приготування корисної їжі. В Україні вже працюють для цього 17 кулінарних хабів – навчально-практичних центрів, 6 із яких були створенні за підтримки Швейцарії. Але мета – щонайменше 60 таких хабів.🤝 Дякуємо нашим партнерам за підтримання українських дітей і реформи шкільного харчування.
🇲🇩 Динотерій, далекий доісторичний родич слона, – гордість Національного музею етнографії та природничої історії Кишинева, столиці Молдови. До того ж сучасні технології «оживляють» цей експонат – так, щоб відвідувач буквально прямував за ним, слухаючи його історію.125 тисяч українців, які знайшли прихисток у Молдові через російське вторгнення, та сотні тисяч, які щороку бувають тут, тепер зможуть познайомитися з найстарішим музеєм країни та його унікальними експонатами рідною мовою – цими днями тут починає працювати український аудіогід.🎧 Так музей стає частиною великої родини нашого проєкту українських аудіогідів у провідних пам’ятках світу, що налічує вже 96 гідів у 52 країнах.Важливо, що сьогодні в Кишиневі з’являється не лише аудіогід українською мовою, але і його версія для людей, що користуються українською жестовою мовою. Історія та культура, як і всі знання та можливості, мають бути доступними для кожного. Тільки тоді вони єднають, а не розділяють.🤝 Дякую Посольству України в Республіці Молдова, Міністерству культури країни, музею, меценатам і всім причетним за те, що наші народи краще знатимуть і розумітимуть один одного. Це підсилює всіх нас.
Людина, яка потребує допомоги, має знати, де, як і коли її отримати. Саме для цього в 132 пілотних громадах України створили путівники (маршрути) послуг із ментального здоров’я. 📑 Їх, зокрема, обговорювали сьогодні на робочій зустрічі разом із регіональними командами, які впроваджують Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?». Це кропітка робота. Непросто зібрати в одному документі всіх надавачів послуг із різних секторів, а ще й: 👇🏼📍 перезнайомити їх між собою, щоб Центр життєстійкості дізнався про можливості ветеранського простору та гурток арттерапії в бібліотеці, бо спільнодія робить усіх ефективнішими;📍 самим пройти маршрутом отримувача послуги і там, де треба, добудувати містки між різними секторами, щоб людина в жодному разі не «загубилася», шукаючи підтримки. Тепер кожен житель цих громад може легко знайти допомогу – психологічну, соціальну, медичну, – а також ті неформальні послуги, які вже стали ефективними: арттерапію, спортивні заняття тощо. 🧑⚕️ А якщо сімейний лікар бачить, що пацієнтові буде корисна додаткова активність, він може одразу знайти потрібний контакт і скерувати відвідувача далі. Жодна людина не залишиться поза увагою.Доступність і зрозумілість – запорука того, що кожен, хто потребує допомоги, її отримає. І досвід пілотних громад лише початок масштабування успішної моделі на всю країну.
📢 Втрутитися з непроханими порадами та зауваженнями щодо галасу або надмірної активності в громадському місці – чи не найгірше, що можна зробити у взаємодії з будь-якими мамами й татами. А тим паче, коли йдеться про батьків дітей з інвалідністю: ви не можете знати напевно, проявом чого є така поведінка.📒 Як коректно спілкуватися з різними людьми, зокрема з батьками, які виховують дітей з інвалідністю, розповідає оновлений розділ «Довідника безбар’єрності». 👉 Тож найперше фахівці радять ніколи не ставити під сумнів дії батьків, які зі своєю дитиною 24/7. 🫂 Але й бажання підтримати треба висловлювати дуже обережно. Рекомендують не драматизувати ситуацію, не жаліти родину та не розглядати з надмірною цікавістю. І звичайно, не вживати висловів на зразок: «Яка ж це кара небесна!», «Хрест на все життя», «Ви мало робите для дитини».Інвалідність дитини – це складно, так. Однак це стан, у якому вона живе, і любити та піклуватися про дитину природно для батьків. Водночас чи не найважче – боротись із соціальними бар’єрами та стигмою.🦻 Тому так важливо не сторонитися дітей, якщо вони не схожі на ваших. Краще спитати в батьків, як можна взаємодіяти, щоб усім було комфортно, а потім пояснити це своїй дитині. Наприклад: «Твій новий знайомий погано чує, і дуже важливо не пошкодити його слуховий апарат. Хочеш покликати – обережно торкнися плеча». 🤝 Пропонувати допомогу варто лише тоді, коли ви справді можете її надати. І знову не соромимося питати: що саме потрібно? Можливо, зменшити гучність музики або приглушити світло в закладі? І діємо відповідно до запиту.Більше про толерантне спілкування читайте в «Довіднику безбар’єрності» – посібнику із сучасної етики взаємодії.
