З 8,1 млрд доларів від МВФ треба сплатити 71% на обслуговування боргів, які влада понабирала у того ж самого МВФ раніше! Ще зовсім недавно урядовці лякали: «все пропало», МВФ не дасть грошей, якщо Парламент не проголосує за підвищення податків, яке знищило б українських підприємців.На щастя, Верховна Рада не стала підписувати смертний вирок для малого бізнесу і не проголосувала за введення ПДВ для ФОПів. І тоді уряд був змушений зробити те, що раніше називав «неможливим» – сісти за стіл переговорів і домовлятися з МВФ. Тепер це рішення щонайменше відтерміновано, як і питання оподаткування посилок з-за кордону. Нам розповідали про кредити як про порятунок. Але не говорили, що з 8,1 млрд доларів отриманого траншу 71% потрібно сплатити назад на обслуговування інших кредитів від МВФ, які раніше понабирала українська влада. Тобто однією рукою держава бере кредит, підвищує податки, знищуючи бізнес, а іншою – майже одразу повертає ці ж гроші іншим кредиторам! Це замкнене коло боргів – без розвитку економіки, але зі знищенням тих, хто реально наповнює бюджет!За роки повномасштабної війни Україна вже витратила 1,3 трильйона гривень лише на обслуговування боргів. Це сума, співмірна з бюджетом країни за 2021 рік! І ці зобов’язання лежать на плечах українців, кожен з який сьогодні винен понад 8 тисяч доларів!Тому якщо постане вибір: знищити українських ФОПів заради кредиту чи зберегти підприємців і економіку – я завжди оберу друге. Бо економіка тримається саме на людях, які працюють, створюють робочі місця і наповнюють бюджет!
Важливі закони для людей ігнорують. Свавілля ТЦК і бусифікацію — продовжують‼️Починаємо новий пленарний тиждень. І сказати, що він буде продуктивним поки складно. На вівторок у порядку денному — лише вісім питань. Із них два – це продовження воєнного стану і мобілізації. Питання голосування за мобілізацію на фоні того, що сьогодні відбувається на вулицях, викликає все більше запитань. Бо поки людям розповідають про майбутні «реформи», у реальності ми бачимо зовсім інше – свавілля ТЦК, бусифікація, порушення прав людей і стрімку втрату довіри до системи.Чому знову піднімається тема мобілізації, якщо досі немає закону про демобілізацію? Ще у 2024 році був зареєстрований законопроєкт «Розумної Політики» №11217 про чіткі терміни служби. Люди мають право розуміти, скільки вони будуть на фронті і коли зможуть повернутися до родин. Але цей закон досі навіть не розглянули!Натомість у медіа з’являються ідеї, які викликають ще більше занепокоєння – наприклад, масове зняття бронювання. Якщо це зроблять, то хто буде платити податки, лікувати, навчати дітей і відновлювати енергосистему?!Не менш показова ситуація і з фінансуванням армії. Після прийняття рішення за продовження дії 5% військового збору, на цьому тижні обіцяли розглянути законопроєкт про цільове його використання. Мав бути винесений проєкт «Розумної Політики» №15167 про створення спеціального фонду в державному бюджеті, який гарантує, що кошти військового збору будуть іти виключно на Збройні Сили України, а не на будь-які інші витрати. Але в порядку денному цього законопроєкту знову немає!Так само немає й законопроєктів нашої команди №15115 і 15116, які мали захистити жінок від незаконного внесення до реєстрів військовозобов’язаних і безпідставних штрафів та покарання посадовців ТЦК, які допускають такі «помилки». Дуже хочеться, щоб у Парламенті нарешті зрозуміли просту річ: людям сьогодні потрібні не розмови і не обіцянки. Вони чекають на справедливі правила, чесні рішення і відповідальність за кожне слово!
