❓Як у розважальній формі переконати дорослих і дітей, що корисна їжа – запорука здоров’я на все життя? Саме це завдання виконують фестивалі здорового харчування, які є голосом реформи шкільного харчування в громадах. Їхня мета – перетворити корисні харчові звички на норму не лише в школах і садках, а й у кожній родині.🏫 Разом із Тетяною Бережною, Віктором Ляшком, Анастасією Софієнко, Катаріною Матерновою, Алланом Пагом Крістенсеном і командою реформи шкільного харчування на чолі з Орестом Степаняком ми відвідали чотири локації Фестивалю здорового харчування в Бориспільському районі Київщини: Ревненський ліцей Гірської громади, Бориспільський ліцей «Лідер», Бориспільський професійний коледж і Щасливський академічний ліцей. Кожен заклад зустрічав гостей, батьків і дітей своїх громад майстер-класами, квізами, іграми та спортивними активностями на тему здорового харчування. Відвідувачі познайомилися з роботою кулінарного хабу, де вчаться сучасного меню шкільні кухарі, та Бучанської фабрики кухні, що годує десятки навчальних закладів Київщини.
👨🍳 Чи завітали б ви на кулінарний майстер-клас для всієї родини? Та ще й такий, де навчать не лише смачних, а й корисних страв. Це лише одна з багатьох активностей Фестивалю здорового харчування, який у ці дні охопив одразу кілька навчальних закладів Київщини. Попередній, він же перший такий фестиваль, на початку року пройшов на Хмельниччині. 🟦 Такі заходи – голос реформи шкільного харчування, спосіб донести в кожну громаду головну ідею змін: харчуймося здорово не тільки в школах, де в межах реформи шкільні обіди вже стали значно кориснішими, а й удома. Зробімо правильну їжу корисною звичкою кожної родини, а в результаті – цілого покоління дітей, які виростуть завдяки цьому здоровими. Тим часом корисне може й повинне водночас бути смачним, цікавим і розвивальним. Саме це ми з віцепрем’єркою Тетяною Бережною, міністром охорони здоров’я України Віктором Ляшком, Посолкою Європейського Союзу в Україні Катаріною Матерновою, керівником Антикорупційної ініціативи ЄС Алланом Пагом Крістенсеном побачили (і навіть спробували), відвідуючи чотири локації фестивалю в Бориспільському районі: • Ревненський ліцей Гірської громади вчив охочих готувати одразу кілька видів сирників (на власній кухні, оновленій якраз у межах реформи) і збирати корисний ланч під час кулінарного челенджу Healthy Burger; • Бориспільський ліцей «Лідер» влаштував «СмакоКвіз», а батьки отримали окреме заняття з формування навичок здорового харчування вдома; • на базі Бориспільського професійного коледжу в межах реформи працює цілий кулінарний хаб – місце навчання кухарів цілого регіону, тож гості фестивалю могли приміряти на себе цю професію; • Щасливський академічний ліцей запропонував відвідувачам ще й можливість поспілкуватися з нутриціологами. Це один із закладів, який у межах реформи отримує обіди для учнів з Бучанської фабрики-кухні, що годує десятки закладів області. 💬 І головне, на такому фестивалі можна говорити про шкільне харчування відверто, обговорювати й дискутувати, а отже, співтворити реформу. 🇺🇦 Дуже очікую фестивалі здорового харчування в наступних регіонах. Бо кожен із них зі своєю особливою душею і вмінням донести до своїх громад головне: виростімо наших дітей здоровими! Вони заслуговують на найкраще життя.
