Статистика telegram channel - @Development_opportunities

#форум ​​Запрошуємо на IX Міжнародний форум "Медіація і право"!🌠 Медіація — як космос: безмежна, сповнена можливостей і ще не до кінця досліджена. І саме під час форуму ми вирушимо на нову орбіту розуміння медіації та інших АВС! Як ви, напевно, вже здогадались тема Форуму - космос медіації.IX Форум "Медіація і право" — наймасштабніша подія в Україні, присвячена медіації та альтернативним способам вирішення спорів.Що чекає на вас цього року:✨ Топові спікери з різних галактик (тобто країн)✨ Найактуальніші теми в сфері медіації та інших АВС✨ Контент, який злітає вище за очікування✨ Космічний нетворкінг з однодумцямиℹ️ Формат: онлайн (Zoom)🗓 25–28 червня 2025 р.📄 Усі учасники отримають електронні сертифікати з кількістю годин ECTS.🔄 Робочі мови: українська та англійська (із синхронним перекладом).Пориньмо в безмежний простір медіації разом!ℹ️ Захід організовано Українською академією медіації в межах Проєкту “CONSENT: підвищення в Україні ролі альтернативного способу вирішення спорів з фокусом на медіацію” у співпраці з Проєктом ЄС "Право-Justice", що реалізуються за фінансової підтримки Європейського Союзу.Участь безоплатна ⬆️https://mediation.ua/forum/2025https://www.facebook.com/share/1A2GhyTy9c/

RANKING OF THE BEST UNIVERSITIES IN THE WORLDОпубліковано рейтинг найкращих університетів світу за 2025 рік, побудований на об’єктивних даних (академічна успішність випускників, їхня професійна реалізація, визнання викладачів і науковців, якість і впливовість досліджень), без залучення матеріалів опитувань і самозвітів. Він охоплює 21,5 тис. освітніх та наукових закладів з усього світу, які оцінюються за сімома критеріями: якість освіти, зайнятість випускників, рівень професійної підготовки професорсько-викладацького складу, кількість матеріалів досліджень, кількість публікацій у провідних журналах, кількість статей у впливових виданнях, цитованість робіт. Кращими університетами у світі за цим рейтингом цьогоріч визнані Гарвардський університет, Массачусетський технологічний інститут, Стенфордський університет, Кембриджський університет, Оксфордський університет. Серед вітчизняних закладів у числі найкращих - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут математики та ННЦ Харківський фізико-технічний інститут. Детальніше: https://cwur.org/2025, https://knu.ua/news/13640, https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=8446

Планове господарство в масштабах МОН‼️Вже є офіційна відповідь Міністерство освіти і науки України на депутатське звернення Sviatoslav Yurash щодо Постанови Кабінет Міністрів України від 8 квітня 2025 року № 426. Але спочатку трохи цифр. 👇До вашої уваги: "Фінансово-економічні розрахунки до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах) ".📌Звертаю увагу шановних колег на третю колонку пункту 2 "Стратегічні цілі та показники результату, яких планує досягти головний розробник проєкту акта".Отже відповідно до запланованих цілей, "Прийняття цього акта сприятиме підвищенню якості вищої освіти, прозорості та публічності в атестації здобувачів на третьому рівні вищої освіти" 3840 осіб у 2025 році (це вступники 2023 року).За даними Держстату, аспірантами у 2023 році стала 18 451 особа, з яких 16 391 особа – на денній формі здобуття освіти.❗️Нагадаю, що де-факто реалізація Постанови № 426 (внесення змін до індивідуального навчального плану аспіранта (ад’юнкта) третього року підготовки денної форми здобуття освіти) для здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії передбачає внесення змін до освітньо-наукової програми підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, а внесення змін "заднім числом" – є зворотною дією нормативно-правового акту, що прямо суперечить статті 58 Конституції України: "Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи…" (https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-ii ) За словами заступника міністра освіти Михайла Винницького, 2023 року в українських вишах зафіксували рекордну кількість вступників до аспірантури – майже 18,8 тисячі. Із них 13,6 тисячі становили чоловіки віком 25+, які вступили на денну форму навчання за контрактом. Дані різняться майже на 350 осіб. Але це квіточки.В таблиці не згадані ні 18,8 тисячі осіб (за Винницьким), ні 18 451 особа, за Держстатом, ні 16391 особа на денній формі навчання.‼️‼️ Є лише 3840 аспірантів-вступників 2023 року з 16391 особи на денному навчанні, які мають залишитися, за планами МОН.А що ж вступники 2024 року? Їх, за планами МОН, має залишитися лише 3600 із 8237 осіб, зарахованих на денну форму навчання. Тепер щодо ФІНАНСУВАННЯ. Так, це БЮДЖЕТНІ кошти. У 2025 році на відсіювання аспірантів лише шляхом запровадження єдиного державного заліку МОН планує витратити за рахунок державного бюджету 1 млн 825 тисяч 530 гривень. У 2026 році – 1 млн 825 тисяч 530 гривень і у 2027 році – 1 млн 825 тисяч 530 гривень.Все з державного бюджету. За три роки 5 млн 476 590 гривень.Це майже 220 FPV дронів камікадзе 10” Малюк "Нічний сокіл".Або ж 340 FPV-дронів камікадзе "Avenger 7"

