🌍 Чотири роки поспіль ми проводимо саміти, на яких збираємо перших леді та джентльменів, експертів, представників держав та лідерів думок із різних країн. Три саміти відбулися в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Наша спільнота – це голос, який звертається до світу, порушуючи важливі та актуальні гуманітарні теми сьогодення, і сила, яка налагоджує зв’язки між різними культурами.🍁 Восени 2025 року ми проведемо наступний, п’ятий, Саміт перших леді та джентльменів. Цьогорічна тема – «Освіта, що моделює світ».Саміт – глобальний майданчик для розмови про майбутнє світу, яке починається з освіти. Адже це не лише базова потреба чи право – це фундамент миру, сталого розвитку, рівності та глобальної співпраці. В час, коли світ переживає хвилі геополітичної нестабільності, конфліктів і трансформацій, освіта залишається єдиним універсальним інструментом, здатним формувати свідомість поколінь, будувати стійке суспільство та запобігати війнам.Ми зосередимося на основних проблемах: 📍 Чому не всі діти мають доступ до навчання і як ми можемо покращити ситуацію?📍 Яка роль учителювання в освітньому процесі? 📍 Як технології допомагають і заважають освітньому процесу? 📍 І, нарешті, – як освіта сприяє миру та порозумінню?🎓 Зустрічайте п’ятий Саміт перших леді та джентльменів і стежте за нашими новинами!
📚 Між Грузією та Філіппінами 8 тисяч кілометрів, але обидві держави поєднала українська література: вони стали 60-ю та 61-ю країнами нашого проєкту «Українська книжкова поличка». А загалом таких поличок уже понад 260.Історія, сучасна та класична література, підручники, поезія оселилися на полицях Національної бібліотеки Філіппін та Українського дому Батумі.Серед книжок є особливі, ті, автори яких саме в цю мить боронять Україну від російського вторгнення на фронті. Зокрема, казки письменника, художника, воїна Валерія Пузіка.🛡 Як влучно зазначили представники українського посольства на відкритті полички, «це нагадування, що навіть ті, хто створює казки, сьогодні захищають реальність».Справді, саме це робить наші книжки, інші твори й усю культуру актуальними, як ніколи раніше, і актуальними повсюдно, бо це культура народу, який боронить життя, свободу, гідність. Не тільки для себе – для всіх, адже захищає самі людські права на все це.І разом з нами бореться за себе й за нас наша культура.За перший місяць літа відкрилося кілька українських книжкових поличок:🇵🇱 ще дві – в Польщі, у Публічній бібліотеці міста Тарнів і в Повітовій і міській публічній бібліотеці міста Рибнік;🇰🇷 нова – у Кореї, у найстарішій громадській бібліотеці країни в Сеулі;🇭🇺 нова – в Угорщині, у Бібліотеці міста Нірбатор;🇵🇹 чергова – у Португалії, у Муніципальній бібліотеці Коїмбри;🇨🇦 ще одна – у Канаді, у Бібліотеці Бремптона в Торонто. 🤝 Дякую всім нашим посольствам і консульствам, Міністерству закордонних справ України, Українському інституту книги, Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, які попрацювали над цим і працюють далі, щоб світ знайомився з українською літературою, щоб до неї мали доступ українці в різних країнах і щоб наше слово єднало всіх, хто відкритий до знань і правди.
