🗓 Наближається період складання НМТ – важливий етап для тисяч підлітків, які скоро стануть абітурієнтами.Тож психологи команди просторів «12–21» дедалі частіше чують від молоді про втому, тривогу, перенавантаження і тиск. Підлітки сприймають НМТ як випробування, яке потрібно подолати, щоб не підвести викладачів і батьків.Ми живемо в умовах повномасштабної війни, яка не скасовує інших викликів, а лише додається до них. Для підлітків вона накладається на період дорослішання – час, коли все відбувається вперше і відчувається особливо гостро.📈 Дослідження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» та UNICEF Ukraine показали, що 34 % підлітків називають іспити одним із головних джерел стресу – навіть частіше, ніж повітряні тривоги.📘 Це сигнал, який неможливо ігнорувати. У відповідь на запит молоді виникла ідея посібника «Підтримка всім, хто складає НМТ». Його створили в межах проєкту Фундації Олени Зеленської з розвитку мережі молодіжних просторів «12–21» спільно зі Всеукраїнською програмою ментального здоров’я «Ти як?» за експертної участі психологині Світлани Ройз.Це практичний інструмент підтримки для підлітків. У посібнику випускники знайдуть відповіді на запитання про тривогу та що її може викликати під час підготовки й складання НМТ, поради, як упоратися з хвилюванням і що варто зробити в день здачі та після нього. Окремо він звертається і до дорослих. Нагадує про важливе: іноді варто вимкнути в собі суддю, щоб просто підтримати. Сказати «я поруч» і «я вірю в тебе».Мені дуже подобається фраза з посібника: «НМТ – не міра твоєї цінності». Жоден тест чи екзамен не визначає людину. Це важливо знати з молодих років і нагадувати дорослим. 🫂📌 Посібник уже доступний для всіх охочих за посиланням.Закликаю поширювати його серед підлітків, батьків і вчителів. Навіть така проста дія може стати для когось відчутною підтримкою.
📞 112 – це не просто номер. Це точка, де починається допомога.Сьогодні разом із міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком мала нагоду побачити, як працює система «Служба 112» зсередини, і поспілкуватися з тими, хто щодня першими відповідає на найважчі дзвінки.📊 За майже два роки роботи до комунікаційного центру надійшло понад 11,5 млн звернень. Із них майже 2,5 млн – це виклики, де була потрібна негайна допомога.Окремо вражає доступність: понад 53 тисячі звернень було опрацьовано через перекладачів жестової мови. Це про рівний доступ до допомоги для кожного.📡 Водночас у системі МВС працює Ситуаційний центр, який безперервно аналізує безпекову ситуацію, збирає та опрацьовує дані, щоб оперативні служби могли швидко реагувати і ухвалювати найкращі рішення для захисту українців.💬 А за кожним дзвінком – люди. І поруч із ними завжди є ті, хто підтримує не лише дією, а й словом, – психологи системи МВС. Саме вони допомагають пережити перші хвилини шоку і зробити крок до відновлення.Це відео – про тих, хто тримає зв’язок між людиною і допомогою. Про витримку, професійність і щоденну, часто невидиму роботу.
