🎨 Мультимедійна художниця Анна Сапон – співзасновниця майстерні «Ательєнормально» та мистецького центру «Прекарня», створених спеціально для спільної роботи нейротипових і нейровідмінних митців та мисткинь, і сама має синдром Дауна.Вона працює в пекарні гіпермаркету, займається спортом (брала участь у Всесвітніх іграх Спеціальної олімпіади в Берліні) і багато часу присвячує створенню робіт. Вони вже представляли Україну на 60-й Венеційській бієнале. Зокрема, великий килим Анни, виконаний у техніці тафтинг, експонували в проєкті «Плетіння сіток» Українського павільйону – 2024. Кураторкою виставки «Щирі вітання» була художниця Катерина Бучацька. Килим мав показати світові українську реальність – як мусимо відновлювати, буквально сплітати наново життя, яке зруйнував російський напад.🏛 А нині в Національному музеї мистецтв Ханенків перша персональна виставка Анни, що представляє вже 11 килимів мисткині, графічні малюнки, есеї та скульптурні інсталяції 2020–2025 років. Назвою для експозиції став рядок із вірша самої авторки: «З художницями, кураторками, золотими заходами сонця». І до кожного килима Анна також додала вірш – те, що килим міг би сказати глядачам. Кожен твір має свій сюжет – людину, з якою Анну пов’язують важливі для неї стосунки. Це дуже яскраві роботи, що промовляють до відвідувача всім розмаїттям барв. Авторка буквально пропонує гостям провести день з різними кольорами. Нині, у перші дні весни, після надважкої зими нам усім справді дуже бракує кольорів.🤝 Вдячна Анні та кураторці виставки Каті Лібкінд за цю візуально-емоційну подію. Надто за промовистий «Макет раю» – скульптуру, яка чекає в останній залі. Окрім «майстрені» та «раю» – символічних місць, де перебуває художник у творчості, – вона містить також «укриття». Ще одна данина реаліям і українських художників, і взагалі всіх українців.
За п’ять років у темі безбар’єрності було пройдено багато. Від перших кроків, перших дискусій на цю тему, коли для багатьох вона розкрилася ширше, ніж тема про людей з інвалідністю, і до сьогоднішнього етапу, на якому кожне міністерство реалізує власний проєкт безбар’єрності. Загалом – 25 проєктів, які охоплюють усі сфери суспільного життя.🌍 Сьогодні відбулося перше в цьому році засідання Ради безбар’єрності, яке, як завжди, зібрало представників уряду, голів профільних комітетів Верховної Ради, представників ООН, Ради Європи, інших міжнародних партнерів, начальників військових адміністрацій, голів громад, громадських діячів.Подякувала всім присутнім за системну працю, а Прем’єрці Юлії Свириденко – за лідерство. 📍 Цього року особливу увагу приділимо безбар’єрній освіті й просвіті. Це стосується і кожного фахівця, держслужбовця. Саме для цього з’явився й постійно розширюється Довідник безбар’єрності – порадник із комунікації. Бо мало зробити щось корисне, треба його правильно пояснити й проговорити. Безбар’єрність ще й тим унікальна, що її частиною та інструментом стає сама мова: слова можуть як бути бар’єрами, так і усувати їх. Колись Україні довелося законодавчо прибирати з офіційного мовлення слово «інвалід». Але й досі нагадуємо: спочатку людина, тільки потім – її характеристика. Лише в такій послідовності. 📖 Довідник безбарʼєрності – це підкажчик, порадник. Але не інструкція. Тож давно назріла потреба закріпити людяний вординг офіційно. Наступного тижня відбудеться презентація Державного стандарту коректної, безбарʼєрної мови як нової соціальної норми та інструменту формування безбар’єрного суспільства.👥 Дуже важливо, щоб цей стандарт не залишався на рівні рішень, а був у практичному використанні в кожного посадовця. Коректна мова має стати мовою освіти й охорони здоров’я, адміністрацій, правоохоронців, послуг – усього, що нас оточує щодня. Мова теж має бути безбар’єрною.