Вони різні, але всі – рідні. Після повернення військових із фронту та возз’єднання родин близьким людям буває непросто. Та будь-які труднощі долаються завдяки розумінню, спілкуванню й готовності змінюватися разом. 💻 Про те, як вибудувати взаємодію в родині після повернення ветерана чи ветеранки додому, розповідає дев’ятий епізод освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Він доступний на платформі «Дія.Освіта» та YouTube-каналі «Ти як?».Ви можете дізнатися:❓ Як допомогти ветерану чи ветеранці адаптуватися до домашнього ритму.Розповідайте, що змінилося вдома: умови навчання дитини, режим сну чи харчування тощо. Долучайте до домашніх справ поступово, без критики, підтримуючи бажання допомогти.❓ Що робити, якщо виникають проблеми зі сном.Не ображайтеся, якщо ветеран чи ветеранка деякий час спатимуть окремо. Можливо, вони хочуть убезпечити близьких від своїх нічних кошмарів. Не торкайтеся людини під час переживання спогадів уві сні: вона не усвідомлює, де перебуває та хто поруч.❓ Як підготувати дитину до повернення батьків-ветеранів.Поясніть, що татові чи мамі потрібен час на відпочинок. Вони не перестали любити – просто ще не готові гратися й гуляти як раніше. Водночас батькам-ветеранам слід підібрати темп зближення, наприклад залучати дитину до спільного дозвілля поступово.💭 «Підлітки – це діти, із якими вже треба говорити як із дорослими. У нашого тата були серйозні травми, опіки. Я щодня показувала хлопцям фото, пояснювала, що він не такий, як був до поранення. Сприйняття має бути на різних рівнях: емоційному, візуальному. І коли тато повернувся додому, зайшов до нашої кімнати та хлопці його побачили, жодного подиву не було. Вони були готові», – ділиться пережитим досвідом дружина ветерана Тетяна Пономарь, одна з героїнь серіалу.Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації.
Досить легко допомогти один раз. Набагато важче допомагати «вдовгу», не питаючи, скільки ще це робити. Досить просто виявити гостинність один раз. Набагато складніше відкрити своє серце надовго, не питаючи, коли кінець. 🇱🇹 Саме так діє Литва – послідовно, самовіддано, системно й надійно з першого дня російського вторгнення й досі. За цей час чого тільки не чули українці за кордоном. І про втому, і про компроміси, і навіть про нетерпіння. Тим часом Литва надійно стоїть поряд, допомагаючи системно та постійно. Український центр у Литві, який три роки тому ми започаткували з колегою, першою леді країни Діаною Наусєдєнє, – приклад саме такого ставлення. Достатньо сказати, що ніде більше немає такого центру, патронованого на рівні обох держав. Ніде більше немає центру, який дає стільки можливостей українцям – без терміну дії, без умов і обмежень.📊 Із червня 2022 року до червня 2025-го на його базі проведено понад 4300 заходів для дорослих і дітей. Щодня тут – культурні та спортивно-оздоровчі події, психологічна підтримка, неформальна освіта для дітей і дорослих, мовні курси. Щороку влітку на базі центру влаштовують літній дитячий табір.Український центр – активний учасник культурного життя Литви. Центр не лише організовує заходи у своїх стінах, а й представляє українські проєкти та творчі колективи на великих майданчиках, численних ярмарках, фестивалях, концертах та артподіях, просуваючи українську культуру та ідентичністьЦентр постійно приймає міжнародні заходи. Зокрема, міжнародний форум «Реалізація Формули миру Президента України Володимира Зеленського: спільні дії України та Литви на шляху до довготривалого миру» відбувся 23 лютого 2023 року, і центр став головним організатором заходу. 📚 І мої проєкти «Українська книжкова поличка» та «Книжки без кордонів», у межах яких до Литви привезено понад 8 тис. книжок українською мовою, ми також втілили в унікальному Українському центрі Литви. Тому сьогодні, у його третю річницю, я дякую кожному й кожній причетній насамперед за сталість, послідовність, терпіння. Адже саме з цих чеснот виростають найміцніші стосунки, найкраще порозуміння (і між людьми, і між народами) і в результаті – спільні перемоги.
