🟦 Уже цього тижня відбудеться особливий Саміт перших леді та джентльменів – ювілейний, п’ятий.🤝 Вдячна колегам (уже із 40 країн світу), які підтримали мою ініціативу у 2021 році та підтримують і далі. Ми стали потужною гуманітарною платформою, яка діє: рятує життя й порушує важливі гуманітарні теми. 🌍 Щороку ми обираємо тему, важливу для всього світу. Вже досліджували ментальне здоров’я, вплив війн, безпеку дітей. Цьогорічна ж тема здається мені такою, що вбирає в себе всі ці й багато інших. Бо це «Освіта, що моделює світ».🔍 Дослідимо її не лише як академічне навчання (хоча і в цьому аспекті теж). Ми розглянемо освіту як великий процес, що визначає світогляд, формує культуру співіснування та впливає на світовий лад.Сьогодні на пресконференції розповіла, як влаштований цьогорічний дводенний саміт. Він об’єднає тих, хто вірить у трансформаційну роль освіти: перших леді та джентльменів, нобелівських лауреатів, міністрів освіти, провідних науковців та інтелектуалів світу. 📊 Представимо на заході міжнародне дослідження стану освіти й очікувань від неї у світі. Воно продовжує лінійку досліджень саміту, які проводимо одразу в багатьох країнах. Проведемо дискусії в чотирьох головних напрямах:📍Доступ до освіти. Рівність у цьому питанні дуже важлива, але ще, на жаль, не досягнута. 📍Технології та інновації в освіті. Як зробити, щоб вони сприяли розвитку, а не навпаки. І так, йтиметься, зокрема, про топтему, яка хвилює нині всіх, – штучний інтелект. 📍Роль освіти в побудові міцного миру. Найбільш болюче для України питання. Якби в усіх країнах світу освіта просувала гуманістичні цінності й учила порозумінню, не було б агресивних нападників. Але і ця мета досяжна, якщо працювати разом.📍Учительство. Учителі, як і завжди, головні люди в освіті. Та нині перед ними багато нових викликів.👩🏫 Пишаюся тим, що на наш захід приїдуть учителі з усього світу. Поділяться досвідом на спеціальному гала-вшануванні та навіть проведуть уроки в київських школах.Уперше ось так саміт виходить за власні межі й на новий рівень. Запрошені нобелівські лауреати проведуть лекції в українських університетах, а перші леді та джентльмени й інші експерти саміту – в музеях і наукових закладах України. Охопимо лекціями Київ та область, Івано-Франківськ, Харків, Острог, Дніпро. Це і є освіта та просвіта в дії.👥 Дякую міністрам освіти різних країн за їхнє лідерство в підготовці цьогорічного саміту. Дякую всім учасникам й окремо тим, хто приїде до Києва особисто. Цінуємо солідарність. І з нетерпінням чекаємо зустрічі й нових ефективних рішень, які зроблять світ та освіту кращими.
🏥 Бучанський центр первинної медико-санітарної допомоги сьогодні поєднує турботу про фізичне і психічне здоров’я. У чотирнадцяти його амбулаторіях, вісім із яких розташовані в сільських населених пунктах, уже можна отримати підтримку з ментального здоров’я. Її надають сімейні лікарі, які пройшли сучасне навчання за міжнародною програмою ВООЗ mhGAP.🇺🇦 Уперше в українській практиці така підтримка стала настільки близькою до людей: вона не у віддалених установах, а поруч, у свого лікаря, якого давно знають і якому довіряють.У цьому бачу безумовний здобуток Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», за три роки існування якої понад 130 тисяч фахівців первинної ланки медичної допомоги, зокрема й понад 23 тисячі сімейних лікарів, пройшли навчання за програмою mhGAP.🤝 Відвідую Бучанський центр первинної медико-санітарної допомоги разом із представниками міністерств і відомств, які щодня втілюють програму «Ти як?»: Прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко, міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком, головою Координаційного центру з психічного здоров’я Оксаною Збітнєвою та головою Київської ОВА Миколою Калашником.🤖 Знайомимося також із роботою місцевого винаходу – застосунку Sympto.me: ШІ-аватар допоможе визначитися з фізичними чи психологічними скаргами, проконтролює сон, нагадає про призначення лікаря й підкаже питання до нього. Це не самолікування, а дієвий інструмент для того, щоб звернути увагу на себе та своє самопочуття, який конче потрібен нині всім.Підтримка, зокрема й щодо ментального здоров’я, стає в Україні дедалі ближчою. Окрім лікарень, у країні працює вже 130 центрів ментального здоров’я та 287 центрів життєстійкості, у яких ментальна підтримка також доступна – безплатна та якісна. Варто лише знайти найзручнішу адресу поряд і звернутися.
