Багненко про війну і Херсон

Як триматись зараз?Світ вже не просто трясе. Іноді є відчуття, що з кожним роком попередній був веселіший і простіший.Це когнітивне викривлення і просто виснаження. Але в одному зараз всі фахівці з ментального здоров’я сходяться - турбуватись про своє ментальне здоров’я потрібно особливо. Останнім часом часто згадую цю цитату Віктора ФранклаПершими зламалися ті, хто вірив, що скоро все закінчиться.Потім ті, хто не вірив, що це колись закінчиться.Вижили ті, хто сфокусувався на своїх справах, без очікування того, що ще може статися.Важливо фокусуватись на тому, що можеш робити тут і зараз і зменшити очікування.Як турбуватись про себе в період турбулентності.Я багато бачу матеріалів, що треба турбуватись. І що це корисно і потрібно. Але як саме?Я вирішив написати матеріал, де більше конкретики.Я виділив 5 базових речей. 1. Мати фокус. Що саме ви покращуєте, змінюєте. Що ви хочете робити проактивно. 2. Діяти маленькими кроками. Знайти маленькі кроки, які можете робити щодня. 3. Відновлюватись. Знайти власні стратегії відновлення і протидії стресу.Basic Ph тут чудово працює. Почитайте пост, я писав детально про це, якщо ще не читали і приділіть увагу собі. Поєднання спорту, віри, конкретних дій, і власних важливих навичок дуже відновлює 4. Вкладати у відносини. Підтримувати зв’язок з тими, хто цінний. Проводити теплі хвилини і цінувати їх. 5. Фізична активність. Фізична активність стимулює дофамін, ендорфін, серотонін та окситоцин. Можливо, ви чули, що їх називають «гормонами щастя». Мої стратегіїОсь моя відповідь на ці питання собі 1. Мій фокус - відновлення військових і психологічна стійкість цивільних. Проведення груп, індивідуальної роботи, написання книги, зйомки подкасту. Навіть цей канал тут. Все працює на це. 2. Мої маленькі кроки. Це написання книги, дисертації, робота з конкретними військовими, індивідуальна робота. Навчання щоденне. 3. Мої власні стратегії відновлення. Я створив документ, де описав всі варіанти відновлення з Basic Ph. Коли важко - заглядаю туди і шукаю ті стратегії, які найбільше надихають. А також є перелік тих, які варто спробувати. 4. Відносини. Я трохи писав про маму з бабусею. Але загалом зараз підтримка тривалих міцних стосунків стала надважливою. Багато спілкування з друзями, родиною, херсонцями, тими, хто виїхав і зараз далеко, але колись нас пов’язувало дуже багато. Я намагаюсь такі зв’язки підтримувати 5. Фізична активність. Мій спорт біг і шахи, але іноді навіть просто прогулянка ввечері дуже відновлює.Ну і прибирання вдома якимось чином неймовірно відновлює.І так! Зараз найкращий час насолоджуватись весною. Пити повними пригоршнями красу, яка розпускається. Весна розквітає кожен рік, попри все і всіх, хто отримав владу і називає чорне білим, а біле чорним.Як казав мудрий Єклезіаст: Нема нічого нового під небом. Всі ці нарциси і психопати при владі вже були і їх кінець теж відомий (полум’яний привіт Калігула, Нерон, Навуходоносор та інші).Всьому свій час.А що вас підтримує і відновлює в ці важкі часи? Напишіть в коментарях ваші стратегії. А якщо корисно - поставте 🔥 і поділіться з тими, кого це підтримає.@BagnenkoPsy

Товариство, наступні кілька тижнів буде потужна інформаційна атака на Україну з боку США. Ми дізнаємося, що Україна є штучно створена країна, її не має існувати. Україну створили разом австрійський генштаб та USAID. Україна населена в основному росіянами, які хочуть додому в росію. Україна є диктатурою, де ніколи не було виборів, а правлять нею нацисти. В Україні незаконно виробляється зброя масового знищення. (І в усьому цьому винен Байден.)