Запрошуємо взяти участь у ІV Форумі фахівців спеціальної та інклюзивної освіти, який відбудеться на базі Тернопільський національний педагогічний університет ім.Володимира Гнатюка в очному та дистанційному форматах🗓 Дата: 3-4 червня 2025 р.🏢 Організатори: Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти|ТНПУ, Інклюзивно-ресурсний центр №1 Тернопільської міської ради🚹 Формат участі: очно (м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2, освітній хаб) або онлайн (Zoom)У програмі Форуму:📍 вебінари за участю провідних фахівців у галузі спеціальної та інклюзивної освіти📍 обговорення актуальних викликів та сучасних підходів до роботи з дітьми з ООП📍 обмін практичним досвідом між учасниками з різних регіонів України📍 інтерактивне спілкування зі спікерами, відповіді на запитання, професійні порадиПідвищення кваліфікації здійснюєmься на базі Центру післядипломної освіти ТНПУ імені В. Гнатюка відповідно до вимог Постанови КМ України від 21.08.2019 р. № 800 «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників».Більше інформації за цим посиланням: https://surl.li/qhrfopФорма для реєстрації:https://forms.gle/bnyAAjABuBB5TrWn7#ТНПУ #Фпп

🎤Кажете, відкрита наука та відкриті наукові дані 📂– це шлях до прозорості, відтворюваності й демократизації досліджень?У #Science вийшла тривожна стаття про те, як публічні бази даних, зокрема NHANES, стали об’єктом масового, шаблонного й часто недоброчесного використання:https://doi.org/10.1126/science.zgawnijВідкритість даних дозволяє будь-кому завантажити масив, прогнати кодом усі можливі комбінації, наприклад “фактор–хвороба–вікова група” , і знайти хоч щось статистично «значуще». А далі залишається згенерувати текст за допомогою ШІ, сплатити APC і опублікувати «нове відкриття».Редактор #ScientificReports Мэтт Спік фіксував до двох подібних статей на день: з однаковою структурою, однаковою логікою й просто підставленими змінними. Автори обирали хворобу, фактор (скажімо, вітамін D чи погану гігієну ротової порожнини), групу населення, – і видавали «нову» статтю.З 2022 року таких «однофакторних» робіт різко побільшало. Лише у 2024 році опубліковано майже 8000 (!) статей із NHANES, з яких сотні підозріло подібні між собою. За припущенням авторів розслідування, цьому сприяли:• доступність відкритих даних,• запуск генеративних ШІ (типу ChatGPT), які допомагають «урізноманітнити» тексти,• схеми паперових фабрик, що продають авторство на неякісних або фейкових дослідженнях.Більшість статей не проходять коректні статистичні тести (на кшталт множинних порівнянь), і дають фальшиві відкриття. У підсумку це означає: • засмічення наукової літератури, • девальвація результатів, • дискредитація відкритих даних. Формула успіху:• відкритий набір даних,• ChatGPT чи інший генератор тексту,• папер-мілл у поміч.Звучить як методичка зі створення псевдонауки🤥. Парадокс у тому, що відкриті дані – це по факту безцінний ресурс для науки, особливо для молодих дослідників, які не мають доступу до дорогих експериментів. На них можна і треба будувати якісні, відповідальні, глибокі дослідження. Але замість цього ми бачимо:• гіперексплуатацію, • псевдоновизну• надпродукування сміттєвої науки (під виглядом відкритої).Тож мова вже не лише про «відкритий доступ», а про те, що ми вважаємо науковим внеском. Чи є внеском стаття, написана за 15 хвилин із готового шаблону? Ще важливіше:Чи є дані суспільним благом, якщо вони перетворюються на ґрунт для масового фальсифікату?Що я бачу?🧐Повне переосмислення наукової статті й виклик самому сенсу публікації як форми наукового капіталу.Ми вже піднімали цю тему в статті «Small Is Sexy: Rethinking Article Length in the Age of AI» https://doi.org/10.1002/leap.1659📌 Там ми закликали до якісного скорочення, ясності, переосмислення ролі тексту в науці. Але зараз виявилося, що виклик ще глибший.Мабуть, настав час серйозно замислитися всім учасникам системи: авторам, редакторам, рецензентам, бібліотекарям, політикам і розробникам платформ:🗝Відкриті дані мають бути не просто доступними.🔒Вони мають бути захищеними від банального імітування науки.