👥 На місці кожного російського прильоту, там, де працюють рятувальники і поліцейські, ми обов’язково бачимо їх — психологів МВС. Вони перші, з ким люди можуть проговорити і пережити свій шок і втрати, а також зробити перший найважливіший крок до відновлення і повернення до життя. Сьогодні в складі МВС (і всіх її складових, таких як ДСНС, НГУ тощо) працює 1326 психологів. І їхня підтримка потрібна не тільки людям на місцях подій, а й самим працівникам відомства, їхнім родинам, адже вони теж переживають постійний стрес від того, з чим стикаються щодня. Важливо, що ця допомога є частиною цілісної системи: Ситуаційний центр МВС забезпечує безперервний моніторинг безпекового середовища, аналіз подій і прогнозування розвитку ситуацій, щоб рішення ухвалювалися швидко і з урахуванням усіх ризиків, зокрема для захисту людей.📈 Лише із початку нинішнього року психологічна служба МВС допомогла понад 14 тисячам осіб із різними історіями і досвідом. Ціную, що вони співпрацюють і з Всеукраїнською програмою ментального здоров’я «Ти як?», яку патроную. У 23 обласних центрах та понад 100 громадах МВС, в співпраці з Координаційним центром із психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, долучилася до Днів спільнодії — спеціальних громадських заходів, де підтримуємо і пропагуємо психологічну допомогу. Так, психологи МВС ділилися своїми практиками з понад 8-ма тисячами українців. 📘 Окремий напрямок розвитку системи психологічної підтримки МВС — проєкт «mental tutor». У його межах постраждалі та члени їхніх родин отримують сталу й індивідуальну психологічну допомогу. Щоб стати таким тьютором, фахівці спеціально додатково вчаться ненасильницького спілкування, сімейного та мотиваційного консультування, роботи з травмою, втратою і горем, підтримки осіб з інвалідністю. Навчання здійснюється за підтримки міжнародних партнерів і ґрунтується на доказових методах психотерапії, зокрема травмофокусованих підходах та EMDR-терапії.Сьогодні, відвідуючи психологів МВС, передаю їм подяку за їхню важку службу від усіх українців. Усе наше суспільство не зі своєї вини та волі переживає травму війни. Але завдяки своєчасній психологічній допомозі — переживемо і подолаємо її.
697 дітей убили, а 2454 поранили російські нападники від початку повномасштабного вторгнення.👥 Жертвами сексуального насильства стали щонайменше 23 дитини. Але це не всі злочини, а лише ті, про які жертви та родини знайшли в собі сили говорити. Справжні масштаби цих жорстокостей залишаються прихованими через психологічну травму постраждалих.Злочини проти дітей в умовах війн в особливому фокусі заступниці Генерального секретаря ООН – спеціальної представниці з питань дітей і збройних конфліктів Ванесси Фрейзер. Сьогодні провели зустріч із нею спільно з радницею – уповноваженою Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дарією Герасимчук і керівником ініціативи Президента України Bring Kids Back UA Максимом Максимовим.Щорічний звіт, який готує на цю тему спецпредставниця, є важливим не лише тому, що фіксує злочини проти дітей і визначає відповідальних, – він не дає злочинцям нормалізувати несправедливість, привертає до неї увагу всього світу.💬 Тому під час нашої сьогоднішньої зустрічі в Києві обговорила з пані Фрейзер найважливіше, що стосується безпеки й захисту українських дітей від російської агресії.Разом із колегами розповіли, як надзусиллями багатьох країн і людей вдалося повернути з російського полону трохи більше ніж 2 тисячі дітей. Агресор утримує ще тисячі.📜 Резолюція Генасамблеї ООН «Повернення українських дітей» дала нам надію, що ще більше країн будуть скоординовано працювати над порятунком дітей. Міжнародна коаліція за повернення українських дітей, яка сьогодні налічує 47 членів, готова всіляко допомагати в цій справі.Тим часом Російська Федерація вдається до активного вербування дітей до складу збройних сил РФ на тимчасово окупованих територіях, а нещодавно винесла вирок трьом підліткам, яких звинуватила в співпраці зі спецслужбами України. Їх затримали, коли вони ще були дітьми, а сьогодні пропонують скасувати тюремний вирок в обмін на підписання контракту для участі в так званій СВО.Для нас дуже важливо, щоб світ бачив і визнавав злочини проти українських дітей. Це дає надію, що безкарності не буде і справедливість знайде злочинців.