Наступні кілька тижнів буде дуже важко. Виглядатиме, що нас всі зрадили, бо Америка відкрито перейшла на бік ворога, а Європа не прокидається. Це частина мирного плану Трампа. Йому треба негайно завершити війну, а Путін не готовий до переговорів -- він готовий лише прийняти українську капітуляцію у вигляді демілітаризації, "денацифікації" та повернення російських агентів у публічне поле заради розгортання чогось середнього між ічкерійським та грузинським сценаріями. Важелів впливу у США на росію нема (хоча це не так, але використання впливу виглядає скоріше як ескалація, а не як швидке завершення війни). Окрім того, не можна допустити колапсу російського режиму, адже росію треба зберегти й використати проти Китаю.В таких умовах весь тиск піде на того, хто виглядає більш придатним для тиску, тобто на нас із вами. Україна заважає планам нової американської адміністрації у двох аспектах. По-перше, ми не даємо зробити Європу беззахисною. По-друге, ми не даємо укріпити росію, щоб розвернути її проти Китаю. Україна -- це прикра перешкода, яка має бути покарана.Все, що ми можемо зробити, -- довести, що ми не більш, а менш придатні до тиску. Що ми не можемо поступитися тиску, бо це означає поступитися життям наших друзів, родичів, може, нашим власним. Я бачу, що чимало з вас не вірить у можливість Бучі й Маріуполя по всій країні, а вірить у чемність і порядність російських окупаційних військ. Я не знаю, що треба, щоб ці люди повірили. Сто років тому таке вже було.(І не думайте, будь ласка, що українська поступливість призведе до збільшення військової допомоги. Адже військова допомога дозволяє продовжувати війну, а Трампу треба її негайно завершувати. Будь-які подяки та вибачення тут не допоможуть.)Всі, хто може говорити, писати, впливати на американців та європейців, -- і так знають, що робити, і вже роблять. Всім решті треба просто триматися. Якщо ви не можете бути частиною рішення -- будь ласка, хоча би не будьте частиною проблеми. Не поширюйте чужу пропаганду й чужі наративи.Ця інформаційна атака не буде вічною. Час рухається швидко. Вистоїмо -- далі буде. У світі є чимало сил, яким невигідна наша поразка. Передусім нам самим.Валерій Пекар@bagnenkoDaily

США та росія нині об’єднуються у просуванні цієї ідеї “спочатку вибори, потім мир” – це найкращий спосіб завалити Україну швидко й недорого. Про вибори я писав десятки разів і ще напишу.Зазначу, що втрата української державності, яка настане після цього, не гарантує українцям виживання (досвід ХХ сторіччя, Бучі, Маріуполя та інших тимчасово окупованих територій допоможе це зрозуміти).Росія мобілізує всіх без відстрочок і бронювань та кине на наступну хвилю імперської експансії – на беззахисну Європу. І сховатися вже не буде куди – ви можете втекти у Польщу, але війна прийде туди за вами.До речі, не секрет, що Трамп хоче Нобелівську премію миру. Він впевнений, що для цього достатньо припинення вогню. Ми знаємо, що це не так. Але навіть якщо мирна угода буде укладена, Нобелівська премія вручена, а мирна угода потім порушена, для Трампа це означатиме лише одне – що ми самі винні, а він найвеличніший миротворець сучасності. Він приніс нам мир, а ми його відкинули.7.Що нам робити?По-перше, зрозуміти, що ми маємо кризу, яка загрожує втратою державності та життя багатьом із нас. Політичним елітам треба негайно припинити політичні чвари й переслідування, недолугі рішення й кабінетне управління, а також підготовку до виборів (яких не буде, якщо ми не виживемо). Сто років тому саме такі чвари призвели до катастрофи. Політичним елітам треба разом вийти до народу з закликом про єдність і згуртування перед загрозою втрати всього. Кажуть, що українці зазвичай об’єднуються лише за 5 хвилин до розстрілу, тож маємо останню можливість змінити цю хибну традицію.По-друге, займати суб’єктну позицію. Україна не погодиться на жодні умови, які не забезпечують країні та її громадянам виживання. Ми не зобов’язані бути жертвою. На словесні атаки не ображатися й не реагувати, а висловлювати холодно й по-дорослому свої інтереси й свою позицію.Покращення управління у Збройних силах та в тилу, в економіці, ВПК, енергетиці та інших сферах стає питанням виживання.