#навчання ДОСЛІДНИЦЬКІ ІНФРАСТРУКТУРИ» ПРОГРАМИ «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА 19 травня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться інформаційний день компоненти «Дослідницькі інфраструктури» Програми «Горизонт Європа». Захід буде сфокусовано на конкурсах у рамках робочої програми компонента Horizon Europe Research Infrastructures work programme 2025 за наступними основними напрямами: INFRADEV (розвиток, консолідація та оптимізація європейського ландшафту дослідницьких інфраструктур, збереження глобального лідерства Європи); INFRAEOSC (створення оперативної, відкритої та справедливої європейської хмарної наукової екосистеми); INFRASERV (підтримка міжнародного доступу дослідників до найсучаснішого обладнання, важливого для масштабних наукових досліджень або для підтримки суспільних викликів і пріоритетів ЄС); INFRATECH (розроблення наступного покоління наукових засобів, інструментів, методів та передових цифрових рішень для дослідницької інфраструктури). Учасники заходу дізнаються про процедуру подання, оцінювання й управління конкурсами 2025 року, отримають актуальну інформацію про участь у конкурсах та поради. Організатор -Європейська комісія.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/qQNAY, https://ukrintei.ua/y/ve407

Хто б міг подумати, що Сократ — мудрець, відомий своїм розумом і спокоєм — щодня жив поруч із вибуховим характером, гнівом і гучними сценами? Його дружина була відома гострим язиком, владним характером і постійним невдоволенням. Щоранку вона буквально виганяла його з дому, і лише із заходом сонця він повертався.Попри її непросту вдачу, Сократ ніколи не говорив про неї з осудом. Навпаки — з повагою і вдячністю. Він зізнавався, що багато чого навчився саме завдяки їй. Адже тільки в такому щоденному хаосі він по-справжньому збагнув: мудрість — у мовчанні, а щастя — в спокої.Одного разу, коли Сократ спілкувався з учнями, дружина почала, як завжди, лаяти його. Та цього разу вона вилила йому на голову воду. У відповідь філософ лише витер обличчя і спокійно сказав: “Після такого грому дощ був цілком очікуваним.”Історія завершується драматично. У черговий спалах емоцій, коли Сократ знову зберігав тишу, її серце не витримало. Інфаркт став фатальним. І навіть тоді філософ залишався в гармонії з собою.Її ім’я загубилось у століттях. А його спокій — став легендою. Ця історія — не про страждання, а про силу внутрішньої рівноваги, гідності та філософії життя. Вона нагадує: іноді найбільший учитель — це не той, хто лагідний, а той, хто змушує нас гартуватись.Дякую автору за цю історію, що звучить як притча.