🇺🇦 Чернігівщина – регіон, який із перших днів повномасштабного вторгнення живе під масованими обстрілами та пережив окупацію. Але, попри все, тут триває життя.🏫 Цей навчальний рік для Чернігівщини, як і для інших регіонів нашої країни, почався в непростих умовах. Тут працює 326 шкіл різних форматів, у яких навчаються понад 83 тисячі дітей. Серед них майже 6 тисяч першокласників, для яких шкільний дзвоник пролунав уперше в житті.Саме тому для нас у Фундації Олени Зеленської облаштування укриттів у школах і садках – це не лише забезпечення захисту під час тривоги. Це дбання про те, щоб у дітей було дитинство – з уроками, спілкуванням із друзями та активностями.🟦 Разом із командою Фундації відвідала чотири нові укриття на Чернігівщині. Спілкувалися з дітьми й учителями, бачили, як у цих просторах проходять заняття та як діти повертаються до звичного ритму навчальних буднів.✅ Вже 10 укриттів за підтримки Фундації працюють на Чернігівщині, а загалом по Україні ми відновили й облаштували вже 30 укриттів. Завдяки цьому понад 13 тисяч дітей дістали змогу навчатись офлайн.Укриття – це не лише простір для навчання, але й місце для додаткових майстер-класів. Тут команда Фундації організувала для дітей заняття, під час яких фахівці ДСНС, Нацполіції та Центру екстреної медицини розповідали, як діяти в разі пожежі чи мінної небезпеки, чому важливо дотримуватися правил дорожнього руху та як правильно надавати першу допомогу. Щиро дякую фахівцям цих служб за їхню роботу й турботу про дітей. Бо освіта сьогодні – це ще й про знання, які можуть врятувати життя.🤝 Також вдячна нашим міжнародним партнерам, які розділяють цю мету й допомагають робити її можливою: уряду Аландських островів, фонду Ziedot.lv та Bosch Group. Саме вони стали донорами облаштування цих чотирьох укриттів.Завдяки вашій підтримці діти отримують не лише доступ до освіти, але й відчуття нормального дитинства навіть за умов повномасштабної війни.
«Коли я бачу, що дитина скоса поглядає або соромиться запитати в мене: “Що з вами сталося?” – я сам роблю перший крок. Підходжу й розповідаю свою історію. Адже, на жаль, батьки часто не знають, що відповісти дітям у таких ситуаціях», – ділиться ветеран Артем Погорілий, який унаслідок поранення на війні втратив ногу.💬 Ця історія – гарний приклад того, як сила слова та відвертий діалог допомагають долати бар’єри, вибудовувати повагу й підтримку в суспільстві.👥 Про те, як змінити культуру спілкування в Україні, зробивши його більш людяним, говорили цього разу в Полтаві. У місті відбулася регіональна зустріч «Коли можеш розправити крила» – частина кампанії «Безбар’єрність – це коли можеш», що реалізується в межах моєї ініціативи «Без бар’єрів» по всій країні.На заході обговорили практичні кроки для бізнесу, медіа та громадського сектору, а також переглянули тематичні відеолекції, створені на базі «Довідника безбар’єрності».🤝 Дякую полтавцям за проведення корисної панельної дискусії та внесок у розвиток безбар’єрності в області. Важливо, щоб саме в регіонах ініціатива набувала реального змісту – через досвід, діалог і конкретні рішення.Захід відбувся з ініціативи радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної, за сприяння Центру соціальних змін і поведінкової економіки, ГО «Безбар’єрність», Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та за підтримки «ПриватБанку». Партнером зустрічі стала компанія Visa.🫂 Безбар’єрність починається з кожного: з наших слів, інтонацій і щоденних вчинків. Саме вони формують середовище, де кожен є частиною спільноти без упереджень і бар’єрів.