Негайної катастрофи ще нема. Ми маємо ресурси на цей рік і мусимо використати цей час максимально ефективно, щоб пробудити й зібрати союзників, аби забезпечити собі ресурси на наступний і подальші роки. Основні зусилля мають бути зосереджені на Європі.Що робити кожному та кожній із нас?-- Усвідомити масштаб проблеми й неможливість сховатися від неї. Або ти в ЗСУ, або для ЗСУ. Долучатися до перемоги або службою, або власними грошима і волонтерством.-- Навести лад у своїй голові й тримати її холодною, не вестися на російську пропаганду, не поширювати її. Якщо не можеш працювати на перемогу – хоча б не працюй на поразку. Рівень інформаційних атак найближчим часом виросте в рази.-- Допомагати тим, кому складніше. Підтримувати одне одного. Ми мережеве суспільство вільних людей, і це запорука нашої стійкості.“Хотілося б, щоб цього не сталося в мій час, — сказав Фродо. — Я теж, — сказав Гендальф, — і всі, хто живе в такий час. Але це не їм вирішувати. Ми можемо лише вирішувати, що робити з даним нам часом.”Валерій Пекар@bagnenkoDaily

Чому я купляю ліки для військових?Хочу трохи розказати про те, навіщо взагалі я це роблю і де тут держава.Але також це пост подяки. Не банальної подяки, просто, бо так треба - а щирої, від душі.Всередині тепло від думок про кожного з вас, хто системно донатить і підтримує. Бо ми тут і зараз робимо те, що потрібно.Я закуповую книги і ліки для хлопців.Зараз хлопці хворіють.Але чому я купляю їх? Невже держава не забезпечує? Насправді, держава достатньо непогано забезпечує, але є складна система закупівлі ліків (не всі можна закупити, які потрібні і не завжди вчасно приходять. І бувають просідання.Отут я і закуповую необхідне. Наприклад, саме в цій ситуації завідуюча нашим відділенням сказала, що саме треба тут і зараз. І я кабанчиком метнувся до своїх налагоджених зв’язків (купляю зі знижкою) і купив.Тобто наприклад, ліки будуть через 2 тижні, але от прямо зараз десь третина нашого відділення потребує негайних ліків.Зараз, наприклад, потрібні банальні протизастудні засоби, які дієві. Зараз сезон, тому гарячі чаї дуже і дуже дієво діють. І їх просто треба багато і знімають симптоми застуди.При головокружінні, після лЧМТ (легких черепно-мозкових травм) - також є необхідні препарати, які допомагають.Буду вдячний за підтримку і далі.Бо якраз купив ще книг (про них окремо напишу) і ліків і майже по нулях на банці.Банка, щоб підтримати закупівлю ліків і книг і надалі - тут:🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAPPayPal: [email protected]Разом ми робимо неймовірно важливі речі тут і зараз. На фото чек з ліками.А відео - в першому коментарі.@BagnenkoPsy

Читаючи стрічку новин, у мене (мабуть, і у вас) відчуття, що світ поволі осипається. Розсипається. Розгойдується. Руйнується. Коли ж я виходжу в матеріальну реальність, і особливо коли ми їздимо Україною, в мене відчуття інше. Все стоїть. Пустило коріння. Має запас тверді. Зліплене мільйонами кроків турботиНіхто нікуди не йде. І тоді я дуже ясно розумію: росія не переможе нас силою, не зруйнує нас ракетами. Але може перемогти підступом. Мікроскопічним вірусом. Думкою. Сприйняттям. Емоцією. Якщо їм вдасться змусити нас думати певним чином, відчувати певним чином, сприймати певним чином - тоді в них є шанс перемогтиЯка ж це думка-вірус?що все руйнується. Що все осипається. Що все розсипається. Що все створене з піску. Що твій сусід - ворог. Що «нагорі» - тільки зрадники. І «внизу». І через дорогу. Словом, що ми - картковий будинок.Інформація і пропаганда - не просто зброя. Вона потужніша зброя, ніж звичайна. Мета інформаційної війни - не ввести в оману і не казати брехню. Її мета - змусити ворога думати так, як ти хочеш. Діяти так, як ти хочеш. Тобто: позбавити його власної волі. Воля - ключове слово української культури. Бо це і свобода, і воління, і воля опанувати свої воління та воління інших. Росія не може нас перемогти. Але вона може запустити вірус, через який ми переможемо самі себе. Через який ми спрямуємо свою волю проти самих себеТак було в нашій історії неодноразово. Час нарешті учитися на власних помилках.Володимир Єрмоленко@bagnenkoDaily

