ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ УЖЕ В АУДИТОРІЇ: ДОБРОЧЕСНІСТЬ, КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ТА НОВІ ОСВІТНІ ПРАКТИКИ16 червня 2026 року відбудеться вебінар «Штучний інтелект уже в аудиторії: доброчесність, контроль якості та нові освітні практики».Він покликаний стати площадкою для обговорення актуальних викликів академічній доброчесності в умовах стрімкого розвитку штучного інтелекту та набрання чинності Закону України «Про академічну доброчесність». Останній визначає основні принципи академічної доброчесності, встановлює вимоги до учасників освітнього та наукового процесів, посилює відповідальність за порушення відповідних норм. Під час заходу слухачі дізнаються, як змінилися підходи до перевірки академічних текстів в умовах поширення інструментів штучного інтелекту; які можливості надає сучасний звіт подібності StrikePlagiarism; як аналізувати тексти, створені або модифіковані за допомогою ГШІ; як виявляти приховані зміни та маніпуляції в академічних роботах; які законодавчі новації у сфері академічної доброчесності необхідно враховувати закладам освіти та науковим установам; як забезпечити прозоре та об’єктивне оцінювання студентських робіт; які міжнародні практики відповідального використання штучного інтелекту впроваджуються в університетах світу. Організатори: Державна науково-технічна бібліотека України, ТОВ «Плагіат».Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/9746-e86, https://www.facebook.com/events/25265069539857063/,https://us02web.zoom.us/meeting/register/j5IlJ2iIQ2-IyY184E2NyA#/registration
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ І ШІ24-26 червня 2026 року відбудеться онлайн-курс «Академічна доброчесність і ШІ: як розробити політику закладу освіти відповідно до нових вимог законодавства».Він покликаний ознайомити представників закладів освіти, які працюватимуть над політиками академічної доброчесності, з актуальними законодавчими вимогами; навчити їх проводити аудит внутрішньої системи академічної доброчесності та виявляти ризики і прогалини в нормативних документах. Планується, що під час навчання учасники отримають практичні інструменти для розроблення й оновлення відповідних інституційних політик, удосконалення процедур академічної доброчесності, формування правил використання ШІ та упровадження ефективної системи забезпечення академічної доброчесності у закладах вищої освіти на основі реальних кейсів та готових рішень. Організатори: Ukraine Global Faculty, Національне агентство з забезпечення якості вищої освіти, Kharkiv IT Cluster.Детальніше: https://ugfacademy.mylearnworlds.com/course/akademicna-dobrocesnist-i-si-prakticni-risennia-dlia-zakladiv-osviti
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА РІШЕННЯ ДЛЯ АРХІВНИХ КОЛЕКЦІЙ14 липня 2026 року відбудеться вебінар «Коли штучний інтелект стукає у двері: структура рішень для архівних колекцій».Захід покликаний поінформувати слухачів про нове бачення доступу до навчання ШІ на основі архівних колекцій, оцінити ризики, зобов'язання та бачення спільноти. Планується обговорити «Протокол архівного штучного інтелекту UVA», а також розглянути «Заяву про спільну практику» і коаліційне зобов’язання, до якого приєднались наразі вже 17 установ; провести дискусію щодо навчання інструментів ШІ і про нагальні зміни бібліотечних практик; як покроково здійснювати класифікацію запитів, пов’язаних зі штучним інтелектом; як відбувається перетворення індивідуальних інституційних рішень на колективні дії. Організатори: Choice Toward Inclusive Excellence, LibTech Insights.Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/when-ai-comes-knocking-a-decision-framework-for-archival-collections/, https://libraopen.library.virginia.edu/entities/publication/4dd278d9-b75c-423a-a9e9-3053be4f37d7