🌍 Українська як мова культури, мистецтва, діалогу цивілізацій та спільних цінностей. Все це – про проєкт українських аудіогідів, який уже п’ять років масштабуємо у провідних музеях і пам’ятках світу.Перетнувши на початку літа позначку в 100 аудіогідів, не зупиняємося. І ось поповнення:🇵🇹 Українську можна впевнено запитувати серед мов Музею Лагоса – муніципалітету Португалії в регіоні Алгарве, відомого своєю морською історією. Саме в цьому регіоні розташовувалась так звана школа мореплавців, що діяла в XV ст. для пошуку морських шляхів до Індії.🇭🇺 Уже третій за ліком в Угорщині український аудіогід доступний у Музеї імені художника Мігая Мункачі в місті Бекешчаба, Угорщина. Серед інших цінностей заклад зберігає археологічні знахідки скіфської, сарматської, аварської епох та унікальну етнографічну експозицію, присвячену регіону Бекеш в Угорщині.🇩🇪 Українською заговорили шедеври Берлінської картинної галереї – полотна Яна ван Ейка, Брейгеля, Дюрера, Гольбейна, Боттічеллі, Рафаеля, Тіціана, Караваджо, Рубенса, Рембрандта.🤝 Принагідно окремо дякую галереї за виставку «З Одеси до Берліна», яка відбулася тут цьогоріч за підтримки державного міністра культури та медіа ФРН, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України й під патронатом Федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра. Виставка представляла 60 картин з Одеського музею західного і східного мистецтва, відреставрованих та експонованих разом із полотнами європейських майстрів.Дякую всім причетним посольствам https://www.facebook.com/ukr.embassy.portugal, https://www.facebook.com/ukran.nagykovetseg.magyarorszag/, https://www.facebook.com/UkrBotschaftBerlin, дипломатам та активістам! Українська культура й мова продовжують об’єднувати весь цивілізований світ.
🇺🇦 «Заплакав від полегшення, коли побачив український прапор», – часто кажуть наші повернені з полону бійці, коли ступають на рідну землю. І не тільки вони. Люди, що вириваються з окупації. Діти, яких вдається визволити після російської депортації. Військові, коли розплющують очі після поранення. 🏠 «Тут дім і свої, – ось що каже український прапор українцям. – Небезпека позаду. А ті випробування, що трапляться, подолаємо, бо ми разом і єдині. І ми боронимо своє – цінності кожної людини: життя, право на свободу та Батьківщину».Що каже український прапор світові? Що гідність і справедливість є і за них варто боротися. Що протистояти злу можна і треба. Що все навіть дуже однозначно, коли йдеться про захист від агресивного нападу: кожен має право боронити життя й свободу. 🇺🇦 Наш прапор дуже промовистий. На ньому небо без ворожих нальотів й осіяна сонцем земля, вільна від загарбників. Бо так обов’язково буде.Він наш голос, наше свідчення й пам’ять, і він же символ надії. Не тільки для нас – для всіх, хто прагне справедливості й безпечного світу.Сьогодні, у День Державного прапора, дякую кожному, хто береже й піднімає цей стяг на фронті, в українських містах і селах, у світі. Бо де він, там захист, свобода і життя. З Днем прапора, Україно!
💭 Слово супроводжує наші думки, діалоги, повідомлення. Це не просто набір звуків і символів – це потужний інструмент комунікації, який формує наш світогляд, ставлення до інших.Водночас слово глибше, ніж іноді здається. Воно може ранити або, навпаки, окрилити. Тому, говорячи, треба думати насамперед про людину – її гідність, досвід, почуття.Часто чуємо «людина, постраждала від насильства» замість «людина, яка пережила насильство». Здавалося б, сполучення слів схожі, але мають різний зміст і посил. Перша фраза акцентує увагу на ролі жертви, а друга підкреслює силу людини, її здатність відновитися після пережитого.👨👩👧👦 Втілюючи з командою Фундації ініціативи на підтримку сімейних форм виховання, ми часто чуємо формальне слово «сирота». Воно підкреслює статус дитини, її вразливість. Натомість людяніше звучить «дитина, позбавлена батьківського піклування». Це нагадує, що перед нами насамперед дитина, яка потребує любові й підтримки родини, як і всі діти.👥 Щоб наше спілкування ставало більш інклюзивним та етичним, на початку літа було презентовано відеолекцію «Коли можеш комунікувати без бар’єрів», створену на основі «Довідника безбар’єрності». Вона стала частиною кампанії «Безбар’єрність – це коли можеш», покликаної формувати нову культуру спілкування – без стигм, ярликів і перепон.Дніпро став першим містом, у якому відбулася регіональна зустріч у межах ініціативи «Коли можеш розправити крила». На захід зібралися представники місцевих медіа, бізнесу, влади й громадськості, щоб обговорити важливість безбар’єрної комунікації. Ця зустріч започаткувала серію подій, що відбуватимуться по всій країні в межах ініціативи.Під час заходу презентували також чергову відеолекцію «Коли можеш комунікувати без бар’єрів», яка вже доступна онлайн.🤝 Рада, що безбар’єрність стає в регіонах частиною життя – реальним діалогом на місцях. Саме завдяки таким зустрічам безбар’єрність перестає бути лише ідеєю та стає щоденною практикою в школах, лікарнях, ЦНАПах і в повідомленнях медіа.Дякую за змістовну панельну дискусію в Дніпрі, яка відбулася за ініціативи радниці–уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності, за сприяння Центру соціальних змін і поведінкової економіки, ГО «Безбар’єрність», Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і за підтримки «ПриватБанку». Партнером зустрічі виступила компанія Visa.🌱 Важливо, щоб безбар’єрність у спілкуванні ставала для всіх нас щоденною звичкою. Адже це про повагу, порозуміння та визнання гідності кожного з нас.
