Парламенту час прокидатисьУкраїнські громадяни перестали довіряти Верховній Раді. Абсолютно. Найгірші показники довіри серед усіх органів державної влади. Чому так відбувається? Відповідь проста – у парламенті суспільство більше не бачить центру прийняття державних рішень, ініціатив. Не бачить відповідальності парламенту за ситуацію в країні. І це не влаштовує громадян.Верховна Рада має прокидатись. Подивитись, що відбувається в економіці, як живуть люди, які є потреби в українських захисників. Розгледіти, що ситуація погіршується. Підзвітний та підконтрольний парламенту уряд не в змозі працювати і не хоче звітувати. У бюджеті вчергове «непрогнозована дірка» розміром від 400 до 500 мільярдів гривень, які украй потрібні нашим Збройним силам. Цінники у магазинах ростуть щомісяця, а інколи і щотижня. «Економічний безвіз» завершився. Реформи, необхідні для продовження співпраці із нашими міжнародними партнерами, стоять. Промисловість падає, а податки ростуть. Бізнес, підприємці, громадяни вимагають підтримки.Настав час, коли від парламенту чекають рішень і дій. Маємо запобігти поглибленню проблем в країні. Допомогти людям. Забезпечити всім необхідним Збройні сили України, які мужньо протистоять агресору. Сформувати нову команду державних менеджерів і у тісній співпраці з новим урядом взяти ситуацію під контроль. І повернути довіру громадян до парламенту – вищого органу представницької демократії.
Не «популізм», а конкретні цифри. Гроші на підвищення мінімальної пенсії є. Бажання у влади – нуль. Сьогодні мінімальна пенсія в Україні — 2361 грн. У частини людей вона трохи більша через доплати від Кабміну. Але ці доплати не закріплені законом: це означає, що сьогодні вони є, а завтра можуть зникнути!На ці гроші живе 1,7 мільйона українців! Я не знаю, як можна вижити на ці суми: коли потрібно купувати продукти, ліки, платити за комірне. З командою «Розумної Політики» ми запропонували підняти мінімальну пенсію вдвічі — до 4722 грн – і зареєстрували відповідний законопроєкт № 13214. Відразу почули від влади: "популізм", "немає грошей", "не на часі".Але час — саме зараз. Я не звик займатися популізмом – я оперую цифрами. Порахували: така ініціатива коштує бюджету 20,8 мільярда грн на рік.А тепер — конкретні цифри, де можна було взяти ці кошти на прикладі неадекватних розтрат Уряду лише на цей рік.▪️14,4 млрд на “Вовину тисячу”, яку могли отримати як бабуся в селі, так і міністр чи олігарх▪️1,7 млрд додатково виділено на утримання Офісу президента в порівнянні з минулим роком▪️1,5 млрд — на єдиний телемарафон▪️3 млрд — на фінансування політичних партій.Усе разом — уже понад 20 мільярдів. А якщо скасувати підвищення зарплат в чотирьох міністерствах, понад сто мільйонів грн на послуги з просування угоди про копалини, — отримаємо ще й надлишок.Ось проста математика. Але влада бачить лише ті цифри, які можна витратити на себе. Це не про брак ресурсів. Це про брак совісті у влади.
⚡❗Уряд має бути відправлений у відставку – ми з командою «Розумної Політики» ініціюємо цей процес❗Кабмін провалив абсолютно всі напрямки своєї діяльності. Дефіцит бюджету, нестача грошей на армію і загроза виплат захисникам уже другий рік поспіль. Провальна міжнародна політика – через бездіяльність Уряду ми втратили економічний безвіз, а українська економіка – мінімум 3,5 млрд євро на рік! Падіння промислового виробництва – сьогодні це мінус 6,1%. Зростання тарифів і податків, і як наслідок – сотні тисяч закритих ФОПів і втрата робочих місць. Зараз має об’єднатися весь Парламент, якому цей Уряд підзвітний. Тут немає політики. Це крок, який без перебільшення буде рятівним для нашої держави. Бо якщо далі ці невігласи будуть працювати в Кабміні, ми просто втратимо все, все те, що сьогодні боронять наші захисники на фронті. Все те, що робить тил, забезпечуючи і соціальний сектор, і нашу з вами армію! А якщо у Шмигаля залишилася хоч крапля совісті – він має самостійно піти у відставку. Це було б хоч якесь відповідальне рішення після всього, до чого його команда довела країну! І це дозволило б зекономити час який доведеться витратити на підготовку документів для відставки цього Уряду.
