Макс читає?!

Зустрічайте психологічний трилер від Наокі Урасави — подорож блискучого лікаря в найтемніші закутки людської душі.Доктор Тенма — видатний нейрохірург, який практикує в клініці імені Айснера. Колись його майбутнє було безхмарним і перспективним — престижна робота, заможна наречена, проте все змінилося в день, коли на його хірургічному столі опинився хлопчик Йоган із вогнепальним пораненням. Замість урятувати життя мера, Тенма обрав зберегти життя невинній дитині. Він і гадки не мав, що своїми руками врятує «монстра». Де межа між справедливістю і злом? Йоган — серійний вбивця, що орудує на території Німеччини в непевні часи, після падіння Берлінської стіни. Його жертви — бездітні пари середнього віку. Правоохоронцям давно відома особа вбивці, але мотиви так і залишаються загадкою. Тепер доктор Тенма єдиний, хто здатен зупинити безжального Йогана. Ключем до розгадки мотивів убивці може стати Анна — сестра-близнючка Йогана, тож Тенма вирушає на її пошуки. Хтозна, до чого це призведе…💙Том 1/9, завершена серія⭐️Вже в наявності📚 формат 146×208📚 м’яка обкладинка і суперобкладинка з тисненням📚 кольорові сторінки + оверлей📚 426 сторінки📚 вік 16+🔥 ціна 425 ❌ замість 490 грн з 6 по 14 червняЛегендарна історія, що знаходиться у ТОП-5 манґ на My Anime List з оцінкою 9,16 та продалася тиражем понад 20 мільйонів примірників, що робить її однією з найпопулярніших серій манґи всіх часів!🔽🔽🔽ПЕРЕДЗАМОВИТИ ГАРЯЧУ НОВИНКУ🔥

​​Кохання не сталося, проте є одне «але»…🫅«Полонений принц» — друга прочитана книга у авторки К. С. Пакат (перша — «Темне сходження»)• Сюжет розвивається навколо принца Дамена. Його брат захопив владу скинувши батька, а самого Дамена відправив у якості раба-пестуна в інше королівство. Він став дарунком для холодного та жорстокого принца Лорана, який за 10 місяців має посісти престол.Ніхто не знає що він принц. І Дамен мимоволі опиняється втягнутим у політичні ігри та змови. 📖Перечитавши відгук на попередню книгу, зрозумів, що нічого не змінилося. Це просто не моя авторка. Мені не подобається як це написано, як показані герої. 👉Читається дуже швидко та легко. Текст не перевантажений, мені було цікаво дізнаватися про новий світ та його устрій. Тут чоловіки сплять із чоловіками, а жінки із жінками. Мати байстрюка вважається жахливим безчестям. Діти можуть бути лише у шлюбі.Хлопців, які приносять насолоду для господарів називають пестунами. Придворні влаштовують бої де переможець привселюдно після бою займається сексом із переможеним. Ніхто не соромиться відкритих утіх.Але і пестуни не просто хлопчики для задоволення, вони плетуть свої інтриги та створюють союзи 📕Сама історія розвивається якось слабко. Я читав це з «лицем лиця» бо герої абсолютно не чіпляли. В них відбулися мінімальні зміни і перша частина — великий, як я розумію, вступ до того, що буде відбуватися далі.Роблю ставки лише на те, що це перша, мене цікавить гейський світ, який тут унормований😁Другу частину читатиму, бо маю обговорення на книжковому клубі, але от завершення циклу — під питаннямПідписатися | Макс читає?

​​У КСД вийшла одна з найновіших книжок Стівена Кінга «Ніколи не здригайся». Це нова частина про Голлі Гібні, яка вперше зʼявилася у трилогії «Містер Мерседес». Я ще не читав жодну книгу про цю героїню, але пошукав хто така Голлі та про що книга👉Голлі Гібні пройшла величезну трансформацію:від дуже тривожної, невпевненої жінки до сильної приватної детективки, яка тепер є центром цілої серії книг. У «Never Flinch» є дві паралельні сюжетні лінії:🔺Серійний убивця хоче помститись за чоловіка, якого несправедливо засудили й убили у в’язниці.🔻Голлі охороняє феміністичну активістку, яку переслідує релігійний фанатик. ⚫️Кінг дедалі більше відходить від «чистого жаху» й пише про реальні суспільні проблеми:екстремізм, ненависть, травми, політичний розкол, права жінокАвтор не зраджує собі:монстри в його книжках — це не тільки надприродне зло, а й звичайні люди з одержимістю, ненавистю та травмами. «Never Flinch» — це не просто ще один роман Кінга, а доказ того, що Голлі Ґібні стала його найважливішим персонажем сучасного періоду творчості. І через неї він досліджує, яким страшним може бути реальний світ без жодної містики.ДжерелоПідписатися | Макс читає?

