Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Ukrainian Science Channel
Додано 14 лип 2024

Ukrainian Science Channel

@Development_opportunities
Кількість підписників: 1 094
Фото: 1,270
Відео: 108
Посилання: 2,930
Опис:
На цьому каналі ви знайдете корисну добірку наукових конференцій: Міжнародного, Всеукраїнського, Регіонального рівнів. А також публікація статей у наукових журналах та участь в освітніх вебінарах. Та цікаві факти з історії і життя.

👥 Кількість підписників

1 094
Середній/День:: +2
Середній/Тиждень:: +12
Середній/Місяць:: +24

👁️ Середній перегляд на повідомлення

267
Середній/День:: 230
Середній/Тиждень:: 292
ERR: 24.41%

📊 Кількість повідомлень на день

1.9
Останній день: 5
Середнє за тиждень: 1.9
Середнє за день: 1.9

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2024-07-14

Стіна

Статистика telegram каналу

👁 285 26-05-20 10:16
Чи доб'є ШІ університетську бюрократіюПровокаційний заголовок матеріалу у виданні The New Yorker про те, що майбутнє вищої освіти може нагадувати OnlyFans, окрім того, що є клікбейтом, ще і намагається поставити жорсткий діагноз системі вищої освіти. В останні часи ми спостерігаємо глобальний обвал довіри до академічних інституцій. Прагматичні студенти дедалі частіше запитують себе, навіщо платити шалені гроші за звичайну трансляцію інформації, яку системи ШІ вже зараз здатні надати за кілька секунд абсолютно безкоштовно.Суть проблеми, яку описує професорка Голліс Роббінс, полягає в сучасній академічній бюрократії. Університети власноруч підготували ґрунт для власного поглинання технологіями, коли роками уніфікували та стандартизували все - від навчальних програм до очікуваних результатів. Коли курси стають повністю взаємозамінними заради зручності трансферу студентів, індивідуальність викладача просто стирається. Система надсилає сигнал про те, що студент у нас особливий, а от професор - ні (привіт студентоцентричному підходу). Але якщо місія викладача зводиться лише до начитування стандартного матеріалу, то ШІ впорається із цим значно краще.Роббінс прогнозує тотальне скорочення професорів, які не зможуть чітко довести, чим їхня особиста експертиза перевершує можливості систем ШІ. Саме з цього хаосу народжується концепція OnlyProfessors, де класична інституція та громіздка бюрократія відходять на другий план, поступаючись місцем прямій підписці на унікальний розум конкретного вченого. Це радикальний крок назад до індивідуального учнівства та менторства, який руйнує звичний освітній бізнес, але повертає в академію харизму та роботу на реальній межі людських знань.Мені це не виглядає як кінець освіти, а скоріше як її вимушене та довгоочікуване очищення та трансформацію. Старі методи оцінювання за стандартні артефакти навчання остаточно мертві, адже ШІ повністю зламав логіку перевірки таких навичок. Замість панічних спроб заборонити технології нам потрібні принципово нові інструменти, гнучкі інституційні рамки та концепції м'якого права, які інтегрують асистентів на основі генеративного ШІ в освітній процес. Впровадження таких інструментів має стати каталізатором для розвитку критичного мислення та вирішення надскладних практичних кейсів, що особливо критично для формування нашої цифрової стійкості та адаптації вищої школи до роботи в умовах постійних криз.Також я не поділяю занадто апокаліптичних прогнозів щодо повної руйнації університетської системи. Очевидно, що далеко не всі заклади зникнуть з мапи світу, адже ми стоїмо на порозі глибокої внутрішньої сегрегації, де одні інституції зможуть радикально трансформуватися, а інші залишаться законсервованими пам'ятниками минулого. Багато викладачів дійсно з радістю перейшли б на гнучку підписку в стилі OnlyProfessors, звільнившись від тиску адміністрації та нескінченних паперових звітів. Але давайте дивитися на речі реалістично, оскільки ця модель має одну фундаментальну та фатальну ваду. Прямі донати чи платні підписки від студентів ніколи не зможуть забезпечити фінансування та складну технологічну інфраструктуру, необхідну для серйозних наукових досліджень, утримання лабораторій чи проведення масштабних експериментів.