128 років тому, 6 січня 1898 року у Дебальцеве, на Донеччині, народився видатний український поет, письменник та перекладач Володимир Сосюра. Поет, перед яким все його життя стояла дилема творчості та виживання, коли любов до України була в конфлікті з вимогами до творчості радянської влади.

Любіть Україну, як сонце, любіть,як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить,любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву,вишневу свою Україну,красу її, вічно живу і нову,і мову її солов’їну. Між братніх народів, мов садом рясним,сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїмі всіми своїми ділами. Для нас вона в світі єдина, однав просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона,і в кожному серця ударі,у квітці, в пташині, в електровогнях,у пісні у кожній, у думі,в дитячий усмішці, в дівочих очахі в стягів багряному шумі… Як та купина, що горить — не згора,живе у стежках, у дібровах,у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,і в хмарах отих пурпурових,в грому канонад, що розвіяли в прахчужинців в зелених мундирах,в багнетах, що в тьмі пробивали нам шляхдо весен і світлих, і щирих. Юначе! Хай буде для неї твій сміх,і сльози, і все до загину… Не можна любити народів других,коли ти не любиш Вкраїну!.. Дівчино! Як небо її голубе,люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе,коли ти не любиш Вкраїну… Любіть у труді, у коханні, у бою,як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою —і вічні ми будемо з нею! Підписатися на Книжкову жабу