🤝 Сьогодні разом із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою рада познайомитися в Парижі з генеральним директором ЮНЕСКО Халедом Ель-Енані й подякувати його організації за послідовну підтримку України. Ще в 2022 році, коли наша країна зіштовхнулася з повномасштабним вторгненням, в Україні відкрився офіс ЮНЕСКО, що стало важливим виявом солідарності з нами.росія пошкодила чи зруйнувала в Україні вже 1949 пам'яток культурної спадщини та 2576 об'єктів культурної інфраструктури. ЮНЕСКО документує ці злочини (один із нещодавніх – руйнування росіянами Успенського собору Києво-Печерської лаври), що дає надію на відновлення втраченого і на справедливе покарання для винуватців.🌍 Водночас наша держава не лише має підтримку міжнародних партнерів, а й робить внесок у формування глобальної політики захисту освіти: входить до складу Керівного комітету високого рівня із досягнення Цілі сталого розвитку 4 та до експертної групи ЮНЕСКО із захисту освіти від нападів.Також цінно для мене, що напередодні, у присутності міністра освіти і науки України Оксена Лісового в паризькій штаб-квартирі ЮНЕСКО відкрилась особлива українська інсталяція: «Одна парта. Два сліди». Вона зображає дуальну парту, частина якої звична, інша – понівечена бойовими діями. Саме так нівечать школи і саме право дітей на освіту російські атаки в Україні.🟦 Коли ми задумували цей проєкт до кампанії «Кожне покоління залишає свій слід. Освіта формує його спадщину», започаткованої в рамках 5-го Саміту перших леді та джентльменів, то хотіли замість тисяч слів показати наслідки російської війни для освіти і шкільного життя. І тепер парта відвідує провідні світові інституції (зокрема, виставлялася в ПАРЄ у Страсбурзі та Палаці Націй ООН у Женеві), щоб свідчити про понад чотири тисячі навчальних закладів України, пошкоджені чи зруйновані росією.Переживаючи вороже руйнування, ми хочемо застерегти і вберегти від нього решту світу.
🏟 Більш ніж 35 років цей спортивний простір у Києві був переважно занедбаним. Але нині це місце разюче змінилося. Замість руйнувань постала мережа надсучасних спортивних майданчиків LOKO CHOKOlivka. Тепер це центр спортивного життя району, де щомісяця – сотні дитячих і дорослих тренувань, десятки змагань та інших подій. 👥 Весь простір повністю безбар’єрний, щоб тут міг розвиватися (і вже розвивається) адаптивний і ветеранський спорт. Наприклад, сьогодні – баскетбольний матч «Локомотива» та ветеранів на кріслах колісних. Тренуються також вихованці Академії «Локомотив» (діти ВПО, Героїв України, загиблих військовослужбовців) та ампфутболісти.🚆 Займаються спортом працівники Укрзалізниці («Локомотив», нагадаю, понад 100 років тому зародився саме як «залізничний» клуб), а також діти – учасники всеукраїнського проєкту «Залізна зміна» з підтримки талановитої молоді. І завжди цей простір до послуг місцевих жителів – тих, кому він в усіх сенсах близький. 🤝 Відвідую LOKO CHOKOlivk’у та спортсменів разом із людиною, без якої це оновлення неможливо уявити, – меценатом Говардом Баффетом. Це його фундація The Howard G. Buffett Foundation підтримала реконструкцію чоколівських спортивних майданчиків. 🍎 Вже важко злічити проєкти, які невтомний друг нашої країни пан Баффет втілив в Україні за роки російського вторгнення. На підтримку реформи шкільного харчування меценат повністю профінансував будівництво першої фабрики-кухні в Бучі (відкрита у 2023 році) та другої – на Харківщині (відкрита у 2025-му). Ці підприємства централізовано годують одразу десятки шкіл і садочків свого регіону. Фонд Баффета також допомагає українським аграріям з обладнанням для розмінування полів і фінансує реабілітацію українських захисників. І до всіх проєктів пан Баффет долучається особисто – аж до того, щоб самому взяти участь у будівництві.Назавжди вдячна цій послідовній, принциповій людині за постійну підтримку тих, кому це найбільше потрібно.
Парта, розділена надвоє. Одна половина – обгоріла, понівечена. Як втілення руйнувань і втрат, що їх війна в серці Європи спричинила для українських дітей, освітнього процесу, громад. Друга – неушкоджена. Це символ надії на мир, безпеку й щасливе майбутнє.Із 17 до 19 червня інсталяція «Одна парта. Два сліди» представлена у Відділенні Організації Об’єднаних Націй у Женеві (UNOG) у Палаці Націй – будівлі, що з 1936 року слугує центром світової багатосторонньої дипломатії.У промові з нагоди відкриття виставки зазначила:«За даними ЮНІСЕФ та ООН, майже 2 тисячі навчальних закладів в Україні пошкоджено або зруйновано. За кожною цифрою – дитина, чиє право на навчання та розвиток так само понівечене. Вчитель, змушений нести знання з бомбосховища».Також відеозвернення з нагоди відкриття виставки записали перші леді Діана Наусєдєнє (Литва) та Сір’є Каріс (Естонія), що особисто приїздили до України в часи повномасштабного вторгнення та стали свідками руйнувань, яких завдала Росія.Шлях парти розпочався на п’ятому Саміті перших леді та джентльменів, де ми поставили її як фізичне втілення глобальної кампанії «Кожне покоління лишає слід. Освіта визначає який», створеної у співпраці з ЮНІСЕФ. Наступна зупинка – Гданськ.