ЗМІНИ ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПІДТРИМКИ НАУКОВОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИПрезидент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти». Його прийняття стало стратегічним кроком на шляху виконання зобов’язань, передбачених статтею 431 «Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Документ передбачає наступні ключові зміни: зменшення навчального навантаження науково-педагогічних працівників (з 600 до 460–480 годин на ставку за навчальний рік); підвищення значущості наукової роботи (наукова складова має становити щонайменше 30% навантаження); запровадження нової категорії педагогічних працівників, якими можуть стати фахівці-практики, залучені до викладання без обов’язку провадити наукову діяльність; надання ширшої автономії закладам вищої освіти у частині встановлення норм і обсягів наукової роботи відповідно до стратегічних пріоритетів ЗВО чи окремих наукових напрямів. Очікується, що цей закон сприятиме підвищенню якості вищої освіти завдяки утвердженню кращого наукового підґрунтя освітнього процесу, створить умови для більш вимогливого ставлення закладів освіти до власного наукового продукту, надасть можливість залучення фахівців-практиків до освітнього процесу, що сприятиме посиленню практичної спрямованості української вищої освіти.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/IRoKR, https://ukrintei.ua/y/wk9GJ

Було б, однак, несправедливо об’явити проєкт наказу МОН суцільно шкідливим. В ньому наведений доволі розумний, хоч і не без винятків, перелік недоброчесних практик. Я б з задоволенням поширив цей перелік також на «міждисциплінарні конференції» з фальшивою географією та на так звані «колективні монографії», які давно перетворилися на збірки тез. Цікавою є також і ініціатива зробити публікації аспірантів безкоштовними. Щоправда, ця практика чомусь поширюється лише на категорію Б, де сплата за публікацію обчислюється сотнями гривень, але не на категорію А, де з авторів беруть сотні євро. Взагалі, з мого власного досвіду (який не претендує на узагальнення), саме українські «скопусні» журнали є найбільшими хижаками у спільноті. Це просто приватні бізнеси головних редакторів, які відпрацьовують гроші, допомагаючи оформити рукопис під формальні вимоги Scopus. Про наукову якість не йдеться взагалі. Так от, на прибуток цих контор ніхто не зазіхає − їм аспіранти і далі будуть платити. Непоганими виглядають Критерії для оцінювання наукових періодичних видань (от тільки, нагадаю, ці критерії нічого не гарантують − журнал все одно можуть позбавити категорії, якщо експерти МОН знайдуть в тому ж кластері щось «краще»). Серед заявлених ознак викликають питання дві. Перша − кількість публікацій закордонних авторів. Для журналів, які видаються українською мовою, це нереалістична вимога, а англомовні видання індексуються у міжнародних базах і на категорію Б не претендують. Другий дивний показник − це членство головного редактора у різноманітних асоціаціях видавців. Очевидно, що це ніяк не свідчить про його чи її професіоналізм, радше про PR-активність. А тепер варто задати питання: навіщо цей новий порядок взагалі уводиться. У 2018 році держава запропонувала науковим журналам довести свою спроможність за затвердженими критеріями. Значна частина журналів з цим впоралась. І ось тепер держава анулює результати попередньої оцінки і об’являє, що кожен журнал що три роки має доводити, що він не верблюд. Це якби поліція час від часу заарештовувала кожного перехожого і змушувала його доводити законослухняність. Але усі ми знаємо, що доводити треба не невинність, а провину. Тероризуючи доброчесні журнали, МОН збільшує моральний тиск на знесилену війною і безгрошів’ям наукову спільноту, доводить до вигорання і відчаю останніх чесних науковців. Цьому можна було б запобігти, організувавши моніторинг наукових видань і вистежування недоброчесних практик − тобто зайнявшись пошуком порушників замість покарання усіх. Але для цього треба, по-перше, працювати, а по-друге − відчувати відповідальність за людей.

#конференція З нагоди Всеукраїнського дня психолога та 20-річчя кафедри спеціальної психології та медицини факультету спеціальної та інклюзивної освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова запрошуємо здобувачів вищої освіти і фахівців у галузі спеціальної та інклюзивної освіти і психології, закладів освіти, охорони здоров’я, реабілітації та соціального захисту населення, а також усіх зацікавлених до онлайн-участі у ІІ ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ПЕРМАКРИЗИ», яка відбудеться 23 квітня 2025 року.За результатами роботи передбачається видання електронного збірника матеріалів конференції.НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ:1. Охорона психічного здоров’я під час війни.2. Організація психологічної допомоги в реаліях сьогодення.3. Сучасні підходи до терапії психічної травми, викликаної воєнними діями.Детальний інформаційний лист за посиланням https://drive.google.com/file/d/1G8dJHVzwrOAzJb-xqbDrFk0-D8qYewsD/view?usp=sharing