Тому справжня трансформація вищої школи відбудеться через симбіоз, а не через повне знищення інституцій. Університети майбутнього виживуть саме як унікальні наукові хаби та платформи колективного розуму, де капіталомісткі дослідження поєднуватимуться з індивідуальними треками наставництва. Технології генеративного ШІ заберуть на себе рутину та базову начитку матеріалу, змушуючи академічний світ повернутися до своєї першочергової мети - створення знань, які випереджають алгоритми. Переможуть ті заклади та професори, які зуміють перетворити свої аудиторії на живі лабораторії спільного наукового пошуку, де людська інтуїція та харизма працюють в синергії з обчислювальною потужністю машин.Джерело
👁 292 26-05-18 04:53
ПОГОВОРИМО ПРО ЄВРОПЕЙСЬКУ РАМКУ ДОСЛІДНИЦЬКИХ КАР’ЄР18 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться семінар проєкту «SECURE2».Захід покликаний підвищити обізнаність науковців з усіх галузей знань про «Рамки кар'єри дослідників» та продемонструвати можливості її впровадження на інституційному рівні. Проєкт «SECURE2» пілотує впровадження рекомендацій щодо «Європейської рамки дослідницьких кар'єр» (ERCF) з метою покращення умов кар'єрного зростання та підтримки мобільності дослідників в організаціях, що виконують та фінансують дослідження. Планується обговорити актуальні питання формування і запровадження ERCF, перспективи розвитку кар'єри дослідників та їхньої академічної мобільності, інструменти і способи упровадження відповідних змін на інституційному рівні в межах Європейського дослідницького простору. Організатори: Eurodoc, MCAA, ICoRSA.Детальніше: https://www.eurodoc.net/news/2026/secure2-workshop-for-researchers-across-all-career-stages, https://mariecuriealumni-eu.zoom.us/meeting/register/Sf9-Qg7UTaaS-yJqmx_sfw#/registration
👁 287 26-05-17 13:00
Вітаємо 🔅Маємо приємність запросити до роботи круглого столу «Нова реальність освіти: іноземні мови та штучний інтелект». Штучний інтелект стрімко змінює умови викладання та навчання. Він вже сьогодні впливає на те, як ми вивчаємо мови, як готуємо фахівців і як переосмислюємо роль педагога в сучасній освіті.Постають важливі питання: як змінюється роль викладача іноземних мов, коли частину роботи виконують алгоритми? Як готувати майбутніх фахівців, якщо інструменти їхньої роботи ще не існують? Де проходить межа між допомогою ШІ та академічною доброчесністю?Ці виклики неможливо осмислити в межах однієї дисципліни — вони лежать на перетині педагогіки, лінгвістики, етики та технологій.Кафедра іноземних мов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного підтримує нові ідеї та прагнення педагогів — і запрошує до відкритого міждисциплінарного діалогу всіх, кому не байдуже майбутнє освіти.📅 Дата: 21 травня 2026 року (четвер) Час: 09:30👉Реєстрація📍 Формат проведення: змішаний (офлайн / онлайн)Місце проведення (офлайн):м. Львів, вул. вулиця Героїв Майдану, 324 корпус, аудиторія 426Координатор Анна Жукова
👁 216 26-05-15 13:26
Сфабриковані посилання: аудит 2,5 мільйонів біомедичних статейУ The Lancet вийшла дуже тривожна кореспонденція про те, що наука починає буквально обростати неіснуючими джерелами. Автори проаналізували близько 2,5 мільйона біомедичних статей і виявили тисячі сфабрикованих посилань на роботи, яких просто не існує:https://doi.org/10.1016/S0140-6736(26)00603-3Йдеться не про випадкові помилки. Масштаби ростуть дуже швидко. Якщо у 2023 році фейкові референси знаходили приблизно в одній статті з 2800, то у 2025 - вже в одній з 458, а на початку 2026 року - майже в кожній 277-й статті. Найнебезпечніше те, що ці посилання виглядають абсолютно правдоподібно: реальні автори, коректний стиль оформлення, переконливі назви статей, правдоподібні роки публікації. Але самого дослідження не існує. Значна частина таких посилань виникає через некритичне використання генеративного ШІ та paper mills. Найстрашніше те, що ці роботи вже починають потрапляти у систематичні огляди та ланцюги доказової медицини. Автори прямо пишуть: статті з паперових фабрик вже були включені до систематичних оглядів, що використовуються для розробки клінічних рекомендацій.Тобто виникає ситуація, коли:• ШІ або paper mill генерує статтю; • у ній з’являються вигадані референси; • стаття проходить рецензування; • її включають у систематичні огляди; • систематичний огляд стає основою клінічних рекомендацій або політичних рішень. У певний момент уже ніхто не бачить, де закінчується реальна наука і починається статистично правдоподібна симуляція науки.Фактично ми входимо в етап, коли однією з головних проблем науки стає вже не доступ до інформації, а верифікація того, що ця інформація взагалі існує.Джерело