Влада говорить про повернення українців. Але почати потрібно не з погроз, а з умов для життя!Останніми днями з’являється багато заяв про нібито можливе примусове повернення українців з Німеччини та інших країн Європи. Ця тема звучала і під час пресконференції президента з канцлером Німеччини.Але давайте чесно: повернення українців – це не про примус чи гучні заяви. Це про довіру і про відповідальність держави перед своїми людьми. Бо ніхто не повертається туди, де небезпечно, де немає роботи і де держава не може гарантувати базові речі для життя.І юридично такі заяви теж виглядають як маніпуляція. Ніякого “масового повернення” не існує. Депортація можлива лише у випадках порушення закону – це складні індивідуальні процедури, а не політичні рішення “завтра всіх повернути”.Більше того, значна частина українців за кордоном не просто отримує соцдопомогу, а працює, сплачує податки і є частиною економіки європейських країн. І ці країни зацікавлені в тому, щоб вони залишалися. А ключове питання в тому, чи хоче влада зробити так, щоб українці самі захотіли повернутися? Чи може вона забезпечити базові речі: безпеку, житло, роботу, доступну медицину і освіту? Бо українці – це не ресурс, який можна відправити чи повернути назад за командою. Це люди, яких потрібно поважати і заради яких потрібно створювати країну, де хочеться жити! І якщо вже говорити про повернення, то хотілося б порадити президенту провести аналогічну дискусію з прем’єр-міністром Ізраїлю щодо депортації Міндіча, Цукермана та інших подібних персонажів. Це було б дійсно показово.
Мільярди гривень, два роки і один відновлений об’єкт — це вирок бездіяльності влади‼️Після початку повномасштабного вторгнення були зруйновані тисячі домівок українців, школи, лікарні, об’єкти критичної інфраструктури. Люди втратили оселі, майно, нормальні умови для життя. І більшість із них досі чекає на відновлення та допомогу від держави. Дуже часто можна почути пояснення: «немає грошей». Але правда в тому, що проблема не у відсутності коштів, а у відсутності вміння, відповідальності і простої людської совісті у тих, хто мав ці кошти використати! У 2023–2024 роках на урядовий проєкт з відновлення 595 об'єктів на деокупованих територіях було виділено 10,8 млрд грн, а згодом ще понад пів мільярда гривень. І тепер головне питання: який результат отримано? За даними аудиту Рахункової Палати, у 2023 році відновили лише один об’єкт. У 2024 році – жодного. Нуль. І це якраз оцінка, на яку заслуговує українська влада! Бо один відновлений об’єкт із 595 за два роки – це ганьба і знущання з людей, які втратили все і розраховували на підтримку. Але влада знову обрала інші пріоритети: замість реальної допомоги людям – схеми Міндіча, сумнівні проєкти і корупційні історії навколо захисту та відновлення. А результат бачимо всі: люди досі без житла, критична інфраструктура зруйнована, а мільярди гривень – розчиняються у чиїхось кишенях!
Постійні провали у владі – це вже не помилки. Це ознака, що система зламалася! Події останніх днів ще раз показали: система влади сьогодні не працює. А ключове – вона не вміє швидко реагувати на критичні ситуації і приймати правильні та ефективні рішення.І це не лише про трагедію в Києві, коли терорист ходив містом, вбивав і брав у заручники людей, а поліцейські розбігалися і годину нічого не могли зробити. Подібні проблеми бачимо у різних сферах.Те саме відбувається і в мобілізації, яка перетворилася на бусифікацію і тотальне приниження людей. А на численні випадки свавілля ми бачимо не відповідальність, а повну безкарність ТЦК. Аналогічна ситуація – в енергетиці. Через корупцію і непрофесійність роками не були захищені об’єкти критичної інфраструктури. Як наслідок – взимку мільйони українців залишилися без світла, води і тепла.В економічній політиці – ухвалюються діряві бюджети, які повністю залежать від зовнішніх кредитів, заради яких влада готова підвищувати податки і ставити під удар бізнес. А потім в авральному порядку змушена переглядати власні «домовленості».Коли такий випадок один – це помилка. Другий – непрофесійність людей на посадах. А коли такі ситуації повторюються знову і знову – це означає, що зламалася сама система. А в Україні таких прикладів з кожним днем дедалі більше.І якщо система під назвою влада не змінить підходи до прийняття рішень, не реформує свою роботу і не навчиться ефективно реагувати на виклики – під ризиком опиняться не чиновники, а мільйони українців. Саме ті, хто сьогодні тримають на собі країну!