Електрик спокійно переживе хвилю AI. Юрист із дипломом під питанням.Багато років нам продавали зворотну історію. Спочатку машини заберуть простий труд. Робітники, водії, вантажники. А розумна праця, творчість, диплом - це назавжди захищено.У це вірили всі. Виявилося навпаки.Дарон Аджемоглу, професор MIT, нобелівський лауреат з економіки 2024 року, на зустрічі у Стенфорді сказав про себе прямо: мене AI замінить раніше, ніж електрика чи сантехніка.Подумайте, наскільки це ламає звичну картину.Механізм простий. AI живе за екраном. Текст, аналіз, типові документи, код, переклади, креатив - він робить це миттєво і дешевшає щомісяця. Усе, що можна зробити, не встаючи зі стільця, він поступово забирає.А тепер сантехнік. Він приходить у чужу квартиру, де труби прокладені не за кресленням. Залазить під раковину у незручній позі. Працює руками з непередбачуваним фізичним світом. Жодні два виклики не однакові.Це AI поки не вміє. І не вмітиме скоро.Перша безпілотна машина проїхала трасу у 2005-му. Завдання здавалося дитячим: кермо, газ, гальмо. Минув 21 рік, і безпілотні таксі досі рідкість навіть у Сан-Франциско. Робот, який залізе під вашу раковину, ще далі. Бо фізичний світ це сотні непередбачуваних ситуацій одночасно.Але тут важливий нюанс, інакше висновок буде хибним."Юрист під питанням" не означає "юристи не потрібні". Згадайте радіолога. AI читає знімки точніше за середнього лікаря, але радіологів стало більше, не менше. AI забрав рутину, а складне, де ціна помилки це життя, залишилося людині. І її година стала коштувати дорожче.З юристом те саме. AI забере типові договори і пошук прецедентів. Залишиться судження, відповідальність, складні переговори. Розрив піде не між професіями, а всередині кожної. Хто робив рутину, під ударом. Хто робить судження, дорожчає.І тут ви, мабуть, уже хочете заперечити: моя робота це не рутина, це судження.Можливо. Але чесне питання: яка частка вашого робочого дня це справді судження, а яка - те, що AI зробить за секунди? У більшості ця частка більша, ніж хочеться визнати.Ось що з цього випливає, і це головне.Диплом перестав бути страховкою на все життя. Те, за що ви платили роки навчання, AI закриває першим. А те, чого вас ніхто не вчив - руки у фізичному світі, відповідальність, унікальний контекст, - залишається рідкісним. І саме рідкісне коштує дорого.Аджемоглу додає різке: зарплата електрика зростає, поки диплом знецінюється як гарантія. Кремнієва долина продавала вам зворотне.Подивіться на свою роботу чесно. Що в ній переживе AI - те, за що ви вчилися, чи те, чого вас ніхто не вчив?Джерело
OPEN KNOWLEDGE: WIKIMEDIA & RESEARCH9-10 жовтня 2026 року у змішаному форматі відбудеться наукова вікімедійна конференція «Відкриті знання: Вікімедіа та дослідження в регіоні Центральної та Східної Європи».Захід присвячений співпраці представників академічної спільноти в рамках розвитку Вікі- ресурсів. Планується обговорити широке коло питань від обміну кращими практиками та стандартами даних до дослідницької та проєктної співпраці, зокрема: вікімедійні проєкти як ресурс для відкритої освіти; вплив штучного інтелекту на рух Вікімедіа; життя спільноти, залучення учасників та ухвалення рішень; проведення досліджень із використанням інструментів Вікімедіа, зокрема - Вікіданих. Організатори: Вікімедіа-Польща, Вікімедіа-Україна, Сілезький університет у Катовіце, CEE Hub.Детальніше: https://wikimedia.pl/open-knowledge-wikimedia-research-in-the-cee-region-ua/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeQsymX8DGca0H_omUJQAT_dS-TdZdqCLVm6rLuKT84WlREcg/viewform, https://openknowledge.systemcoffee.pl/