Війна змінила наше життя не лише зовні, а й усередині. Постійна напруга, втрати й невизначеність зробили потребу в підтримці ментального здоров’я щоденною реальністю для мільйонів українців.Водночас більшість цих запитів не про лікарів і лікарні. Люди потребують підтримки значно раніше. Саме тому дедалі важливішу роль відіграють немедичні фахівці: психологи, соціальні працівники, спеціалісти із психосоціальної підтримки.📊 У межах програми «Ти як?» проведено дослідження «Підготовка немедичних фахівців у сфері ментального здоров’я: виклики часу, очікування суспільства та потреби ринку». Участь у ньому взяли понад 2700 студентів і більше ніж 1300 викладачів.Кілька основних висновків:📈 Попит на професію зростає. За останні п’ять років інтерес до психології подвоївся. Психологів і соціальних працівників готують десятки університетів по всій Україні.🎓 Майбутні фахівці навчаються в умовах стресу: 67% мають середній рівень напруги, 12% – високий. Лише третина впевнена у своїй професійній спроможності.📚 Освітні програми не завжди відповідають викликам практики:📍 лише 40% орієнтовані на міжнародні рекомендації;📍 39% містять сучасні методи роботи;📍 33% використовують міждисциплінарний підхід.💼 Роботодавці також фіксують розрив: 7 із 10 випускників не готові до практичної роботи з клієнтами.Дослідження показує: Україна потребує не лише достатньої кількості фахівців, а й системних змін у їхній підготовці – з фокусом на практику, супервізію та сучасні підходи.🌱 Підтримка ментального здоров’я починається з тих, хто поруч. І від рівня їхньої підготовки залежить відновлення країни.Докладно про результати дослідження, яке провів Координаційний центр з психічного здоров’я КМУ спільно з Міністерством освіти і науки України за наукового супроводу КНУ імені Тараса Шевченка, – на платформі «Ти як?».
🫂 «Бажаю здоров’я!» – фраза, яка сьогодні стала для кожного з нас чимось значно більшим, ніж просто ввічливістю. Це найщиріше зичення близьким і водночас щоденна внутрішня установка для кожного. Проте, якби всі побажання здійснювалися самі собою, сьогоднішня дата була б не потрібна. Всесвітній день здоров’я нагадує: наші прагнення мають силу лише тоді, коли підкріплені нашими ж зусиллями.У 1948 році саме в цей день набрав чинності статут Всесвітньої організації охорони здоров’я, і відтоді 7 квітня відзначають День здоров’я.Додаткова можливість не просто побажати здоров’я, а й зробити щось для нього – фізичного і ментального, свого власного чи цілого суспільства. Записатися на медогляд, який давно відкладали. Чи дати старт здоровій звичці, яка може зі свого боку змінити все подальше життя.Інколи така звичка на вигляд як «звичайний» шкільний обід.🟦 В Україні в межах реформи шкільного харчування вже понад 2 мільйони дітей забезпечені безоплатними шкільними обідами, а з вересня за ініціативи Президента ця програма охопить всіх учнів країни – 3 мільйони.Це набагато більше, ніж просто поживна безоплатна їжа в непрості часи. Це корисний раціон, створений за сучасними рецептами й технологіями, що стає зразком здорового харчування на все життя. Наша спільна з командою реформи шкільного харчування мета – щоб сьогоднішні шкільні обіди задали правильний курс цілому поколінню українців, які зростають зараз.Уже сьогодні формувати здорові харчові звички допомагають також спеціальні матеріали на платформі реформи «ЗнаЇмо» та в її соцмережах.Це, зокрема: 🥕 серія уроків, які знайомлять дітей із базовими принципами збалансованого харчування, яку ЮНІСЕФ підготував разом з EdEra й командою реформи; 🍽 онлайн-курс для учнів 5–9-х класів, який допомагає просто пояснити складні теми, пов’язані з харчуванням;🏫 курс про ефективну організацію безпечного і якісного харчування спеціально для освітян-управлінців за підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE; 📕 посібник для громад і закладів освіти, який допомагає спланувати комунікацію здорового способу життя (у 2026-му приділяємо цьому особливу увагу);📌 збірка рекомендацій щодо організації фестивалів та інших активностей із популяризації здорового харчування, розроблена спеціально для зручності громад.Підтримувати здоров’я – це справді окрема робота і для кожної людини, і для кожного суспільства. Але вона обов’язково винагороджується результатом.