Мене часто запитують – як я ставлюся до «ухилянтів»? Скажу відверто – ставлюся погано до навішування будь-яких ярликів і кліше, що дуже люблять сьогодні робити. Величезна подяка і низький уклін нашим захисникам на фронті. А є й ті, хто тримає тил. Хто працює на заводах, виробляє дрони, зброю, техніку для ЗСУ. Хто платить податки, з яких фінансується армія. Це «ухилянти»?! Якщо забрати цих людей — хто буде виготовляти те, чим воюють захисники? І чому влада постійно змінює правила бронювання, створюючи хаос там, де потрібен порядок? Є люди з інвалідністю, які не мали при собі документів — і їх забирають ТЦК, а потім відправляють в бойові бригади. Це теж «ухилянти»?Хтось десятиліттями живе за кордоном, має там резидентство, але донатить на армію і допомагає фінансово своїм рідним в Україні. Але така людина сюди не повернеться, бо на неї вже навісили ярлик «ухилянта»!А зараз, за логікою влади, у нас масово будуть заносити в категорію «ухилянтів» 16-річних хлопців. Тому що вони мають стати на облік в ТЦК. А якщо цього не зроблять – їх, неповнолітніх, будуть штрафувати! Так, є ті, хто справді купив довідку, хто виїхав незаконно. Хто їм ці довідки продав, хто на цьому заробив, і чи понесе за це відповідальність? І це питання до влади. Чому корупція в ТЦК вже досягає від 85 до 100 мільярдів гривень на рік?! ТЦК сьогодні працює не для того, щоб наповнювати бригади людьми, які можуть бути реально корисними, а щоб закрити статистику і «виконати план»! Це — не нормально. І це — не про державу, яка поважає своїх громадян. Це про владу, яка не здатна організувати процес, але дуже легко ділить людей на «правильних» і «неправильних». На «патріотів» і «ухилянтів».Це вигідно тільки ворогу. Сильна країна — це не про ярлики. А про справедливість, повагу і відповідальність. Для всіх.
Хто відповість за дерибан на фортифікаціях⁉️Харківщина, Донеччина – усі ці напрямки мали бути захищеними. Але ворог дійшов. Частину позицій — навіть не встигли зайняти наші військові. Рашисти зараз просуваються на Сумщині. Коли українська армія ще перебувала на території Курської області, був час і можливість для будівництва укріплень на кордоні. Але де вони – їх не змогли побудувати чи не захотіли? Або комусь було вигідніше «освоїти» кошти, ніж захистити прикордоння країни?!Давайте згадаємо ще «укриття» від Найєма і Кубракова — мільярди гривень на захист енергетики. Трипільську ТЕС, яка, за їх словами, «була захищена на 100%». А за кілька тижнів після цих заяв — знищена на 100%. І жодного відповідального.А що з третьою лінією оборони, «збудованою на 100%», про яку звітував Шмигаль? Нехай Уряд поїде і перевірить – хто зараз її контролює.Поки одні «захищають» країну на папері, а потім спокійно йдуть будувати політичну кар'єру, життя наших захисників — під загрозою. І не лише через зовнішнього ворога, а й внутрішнього, який питання націнальної безпеки перетворив на джерело наживи!
Від важкої промисловості – до оборонної міцності. Як українські виробництва стають опорою фронту. На Рівненщині побували на одному з найбільших українських підприємств у сфері ремонтно-монтажних робіт для важкої промисловості.Роками воно забезпечувало будівництво заводів, монтувало обладнання, модернізувало технічні процеси. Це потужний гравець не лише на українському, а й на міжнародному ринку. Усе завдяки професіоналізму, досвіду, співпраці з провідними науковцями та унікальним технологіям. Сьогодні підприємство працює не лише для важкої промисловості. Колектив із 200 працівників активно долучився до підтримки фронту: зокрема, тут виготовляють захисні споруди для українських захисників на передовій. Величезний парк металообробного обладнання, досвід високоточних зварювальних технологій, інженерні рішення світового рівня – тепер працюють для ЗСУ.Такі виробництва – це опора економіки, інженерного потенціалу і нашої обороноздатності. Це – позиція і відповідь на виклики часу. А ще – приклад для багатьох: як бізнес, який десятиліттями працював у мирному секторі, може і має включатися у спільну боротьбу.Дякую керівництву і всій команді за важливу роботу! Ви щодня доводите: Україна тримається не лише на фронті, а й у цехах, майстернях і виробничих залах.