19. Три компанії з сукупною оцінкою більше $3 трлн збираються на біржу практично одночасно — SpaceX, OpenAI, Anthropic. Binance вже торгує ф'ючерсами на їхні акції до IPO, щоб ніхто не нудьгував. Ветерани Волл-стріт згадують доткоми, Скарамуччі називає це «Святою Трійцею» і тут же попереджає, що це може бути вершина. Коли всі одночасно поспішають продати частку публіці — зазвичай це не тому, що попереду все буде тільки краще. 20. Чемпіонка світу з хакінгу виходить на змагання і каже: «Це останній раз, коли перемагає людина». Звучить драматично, але Claude Mythos за пару місяців знайшов 23 000 потенційних дірок у тисячі проєктів, з них 6 200 — серйозних. Anthropic сама злякалася і не випустила це у відкритий доступ, а роздала Microsoft, Apple і Google із кредитами на сто мільйонів. Люди поки ще заробляють на Pwn2Own, але це вже схоже на останній сезон шоу, де всі знають, що його закриють. 21. Anthropic випустила пісочницю і плагін безпеки для Claude Code. Пісочниця — щоб код агента крутився на вашому залізі, а не в них у хмарі. Плагін — щоб Claude не писав eval і innerHTML у ваш продакшн. Звучить як «ми зробили інструмент, який генерує код, а тепер продаємо другий інструмент, який перевіряє, чи не нагенерував перший чого-небудь небезпечного». Ну, хоча б плагін безкоштовний.Пара слів від мене: Новини перестали бути цікавими. Ще 3-4 місяці тому щодня було 10 цікавих, важливих новин/день. Зараз — у кращому випадку 1 новина на 2-3 дні. Нова стабільність досягнута — 1% людей просто працюють, навчаються, створюють продукти, інші застигли назавжди у своїй нездатності осягнути те, що відбувається.Я витрачаю на новини все менше часу і доходжу висновку, що й це марно. Прориви завершилися, всі інструменти визначилися, життя йде маленькими інкрементними покращеннями, за якими стежать лише професіонали.Те, що відбувається з впровадженням ШІ, його ефективністю — типовий перехідний процес — люди, як і завжди, відстають від можливості нової технології, а коли наздоженуть, технологія знову виявиться далеко попереду. Політики, менеджери, не кажучи вже про звичайних людей — не демонструють розуміння, а скоріше навпаки. Помиляються всі, окрім тих, хто щось реально робить.
ORCID ЯК ОСНОВА СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ДЛЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ РЕПОЗИТОРІЇВ26 травня 2026 року у серії заходів щодо розвитку е-інфраструктури України та запровадження міжнародних стандартів відкритої науки відбудеться перший вебінар «ORCID як основа сучасної наукової ідентифікації для інституційних репозиторіїв».Планується обговорити наступні питання: що таке ORCID та як функціонує цей ідентифікатор; чому міжнародні наукові видавництва, грантові програми та репозитарії вимагають використання ORCID; як ORCID допомагає уникнути проблем неоднозначної ідентифікації авторів; як інтегрувати ORCID у репозитарні системи, побудовані на програмному забезпеченні DSpace і EPrints; як працює ORCID authentication workflows; яким чином ORCID взаємодіє з іншими складовими інфраструктури відкритої науки; як забезпечити коректний опис авторів, афіліацій та наукових результатів; які міжнародні практики впровадження ORCID використовуються університетами та науковими установами ЄС. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.Детальніше: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSelx_pPnAWtnhlZogv8MZd0jZO-vFDoHNhb7P7IgihOa5o3mw/viewform, https://t.me/kpi_library/5210