У людей – бусифікація і незаконні штрафи, а в уряду – «технічна помилка» і повне нерозуміння проблем з ТЦК! Сьогодні під час Години запитань до уряду я звернувся до прем’єр-міністра з двома важливими питаннями щодо того свавілля, яке відбувається в територіальних центрах комплектування. Перше – про ситуацію, коли жінки помилково потрапляють у реєстр «ухилянтів» і отримують 17 тисяч гривень штрафу. Я запитав прямо: хто поніс за це персональну відповідальність? Друге – про злочинну бусифікацію. Що відбувається з реформою мобілізації, яку нібито готує Кабмін? Відповіді, на жаль, вкотре показали, що в уряду немає розуміння масштабу проблеми. Реформа ТЦК, за словами прем’єр-міністра, «в роботі». Схоже, що Кабмін взагалі не поспішає, бо ми вже чуємо це не один місяць. І поки вона «напрацьовується», ми щодня отримуємо сотні випадків насильницької мобілізації! А ситуацію з незаконним внесенням жінок в реєстр військовозобов’язаних назвали «технічною помилкою». Але через такі «помилки» жінки витрачають свої нерви, час і гроші, бо змушені були йти до суду, щоб їх виправити! Тому ті, хто їх допустив, мають нести персональну відповідальність! Проте запитання про відповідальність урядовці проігнорували!
Тиждень у Раді: поряд із потрібними законами — нові податкові загрози! Уже в четвер потенціал для плідної роботи у Верховній Раді фактично завершився, бо президент проводить чергову «нараду заради наради» на Закарпатті. Але цього тижня Парламент встиг ухвалити різні рішення. Були й правильні законопроєкти, ті, що дійсно допоможуть Україні отримати додаткове фінансування. Але були й шкідливі ініціативи, пов’язані з підвищенням податків, які команда «Розумної Політики» не підтримувала. Зокрема, продовження дії військового збору до 5% ще на три роки після завершення війни. Насправді до війська цей збір має відношення лише у назві. Бо ці кошти не йдуть напряму на потреби Збройних Сил України, а потрапляють у загальний бюджет. А звідти можуть витрачатися і на утримання чиновників, і на телемарафони, і на різні піар-програми влади.Саме тому ми з командою «Розумної Політики» будемо реєструвати законопроєкт про створення окремого фонду для військового збору. Щоб кожна гривня йшла безпосередньо на армію – на зарплати військовим і реальні потреби оборони. Також у першому читанні був прийнятий законопроєкт про податок на онлайн-платформи. Його трохи доопрацювали, але в нинішньому вигляді він все ще ризикує вдарити по кишенях простих людей. Ми вимагали і подавали альтернативні законопроєкти, щоб вилучити з-під оподаткування продаж вживаних речей. Будемо подавати відповідні правки до другого читання, щоб захистити українців, які змушені продавати свої речі через інтернет не від хорошого життя, а щоб якось вижити. Замість того, щоб лізти в кишені до людей, ми пропонуємо інший підхід – почати економію з влади: зменшити витрати на чиновників, на Кабмін, на різні наглядові ради, структури, які роками розростаються за рахунок бюджету.На щастя, цього тижня владі не вдалося просунути два руйнівних законопроєкти – про податки на посилки та фактичне знищення ФОПів. Голосів на це немає. Сподіваюся, що вони й не знайдуться. Ми й надалі будемо працювати для того, щоб ці абсолютно дурні ініціативи не дійшли до сесійної зали!