Досвід полону не завершується в момент звільнення – це складний процес повернення до себе та суспільства. Щоб підтримка була справді помічною, важливо розуміти психологічні стани, які можуть виникати у військових та цивільних після повернення. 💻 Про міфи і реальність: чому досвід полону не можна узагальнювати та як уникати стигматизації – розповідає перша серія нового освітнього серіалу «Не нашкодь: підтримка після звільнення з полону» від «Ти як?» та Дія.Освіта, присвяченого коректній взаємодії та підтримці. Серіал – це практичний гід, який допоможе бути поруч, не завдаючи нового болю. У 10 епізодах пояснюється, що відчуває людина в полоні та після повернення додому, як дбайливо підтримати звільнених та їхні родини. Зокрема, у першій серії ви можете дізнатися, чому: ❓ Полон не є одиничною травмоюЦе тривалий стан примусового позбавлення контролю над власним життям. Такий досвід поєднує вплив екстремального стресу та соціальної ізоляції, що безпосередньо впливає на тіло, поведінку і світогляд людини. ❓ Людина намагається дистанціюватися від теми полонуЦе природна реакція на дискомфорт, коли все життя особистості зводять лише до одного статусу: «перебував у полоні». З часом надмірна увага до пережитого досвіду починає дратувати, а страх перед постійним жалем змушує людину закриватися та уникати розмов про свій стан. ❓ Пам’ять травматичного досвіду зберігається фрагментованоТравматичні спогади часто існують у вигляді окремих образів, звуків чи тілесних відчуттів. Коли суспільство очікує від людини певної «правильної» чи стандартної поведінки, це може спровокувати повторне відчуття безсилля та знову травмувати. ❓ Важливо визнавати досвід без тискуДбайлива підтримка – це насамперед тиша та право людини самостійно вирішувати, чим і коли ділитися. Безпечна атмосфера, де немає очікувань чи осуду, стає надійним фундаментом для відновлення. У такій взаємодії допомога пропонується як партнерство, де повага до рішень особистості є головним пріоритетом. ℹ️ Освітній серіал створений для платформи Дія.Освіта в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» у співпраці з DIGNITY – Данським інститутом з протидії катуванням, за фінансування Міністерства закордонних справ Данії. Експертна та аналітична підтримка – Координаційний центр з психічного здоров’я КМУ, управління реінтеграційних заходів Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерство у справах ветеранів. Медіапартнер – Starlight Media. Технічна підтримка – ГО «Безбар’єрність».
🫂 Слова, які ми обираємо, можуть підтримати гідність людини або звести її лише до одного важкого епізоду.Коли говоримо про захисників і захисниць, звільнених із полону, важливо пам’ятати: це їхній досвід, а не ідентичність. Замість ярлика «полонений», який закріплює статус жертви, обираймо формулювання, що допомагають бачити досвід людини коректно та з повагою.📒 Коректна мова підтримує людину та її теперішнє життя.Дізнатися більше про безпечну й гідну взаємодію зі звільненими з полону можна в інфобоксі на платформі «Ти як?». Він створений для рідних, побратимів і посестер, знайомих, колег, медіа, державних службовців, менеджерів рівня громад і всіх, хто прагне будувати культуру поваги та безпеки.В інфобоксі зібрано корисні ресурси:📖 Довідник «Життя та служба після полону» – покрокові рекомендації щодо медичного відновлення, соціальної адаптації та реінтеграції в громаду.📽 Освітній серіал «Не нашкодь: підтримка після звільнення з полону»на платформі Дія.Освіта. Він пояснює, як уникати стигматизації, долати міфи та допомагати близьким відновити відчуття безпеки.🗂 «Енциклопедія складних запитань» – короткі ролики-експлейнери «питання – відповідь» про те, як підтримати та не нашкодити людині, яка пережила травматичний досвід.Плекаємо разом культуру взаємодії, у якій повага є основою кожного слова.📕 Більше про сучасну етику взаємодії з різними людьми – у «Довіднику безбар’єрності».