Юлія, мама двох дітей, рік і сім місяців провела в ув’язненні на тимчасово окупованій території. Щоб змусити її підписати сфабриковане зізнання у «шпигунстві», росіяни залякували жінку тим, що відправлять синів до інтернату. В окупованому Чистяковому хлопці тим часом відвідували школу, наскрізь просякнуту російською пропагандою. 🕊 У 2022-му, під час одного з великих обмінів, Юлію серед 108 інших жінок вдалося звільнити. Але знадобилося ще кілька місяців, щоб повернути на підконтрольну Україні територію її дітей. У річницю повномасштабного російського вторгнення, яке поламало долі стільком українцям, тисячі дітей і батьків усе ще – полонені Росії. Ця тема особливо болить. У більшості випадків росіяни утримують батьків у тюрмах, а дітей віддають до інтернатів. Вони не мають інформації одне про одного й живуть у постійному страху за безпеку найближчих. 🇺🇦Україна робить усе можливе, щоб допомогти цим людям: визволити, возз’єднати, повернути на батьківщину.👥 Сьогодні зустрічаємося широким колом: врятовані й рятівники – люди, які займаються визволенням із російського полону та подальшою реабілітацією повернених. Серед них – Максим Максимов, Bring Kids Back UA; Олена Розвадовська, голова фонду «Голоси дітей»; Юлія Тукаленко, психолог, «Голоси дітей»; Наталія Ємець, психолог Української мережі за права дитини.Вдячна, що почути про досвід тих, хто пережив полон, і тих, хто рятує, сьогодні змогла також Іветт Купер – державна секретарка в закордонних справах, справах Співдружності та розвитку Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.🇬🇧 Велика Британія активно сприяє міжнародним зусиллям у межах ініціативи Bring Kids Back UA, забезпечуючи дипломатичну, правову, гуманітарну та інформаційну допомогу. Критично важливу підтримку надає Велика Британія і в питаннях пошуку викрадених дітей та верифікації даних. Ця країна запровадила чотири пакети санкцій у зв’язку саме з викраденням і примусовою депортацією українських дітей.🤝 Цінуємо всю підтримку з боку Британії та кожного міжнародного партнера на шляху до порятунку кожної родини, яку розлучила Росія.
«Як це було?» – колись обов’язково спитають ті, хто не застав.І ми розкажемо про 24 лютого 2022 року, найхолодніший і найтемніший із наших зимових ранків. Про сотні розстріляних нападниками днів і ночей. Про головне повідомлення, яке надсилали навіть під бомбами: «Ти як?». І про найбільший страх – не отримати відповіді.Про життя без домівки. Про життя в укриттях. Про життя без тепла й світла – життя попри все. Про кожного й кожну, хто захищав і чекав свого захисника.«Зовсім як у підручнику історії», – скажуть наші майбутні слухачі. У розділі «Захист незалежності».Але, щоб це стало сторінкою підручника, нам доводиться проживати це зараз.Нам – не залізним і не народженим для війни, а звичайним людям із почуттями, страхами, втомою і надією. Дуже різним і водночас дуже схожим людям України.І саме це – найголовніше: залишатися людьми. Зберігати єдність і прагнення справедливості. Бо зло долають небайдужі й принципові.Це теж буде в наших майбутніх розповідях.Але знаємо ми це вже сьогодні, 24 лютого.
🇺🇦 Чотири роки – чималий строк і для дорослої людини. А для мільйонів маленьких українців вони – ціле дитинство. На спеціальних дебатах розповіла про наслідки війни для українських дітей членам Європейського економічного та соціального комітету (ЄЕСК). Це дорадчий орган ЄС, до якого входять 329 представників громадянського суспільства з різних країн Євросоюзу: роботодавці, працівники, громадські активісти. Вдячна президенту ЄЕСК Шеймусу Боланду за можливість зустрітися з ними онлайн. Для мене було важливо, щоб це широке представництво європейського суспільства дізналося про 684 убитих і понад 2 тис. поранених Росією дітей.Що через російську агресію мільйони юних українців уже чотири роки не можуть ходити до школи, і маємо покоління молодших учнів, яке ніколи не бувало в шкільних класах.Що більшість українських підлітків не наважується планувати майбутню професію (дані дослідження від Фундації Олени Зеленської, проведеного торік).Що цьогорічна морозна зима запам’ятається українським родинам не Олімпіадою, як більшості світу, а виживанням без тепла та світла…Але в іще важчій ситуації ті 20 тис. дітей, яких викрала Росія. Бо вони позбавлені не лише належної підтримки та захисту, а й перебувають під постійним інформаційним і психологічним тиском. Про це свідчать історії 1985 дітей, яких вдалося повернути додому в межах роботи Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.📍 Розповіла, як ми, дорослі, в Україні навіть у важких умовах намагаємося дати нашим дітям те, що відбирає в них Росія: ● будуємо підземні школи, укриття для шкіл і садочків (зокрема цим займається і моя Фундація);● держава продовжує реформу шкільного харчування, щоб безкоштовно та якісно нагодувати всіх учнів;● розбудовується психологічна допомога в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я і розвиваються приватні ініціативи (зокрема проєкт молодіжних просторів «12–21» від Фундації).🌍 Закликала членів комітету використовувати всю силу свого представництва, щоб говорити зі своїми урядами про підтримку України й наших дітей. Справжнє громадянське суспільство може багато чого змінити – знаємо це з українського досвіду.