Про негативні відгуки та реакцію на них. Думаю, ви вже чули про сьогоднішній скандал, і, можливо, сидите за ним спостерігаєте. Якщо ні то ось тут і тут є пости і далі все пішло по накатаній Чи варто публікувати негативні відгуки? — так. Блог це місце де ти можеш говорити свої думки, це твій власний простір де ти можеш говорити вільно, але коли у тебе є аудиторія — потрібно трішки фільтрувати та думати про наслідки. Можна написати «Книга повне гівно, авторка тупа, текст жахливий» а можна «Я очікував від книги більшого, не сподобався стиль написання, це не мій автор, в тексті є нелогічні моменти (вказати приклади). Між цими двома висловлюваннями є кардинальна різницяЯкщо ви автор, та все ж наважилися випустити книгу — потрібно бути готовим/-ю, що ви не 100$ аби всім подобатись. Ваша книга — не магнум опус, знайдуться люди які назвуть її «найгіршим прочитаним» і це абсолютно нормально Деякі автори, буває, переходять межу. Одного разу я взяв книгу на огляд у автора, вона була погано написана, нелогічна та не пропрацьована. Це була платна співпраця і я написав автору, що не хотів би робити відгук на його книгу, бо абсолютно нічого позитивного я про неї не можу сказати і запропонував повернути кошти. В результаті — мені почали погрожувати практично фізичною розправою та «хорошою» репутацією серед інших. (як я дізнався на КК, мене взагалі вважають злим та агресивним😁)Є автори, які абсолютно нормально та спокійно реагують на критику, і коли домовляєшся про співпрацю, вони кажуть, що хочуть чесний відгук — навіть якщо книга не сподобаласьВ мене на ютуб каналі є окрема рубрика з «негативними відгуками» (до речі отут можете подивитися) Це розважальний контент, який не несе в собі закликів до чогось чи бажанння когось образити. (але, здається, у Букшеф я тепер у чорному списку 👀)Цікаво, що було б, якби у цій рубриці була книга українського автора? Мене б теж палили на вогнищі? Проблема, як на мене, не у відгуку — а у реакції на нього. Я ще не бачив жодного відгуку де закликали б до поливання брудом автора/-ки. Це все реакцію людей і кожен сам несе відповідальність за свої дії.Тому, тут медаль з двох боків. З однієї — блогер, який має аудиторію та висловлює свої враження про книгу, з іншого - автор, який написав цю книгу та повинен бути готовим до критики його роботи (якщо вона адекватна)А ви що думаєте стосовно цього?

Зумів (майже) зібрати прочитане за квітень на одному фотоЦе прочитане можна назвати «road reading», адже всі книги з фото були прочитане в дорозі кудись чи звідкись«Зруйнована країна» - 8/10🌟 В моменті дуже сподобалась історія, але зараз враження вже не такі сильні«Бойові шрами» - 10/10 🌟 Емоційно важка але дуже потрібна книга. Три історії українців, які пережили окупацію. Болюче. Жорстоко. Потрібно«Бойфренд» - 7/10 🌟 Якби не один момент, на якому я зациклився — книга була б такою ж класною як інші. Але нелогічні дії вже не було чим виправдовувати. Фінал як завжди 🔥 «Ті, що вірили» - 8/10 🌟 Це, безумовно, важлива книга. Про епідемію СНІДу в Чикаго. Про втрату та життя із нею. Але не зачепило, не було «вау» ефекту.«Пасажири» - 6/10🌟 На жаль, ідея тут набагато краща ніж втілення. Такі самі відчуття як після «The one». Задум крутий, це ніби сценарій «Чорного дзеркала». Але в моменті ти не переживаєш за героїв та про їхні історії читаєш з отаким лицем - 😐Діліться що прочитали минулого місяця ⬇️

