Дорога на Чорнобиль-2.Сім кілометрів бетонки крізь одноманітний сосновий ліс. Страшно уявити, скільки туристичних автобусів проїхало нею з 2013 року. Ну і я сам добряче по ній накатав.Квітень 2020 року, горить уся Зона. Нас відправили на аеророзвідку, щоб оцінити обстановку навколо «Вектора». З висоти відкривалася епічна картина: стовпи диму від окремих осередків, пожежні літаки, що заходять на скидання, лінії вогню, які повзли по перелогах. Покружлявши в трикутнику Чистогалівка — Копачі — Чорнобиль-2 у пошуках чергового осередку, ми поверталися на базу. Виїхали просікою на бетонку до Ч-2. Ймовірно, ми були останніми, хто бачив цей ліс живим. Вночі він спалахнув.Липень 2021 року. Разом із компанією ботаніків на чолі з академіком Яковом Дідухом стоїмо на цій самій дорозі. Навколо — почорнілий сосновий ліс, у повітрі висить аромат ладану. Це запах вмираючого лісу — обвуглені стовбури щедро сочаться смолою.Сьогодні ця дорога проходить крізь пустку. Мертвий ліс осипався, серед завалів стирчать поодинокі стовбури, але подекуди залишилися вцілілі острови лісу. Дугу вже видно за пів кілометра після з’їзду.Автор: Денис Вишневський☢️ Дізнатися більше про ЧЗВ та радіацію|Чат каналу 💬