❓ Чи можна винести зі шкільних років корисну звичку на все життя? Тобто здобути не тільки знання з предметів, а й життєві навички, які допомагатимуть у будь-якому віці? Не кожен дорослий, на жаль, може таким похвалитися, бо і школи, і досвід різні. Але саме зараз маємо шанс дати таку корисну звичку, яка підтримує, принаймні нинішньому поколінню українських школярів, що так мужньо вчиться в умовах оборони країни. 🟦 Усі ці роки ми продовжуємо реформу шкільного харчування, оновлюємо кухні, харчоблоки й меню, не тільки щоб нагодувати тут і зараз (хоч і це важливо: фактично безкоштовні шкільні обіди, доступні нині для учнів 1–4-х класів, стали частиною продуктової безпеки цілих родин. І цілих громад – бо створюють робочі місця, обіг закупівель тощо).Реформа переслідує також більш тривалу, розтягнуту в часі мету: прагнемо, щоб уже дорослі люди колись, через роки, зберігали звичку здорового харчування, набуту саме в школі, тобто зараз. Але мало приготувати корисні страви в новенькій шкільній їдальні. Треба ще й донести інформацію про їхню корисність до учнів, їхніх родин і цілих громад. 💬 Як це зробити, розповідала представникам шкіл, громад та ОВА команда реформи. Відзначили: найкраще пропагують здорове харчування неформальні заходи – активності, екскурсії, фестивалі. Підтверджую, бо нещодавно була на такому фестивалі на Хмельниччині, який відбувся на базі місцевого кулінарного хабу. Батьки, діти, вчителі разом вчилися готувати традиційні страви, зокрема гречаники. Було тепло, невимушено. І очевидно, що знання, здобуті в такій атмосфері, в цікавій, майже ігровій формі, дитина точно пам’ятатиме довго. Саме з того дня, думаю, у меню багатьох родин точно увійшли гречаники – як щось нове, як спільна пригода, цікавий досвід. Так закладаються традиції. 👥 Сподіваюся, почуте сьогодні надихне школи та громади на нові ідеї з використанням власних рецептів, регіональних продуктів і з обов’язковим акцентом на здоров’я. Якщо працювати над цим зараз – виростимо покоління зі свідомим ставленням до харчування, яке з повним правом казатиме: «Цього нас навчили ще у школі».
Нехай кожен, хто говорить про «велику російську культуру», побачить це. Росію в дії.Фото охопленого вогнем Успенського собору Києво-Печерської лаври, пам’ятки ЮНЕСКО, можуть довести нормальну людину до сліз. Пам’ятка, важлива для кожного киянина, українця, кожного, хто хоч раз її бачив, пережила 10 віків і сотні навал, але постраждала від «руского міра», який, за іронією, продовжує називати себе «християнським» і навіть колись претендував на Лавру як свою святиню. Але ось справжня ціна слів росіян про їхню велику духовність.Сьогодні агресор бив по культурі, історії, освіті, ідентичності, адже, крім Лаври, поцілив у музейний комплекс «Мистецький Арсенал», один із цехів кіностудії ім. Довженка, Будинок органної та камерної музики в Дніпрі, розташований у приміщенні столітньої Свято-Миколаївської (Брянської) церкви…Але навіть охоплені вогнем пам’ятки, які обов’язково відновимо, не затьмарять страшних незворотних людських втрат: на Харківщині підлим повторним ударом росіяни вбили чотирьох рятувальників.Зростає лік загиблих у різних регіонах, бо під російськими ударами були понад 90 населених пунктів, зокрема на Дніпровщині, Донеччині, Запоріжжі, Сумщині, Миколаївщині, Харківщині. Лише в Києві – 26 пожеж. Горять будинки, освітні заклади, залізничні станції.Чекаємо на реакцію ЮНЕСКО, міжнародних партнерів, зокрема США, та всіх, хто розуміє: пам’ятки у вогні й непокараний підпалювач-убивця в центрі Європи – вкрай небезпечна ситуація для всіх.Уклін і подяка всім співвітчизникам і друзям, які в цю хвилину допомагають, рятують, прихищають тих, хто втратив дім, лікують поранених, втішають тих, хто в горі. Ми – люди. І людяність – наша найголовніша цінність, яку не можна зруйнувати чи відібрати.