💬 «Тут можна провести чудовий час, знайти багато нових друзів. І після першого дня в цьому просторі залишаються найкращі спогади та враження».Так описує свій досвід відвідування «12–21» один із його гостей у Білій Церкві.👥 У відповідях на запитання про враження від простору найчастіше звучать слова про підтримку, прийняття та дружню атмосферу. Для мене з командою Фундації особливо цінно, що за результатами опитування 91 % відвідувачів рекомендували б простір «12–21» своїм друзям.За перші два місяці роботи просторів тут відбулося близько 100 подій: від майстер-класів і переглядів фільмів до зустрічей підтримки та профорієнтаційних активностей.🫂 Але є ще дещо важливе, що не завжди видно в розкладі.У «12–21» психологи — це частина щоденного життя простору, а не «окрема подія». Тут ментальне здоров’я — така ж природна частина повсякденності, як потреба їсти, спати, відпочивати чи з кимось поговорити.🤝 Ти можеш звернутися по підтримку не тому, що з тобою «щось не так», а тому, що заплутано, тривожно, важко зібратися, є питання до себе, своїх почуттів, стосунків чи майбутнього. Або просто тому, що хочеться висловити те, що давно носиш у собі.Окрім психологів, у просторі є волонтери. Це новий формат підтримки. Вони не замінюють фахівців, але іноді саме розмова з кимось «на одному рівні» стає першим кроком. Це допомагає не залишатися наодинці зі своїми думками й відчути, що ти не один чи не одна.А якщо в якийсь момент стає зрозуміло, що потрібна глибша робота, у просторі завжди допоможуть знайти наступний крок. 📍 Простори «12–21» у Білій Церкві, Хмельницькому й Чернігові безоплатні та відкриті щодня з 12:00 до 21:00. Ми вже готуємось до відкриття простору в Кривому Розі.Якщо ти поруч — просто заходь. Тут можна бути собою. 🙌
🇨🇿 Провела онлайн-зустріч із Ренатою Келлнеровою – головою чеського Фонду родини Келлнер. Ця розмова була про дітей, про відповідальність і конкретні кроки, які допомагають жити й навчатися навіть у час війни.🟦 За підсумками зустрічі Фонд родини Келлнер ухвалив рішення підтримати проєкти Фундації Олени Зеленської, надавши фінансову допомогу в розмірі 170 мільйонів чеських крон. Ці кошти будуть спрямовані туди, де вони сьогодні найбільше потрібні дітям і родинам в Україні.⚡️ Енергетична стійкість критично важливої інфраструктури.Закупівля генераторів, зарядних станцій, інверторів та акумуляторів для шкіл, лікарень і соціальних закладів, щоб вони могли працювати навіть під час відключень електроенергії.👨👩👧👦 Підтримка прийомних і великих прийомних родин.Гуманітарна допомога родинам, які взяли на виховання дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, щоб зберегти для них стабільне та безпечне сімейне середовище.🏫 Проєкт «Безпечна школа».Облаштування укриттів і харчоблоків у школах і дитячих садках, щоб діти могли навчатися в безпеці навіть під час повітряних тривог.🤝 Це партнерство ґрунтується на спільному баченні: діти мають право на безпеку, освіту й турботу, незалежно від обставин.Дякую чеським партнерам за довіру, людяність і солідарність з Україною!
