Ukrainian Science Channel

ЕКОНОМІЧНА АНАЛІТИКА: СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ТА ПРОГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ12 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Економічна аналітика: сучасні реалії та прогностичні можливості».Вона покликана стати площадкою для обговорення актуальних питань розвитку прикладних економічних досліджень та профільної освіти. Планується розглянути ключові аспекти соціально-економічний вимір геополітики змін; макроекономічні виклики та адаптацію до них економічної аналітики; стратегії стійкості бізнесу в умовах невизначеності; розвиток аналітичної освіти та підготовку фахівців з новими компетенціями; широке коло проблем цифровізації, великих даних, застосування інструментів штучного інтелекту в економічному аналізі. Організатори: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,  Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Сухумський Державний університет (Грузія), Політехнічний університет Картахени (Іспанія), Університет імені Миколаса Ромеріса (Литва), Бізнес-школа Університету Норд (Норвегія).Детальніше: https://feu.kneu.edu.ua/ua/depts4/k_politychnoi_ekonomii/pe-dept-news/Economic-Analytics_2026_scientific_conference/, https://drive.google.com/file/d/1GVWR76fEqVlbjroScZUEyo5eewNWWkBV/view

Наука втрачає сенс?На конференцію ICLR (International Conference on Learning Representations) подали статтю, яку оцінили живі експерти під час стандартного double-blind рецензування — і прийняли. Згодом з’ясувалося: її повністю згенерував штучний інтелект — від ідеї до оформлення. Люди лише запустили процес. Це зайняло близько 15 годин і ~$140.Робота не була ідеальною: містила неточності й слабкі місця. Але цього вистачило, щоб пройти фільтр експертів.І тут головне: проблема виявилась не в ШІ, а в самій системі рецензування. Якщо текст має «науковий вигляд» — структуру, терміни, формули — цього часто достатньо. Глибину мислення перевіряють значно рідше, ніж форму.Цей випадок викликав дискусії: хто автор, хто відповідає за зміст, і скільки ще таких робіт уже пройшли непоміченими. Особливо показово, що в OpenReview рецензії відкриті — і ніхто не запідозрив, що текст створила машина.Це не про те, що ШІ став ученим. Це про те, що він оголив слабкість системи — і, ширше, стару як світ проблему: форма часто перемагає зміст. Ще Платон критикував софістів за вміння переконувати без істини, підмінюючи знання риторикою. Артур Шопенгауер прямо описував прийоми «як виграти суперечку, навіть будучи неправим». А в ХХ столітті Жан Бодріяр писав про світ симулякрів, де знаки й форма відриваються від реальності й починають жити власним життям. Ситуація зі статтею — це не виняток, а сучасна ілюстрація тієї ж закономірності: коли система винагороджує правильну форму, вона неминуче починає втрачати чутливість до істини.Висновок простий: писати «науково» стало дешево й швидко. Справжньою цінністю стає не стиль, а мислення. Хоча, як показує практика, навіть це ще доведеться навчитися розпізнавати.Джерело

