Золочівська сільська рада | ЗАГИНУВ ЗА УКРАЇНУШановна громадо, знову до нас надійшла трагічна звіс...

ЗАГИНУВ ЗА УКРАЇНУШановна громадо, знову до нас надійшла трагічна звістка… З глибоким сумом і невимовним болем повідомляємо про непоправну втрату ще одного нашого земляка. В бою за свободу і незалежність України загинув житель Золочівської громади Валерій Миколайович Чепурко. Народився Валерій 12 травня 1982 року у Вишеньках. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Після здобуття освіти, здійснив свою заповітну дитячу мрію – отримав посвідчення водія. Згодом проходив строкову службу в армії. Був зв’язківцем. Відслуживши півтора року, повернувся додому й розпочав свій трудовий шлях. Спочатку водієм на Гнідинському молокозаводі, а потім багато років на меблевому виробництві у Києві. Працював з любов’ю і відданістю, бо справді не уявляв свого життя без улюбленої справи. Він був хорошим батьком, люблячим сином і братом, вірним другом. Його знали як доброго, чуйного чоловіка, який завжди приходив на допомогу.Із перших днів повномасштабного вторгнення Валерій не залишався осторонь. Вступив до місцевого ДФТГ та вів активну волонтерську діяльність. Разом із односельцями доставляв допомогу на схід та підтримував «Тилову кухню», навіть допомагав ліпити вареники для бійців… У червні 2024 року він отримав повістку і, не вагаючись, пішов до військкомату. Після короткого навчання одразу потрапив на Покровський напрямок, де тривають кровопролитні бої. Цілий місяць вони з побратимами без відпочинку тримали позицію «на передку», доки їх не змінили побратими. Але перепочинок був надто коротким, бо за добу знову були вимушені повернутися на нуль. А з 30 серпня 2024 року Валерій перестав виходити на зв’язок. Протягом року рідні, не втрачаючи надії, розшукували його, брали участь в акціях на підтримку родин зниклих безвісти, їздили на всі обміни військовополоненими, але дива не сталося. 14 серпня 2025 року надійшла страшна звістка. За результатами експертизи ДНК непоправне підтвердилося: 30 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання, проявивши незламність і мужність в бою за Україну, вірний військовій присязі старший солдат Валерій Миколайович Чепурко загинув.Шановна громадо! Виконавчий комітет Золочівської сільської ради закликає всіх жителів гідно зустріти загиблого Героя, який повертається до нас на щиті. Проведемо Воїна в останню земну дорогу живими коридорами зі свічками, лампадками, квітами, державними та червоно-чорними прапорами.Прощання з Героєм відбудеться завтра, 26 серпня 2025 року. О 10:00 жалобний кортеж прибуде до села Петропавлівське. О 10:10 у храмі Святих Апостолів Петра і Павла розпочнеться відспівування полеглого Воїна (о 09:30 із центру села Вишеньки до Петропавлівського буде їхати шкільний автобус, тож усі бажаючі можуть приєднатися до спільної молитви за упокій душі загиблого Захисника). Об 11:20 скорботна колона буде рухатися від місточка головною вулицею Гнідина. Об 11:35 траурний кортеж прибуде до Вишеньок, проїде вулицею Соборна, виїде повз магазин «Гурман» на вулицю Козацька, де зробить зупинку біля рідної садиби Валерія. Орієнтовно о 12:00 вирушить від будинку загиблого Героя та продовжить свій шлях вулицею Центральна до центру села. О 12:15 розпочнеться траурний мітинг на майдані перед Будинком культури. Поховання відбудеться на Алеї Героїв у Вишеньках.Схиляємо голови у скорботі разом із рідними та близькими Валерія. Жодні слова не зможуть загоїти цієї рани, не зможуть зменшити біль утрати. Наш обов’язок берегти пам’ять про нього і передавати її майбутнім поколінням.Спочивай із миром, Воїне. Твій земний шлях обірвався занадто рано. Дякуємо за захист!