​​Це вже п’ята моя книга від Фріди Мак-Фадден, і вперше в мене такі змішані почуття: я одночасно кайфував і хотів кричати “ТА ТИ СЕРЙОЗНО?!”🙎🏻‍♂️📖Бойфренд — це класична Фріда: динамічно, напружено, затягує з перших сторінок. Дві часові лінії, і ти одразу розумієш, що десь вони точно переплетуться. Підозрюєш буквально всіх — я міняв версії частіше, ніж хірург рукавички, і в підсумку все одно не вгадав😅З хорошого — тема стосунків. Все не зводиться до “ой, ну він дивний”, а поступово розкривається історія про довіру, red flags🚩 і те, чому ми їх так вперто ігноруємо.👉Меседж простий: неважливо, скільки тобі років і чи ти в стосунках — будь нормальною людиною.Фінал — неочікуваний і в цілому хороший. Якщо почати розбирати, логіка трохи кульгає, але емоційно він працює на всі 100: сидиш із відкритим ротом і не до кінця розумієш, як це сталося — і це, власне, головне.А тепер найболючіше.ГОЛОВНА ГЕРОЇНЯВона не те що не бачить істину перед власним носом — вона її просто ігнорує.Ну серйозно. Твою подругу вбиває лікар, якого ти ніколи не бачила. І тут у твоєму житті з’являється підозрілий тип, якого ти бачила біля свого дому, і він теж лікар… ще й патологоанатом.Скласти 2+2? Нє, не сьогодні.🤦‍♂️Якби я не зачепився за це — книга з ноги увірвалася б у топ найкращих. Але саме ця деталь підпсувала загальне враження.Перша глава, де вона намагається втекти через вікно з побачення замість того, щоб просто сказати “sorry, пака”🤷‍♂️ Що це було?(Хоча, можливо, мене можуть виправити ті, хто був у подібних ситуаціях.)У підсумку: читається на одному диханні, інтрига є, вайб є, але логіка персонажів іноді бере відпустку без попередження.Моя оцінка — 7/10🌟Підписатися | Макс читає?

Прочитав 150с. і мене починає (точніше продовжує) дратувати головна героїня Сідні1)Почалося все із невдалого побачення з якого вона не може просто піти (чому???) а чекає дзвінка подруги, йде в туалет щоб втекти через вікно (спойлер - його там нема) Ну серйозно? Хтось так ще робить? Це вже не перше її побачення, і в сучасному світі легко можна сказати «сорі папа»Але те що сталося далі… Таку тупість ще треба пошукати. Це трохи спойлерно тому на ваш розсуд2)Коли вона поверталася додому до неї пристав чоловік. Інший красивий брюнет, який проходив біля будинку, рятує дівчину. Вона одразу відчула «блискавку» і ніби закохалася, але він не попросив номер тому на цьому конець Найкращу подругу Сідні вбивають жорстоко розчленивши. Є підозра що це таємничий хлопець з яким вона зустрічалася і який працює лікаремЗа деякий час вона знову зустрічає того брюнета, він запрошує її на вечерю та каже що працює ЛІКАРЕМ. І саме його вона бачила біля будинку подруги.Скласти 2+2 можна? Ну як? Як можна так тупити?