🥐 Затишне кафе з українськими, італійськими, нідерландськими стравами та свіжою випічкою з власної пекарні. Усміхнені та приємні працівники.Cafe 21.3 у Броварах працює з 2021 року, і постійні клієнти давно знають, що означає його назва: третя хромосома у 21-й парі, генетична аномалія, яка спричиняє синдром Дауна. З яким, однак, можна вчитися, жити й працювати за умови вчасної підтримки та розвитку. Що доводять працівники кафе та «Голландської пекарні 21.3», серед яких, зокрема, і люди із цим синдромом.🧑🍳 Щоб дати їм можливість вчитися, працювати та реалізовувати себе, благодійна організація «Перспектива 21.3» створила кафе й пекарню. Засновники організації – українсько-нідерландське подружжя Андрія та Аренди Василенків – батьки сина із синдромом Дауна. Коли 22 роки тому він народився, підтримки й розвитку для таких дітей бракувало по всій Україні, тому Аренда та Андрій почали створювати їх самі.🏫 За їхнього сприяння ще у 2010-му на базі спецшколи-інтернату № 26 у Києві відкрився перший експериментальний клас для дітей із синдромом Дауна.А нині підопічні «Перспективи 21.3» – уже дорослі люди – успішно проходять практику у великих супермаркетах, готельних мережах і на інших підприємствах, можуть інтегруватися та реалізовуватися. Програма й далі успішно втілюється, зокрема й у тісній співпраці з ВБО «Даун Синдром». Так із родинної історії виросло велике починання, яке зігріло десятки й сотні інших життів.🗓 Сьогодні, у Всесвітній день поширення знань про синдром Дауна, побувала в кафе, пекарні та центрі соціально-трудової адаптації «Перспектива 21.3» з відчуттям того, що обізнаність, вчасна допомога, небайдужість і людяність (надто зараз, у важкий для країни час) обов’язково змінюють не лише конкретні долі, а й усе наше суспільство на краще.
🇦🇽 Аландські острови – архіпелаг у Балтійському морі й автономія у складі Фінляндії, із власними урядом і парламентом.Через повномасштабне російське вторгнення в Україну серед жителів островів сьогодні – майже 300 українських вимушених переселенців. Це дуже активна громада, що регулярно проводить культурні заходи, збирає для батьківщини гуманітарну допомогу. За останні роки місцеві волонтери передали Україні чимало автомобілів, техніки, медобладнання, транспорту для медиків і пожежників.🤝 Сьогодні дякую цим людям особисто під час спілкування в Парламентській бібліотеці Аландів. Вона – справжній осередок зустрічей, заходів, культури, і хоч є офіційною установою, відкрита для кожного жителя: книги можна замовляти навіть із доставкою додому.📚 Тому поповнюю її сьогодні українськими виданнями для дорослих і дітей, художніми й науковими. Вони збагатять місцеву книжкову поличку, до якої завжди зможуть звернутися й українці, і корінні жителі островів, які хочуть краще нас знати й розуміти.🇺🇦 55 тисяч українських книжок на 230 таких поличках нашого проєкту в 55 країнах: українське слово й мова завжди поруч із нашими людьми, хоч би де вони були.
🌍 Онлайн-формат подій став необхідністю в часи пандемії ковіду. Сьогодні будь-які заходи, від міжнародних самітів до освітніх лекцій, дедалі частіше переходять у цифровий простір. Це зручно, економить ресурси та забезпечує доступ для ширшої аудиторії.Але важливо, щоб цей формат був справді доступний для всіх. Як це зробити, розповідає «Гайд безбар’єрних подій», створений у межах ініціативи «Без бар’єрів». У ньому онлайн-івентам присвячено окремий розділ.Автори виокремлюють кілька принципових аспектів: 📍 учасникам із порушеннями слуху допоможуть субтитри до відео або автоматична транскрипція виступів. Текстовий супровід дасть змогу не пропустити важливої інформації;📍 для людей із порушеннями зору варто передбачити контрастний дизайн та альтернативні тексти для зображень. Будуть корисні додаткові презентації та діаграми в різних форматах;📍 вебсайт і платформа для трансляції мають відповідати стандартам доступності WCAG 2.1 (докладніше – в гайді). Це забезпечить користувачеві зручну навігацію та легке користування інтерфейсами;📍 онлайн-захід має бути сумісний із технологіями допомоги – екранними читачами та плагінами для налаштування шрифту. Завдяки цьому кожен учасник зможе адаптувати сторінку до особистих потреб.Перевірте доступність заходу заздалегідь. Це гарантія того, що кожен зможе долучитися без перешкод. І обов’язково запропонуйте варіанти зворотного зв’язку, щоб вдосконалити наступні івенти.Більше рекомендацій – у «Гайді безбар’єрних подій», що доступний у двох форматах: у вигляді книжки та як розділ «Довідника безбар’єрності».
TGLIST.COM.UA