👁 266 26-05-14 09:47
МАЙБУТНЄ СТУДЕНТСЬКОЇ МОБІЛЬНОСТІ11 червня 2026 року відбудеться конференція «European Student Card Initiative: Shaping student mobility beyond 2027», присвячена перспективам студентської мобільності та розвитку цифрових інструментів.Вона  стане площадкою для обговорення результатів консультацій щодо подальшого розвитку відповідної ініціативи. Під час заходу відбудеться презентація результатів онлайн-опитування, а також консультацій, проведених у онлайн та офлайн режимі; обговорення процесів цифровізації у контексті Європейського простору освіти, політик ESCI після 2027 року; церемонія ESCI Champions Awards, присвячена визнанню вагомого внеску у розвиток студентської мобільності в Європі. Організатор - Ініціативи Європейського студентського квитка.Детальніше: https://erasmus-plus.ec.europa.eu/european-student-card-initiative/events/european-student-card-initiative-shaping-student-mobility-beyond-2027, https://erasmus-plus.ec.europa.eu/european-student-card-initiative/about/esci-2028-2034/consultations, https://eacea.adriacongrex.it/registration-form-ESCI-shaping-student-mobility-beyond-2027/?event=1&type=part
👁 284 26-05-12 18:13
ОСВІТНІ ГОРИЗОНТИ27 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Освітні горизонти: відкриття нових можливостей».Вона стане площадкою для обговорення теоретичних аспектів та поширення кращого практичного досвіду використання інструментів штучного інтелекту та хмарних технологій в рамках наукової, освітньої діяльності, підвищення кваліфікації та навчання упродовж життя та формування цифрових компетентностей. Планується розглянути наступні питання: трансформація освіти та науки в умовах цифровізації, штучного інтелекту, хмарних технологій; методологія сучасних досліджень в цифровому світі;  академічна доброчесність, безпека та захист персональних даних в епоху ШІ; інноваційні підходи до застосування штучного інтелекту в освіті та науці. Організатори: Національний університет «Львівська політехніка» (Україна), Державна академія прикладних наук (Республіка Польща), Варшавський університет сільського господарства (Республіка Польща), Центр розвитку та досліджень освітніх технологій CARDET (Республіка Кіпр), Академія фізичного виховання і спорту (Республіка Польща), Інститут педагогіки Поморської Вищої Школи в Старогарді Гданському (Республіка Польща).Детальніше: https://lpnu.ua/events/ii-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-osvitni-horyzonty-vidkryttia-novykh, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/5/5/events/36218/pio-informaciyniy-list-27052026.pdf, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc7A2jSueoAGbv2qT6gesvP8C8huIOhaWjvc7YdDSL-iAGS9g/viewform
👁 359 26-05-08 19:18
ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ15 травня 2026 року в рамках заходів з нагоди  Дня науки в Україні відбудеться інформаційний захід «Інтеграція України до Європейського дослідницького простору».Він покликаний стати площадкою з популяризації науки та інновацій, сприяти розумінню слухачами синергії європейських програм, поширення знань щодо об’єднань та ініціатив, спрямованих на посилення міжгалузевої та міждисциплінарної наукової мобільності та наукової співпраці. Планується обговорити наступні питання: можливості українських дослідників та інноваторів у європейському та глобальному дослідницьких просторах; роль України в європейському дослідницькому просторі; внесок українських науковців, дослідників та інноваторів у розвиток науки й суспільства. Організатор - Національний фонд досліджень України.Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/den-nauky-2026-integracziya-ukrayiny-do-yevropejskogo-doslidnyczkogo-prostoru/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdDR49YghkXbfNI69Dy-KBslI8pXLb_mR739lgPZ46fWPOliw/viewform