Думки військових. Я не знаю, що зі мною. Внутрі шось поламалось.15 суток в оточенні сиділи. Виходили дуже тяжко.Був ситуативгий страх. Арти. Русні.Страх смерті. Плаксивість зʼявиласьНе можу досі відійти від цього. Щось поламалось внутрі. В один момент.По ночам не сплю. Просинаюсь мокрий. Дуже все раздражає.Пацанюре голову одірвало на очах.Виходили дуже тяжко. Ми вже людей вивели всіх.Самі пішли зранку. Фпв заходила ззаду на мене. Покійний хлопець врятував мене. Включив реб і це мене врятувало. А він загинув. Після цього. Як щось надломилось внутрі. Як в грі Мортал Комбат.Є певна кількість життів. І є тоненька красна полоска. От відчуття, що вже тоненька полоска. Це моє життя. Там ти на адреналіні. Там тобі все одно.Там навіть всі балаболи круті. Там ти не можеш дать слабину. В один момент зʼявилось ось це відчуття. Красна точка. Всьо. Плаксивість зʼявилась. Добило те, що втрат багато. Такі втрати пішли — шо капець. Постійно калейдоскопи в снах.не можу відпочити. Коротиши такіНа нулі — адреналін. Там просто працюєш.Коли виходиш з нуля — просто розсипаєшся.Починаючи від срачки до спазмів.Шлунок болить.Ноги крутить. Саме важко це зайти і вийти. Поки не включиться адреналін — дуже важко. А він включається, поки не почуєш перший приход або стрелкотню.В потім набагато легше — просто робиш роботу. На мене велися. Авторитет працював. Але я почав уникати знайомства з новими бійцями. це тяжко. Коли ти не знаєш бійця і втрачаєш — це трохи легше. Але коли знаєш — це просто жесть. Я почав уникати — одіть, обуть. ВсеЗараз постійно поганий настрій. Я не помню, коли я сміявся.З грудня місяця одні втрати. Живеш в постійному стресі. Родичі назвонюють. Раніше були поранення були і контузії. Але я тоді відновився.І ще помітив, що став дуже лякливим. Коли граната взривається - я не реагую. Зенітка працює - теж. А коли хтось зошит впаде в кімнаті — смикаюсь. Підкидає аж.Я просто не можу вже зайти і виконать завдання. Я вже навоювався.Коментар В.Б.Після участі в бойових діях, коли загроза життю місяцями реальна психіка не справляється. І симптоми ПТСР дуже довго з людиною. Нав’язливі спогади, Уникнення, знижений настрій, втрата інтересу до життя, агресивність. Навіть найбойовіші хлопці відчувають слабкість і оцей стан «щось всередині зламалось», про який каже ця людина.Ми продовжуємо працювати. Але це важкий і довгий процес. Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу. Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAPЯкщо це корисно — поставте ❤️І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.#ДумкиВійськових@BagnenkoPsy

Втрати краще проживати, аніж ігнорувати.Втрат зараз багато - втрата близьких, відносин, втрата дому, невизначена втрата (коли близьких пропав безвісти). Та навіть близькі в окупації 3 року - це теж втрата.Одна з найчастіших захисних механізмів - це ховатись від горя і болю втрати.Але це хибна стратегія, бо психіка своє потім візьме все одно. Є те, що допоможе. Горе краще проходити не одному.Але з іншого боку люди часто роблять такі безглузді заяви, ранять, або просто мовчать.І це ранить ще більше.Є вихід.Опрацьовувати власне горе з психологом і в групі.Група допомагає проживати біль.Втрата - це те, що болить і що варто завершити. Що таке група підтримки?Група підтримки – це простір довіри, поваги та взаємопідтримки, в якому є можливість побути серед людей зі схожим досвідом, отримати підтримку та турботу. А фахові психологи допомагають проживати біль та розпач, гнів та тугу. ЦІЛІ терапевтичної групи:- Допомогти прожити найбільш здоровим способом процес горювання та втрати.