​​🧛Вампір, який не хоче вбивати — звучить як слабкість, але саме з цього починається «Інтерв’ю з вампіром»Вчора Артбукс анонсували книгу, яку я давно чекав українською.🩸Це перша частина циклу The Vampire Chronicles, який налічує 13 книг (якщо вірити Goodreads)Сам роман був написаний приблизно за п’ять тижнів — після особистої трагедії Енн Райс.📖Історія подається як сповідь. Вампір Луї розповідає журналісту про своє життя — від моменту, коли він ще був людиною, до безсмертя, яке виявилося не даром, а прокляттям.🔺Луї — не той вампір, якого очікуєш побачити. Він не приймає свою природу, не хоче вбивати і постійно намагається знайти виправдання тому, ким ставАле він все ж чинить вбивства, просто робить це з огидою і почуттям провини, довго намагається уникати вбивств людей. 👉Тобто його суть не в тому, що він “добрий вампір”, а в тому, що він постійно живе в конфлікті між тим, ким він є, і тим, ким хоче бутиПоруч із ним — Лестат. Повна протилежність. Жорстокий, харизматичний, той, хто не сумнівається і насолоджується силою.Саме напруга між їхніми поглядами на життя (і смерть) тримає всю історію.🔺Між ними — Клаудія. Вона стала вампіркою у 5 років - і тепер назавжди залишиться у цьому тілі. І це, мабуть, один із найтривожніших образів у книзі. Бо її проблема не в безсмерті — а в тому, що вона застрягла в тілі маленької дитини.І тут важливо: це історія не про вампірів у класичному сенсі.Вона про:▫️самотність,▫️втрату сенсу,▫️внутрішні конфліктиБезсмертя тут не романтизують. Навпаки, показують, що жити вічно означає вічно носити з собою всі свої травми, сумніви і провину.🔺Контекст написання тільки підсилює це відчуття. Енн Райс створила роман після смерті своєї маленької доньки, і після цього образ Клаудії читається зовсім інакшеДо появи цієї книги вампіри в літературі були або абсолютним злом, або романтизованими хижаками. Але тут вони стали складними, суперечливими і навіть вразливими. 🔺Фактично, саме звідси починається образ «монстра», якого не бояться, а намагаються зрозуміти.Це історія про стан, у якому ти живеш, але не можеш це прийняти.І про те, що навіть вічність не здатна це виправити.Підписатися | Макс читає?

​​Зараз буде нудний, але, як на мене, важливий постСвященник: проблема сприйняття та інтерпретації думок Для багатьох ця книга — черговий єбліт, який не вартий уваги, і я думав так само, доки сам його не прочитав. Внутрішній конфлікт героя і моральні питанняГоловний герой — священник, який покликаний служити, тримати обітниці, стояти на варті віри й моральних принципів. Але поява жінки — парафіянки — кидає його в емоційну і духовну боротьбу: між обов’язком і бажанням, між вірою і тілесним потягом. Такий конфлікт — не тривіальний, і авторка не уникає його глибини; це питання не просто сексу, а про людські слабкості, сумніви, спокусу, про суміш віри і плоті. Як підсумок, книга змушує задуматись над тим, чи можливе поєднання духовності й тілесності, що для багатьох є табу.Емоційна й психологічна складність персонажівНе можна сказати, що це просто «секс заради сексу». Герої мають бекґраунд, внутрішніх демонів та минуле, яке впливає на їхні рішення і бачення світу. Їхні почуття — заплутані, суперечливі, вони відчувають провину, страх, бажання, надію, і це робить історію значно глибшою. Питання віри, моральних і релігійних норм, свободи виборуКнига піднімає важливі теми: чи може любов бути гріхом, якщо вона жива, щира, якщо вона рятує душу; чи моральні обмеження — завжди те, що веде до добра; чи обов’язок перед суспільством/церквою виправдовує внутрішню спустошеність людини. Це — не поверхневий любовний роман, а спроба дослідити, як людина справляється зі своїми поривами, спокусами, сумнівами, і чи може бути примирення між тілом і духом. Необхідність тяжких виборів і їх наслідкиСюжет змушує замислитись: не завжди у стосунках — це «закохались — бути разом», інколи любов породжує біль, сумніви, провину. Авторка показує, що вибір — не однозначний, що компроміси з обов’язком/вірою дорогі, і що не кожне рішення може бути «правильним».Узагальнюючи все це, «Священник» — це роман, який ховає під провокативною обкладинкою значно складнішу історію, ніж очікуєтьсяЦе не про заборонений секс, а про те, як людина переживає спокусу, шукає себе між вірою і свободою, пробує втримати рівновагу між тим, ким має бути, і тим, ким є насправді. Авторка пропонує не легку еротичну драму, а чесний погляд на крихкість переконань, силу почуттів і болючість виборів, які формують нас.Саме тому ця книга працює не як банальна романтика.