Національна дитяча та молодіжна консультативна рада була заснована 2025 року у співпраці Terre des Hommes і радниці – уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дарії Герасимчук. Ця спільнота торік об’єднала українців 14–23 років з усіх регіонів країни. Її мета – донести думки, потреби й пропозиції нового покоління до дорослих управлінців, щоб голос юних був врахований.🤝 Сьогодні зустрілася з представниками Національної дитячої та молодіжної консультативної ради України онлайн і була рада побачити стільки активних та свідомих молодих людей з усієї країни, почути їхні ідеї і розповісти про власну роботу. Зокрема, про проєкт «12–21», який Фундація Олени Зеленської започаткувала саме для української молоді, – простори підтримки, у самій назві яких зазначено вік, якому вони адресовані.Адже, будемо щирі, абсолютно всі українські діти дуже багато втратили через російський напад. Одна з найбільших втрат – відчуття безпеки й стабільності. І це в тому особливому віці, коли починається пошук себе й особливо потрібна міцна опора.📊 Торік Фундація проводила опитування серед підлітків. Лише третина з них сказала, що знає, ким хоче бути. Це дуже сумний результат. Він означає, що українські діти бояться планувати й живуть сьогоденням.Коли ми думали над цією проблемою, побачили цікавий приклад молодіжних просторів Данії Headspace, у які приходять провести час, побути з друзями, навчитися нового, але не тому, що треба, а зі щирого бажання.👥 Ось так з’явилась ідея таких просторів у нас. Ми захотіли зробити «12–21» місцем, де можна бути собою, куди можна прийти без запису й пояснень, щоб відвернути свою увагу від проблем і провести час з іншими без тиску: взяти участь у творчих зустрічах, спільних подіях, перегляді фільмів, іграх і простій взаємодії. Можна (але не обов’язково) зустрітись із психологом або дістати кар’єрну консультацію – без поспіху й страху поговорити про себе, свої інтереси, сильні сторони та варіанти майбутнього.📍 Сьогодні простори «12–21» уже запрацювали в трьох містах: Білій Церкві, Хмельницькому й Чернігові. Плануємо відкриття нових осередків у Кривому Розі й Одесі.Запросила учасників молодіжної ради долучатися з можливістю стати волонтерами та підтримувати однолітків.📣 Також запрошую всіх, кому нині 12–21 рік, навідатися до осередків у ваших містах – до просторів, створених спеціально як місця підтримки, сили та взаєморозуміння.
🍎 Інтеграція теми здорового харчування в освітній процес – один з основних підходів Нової української школи.💬 Окремий акцент треба зробити на вибудовуванні комунікації зі школярами так, щоб вона допомагала формувати в них правильні харчові звички. Для цього тему здорового харчування можна природно поєднувати з різними шкільними предметами й активностями. Наприклад, у межах навчання можна залучати дітей до простих досліджень: з’ясовувати, які продукти їм подобаються, підраховувати, скільки фруктів і овочів учні з’їдають протягом тижня, або спостерігати, які зміни відбуваються в їхньому організмі без споживання солодкого. Такі завдання легко інтегруються в математику, природничі науки, уроки біології.🌱 Окрім цього, діти можуть створювати й реалізовувати власні тематичні проєкти: готувати візуальні матеріали з порадами, організовувати тижні та ярмарки здорової їжі. Також вони можуть облаштовувати в школі куточки зі свіжими фруктами – для альтернативи некорисним перекусам.Такий підхід зробить навчання практичним і цікавим, допоможе дітям взяти відповідальність за власні харчові звички й відчути, що їхня думка важлива.📘 Як системно працювати із цією темою громадам і освітянам, команда Реформи шкільного харчування розповідає в практичному посібнику. Він уже доступний за посиланням.
👥 Підтримка для підлітків і молоді починається не з порад, а з довіри, прийняття та можливості бути собою.🟦 Ми з командою Фундації бачимо це щодня в молодіжних просторах «12–21», що вже працюють у трьох містах України: Білій Церкві, Хмельницькому й Чернігові. І сьогодні я хочу звернутися до тих, для кого створені ці простори, – до підлітків та молоді. Твої однолітки приходять сюди, щоб відпочити після уроків чи взяти участь у подіях, посидіти в тиші чи побути наодинці. Ми бачимо, як важливо мати місце, де тебе не оцінюють, не порівнюють і не питають про досягнення.💬 За цей час стало очевидно: складні питання часто недоречні. «Ким хочеш бути?», «Як справи в школі?», «Які плани на майбутнє?» – усе це другорядне. Бо підтримка починається з простого: «Як ти почуваєшся сьогодні?» Саме такими ми прагнемо робити простори «12–21». Тут говорять про те, що справді хвилює. Цінують щирість і простоту. І приймають кожного й кожну, незалежно від успіхів чи поразок.Бо ти маєш право на безпечне коло спілкування, де тебе не оцінюють. Маєш право на простір, де можна побути наодинці чи знайти однодумців. Маєш право говорити про те, що важливо. І мовчати, якщо зараз немає слів. Пам’ятай, що це право з тобою в будь-якому віці.📍 Простори «12–21» у Білій Церкві, Хмельницькому й Чернігові безоплатні та відкриті щодня з 09:00 до 21:00. Зовсім скоро вони з’являться і в інших містах України. Тут працюють психологи й молодіжні працівники, які завжди поруч у твоїх переживаннях, підтримують у виборі шляху та наповнюють простір цікавими активностями. Вони не нав’язують рішень і не змушують «брати себе в руки». Вони просто поруч, коли це справді потрібно. А ще тут є світло і тепло, гарячий чай і теплі розмови. Те, чого всі ми так потребуємо цієї холодної зими. Приходь – тобі тут завжди раді. 🙌
TGLIST.COM.UA