- Створити атмосферу безпеки та довіри для всіх учасників групи у проживанні сильних почуттів та емоцій.- Отримати підтримку. Багато людей, як і ви, потребує підтримки. Дуже важко вибиратися з біди самому, але у групі ви не залишитеся одні у своєму горі.- Допомогти адаптуватися до нових змін як в особистому житті, так і в соціальній сфері.- Знайти нові ресурси для нового життя.- Направити процес горювання у здорове русло. З досвіду - якщо почати правильно опрацьовувати горе, то поступово цей процес протікає природнім чином і втрата перестає так сильно боліти, як на початку.Гарантією резервації місця у групі є повна передоплата першої зустрічі на карту.Реєстрація відкрита. Запис в групу після попередньої співбесіди по телефону/онлайн. Вартість участі - 490 грн за зустріч.Кількість зустрічей — 4.Дата і час вирішимо разом після набору групи. Для участі - напишіть + в коментарях, мені в особисті @bgnnk або на пошту [email protected] А якщо ви хочете краще розібратись з тим, що таке робота горя, які є задачі горя, і навіщо вам це, що допомагає і як допомогти іншим - є моя дуже детальна лекція про втрати, яка була у нас 20 січня.Її можна придбати в записі.Деталі тутhttps://forms.gle/myULpSGsHMisMFwz6 Група буде закритою.Потрапити можна тільки зараз, до 31 січня, потім набір закривається або після набору фінального числа учасників.Також якщо ви не хочете проживати втрату з групою, а хочете наодинці в терапії, наприклад, зі мною, як психологом - це теж можливо. Зараз є ще 1 місце в особисту терапію. І пам’ятайте - після етапу скорботи завжди йде відновлення. Важливо саме проживати скорботу і горе, тоді і відновлення прийде. Не забороняйте собі горювати і гострі емоції. P.S. На фото робочий процес, іду за паціентом в сусіднє відділення.@bagnenkoPsy

Думки військових. Мене попаяло.Я зрозумів, що мені важко.Коли заринувся в ситуацію в нашій розмові.Мене попаяло.Ти зациклений на виживанні і тебе не турбує те, що ти бачиш. Багато трупів і не було можливості їх прибрати. Довгий час. А ти виконуєш свою роботу далі. Йдеш і дивишся, як тіла чорніють.Міняються. Зуби починають виглядати. Як тварини обʼїдають. Тоді я сприймав це просто як роботу. І це було як частина світу, в якому я жив.По ходу психіка це все одно по-своєму сприйняла.Я думав, що це не беру до душі. Але зараз розумію - це все дуже травмувалоЗгадав ситуацію. Хотів вийти з бліндажа, шоб мене вже знищили.Туалет під себе там — це норм. Я прийшов і мене в перший же день затрьохсотило. Відмовився від евакуації. Бо моїх хлопців тільки 3 залишилось. І я не міг їх покинути. Нас і газом травили. І гранати закидували.Чим довше, тим більше крутилось — вийди звідси, хай вбʼють. І не будеш мучитись. -10 морозу. Це дуже важко. Я не їв ці всі дні. Бо потім в туалет іти, а вийти неможливо. Кусок галети пожував чуть-чуть. І все. І потім це все сниться. Уривками. Кров. Каски. Мертві. Я не можу це розказати нікому з близьких.Білшості кажу, що я в тилу. На позиції не ходжу. Не хочу близьким це розказувати. Бо їх реакція тільки гірше зробить. Вони не зрозуміють. Добре, що можу тут говорити.*** А ще дуже важко проживати втрату. Ми стали як брати. Перед його смертю розмовляв по телефону. Він каже: «Хочу на вихід.»Я йому «Ти там акуратно.» Він пішов. Вог прилетів.Моментальна смерть була. Півтора роки тому. Липень місяць. Досі важко. Я з ним іноді розмовляю.Ми як брати стали. Дуже багато про військову справу. Саме він мене навчив.Завдяки йому я до сих пір живий. Я впевнений. Постійно ці моменти в голові прокручую.Як ми разом. Він мене вчив. Розтяжки ставити. І просто жити. Брав за щоки отак і казав: «Який ти молодець»Зараз з його батьками общаюсь. Він був єдиним сином. Мамка у нього через це раком заболіла. Дуже важко. Дуже. Батьки не мають ховати дітей.У нас було багато планів після війни. І зараз його немає. І це важко. Я боюсь забути. Коментар В.