🌍 Сьогодні у світі відбувається надто багато подій, і увага до України природно розпорошується. Цим користується Росія, продовжуючи інформаційну війну: викривлює факти й формує хибне уявлення про те, що насправді відбувається.Саме тому ми маємо ще наполегливіше говорити про Україну, і особливо про українських дітей, які досі, на жаль, не повернулися додому.🎙 Я використовую кожну можливість, щоб розповідати правду про цю війну й привертати увагу до трагедії викрадених дітей.🇺🇸 Під час візиту до США в Далласі (штат Техас) ґрунтовно поговорила з місцевим виданням The Dallas Morning News. Розповіла, із якими величезними зусиллями за всі роки повномасштабного вторгнення вдалося повернути додому понад 2000 дітей. Кожного разу це була окрема операція багатьох людей, організацій, країн, коаліції за повернення українських дітей. А все тому, що Росія зумисне приховує, спотворює інформацію та не йде на контакт. Нагадала драматичну історію хлопчика з Маріуполя, якого, наче річ, забрала собі так звана російська омбудсменка Львова-Бєлова й вихвалялася тим, що їй вдалося подолати потяг дитини до української мови й українського – фактично зламати підлітка.🫂 Але Україна не покине жодну свою дитину й робить усе для їх повернення додому. Найбільше діє на викрадачів усебічний політичний тиск, тому ми дуже вдячні першій леді США пані Меланії Трамп за те, що вона особисто адвокатує повернення юних українців.А зовсім нещодавно в Держдепартаменті США створили спеціальну програму для пошуку, перемовин і повернення українських дітей.🤝 Що важливо: ця програма охоплюватиме і реінтеграцію – соціальні, психологічні, юридичні та інші кроки всередині України для гідної адаптації дітей удома. Це окрема велика робота, без якої справжнє повернення до нормального життя на батьківщині неможливе. Вдячні США за дедалі більше розуміння та дедалі більшу залученість у порятунок дітей і дитинства.
Не менше за саме насильство ранить момент, коли воно стає просто «ще однією новиною» для тих, кого воно не стосується. Бо саме в цей момент відбувається найгірше: насильство починає сприйматися як норма. А це саме те, чого прагне будь-який агресор.🤝 Зустрічаючись із діловими колами Далласа (модерував захід Девід Кремер, виконавчий директор Інституту Джорджа Буша, за що йому дуже вдячна), розповідала про щодення України.Україна живе в умовах постійного стресу. Понад 80 % населення перебувають у стані хронічної тривоги. Але попри це країна живе. Дорослі працюють, щоб тримати економіку. Діти – навчаються. Бо наша принципова позиція – не дозволити відібрати в дітей майбутнє.🟦 Саме для цього була створена Фундація Олени Зеленської. Вона стала мостом між людьми, які хочуть допомогти, і тими, хто потребує цього найбільше. Ми працюємо з партнерами із понад 35 країн. Завдяки нашим партнерам ми облаштовуємо укриття в школах, будуємо житло для великих прийомних родин, а також створюємо простори психосоціальної підтримки для підлітків і молоді, щоб діти в Україні мали гідні умови для життя та розвитку.🌱 Нас часто запитують: чи має сенс щось будувати чи започатковувати, коли тривають обстріли? Моя відповідь – так. Бо ми будуємо насамперед можливості та віру в майбутнє – те, на що мають право всі діти світу.Назавжди вдячна всім, хто до цього долучився. І під час зустрічі ми відчули глибоке розуміння й підтримку з боку американців. Це надихає та надає ще більше сил.
TGLIST.COM.UA