Свавілля ТЦК. Скільки ще Парламент займатиме позицію страуса і буде робити вигляд, що проблеми не існує⁉️Історія Вадима Рудюка, 55-річного пожежного з Костянтинівки, який має інвалідність ІІІ групи, — лише одна з тисяч подібних. ТЦК його насильно затримали в Харкові, побили, зв’язали скотчем, а коли дізналися, що він учасник бойових дій, то просто викинули на вулицю. Людина, яка 25 років рятувала інших, отримала інвалідність під час служби державі, заслуговує на таке ставлення?! На його місці сьогодні може опинитися кожен! Нещодавно Уповановажений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець оприлюднив жахливі кадри Ужгородського ТЦК, які нагадують концтабір. Людей тримають в умовах, гірших за місця позбавлення волі, без жодних на те законних підстав! Після такого ставлення ми ще дивуємося, чому падає довіра і зростає напруга в суспільстві. Чи будуть ці люди після всього нормально служити чи навпаки шукатимуть найпершу можливість піти в СЗЧ?Ще одна історія – вже від військового омбудсмана, яка розповіла про випадок із 2 тисячами непридатних до служби мобілізованих, які опинилися в одній з військових частин. Як вони туди потрапили і хто понесе за це відповідальність?! ТЦК сьогодні дозволено все: силоміць затягувати в бус, задувати газовим балоном, бити, відбирати телефони, незаконно утримувати в нелюдських умовах. Навіть великі видання вже пишуть про те, що корупція в ТЦК складає від 2 до 3 мільярдів євро на рік! Влада ще довго буде закривати на це очі?! Команда «Розумної Політики» вже зареєструвала три ключові законопроєкти, які допоможуть боротися з беззаконням. 🔹№15116 щодо виключення з реєстру «ухилянтів» і зняття з розшуку жінок, які були внесені туди незаконно, за їх заявою. Автоматично анулюється і штраф 17 тис грн. 🔹№15115 передбачає відповідальність працівників ТЦК за незаконну постановку жінок на військовий облік – штраф у 170 тис грн. 🔹№15114, який зобов’яже ДБР розслідувати кожен факт незаконної бусифікації. Наполягаю на терміновому ухваленні цих ініціатив! Якщо влада і Верховна Рада займають позицію страуса і нічого не роблять з цими кричущими проблемами, це виглядає як пособництво злочинам!
ТЦК чи концтабір⁉️ Беззаконня щодо українців потрібно зупиняти‼️Щодня ми бачимо нові приклади незаконної бусифікації та кричущого порушення прав людей представниками Територіальних центрів комплектування. А днями омбудсмен за результатами офіційної перевірки шокував умовами утримання людей в Ужгородському ТЦК. Чоловіків там тримають у нелюдських умовах, у повній антисанітарії і ще й без належних підстав – навіть тих, хто має відстрочку, інвалідність або є учасниками бойових дій!Коли читаєш такі звіти і бачиш фото від Уповноваженого з прав людини, складається враження, що мова йде про концтабори минулого століття. Але це відбувається сьогодні, у сучасній Україні! І навіть з’являється думка, невже сьогодні потрапити до тюрми – комфортніше, ніж до ТЦК?! Там принаймні у кожного є ліжко, посуд і чітко визначені строки перебування. А тут – кілька кружок і тарілок, один туалет і душ на десятки людей і утримання тижнями без жодних законних підстав! Якби подібне скоїв будь-хто інший – це були б багаторічні строки ув’язнення за незаконне позбавлення волі і знущання з людей. Але коли це відбувається під прикриттям системи, то робиться вигляд, що все нормально. Бо працівники ТЦК сьогодні перетворилися на нову касту недоторканних у нашій державі! Чи саме це мав на увазі президент, коли говорив, що у нас «Конституція на паузі»?!До речі, українці чомусь досі не почули реакцію на ці факти від Верховного Головнокомандувача, який несе відповідальність за те, що відбувається в цій системі. Бо мовчання в таких ситуаціях – це теж позиція!
Місяць паливної кризи і «Єбак» замість рішень‼️Від початку паливної кризи минуло вже більше місяця, а влада досі не може пояснити українцям, чому ціни на пальне зросли, і чи була змова на ринку. Замість того, щоб розбиратися в проблемі, шукати механізми стабілізації цін і допомагати тим, хто реально цього потребує, нам запропонували програму «Єбак». Ідея, яка не є адресною, не вирішує проблеми високих цін і є лише перекладанням грошей з однієї кишені в іншу! Влада не запропонувала жодного системного рішення. Вона залишає в силі авансові платежі на прибуток, які обілечують кожну заправку на 60 тис грн щомісяця. АЗС, у свою чергу, перекладають ці витрати на споживачів, підвищуючи ціни. Так само залишаються 20% ПДВ та акцизи, які під час повномасштабної війни підвищили Зеленський з Гетманцевим, хоча ми попереджали про негативні наслідки. У результаті маємо те, що до 47% від ціни на стелі – це податки, які забирає держава. А платити змушені прості українці, бізнес і Збройні Сили. Антимонопольний комітет вже місяць не може дати чіткої відповіді: різке зростання цін – це змова чи ринкові процеси? Але причина не їх «нефаховості». А в тому, що «зверху» прийшла команда не розбиратися. А це означає, що хтось продовжує непогано заробляти на українцях!
TGLIST.COM.UA