Освітяни – це ті, хто закладає фундамент майбутнього держави. У Мізоцькому ліцеї на Рівненщині зустрілися з педагогами, директорами шкіл та відділом освіти громади. Говорили про те, що насправді болить: мізерні зарплати, нестача кадрів, бюрократія, застаріла технічна база. Навіть за таких умов учителі роблять все, щоб давати дітям повноцінні знання. Але відсутність системної підтримки та поваги до професії вбиває мотивацію навіть у найвідданіших.Ще одна тривожна тенденція — це відтік учнів. Батьки масово вивозять хлопців-старшокласників за кордон. У 16–17 років. Не від амбіцій чи великих можливостей, а через тривогу. Бо не бачать тут для них майбутнього. Бо не довіряють владі. Не вірять, що тут можна жити — а не виживати.Це не просто криза демографії. Це – послаблення країни зсередини. Кожна дитина, яку вивезли — це удар по нашому майбутньому, мінус для науки, економіки. Якщо ми не змінимо політику в освіті, якщо не почнемо поважати вчителя й давати молоді шанс на розвиток в Україні – ми програємо не в майбутньому. Ми програємо вже зараз.
Коли професія – це покликання, а щоденна праця – справжня місія, тоді з’являються місця, де відчувається людяність у кожній деталі. Саме такою є Клініка реабілітації Олександрова в Рівному. Ми побачили команду, яка не просто виконує свою роботу, а живе нею. Їхня мета –допомогти, підтримати, повернути до життя.Тут відновлюють людей після інсультів, важких травм, поранень – не лише фізично, а й психологічно. Пацієнтам дають віру і впевненість. Родини також не залишаються наодинці: їм пояснюють, підтримують, проводять через непростий шлях адаптації.Це місце створене не лише з розумом, а й з величезною турботою. Сучасне обладнання, комфортні умови, затишна територія для прогулянок – усе тут сприяє одужанню.І попри те, що заклад є приватним, він безкоштовно приймає військових. Це не про піар чи пільги. Це людяність і розуміння. Це – приклад соціально відповідального бізнесу, який не чекає наказів згори, а просто щодня робить те, що вміє найкраще. Для працівників закладу – це не просто робота. А місія і покликання.Такий підхід має ставати нормою по всій країні. Професіоналізм, гідність пацієнта, індивідуальний підхід, підтримка родин. Сьогодні в Україні, коли рахунок поранених і травмованих військових і цивільних іде на сотні тисяч, якісна реабілітація стає не менш важливою, ніж евакуація чи оперативне лікування. Війна залишає по собі не лише фізичні, а й психологічні наслідки. І те, як ми зараз інвестуємо в реабілітацію, визначатиме, наскільки стійким буде наше суспільство після закінчення війни.
Фінал «економічного безвізу». Україна втратить мільярди євро через бездіяльність Уряду! На початку повномасштабної війни завдяки європейським партнерам Україна отримала «економічний безвіз». Це зняття частини обмежень та низка пільг – для того, щоб більше українських товарів отримали доступ на ринки Євросоюзу. А це означає ширші можливості для українського бізнесу і підтримка економіки в тяжкий період. Але все це завершується вже 6 червня. На Україну знову будуть накладені мита і обмеження, квоти на продукцію зростуть в рази. Прем’єр-міністр Шмигаль у Парламенті обіцяв, що Уряд працює для вирішення питання. Але для цього Кабмін мав роки, за які не було зроблено нічого! І якщо обіцянки виявляться безрезультатними, то прем’єр має піти з посади. А паралельно – закрити діру в 3,5 мільярди євро, які українська економіка втратить через завершення «економічного безвізу»! Бо наслідки для країни – це знову нестача грошей для армії, для вчителів, лікарів, студентів, багатодітних родин, пенсіонерів і всіх інших громадян, яких має забезпечувати держава!
Ціни ростуть, а доходи падають! Як виживати українцям при такій політиці влади? Інфляція стрімко прискорюється і вже становить 15%. Разом з цим ростуть і ціни – у першу чергу, на продукти, без яких не обходиться жодна родина! Лише капуста подорожчала на 276%, яблука на 88%, а яйця на 77%! При цьому зарплати в людей не збільшуються. А якщо рахувати в доларах – вони знецінюються! Наприклад, мінімальна зарплата в 2025 році – це менше в доларах, ніж мінімалка в 2022-му. Маємо таке собі «від’ємне зростання»! А у влади зараз інші пріоритети. Замість підвищення зарплат вчителів на 20% - аналогічна сума коштів іде на «Вовину тисячу». Замість підвищення мінімальної пенсії, що ми з командою «Розумної Політики» пропонуємо в законопроєкті № 13214 – телемарафон, забезпечення Офісу президента, підвищення зарплат в міністерствах. І поки людям ледь вистачає на базові потреби — у державі «випаровуються» мільйони. Лише за час повномасштабної війни зникло 770 мільйонів доларів, за які на фронті мали отримати озброєння. Натомість — ці гроші осіли в кишенях тих, хто давно мав би сидіти не в кабінетах, а у в’язниці!Це не просто неефективність — це зневага до кожного українця, який воює, платить податки, донатить і ледве зводить кінці з кінцями!
TGLIST.COM.UA