🎼 У цьому талановитому, яскравому подружжі українське коріння мають обоє. Предки диригентки Кері-Лінн Вілсон – із Чернівців. Рід гендиректора нью-йоркської Метрополітен-опери Пітера Гелба – із Великих Ком'ят у Закарпатській області.Під час нинішнього візиту до України пан Гелб утілив свою мрію – побував на Закарпатті, де багато років тому жив його прадід.🤝 Разом із першим заступником міністра закордонних справ України Сергієм Кислицею зустрілася з Пітером Гелбом і Кері-Лінн Вілсон у Києві, щоб сказати, як усі ми вдячні їм за підтримку та активну, дієву небайдужість до захисту України: від початку повномасштабного російського вторгнення наша співпраця має довгу історію успіху.Добре пам’ятаю нашу першу зустріч у вересні 2022 року в Нью-Йорку – я тоді прийшла до Метрополітен-опери з низкою пропозицій від українських профільних міністерств щодо культурного спротиву російській агресії. Серед пропозицій були, зокрема, стажування для українських митців і навіть створення сучасної української опери.Тоді це здавалося мрією, але нині – реальність:📍Українська опера «Матері Херсона» композитора Максима Коломійця та лібретиста Джорджа Бранта, присвячена поверненню українських дітей із російського полону, уже в роботі. 📍Наші оперні виконавці третій рік проходять стажування в Метрополітен-опері.📍Створений Мет-оперою й Великим театром Варшави під керівництвом пані Вілсон Український оркестр свободи (Ukrainian Freedom Orchestra) став потужною культурною візитівкою України та готується до свого четвертого сезону. Маю честь продовжити патронування цього проєкту.📍Під диригуванням пані Вілсон днями в Україні пройде десятий за ліком концерт «Київської камерати». А «Концерт надії», яким вона диригувала напередодні в МЗС України, був присвячений поверненню з російського полону українських дітей.Кожен такий проєкт підсилює голос України у світі. Натомість Метрополітен-опера принципово відмовилася від співпраці з російськими артистами, що підтримують путінський режим.🌍 До того ж культура, яка обороняє себе та право людей бути вільними й живими на власній землі – українська культура, – має звучати якнайширше.Пані Вілсон і пан Гелб розуміють це не лише через українське коріння (бо є люди, у яких воно «мовчить»). Вони розуміють це передусім як гуманісти, яким не байдужа мораль і справедливість.Завжди вдячна їм за це.
Черговий акт терору Росії проти українців. Знову знищений цілий під’їзд будинку, знову горе й очікування близьких біля руїн. Цього разу серед дев’ятьох загиблих у Києві – 11-річна дівчинка та її мама.Минув ледве тиждень відтоді, як представники понад 60 дипмісій, акредитованих в Україні, відвідали місце удару Росії по багатоквартирному будинку в Солом'янському районі столиці, внаслідок якого 17 червня загинуло 28 людей. Мала нагоду подякувати за цей вияв солідарності тимчасовій повіреній у справах США пані Джулі Девіс, пані Послу Канади Наталці Цмоць, пані Послу ЄС Катаріні Матерновій, пані Послу Литви Інзі Станітє-Толочкєнє під час зустрічі з ними, а також із пані Послом Аргентини Еленою Летісією Тересою Мікусінскі.І цей, і попередній, і взагалі всі злочини країни-вбивці мають бути засуджені цивілізованими державами та суспільствами. Це ніби очевидно. Але водночас із боку деяких наших партнерів виразної реакції досі, на жаль, немає. Невже світ звик до смертей, руйнувань і терору з боку РФ і сприймає злочини проти людяності як буденність, на яку не потрібно реагувати? Тим часом відсутність адекватної реакції заохочує агресора й надалі скоювати вбивства.🗣 Тому використовую кожну нагоду поговорити з дипломатами, щоб донести таку просту, але дуже важливу думку: терор проти мирного населення неприпустимий і його толерування в перспективі нашкодить і тим, хто толерує або не звертає уваги на зло. Подякувала всім дипломаткам за участь їхніх країн у Міжнародній коаліції за повернення українських дітей. У її межах об’єднали зусилля вже 41 держава та Рада Європи.📜 Практичні кроки щодо повернення дітей, а також інших полонених Росією українців закріплені в Монреальському зобов’язанні – спільному комюніке голів МЗС різних країн.Рятувати наших дітей і дорослих із Росії, як і раніше, дуже складно. Країна-терорист, країна-кіднепер і далі приховує та викривлює інформацію. Тому зробити щось вдається лише спільно: публічні заяви, дипломатичний тиск, політичні сигнали, запровадження нових санкцій – усе це реально допомагає рятувати життя та долі. ✊ Тож, як завжди, закликаю й закликатиму до максимальної небайдужості. Ми цінуємо вже зроблене разом зі світом, але на цьому не можна зупинятися. У людяності та захисті людських прав не може бути зупинок, перерв і втоми. Тільки тоді вони діють по-справжньому і для всіх.