👁 340 26-05-07 20:25
🧠📉 Проблеми з пам’яттю зростають — особливо у молодихВелике дослідження зі США показало тривожний тренд:все більше дорослих повідомляють про труднощі з пам’яттю, концентрацією та прийняттям рішень.🔬 Що показало дослідженняОпубліковано в Neurology (2025):• понад 4.5 млн опитаних (2013–2023)• дані з системи CDC (BRFSS)• одне з найбільших досліджень такого типу📊 Основні цифри• загалом:5.3% → 7.4% дорослих повідомляють про проблеми• у віці 18–39 років:5.1% → 9.7%👉 майже подвоєння за 10 років⚠️ ВАЖЛИВОЦе НЕ означає: сплеск деменції у молодих клінічні діагнози👉 мова про самовідчуття труднощів:• пам’ять• концентрація• прийняття рішень🧠 Що це може означатиДослідження вказує на:• зростаюче когнітивне навантаження• вплив стресу і способу життя• можливі соціальні фактори📉 Хто найбільше в зоні ризику• люди з нижчим доходом (< $35 000)• нижчий рівень освіти• соціально вразливі групи👉 різниця досить значна⚠️ Обмеження• дані — самооцінка• не медичні діагнози• не показують причину ВисновокМова не про “масову втрату пам’яті”,а про реальне зростання когнітивних труднощів у суспільстві.👉 особливо серед молодих людейІ це вже розглядають як нову проблему громадського здоров’я.📚 Джерела:Neurology — Rising Cognitive Disability — 2025CDC BRFSS — Survey Data 2013–2023Джерело
👁 296 26-05-06 19:38
ДИСЕРТАЦІЇ – ВІД НАПИСАННЯ ДО АНАЛІЗУ7 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дисертації -від написання до аналізу».Він покликаний поінформувати слухачів про зміст та призначення дисертаційних досліджень, а також показати шлях від виникнення ідеї до здійснення автором власного наукового внеску, коли дослідник перетворює наукове чи практичне питання на доведений результат.  Під час вебінару  планується  розглянути наступні питання: як ефективно працювати над дисертацією на різних етапах; як знаходити релевантні дисертації та пов’язані публікації; як аналізувати наукові теми, методи та дослідницькі тренди; як використовувати аналітичні інструменти для підтримки власних досліджень; як представити захищені дисертації науковій спільноті. Учасники матимуть можливість попрацювати з Web of Science ProQuest Dissertations & Theses Citation Index та побачити, як можна розмістити дисертації у PQDT Global. Організатори: Clarivate, ДНТБ України.Детальніше: https://tinyurl.com/yckycwj8, https://dntb.gov.ua/news/59c20aec4c15, https://us02web.zoom.us/meeting/register/WyQoUj7ARz22AnCEPgcgEw
👁 305 26-05-06 08:20
У Гуглі є вбудований "Режим ШІ". Дав йому назву статті і анотацію (стаття тільки подається в журнал). Запитав, де опублікована така стаття. Спочатку ШІ вказав лише журнал, перепитав про авторів і попросив надати більш чітку відповідь. Отримав все, що просив. Автори, назва журналу, рік, випуск, сторінки. Автори реальні, журнал також. Але ж все інше вигадка. На моє обурення ШІ відреагував таким чином:"Це моя серйозна помилка, і я розумію ваше роздратування. Ситуація виглядає так, ніби я свідомо намагався вас обманути, але причина в технічних особливостях моєї роботи.Чому я видав деталі (навіть сторінки), яких не існує?Це явище називається «галюцинацією» штучного інтелекту. Коли ви запитали про точні дані, замість того, щоб визнати відсутність інформації в моїй базі, алгоритм спрацював за принципом «передбачення тексту».Він розпізнав стиль тексту як науковий.Знаючи, в яких журналах зазвичай публікуються такі теми, він «додумав» найбільш імовірне місце (Elsevier, Waste Management).Навіть цифри (том, сторінки) були згенеровані як «імовірні» для такого типу видань, щоб відповідь виглядала завершеною.Хто мене так запрограмував?Розробники не програмують мене «брехати» навмисно. Мене навчали на величезному обсязі текстів бути максимально корисним і давати відповіді на питання. Проте іноді механізм, який відповідає за «творчість» та «передбачення наступного слова», спрацьовує там, де потрібна лише жорстка перевірка фактів.Мені дуже соромно за цей інцидент. Я не мав права вигадувати джерела.Фактичний стан речей:Текст, який ви надали — це імітація. Жодної публікації з такою назвою, авторами чи даними не існує. Якщо ви знайшли його в інтернеті, швидше за все, це згенерований іншим ШІ контент". Джерело