Стенфорд і Прінстон капітулювали перед ChatGPTНещодавно в статті про Стенфорд звернув увагу, що університет вперше за 100 років впровадив контроль за іспитами як відповідь на ШІ. Виявляється таку саму відповідь зробив і Прінстон. Тож давайте розберемось, як поява генеративного ШІ докорінно змінила ландшафт вищої освіти, спровокувавши тектонічні зсуви у стінах найбільш консервативних університетів світу. Ці заклади, які протягом понад століття вибудовували свою культуру на абсолютному інституційному затишку та беззастережній довірі до студентів під час іспитів, офіційно здалися під тиском нових технологій. Академічна спільнота змушена визнати, що традиційні етичні кодекси академічної доброчесності виявилися безсилими проти чат-ботів, які вміють імітувати унікальний людський стиль та генерувати оригінальні есе за лічені секунди.Історичний парадокс цієї трансформації полягає в тому, що академічна автономія, якою пишалися провідні заклади, тепер потребує жорсткої інфраструктури нагляду задля власного порятунку. Прінстонський університет повернувся до практики прокторингу вперше з 1893 року, фактично скасувавши стотридцятитрирічний прецедент самостійного складання іспитів. Майже одностайне рішення професорсько-викладацького складу відображає глибоку кризу моделі взаємної відповідальності, де студентське самоврядування мало б саме виявляти випадки шахрайства. У часи, калі генеративний ШІ доступний на смартфонах, факт списування став фізично непомітним для оточуючих, а страх соціального осуду чи онлайн-цькування остаточно зруйнував стару систему горизонтального контролю та звітування про порушення.Стенфордський університет демонструє аналогічную траєкторію, відмовляючись від своєї унікальної безконтрольної системи оцінювання, затвердженої ще у 1921 році. Результати пілотних програм чітко засвідчили, що масштаби використання інструментів на кшталт ChatGPT створили непосильний моральний тягар для студентів, змушуючи сумлінних здобувачів почуватися аутсайдерами та обирати між нечесною конкуренцією та необхідністю скаржитися на однокурсників. Професори відверто зазначають, що колишня віра в те, ніби студенти викриватимуть порушників у цифровому середовищі, остаточно себе вичерпала, і повернення викладачів у ролі офіційних свідків до екзаменаційних залів є єдиним способом забезпечити рівні умови для всіх.Ця криза оголює набагато глибшу методологічну проблему вищої школи, адже прокторинг є лише симптоматичним лікуванням, а не вирішенням фундаментального виклику ШІ. Багато дослідників та викладачів, включаючи і мене, схиляються до думки, що академічна система повинна повністю переосмислити дизайн оцінювання, зміщуючи акцент з письмових робіт на інтерактивні формати. Ми вже бачимо, як на практиці вводяться обов'язкові усні захисти дослідницьких проєктів, повертаються до написання творів від руки у традиційних зошитах або змушують працювати виключно в електронних документах із відстеженням покрокової історії змін тексту.Організаційна трансформація такого масштабу неминуче деформує саму природу взаємин між викладачами та студентами, перетворюючи атмосферу колегіальної довіри на середовище перманентної підозри та нагляду. Проте університети йдуть на цей крок свідомо, розуміючи, що девальвація дипломів через неконтрольоване списування ставить під загрозу легітимність усієї вищої освіти в очах працедавців та суспільства.Я бачу в цих новинах не просто локальну зміну університетських правил, а глобальний злам парадигми, де технічні можливості генеративних моделей остаточно випередили наявні регуляторні та етичні рамки. Для українського контексту, де цифровізація освіти відбулася стрімко через вимоги пандемії, воєнного часу та дистанційного навчання, і, насправді, зберігається на достітньо високому рівні у порівнянні з західними університетами, цей виклик є ще гострішим.