🎭 «Матері Херсона» – так називається опера українського композитора Максима Коломійця та лібретиста Джорджа Бранта, створена на спільне замовлення Метрополітен-опери в Нью-Йорку та Великого театру у Варшаві. Твір розповідає про матерів, які визволяли своїх дітей із фільтраційних таборів на тимчасово окупованій території Криму. Автори хочуть донести якомога ширшій аудиторії правду про один із найбільших злочинів Росії – викрадення і депортацію майже 20 тисяч українських дітей.Сюїта з опери стане прем’єрою літнього сезону – 2025 Ukrainian Freedom Orchestra, благодійного оркестру на підтримку України, і його диригентки та засновниці Кері-Лінн Вілсон.🤝 Пані Вілсон і генеральний директор Метрополітен-опери Пітер Гелб одними з перших підтримали і підтримують Україну. Нині вони вкотре в Україні.🎻 20 червня Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під диригуванням Кері-Лінн Вілсон дав у Міністерстві закордонних справ «Концерт надії» (Сoncert of Hope), присвячений цій самій болючій темі – дітям, яких викрала Росія, та їхньому поверненню.Вдячна Пітеру Гелбу та Кері-Лінн Вілсон, усім музикантам України та світу за небайдужість і особливий талант нести її у світ.Сьогодні завдяки ініціативі Президента України Bring Kids Back вдалося повернути з полону додому 1366 дітей. До міжнародної коаліції за їхнє повернення приєдналася 41 країна і Рада Європи. Але боротьба триває.⚖️ Питання порятунку викрадених українських дітей на міжнародних майданчиках ООН, ОБСЄ, Ради Європи, у переговорах з ЄС Андрій Сибіга точно назвав моральним імперативом української дипломатії.Додам: на мій погляд, це моральний обов’язок також усіх перелічених міжнародних організацій і всіх держав, які вважають себе вільними й цивілізованими, всіх дорослих сильних людей, які вважають себе відповідальними.🧒👶 Діти абсолютно всіх країн приходять у світ із довірою до нього. Важливо, щоб він цю довіру виправдав.
Тоді як захисники тримають оборону, тисячі і навіть мільйони волонтерів тримають забезпечення і оборони, і країни. Самоорганізація і спільнодія для допомоги іншим стали справжньою суперсилою нашого часу та всієї України.Нині в нас найпотужніший волонтерський рух у світі, бо практично кожен у країні бере на себе якусь волонтерську роботу. Майже кожен бізнес, кожна організація чи спільнота, якщо до того не мала, тепер точно має ще й гуманітарний напрямок.🌍 Ми – країна небайдужих і стали хабом для небайдужих з усього світу. Подякувала за це українським і закордонним благодійникам, що зібралися на церемонію нагородження Національного конкурсу «Благодійна Україна» від ВБО «Асоціація благодійників України». Цього року на нього рекордна кількість заявок – понад 1700 у 27 номінаціях, що охоплюють добрі справи у сфері захисту України, охорони здоров’я, освіти, культури, екології. Пишаюся тим, що можу називати цих людей колегами. Бо з першого року російського вторгнення створена і працює Фундація Олени Зеленської – як відповідь на випробування, що постали перед українцями.Разом із міжнародними партнерами:📍 облаштовуємо бомбосховища в школах і дитячих садках. Уже 17 нашими сховищами щодня користуються понад 7500 дітей;📍 у шести дитячих лікарнях побудували освітні осередки ДУ «Школа Супергероїв» – навчальні класи для дітей на тривалому лікуванні;📍 передали вже 65 тисяч гаджетів для дистанційного навчання дітей у прифронтових та особливо постраждалих регіонах;📍 у Гостомелі відновили центральний стадіон, зруйнований під час окупації. А в Бородянці розпочали відбудову знищеного Дитячого творчо-спортивного центру;📍звели вже 15 будинків для великих прийомних родин, які втратили житло на прифронтових територіях.Кожен із цих проєктів не про будівлі чи ремонти. Це саме про дітей. Про їхню безпеку, підтримку, доступ до навчання, про право мріяти та бути почутими – навіть (надто!) під час оборони країни.Неважливо, як долучаєтеся до благодійності саме ви – через фонд чи як приватна особа, – якщо ми піклуємося про безпеку та здоров’я наших людей, ми робимо одну справу. Дякую кожному волонтеру та благодійнику!