ЧАСТИНА 2 І очевидно, і прогресу самого штучного інтелекту. Я наприклад, думаю, що ключовий ризик, який може насправді обвалити НВІДІА, це не конкуренти. Це не просадка ринку – її не буде. А це якраз певний алгоритмічний прорив, який в моменті зробить тренування і надання користувачам топових моделей в десять-двадцять-тридцять разів дешевшими. Маск от час від часу заявляє, що думає, що на тому ж залізі можна крутити до х100 разів розумніші моделі. І ще цікаві дуже моменти.Прогрес математики, і якщо хочете то і інших наук, має досить повільний зворотний зв’язок. У спеціалізованих дослідженнях часто працюють небагато людей глобально в принципі, і якусь помилку можуть виявити чи не виявити в певній піблікації впродовж 3-5 років. Вже може після такого періоду, щось можна вважати більш менш перевіреним і що на нього можна далі спиратися.А уявіть собі наскільки це можна прискорити, якщо фідбек, перевірки, робити впродовж днів? Швидко виявляти помилки, виправляти, мати надійні цеглинки впродовж днів і тижнів. І це реально вже зараз, думаю наука ще тільки має це осмислити. Далі – є ряд сильних складних рішень АІ моделями, які зроблені так. Модель аналізує велику кількість досліджень і знаходить певний потрібний підхід в іншому дослідженні. Тут вже чую хор скептиків – а от і воно, та модель ж просто аналізує «наукову літературу». Але ні, зовсім не просто. Ніхто не пише статтю «ось рішення проблеми Ердеша №абв». А просто формують певний підхід для зовсім іншої задачі в зовсім іншій темі. Ніхто з людей не помічає, що цей підхід можна використати для задачі цієї Ердеша, хоча це і є якраз важлива нормальна наукова робота. А от модель таку паралель помічає і застосовує певний підхід, адаптує його, і отримує нове дуже складне рішення. Тепер, що це означає. Це означає ще дещо навіть більш важливе, ніж швидкий зворотній зв’язок. Це означає що тіло науки стає значно більш цілісним, інтерактивним, швидким, живим. Більш інтегрованим. Із запилених полиць бібліотек з яких роками може ніхто не брати потрібні книги і відкривати потрібні сторінки, всі знання людства раптом стають доступними тут і зараз. Де вони потрібні і так як вони потрібні. В максимі це надзвичайно сильний результат. Це означає що кожне навіть дуже вузьке дослідження, яке розуміють кілька людей, стає активом для всієї спільноти науковців. І може бути використане швидко для багатьох інших сфер.Результат – розмиваються традиційні границі і обмеження. Додатково прискорюється прогрес і в науці і в економіці. Вирішуються раніше не вирішені проблеми. Вирішуються неочевидними авторами – як от цей любитель математики 23 років. І життя стає цікавішим, як думаєте? Джерело

#можливості #навчання CHATGPT, CLAUDE ТА COPILOT ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ28 травня 2026 року відбудеться вебінар «Ваш кампус вже використовує ChatGPT, Claude та Copilot. Як зробити їх готовими до досліджень?». Захід стане площадкою для обговорення технічних, стратегічних та операційних питань, з якими стикаються бібліотекарі при роботі з інструментами ШІ. Планується розглянути наступні питання: що таке великі мовні моделі (LLM) і чому вони можуть галюцюнувати, генерувати хибні цитування, замість надійної інформації формувати нейрослоп; в чому полягає проблема фальсифікації цитувань і чому вона загострилась під впливом ШІ; як значний рівень помилок результатів роботи ШІ призводить до посилення недовіри з боку дослідників; що таке протокол контексту моделі (MCP) і чим він відрізняється від стандартного API; три шляхи доступу Scite (платформа, MCP та API) та який з них найкраще підходить для певного випадку використання; чому бібліотека є саме тим закладом, який має очолити упровадження штучного інтелекту в кампусах; п'ять викликів, які ШІ створює для бібліотек та якою має бути стратегічна відповідь на кожен з них; чотириступінчаста структура упровадження ШІ: навчання, оцінювання інструментів, політика та упровадження; стратегії партнерства викладачів; як зробити бюджетне обґрунтування дослідницьких інструментів, інтегрованих зі штучним інтелектом; аналітика адміністрування MCP як інструмент бібліотечної аналітики; приклади LibGuide від установ, які вже інтегрують ШІ-грамотність у свою діяльність з підтримки досліджень. Організатори: Сhoice, Scite від Research Solutions.Детальніше

ШІ, коли оцінює текст, надає перевагу ШІ-згенерованим текстамЙ це серйозно впливає, скажімо, на відбір резюме кандидатів Дослідники порівнювали оцінку резюме з однаковою кваліфікацією й досвідом - написаних людиною - й ШІ-версії, складені за допомогою ChatGPT.ChatGPT обрав ШІ-версію у майже 98% випадків.Дослідники взяли 2245 справжніх резюме, з професійного сайту, написаних людьми ще до появи ChatGPT, тому людський текст був насправді написаний людиною. Потім вони попросили сім мовних моделей: GPT-4o. GPT-4o-mini. GPT-4-turbo. LLaMA 3.3-70B. Qwen 2.5-72B. DeepSeek-V3. Mistral-7B переписати кожне з них. Потім вони попросили кожен ШІ вибрати краще резюме.Кожна модель обрала себе :) . GPT-4o у 97,6% випадків. LLaMA-3.3-70B - 96,3%. Qwen-2.5-72B - 95,9%. DeepSeek-V3 - 95,5%.Та, можливо, ШІ просто краще пише? Дослідники попросили справжніх людей оцінити резюме за фактичною якістю та знову провели експеримент. Та кожен ШІ обирав гірші але ШІ-згенероваі варіанти,, навіть коли людські експерти оцінювали написану людиною версію як чіткішу, більш зв'язну та ефективнішу. Але! ШІ не просто віддають перевагу ШІ над людьми. Вони віддають перевагу собі над іншими ШІ :) DeepSeek-V3 вибирав власні резюме на 69% частіше, ніж LLaMA. GPT-4o вибирав свої власні на 45% частіше, ніж LLaMA. Загалом, кандидати, які використовували ту саму мовну модель для написання резюме, що й компанія для їхнього відбору, мали на 23%-60% більше шансів потрапити до короткого списку. Найбільший вплив спостерігався у продажах, бухгалтерському обліку та фінансах.99% великих компаній зараз використовують ШІ для оцінювання резюме. Тому, за однакової кваліфікації, якщо ви написали власноруч, без ШІ, резюме чи супровідний лист, ви програєте не кращому кандидату, а кандидату, який заплатив OpenAI 20 доларів.Все більше значення має не ваша кваліфікація, а вміння сподобатися ШІ

ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ НФДУ28-29 квітня 2026 року у змішаному форматі відбудеться інформаційний захід «Грантові можливості Національного фонду досліджень України та інструменти підтримки в рамкахПрограми «Горизонт Європа»». Планується розглянути наступні питання: що таке НФДУ та як він працює; програма «Горизонт Європа» – флагманська програма ЄС з досліджень та інновацій можливості для українських учених у рамках Програми «Горизонт Європа» - діяльність «Офісу Горизонт Європа в Україні» НФДУ; стратегія НФДУ з питань відкритої науки; конкурси НФДУ; організаційний супровід - від заявки до звітування за проєктом;  майстер-клас з використання порталу Funding and Tenders; правові аспекти участі у Програмі «Горизонт Європа»; грантові можливості для бізнесу в рамках Програми «Горизонт Європа»; фінансова грамотність та культура підготовки фінансово-економічної частини грантової заявки та кошторису за проєктом; фінансові питання участі у Програмі «Горизонт Європа»; кластер 1 «Здоров’я» та Місія ЄС «Рак» у робочій програмі «Горизонт Європа» на 2026 рік; кластер 3 «Цивільна безпека для суспільства» та конкурси нової Робочої програми «Горизонт Європа» у 2026 році; грантове фінансування робочої програми 2026 року за кластером 4 «Цифровізація, промисловість і космос» та Місії ЄС «Кліматично нейтральні та розумні міста»; можливості Програми «Горизонт Європа» у сфері екології та охорони довкілля: конкурси в межах кластеруа 5 «Клімат, енергетика та мобільність» і Місій ЄС «Відновлення водних ресурсів» та «Адаптація до зміни клімату». Організатор -  Національний фонд досліджень України.Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/anons-zahodu-z-poshyrennya-informacziyi-prysvyachenogo-grantovym-mozhlyvostyam-nfdu-ta-instrumentam-pidtrymky-v-ramkah-programy-goryzont-yevropa-v-poltavi/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd6Oc_NR-URhrdarR8rwWmoMDVVqHKO6v8oigBqaaEDx7X7sg/viewform

ВІДКРИТІ ДАНІ ДЛЯ РЕАГУВАННЯ НА КРИЗИ24 квітня 2026 року відбудеться черговий вебінар курсу «Вимірювання впливу відкритих даних» на тему «Відкриті дані для реагування на кризи та забезпечення стійкості: приклади з європейських та національних інституцій».Він стане площадкою для обговорення широкого кола питань, як саме відкриті дані можуть допомогти Європі передбачати кризи, підтримувати швидке реагування на них та зміцнювати довгострокову стійкість. Під час заходу  планується розглянути основні аналітичні послуги Центру координації реагування на надзвичайні ситуації, задіяння відкритих даних для підтримки систем раннього попередження, мобілізації ресурсів та скоординованого реагування на стихійні лиха, досвід Франції з розробки національної інформаційної панелі COVID-19 щодо використання даних лікарень через систему SI-VIC, а також можливості налагодження співпраці між урядовими структурами та громадянським суспільством. Організатор - Академія DataEuropa.Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/events/webinar-open-data-crisis-response-and-resilience-cases-european-and-national, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/webinar-open-data-for-crisis-response-and-resilience-cases-from-european-national-institutions-/register