🏛 Його стіни спеціально зробили скляними – на противагу закритості репресивних режимів, про які він розповідає. Музей окупацій та свободи Vabamu – найбільший приватний неприбутковий музей Естонії. Він зберігає пам’ять про радянську та нацистську окупацію Естонії, 40 тисяч артефактів, фотографій, листів і документів. Серед експонатів – особисті речі депортованих, предмети, виготовлені в таборах ГУЛАГу, листи й записи на березовій корі, а також матеріали, присвячені діяльності руху опору та боротьбі за незалежність Естонії.А заснувала музей жінка, яка народилась у Києві, – лікарка й меценатка Ольга Кістлер-Рітсо (Olga Kistler-Ritso). Її батька репресувала більшовицька влада, сама Ольга мусила стати емігранткою, але після того, як країна відновила незалежність, інвестувала значні кошти в збереження пам’яті про репресії, щоб вони ніколи не повторились.Дуже важливе місце і дуже зрозуміле Україні й українцям, адже ми пройшли той самий шлях, зазнали тих самих репресій і боролись із тими самими поневолювачами.🟦 Тому дуже ціную і вдячна команді музею, Українському посольству в країні, усім причетним за те, що сьогодні тут з’являється український аудіогід. Почути свідчення та послання музею тепер можна українською мовою. І більше української стає у світі, адже музей долучається до великої родини українських аудіогідів у найцікавіших місцях планети, що налічує тепер уже 117 пам’яток у 59 країнах.Першими слухачами української екскурсії стали українці, що зараз живуть у Таллінні.🌍 Але дуже хочу, щоб історію, яку оповідає музей, почув і зрозумів увесь світ.
🏫 Напередодні я відвідала Веселинівський ліцей на Миколаївщині, де Фундація Олени Зеленської облаштувала укриття. Тут навчаються 937 учнів, серед яких є діти з інвалідністю. 👥 Для мене було важливо побачити не лише саме приміщення, а й те, як воно працює. Адже безпечне укриття – це не просто відремонтований простір. Це можливість продовжувати навчання, спілкуватися з однолітками, зберігати відчуття нормального дитинства навіть під час війни. Під час повітряних тривог навчання тут не зупиняється, і завдяки безбар’єрним рішенням усі діти мають рівний доступ до безпечного освітнього середовища.Учні Веселинівського ліцею звернулися до мене з проханням. Вони попросили передати власноруч виготовлені фігурки янголів як символ пам’яті та шани дітям, яких убила Росія.🤲 Сьогодні, 4 червня, я виконала їхнє прохання. Маленькі паперові янголята, створені руками учнів із Миколаївщини, стоять поруч з іграшками, які ми поклали сьогодні на знак вшанування українських дітей, яких забрала країна-агресор.Діти з прифронтового регіону, які самі живуть під загрозою обстрілів, пам’ятають про інших дітей. І нагадують нам: пам’ять – це не лише слова. Це дія.
🟦 На Миколаївщині відвідали дві великі прийомні родини, які вже облаштовують своє життя у нових будинках, зведених у межах проєкту Фундації Олени Зеленської «Адреса дитинства».👨👩👧👦 У Новому Бузі ми побували в родині Оксани та Євгена Коваленків. Подружжя виховує п’ятьох дітей, позбавлених батьківського піклування, та рідного сина. Попри попередні обмежені житлові умови вони змогли створити для дітей справжній дім – місце турботи, підтримки та любові.Також відвідали родину Тетяни та Валерія Гончаренків. Першу дитину під опіку вони взяли восени 2022 року, а згодом стали дитячим будинком сімейного типу. Сьогодні подружжя виховує п’ятьох прийомних дітей і рідну доньку Валерію.🏡 Обидві родини вже понад місяць живуть у нових будинках, зведених з урахуванням потреб великих прийомних сімей. Для дітей це не лише комфортні умови, а й можливість зростати в безпечному та стабільному середовищі поруч із людьми, які стали для них справжньою родиною.Будинки в Новому Бузі зведені в межах проєкту «Адреса дитинства» завдяки сприянню наших данських партнерів – A.P. Moller Relief Foundation.🤝 Щиро вдячна партнерам за підтримку проєкту «Адреса дитинства». Разом ми допомагаємо великим прийомним родинам створювати для дітей найважливіше – відчуття дому, безпеки та впевненості в майбутньому.Станом на сьогодні вже 21 велика прийомна родина в 11 областях України має власну «Адресу дитинства». Ми продовжуємо цю роботу, адже надзвичайно важливо, щоб якомога більше українських дітей зростали в сім’ях, а не в інституційних закладах.Кожна дитина заслуговує на дім. І кожна дитина заслуговує зростати в сім’ї.
TGLIST.COM.UA