Людина перед будинком, який зруйнувала Росія, під завалами якого все життя і життя найдорожчих…Пробита від даху до підвалу дев’ятиповерхівка. Розрізані навпіл помешкання й долі…Скривавлене обличчя на ношах…Дим і полум’я над 7 регіонами України від понад 400 російських безпілотників та ракет. Над будинками, дитячими садками, школами, лікарнями Києва, Одеси, Запоріжжя, Миколаївщини, Чернігівщини, Житомирщини, Кіровоградщини та Київщини. І це тільки сьогоднішня ніч, після якої не прокинулося вже 15 українців.На початку російського повномасштабного вторгнення здавалося: варто світові – його найпотужнішим державам, організаціям, платформам, діячам – побачити такі свідчення, горе, кров і сльози цілої країни – і все одразу зміниться. Бо не може очевидний злочин бути безкарним і толерованим. В епоху, коли все можна побачити тієї ж миті, ніхто не зможе відвести очі від зла, усі кинуться його зупиняти (а не пропонувати з ним «угоди» чи «компроміси»). Чекаємо цього досі.А поки що порятунок від російського зла та його наслідків несуть самі українці – тисячі наших рятувальників, які просто зараз розбирають завали, прислухаючись до найменшого звуку, найсміливіші у світі, бо по них нападник завжди навмисне цілить удруге, коли вони працюють.Українські медики, захисники на фронті й усі українці в тилу – для них кожен день уже давно рятувальна операція своєї країни.Сил пережити черговий російський злочин постраждалим. Наші сльози, співчуття й уся можлива допомога з вами. Уклін тим, хто несе допомогу й захист, усім, кому не байдуже.Ми разом. Ми тримаємося. Ми люди. І саме це переможе.Фото: Радіо Свобода, Суспільне Новини.
📚 «Душа землі: історія України в десяти віршах» – так називається книжка з творами українських поетів, уперше перекладених тайською мовою. Відтепер вона на українській книжковій поличці, що запрацювала в Міській бібліотеці Бангкока за підтримки мерії міста. Разом із поезіями, що описують основні події нашого минулого, доступні для читачів іще 60 примірників літератури: художні твори класичних і сучасних українських авторів, книжки для дітей, історичні й культурологічні видання, фотоальбоми, переклади українських творів англійською і тайською мовами.🇹🇭 Це перша українська книжкова поличка в Таїланді, тож вдячна всім причетним. Таїланд став 59-ю країною нашого всесвітнього проєкту, який налічує вже понад 250 поличок і 57 тисяч книжок. Лише за останній місяць додалися: 🇵🇱 дві книжкові полички в Польщі – у Сілезькій воєводській бібліотеці міста Катовіце та Поморській бібліотеці ім. Станіслава Сташиця в Щецині;🇭🇺 три полички в Угорщині – у Міській бібліотеці ім. Лайоша Катони у Ваці, Бібліотеці ім. Іштвана Вардаї в Кішварді та Міській бібліотеці в Загоні; 🇵🇹 поличка в Португалії – у бібліотеці міста Санта-Марія-да-Фейра;🇿🇦 поличка в Національній бібліотеці Південно-Африканської Республіки. Дякую всім нашим консульствам і посольствам! Українські книжки їдуть за українцями і до українців. А заразом знайомлять із нашими першоджерелами друзів у різних країнах, які хочуть знати про нас не тільки з новин, але й із літератури, наукових праць, книжкового спадку. 🌐 Книжки несуть рідне слово, порозуміння, ведуть діалог між культурами. Книжки говорять із нами, за нас і про нас. Тож питайте в бібліотеках світу українські книжки. Там, де українських поличок іще немає, вони обов’язково з’являться. Працюємо над цим.
TGLIST.COM.UA