ФЕСТИВАЛЬ МОЛОДІЖНОЇ НАУКИ - 2026_реєстраціяДо Дня науки Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України запрошує взяти участь у Фестивалі молодіжної науки - 2026. Мета заходу – популяризація наукових здобутків молодих вчених, налагодження співпраці між молодими науковцями в рамках роботи за науковими напрямами, встановлення зв'язків з основними стейкголдерами та зарубіжними партнерами в умовах війни. Особливістю Фестивалю є те, що він об'єднуватиме серію Ночей молодіжної науки згідно наукових інтересів молодих вчених.Для участі у заході запрошуються молоді вчені з усіх регіонів України та з інших країн світу, які готові у цікавій формі репрезентувати широкому загалу результати своїх наукових досягнень. Дати проведення: Young Researchers Night – international- 11 травня 2026 рокуНіч суспільних та гуманітарно-мистецьких наук - 12 травня 2026 рокуНіч інженерно-технологічних наук та наук з безпекового напряму - 13 травня 2026 рокуНіч природничо-математичних, біомедичних та аграрно-ветеринарних наук - 14 травня 2026 рокуФормат проведення: онлайн (сторінка РМУ при МОН у Фейсбуці).Реєстрація триває до 03 травня 2026 р.: https://forms.gle/wznECsE58aDBwGNq6Координатори заходу: пані Ірина Оплачко (+380687710561); пані Тетяна Коптєва ([email protected]); пані Юлія Костюк (+38096188 1398).

#конференція 📢 Шановні колеги!Запрошуємо вас до участі у X Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА: ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ ТА ШЛЯХИ МОБІЛІЗАЦІЇ РЕСУРСІВ».📍 Місце проведення: м. Одеса, Університет Ушинського🗓 Дата: 30 квітня 2026 року💻 Формат: змішаний 🌐 Мови: українська, англійська💰 Участь безкоштовна (включаючи електронний збірник та сертифікат учасника). 📑 Основні тематичні напрямки:1️⃣ Політичні інститути і процеси сучасної держави: тенденції розвитку, модернізація та інституційні трансформації.2️⃣ Правові та економічні механізми розвитку і відбудови України.3️⃣ Інформаційна безпека та гібридні загрози в умовах глобальних трансформацій.4️⃣ Філософія державотворення, соціальні практики та менеджмент соціокультурного розвитку.5️⃣ Євроінтеграція, транскордонна співпраця та міжнародні партнерства України.6️⃣ Регіональні стратегії сталого розвитку в умовах політичних і соціальних змін. 📝 Умови участі:📅Термін реєстрації та подання тез: до 29 квітня 2026 р. (включно) .📄Обсяг тез: від 2 до 5 сторінок.🔗Реєстрація та завантаження тез - за покликанням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeHY5lPzTFOXEelFFFI3CxxIOp9DX_Cm6cwQy06lVHIqIrpRw/viewform?usp=header 📥 Детальні вимоги до оформлення в інформаційному листі: https://surl.li/qowlyr.📧 Контакти для зв'язку: [email protected] /+ 380973396619Будемо раді вашій участі та плідній науковій дискусії! З повагою, Оргкомітет

Вітаємо 🔅Маємо приємність запросити до роботи круглого столу «Нова реальність освіти: іноземні мови та штучний інтелект». Штучний інтелект стрімко змінює умови викладання та навчання. Він вже сьогодні впливає на те, як ми вивчаємо мови, як готуємо фахівців і як переосмислюємо роль педагога в сучасній освіті.Постають важливі питання: як змінюється роль викладача іноземних мов, коли частину роботи виконують алгоритми? Як готувати майбутніх фахівців, якщо інструменти їхньої роботи ще не існують? Де проходить межа між допомогою ШІ та академічною доброчесністю?Ці виклики неможливо осмислити в межах однієї дисципліни — вони лежать на перетині педагогіки, лінгвістики, етики та технологій.Кафедра іноземних мов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного підтримує нові ідеї та прагнення педагогів — і запрошує до відкритого міждисциплінарного діалогу всіх, кому не байдуже майбутнє освіти.📅 Дата: 21 травня 2026 року (четвер)⏰ Час: 09:30📍 Формат проведення: змішаний (офлайн / онлайн)Місце проведення (офлайн):м. Львів, вул. вулиця Героїв Майдану, 324 корпус, аудиторія 426Координатор Анна Жукова 0982517418