Б.Ми продовжуємо працювати і опрацьовувати його втрати. Це непросто, бо треба занурюватись у важкі спогади. Але горювання - це природній процес опрацювання втрати і завдяки цій роботі загалом йому стає краще. Важливо дозволяти собі горювати і проживати всі емоції, які виникають в процесі усвідомлення втрати. Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових.Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки:А якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/3YvCpzVLBVЯкщо це корисно — поставте ❤️P.S. Інформація розміщена з дозволу.@BagnenkoPsy

Думки військового. Нуль. Втрати. Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові.Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки:Боюся виходити на нуль. Взяв страх сильний. Хлопців, з якими служив — більше половини немає.Брат не виходить на звʼязок. Служить біля місяця. Рота вогневої підтримки.Дрони. Артилерія. Кожен день авіація працювала по нас. Каб-250 біля бліндажа впав. І не розірвався. На позиції коли довго сидиш — кришу рве. 35 днів. Це жесть, як то кажуть. В бутилочку пісяли.В кульочок какалиБере страх повертатись на позиції. Коли страх зʼявився — коли почала авіація бити. Приблизно — в жовтні 2024.Трусити починає.Паніка Дихання пришвидшується. Штопор якийсь. Боїшся. Все, не піду. Провізію і воду забирали в дощ або туман. Інакше не вийдеш. Що допомагає 1. Рухатись 2. Піти покурити 3. Щось робитиПросто не думаю і стає легше.Думки іншого67 бригадаЗараз всі хлопці в N. У війні ніде немає добре. З першого составу батальону залишилось чоловік 10.Найкращий друг загинув в першому бою. В 2023. Він був один син у батьків. Намагаюсь по можливості і батьків підтримувати. Не осталось і дітей. Не було внуківНе представляєте скільки зараз втрат. В мене за цей час багато було втрат. В мене побратим на руках загинув. Мені з цим жити. Снів не було до крайнього виходу. Кожну ніч зараз кошмари. Кожну ніч воюю.Тяжкі бої. Втрати. Нас було 6.Не спасли побратима. Не встиг врятувати. Залишилось 5. Всі 300-ті. Там час іде по-іншому. Ми 300-ті робили штурм. Мене затрьосхотило о 13:30, а я думав 9 ранку. ТАм час іде по-іншому. Швидше. Нас почали штурмувати о 6:10.Коли перша їх 4 пішла. Глянув на часи і зробив доповідь. Думав пару годин, а пів-дня вже пройшло. Багато роботи було. Снаряд пронісся. Осколки не повитягували. Я дуже хочу повернутись додому. До того стану, який був. Я хочу нормально жити життя далі.»Я продовжую консультувати тих, хто потребує цього найбільше.Багато працюємо про втрати.Якщо хочете попрацювати над вашими втратами - приходьте на консультацію @Bgnnk.А також приходьте на майстер-клас. Вже 20 січня о 19:00Реєстрація тут:https://forms.gle/myULpSGsHMisMFwz6 А якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/3YvCpzVLBVЯкщо це корисно — поставте ❤️P.S. Інформація розміщена з дозволу.@BagnenkoPsy

Це Анна КостакісПрацює психіатром в найбільшій лікарні Нью-Йорка.Вона американка польського походження, яка вийшла заміж за грека і тепер має грецьке прізвище. Приїхала в Київ провести тренінг по першій медичній допомозі.Наші розмови ці 2 дні навчання були схожі на зіткнення 2 світів які водночас близькі і дуже далекі. Моя англійська достатня, щоб болтать невимушено і розуміти її. Ніколи не чула про каральну психіатрію.Не уявляє, що людина може боятись психіатра. Живе в світі де медицина страхова. Знає глибоко про виснаження медиків. Дуже давно в психіатрії і розуміє купу нюансів роботи. Провела ніч в Києві, коли були вибухи. В 1:30 ночі пішли в сховище. не виспались.не уявляє як можна 3 роки так жити.Каже, тепер трохи краще нас розуміє.Щиро подякував в кінці за її посвяту, що вона не словами, а ділами підтримує українців.І що вони дійсно приїхали сюди для нас і щоб ділитись діючими техніками. Тільки коли іноземці приїжджають в Україну, вони розуміють реалії війни. Тільки так.@BagnenkoPsy