🎶 Можливість піти на музичний концерт в умовах війни – це не про розваги. Це про життя, яке триває. Про єдність, надію, силу спільного переживання та збереження нашої ідентичності.Також музика – потужна підтримка нашого ментального здоров’я. І вона має бути доступною для всіх без винятку, наголошують експерти з безбар’єрності.Перше враження про захід, кажуть, формується не зі сцени, а ще на вході. Це наявність пандуса для людини на кріслі колісному, щира усмішка адміністратора чи ввічливість охорони. Здавалося б, дрібниці, але саме вони стають маркерами поваги, турботи й відкритості.📙 «Гайд безбар’єрних подій», створений у межах ініціативи «Без бар’єрів», зокрема, розповідає й про організацію музичних концертів. У ньому зібрані практичні поради, які допомагають зробити події справді комфортними для всіх.Ось кілька з них:📍 Звук можна не лише чути, але й відчувати. Гостям із порушеннями слуху варто надати індивідуальні підсилювачі звуку, FM-системи або навушники з регулюванням гучності. Людям із тотальною втратою слуху допоможуть віброжилети, що передають вібрації в ритмі музики.📍 Пісні – це не лише мелодія, але й сенси. Вокальні виступи мають супроводжувати перекладачі жестової мови, щоб кожен міг прочитати текст і відчути енергію пісні.📍 Фанзона – простір рівних можливостей. Люди на кріслах колісних, із порушеннями зору чи невисокі на зріст мають бачити сцену. Для цього потрібен подіум із пандусом і безпечною огорожею.Більше рекомендацій від фахівців знайдете в «Гайді безбар’єрних подій», що доступний у двох форматах: у вигляді книжки та як розділ «Довідника безбар’єрності».
🏃 Підтримка нашого психічного здоров’я інколи починається з простого: прогулянки на свіжому повітрі, глибоких вдихів чи елементарного потягування рук догори. Такі звичні дії, наголошують експерти програми «Ти як?», уже суттєвий крок до відновлення нашого організму, особливо після напруги чи стресу. 👉 Як зробити фізичну активність частиною повсякденного життя, докладно пояснюють на платформі «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Ця програма, створена за моєї ініціативи, має на меті допомогти кожному й кожній дбати про своє ментальне здоров’я в зручний та доступний спосіб. І фізична активність – одна з найпростіших, однак дієвих форм такої самодопомоги. Ось деякі поради експертів «Ти як?»: 📋 Додавати у своє буденне життя фізичні навантаження треба поступово, не забуваючи винагороджувати себе навіть за маленький прогрес. 📋 Залишати час на відпочинок: завдяки регулярним перервам у тренуваннях наш організм теж відновлюється.📋 Знайти для фізичної активності компанію. Відвідування тренувань разом з іншими людьми – додаткове джерело мотивації та підтримки. 📋 Танці, плавання, біг, теніс чи бокс – треба обирати те, що подобається найбільше й приносить задоволення, а не відчуття обов’язку.Фізична активність – це не про схуднення чи ідеальні форми. Це про щоденний ритуал турботи про своє фізичне й ментальне здоров’я.
Більшість ветеранів і ветеранок – молоді, активні люди, сповнені бажання бути корисними в мирному житті. Однак не всі роботодавці знають, як взаємодіяти з тими, хто повернувся з війни. 💻 Про те, як комунікувати з людьми, які мають бойовий досвід, ідеться в десятому епізоді освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», доступному на платформах «Дія.Освіта» та YouTube-каналі «Ти як?». У новій серії можна дізнатися: ❓ Переваги найму ветеранів Ветерани звикли працювати в команді, брати на себе відповідальність, ухвалювати складні рішення й водночас зберігати спокій у кризових ситуаціях. ❓ Чому не всі ветерани повертаються на попереднє місце роботиЧасто це відбувається через побоювання, що бойовий досвід стане для них перешкодою у взаємодії з колегами та роботодавцем. ❓ Як створити комфортне робоче середовище для ветеранівПотреба у визнанні – одна з ключових для тих, хто повернувся з війни. Повагу до ветерана чи ветеранки можна проявити через адаптовані програми вдячності, тренінги для колективу, підтримку фахівців із персоналу та психологів. Освітній серіал створений з ініціативи Мінцифри в межах кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації.
TGLIST.COM.UA