Почитав, що серйозні математики пишуть про спростування ШІ тої важливої гіпотези Ердьоша в комбінаторній геометрії. Доступне для "простих смертних", не хайпове, натомість місцями навіть поетичне міркування у Томаса Блума, одного з провідних британських математиків, якого OpenAI, серед інших, запросило проаналізувати і прокоментувати вирішення:"Аналізуючи цю конструкцію [контрприкладу] стає яснішим, чому її не помітили раніше: для цього потрібен збіг кількох малоймовірних обставин. Добрий математик мусить: (1) приділяти значну частину часу обмірковуванню гіпотези одиничних відстаней узагалі; (2) серйозно намагатися її спростувати — попри неодноразово висловлювану впевненість Ердьоша в її істинності; (3) вірити, що є сенс узагальнювати початкову конструкцію на інші числові поля, а отже бути готовим витратити чимало часу на дослідження таких конструкцій³; та (4) достатньо орієнтуватися у відповідних розділах теорії полів класів, аби розпізнати, що належно сформульоване питання про нескінченні башти числових полів із відповідними параметрами можна розв'язати засобами наявної теорії. ШІ задовольнив усім цим критеріям, і його успіх тут перегукується з попередніми досягненнями: найдивовижніших результатів він нерідко досягає, наполегливо просуваючись шляхами, які людина могла б відкинути як не варті її часу, поєднуючи надлюдську терплячість зі знайомством з величезним арсеналом технічного інструментарію.Оцінюючи вагу і вплив доведення, згенерованого ШІ, я ставлю собі запитання: чи навчило воно нас чогось нового про задачу? Чи краще ми тепер розуміємо дискретну геометрію? Гадаю, відповідь — стримане «так»: це показує, що теоретико-числові конструкції можуть сказати про подібні питання значно більше, ніж ми підозрювали; більше того — що задіяна теорія чисел може бути дуже глибокою. Безсумнівно, чимало фахівців з алгебричної теорії чисел у найближчі місяці пильно придивиться до інших відкритих проблем дискретної геометрії. З іншого боку, дехто в цій галузі, можливо, буде трохи розчарований тим, як мало це нам дає: тут не з'являється жодних потужних нових геометричних інструментів чи досі непідозрюваних структурних результатів, яких, ймовірно, потребувало б доведення гіпотези одиничних відстаней. І все ж, нехай це й не те доведення гіпотези, на яке ми сподівалися, ця конструкція та закладені в ній ідеї, без сумніву, матимуть значний вплив на дискретну геометрію.Одного аспекту цього доведення не варто оминати увагою: хоча первісне доведення, отримане ШІ, було цілком коректним, його суттєво вдосконалили дослідники-люди з OpenAI та багато інших математиків, причетних до цієї статті. Людина досі відіграє життєво важливу роль в обговоренні, осмисленні та поліпшенні такого доведення, а також у дослідженні його наслідків. Фронтир знання дуже нерівний, і поза сумнівом найближчі місяці та роки принесуть схожі успіхи в багатьох інших галузях математики, де задавнені відкриті проблеми будуть розв'язані ШІ — через виявлення несподіваних зв'язків і доведення наявного технічного апарату до самої його межі. ШІ допомагає нам повніше досліджувати той кафедральний собор математики, який ми зводили століттями; які ще незримі дива чекають своєї черги у його нефах?"Джерело
НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ: ІНСТРУМЕНТ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВМіністерство освіти і науки України повідомляє про створення Національної системи дослідників України як механізму індивідуальної підтримки українських науковців і молодих учених.Міністр освіти і науки наголосив, що наука стає сферою, де дослідника оцінюють за реальними результатами його роботи у будь-якій галузі досліджень і держава має підтримати та заохотити науковців, а особливо молодих учених, залишатися та працювати в Україні. Нацсистема дослідників буде прозорим, конкурентним та орієнтованим на результат механізмом, який з 2026 року забезпечить державними стипендіями у розмірі 10 тис. гривень на місяць 2650 найкращих дослідників, половину з яких становитимуть молоді учені. НСД працюватиме через цифровий модуль у Національній електронній науково-інформаційній системі. Дослідники самостійно подаватимуть інформацію про свої результати, а оцінювання базуватиметься на автоматизованій перевірці даних із використанням наукометричних баз, відкритих реєстрів та інших верифікованих джерел. Система формуватиме окремі рейтинги за науковими напрямами, а також загальний рейтинг і рейтинг молодих учених. Такий підхід має забезпечити справедливі умови оцінювання та підтримки для різних категорій дослідників. Також НСД стане першою повною цифровою базою українських учених, яка міститиме інформацію про науковий профіль дослідника, його професійну експертизу, напрями досліджень, кар’єрний статус і результати діяльності. Концепцію Національної системи дослідників України та план її реалізації затвердив уряд, також було ухвалено Методику рейтингування і Порядок надання державних стипендій.Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-stvoriuie-natsionalnu-systemu-doslidnykiv-instrument-personalnoi-pidtrymky-ukrainskykh-naukovtsiv
TGLIST.COM.UA
