Це що ж таке виходить? Теперь будь-якого проактивного молодого чоловіка_цю із гаслом переобрати Зеленського на картонці можна сміливо звинувачувати у трампізмі?

По ідеї між нашими капітулянтами має загостритися боротьба за те, хто тут більший трампіст. З іншого боку, очікується реінкарнація тези "залізних яєць" у нашого Верховного Головнокомандуючого.

НБ. Зверніть увагу, що ми маємо кілька послідовних криз однакової етимології. Я їх навіть не назову дипломатичними - це внутрішньополітичні кризи в інших країнах, в які Україну вписали місцеві актори - не тому, що у нас погана дипломатія, а швидше через те, що країна на слуху. Це польська криза, угорська криза за Орбана, нинішня південнокорейська і кілька американських. Американські це Віндман в першу чергу та перший імпічмент, потім дебош в Овальному кабінеті. Зверніть увагу, що перекладання відповідальності за їх розв'язування чи то на Україну, чи то на інший бік чітко корелюється з полглядами на не/успішність президентства Зеленського. Що знову ж таки підводить нас до думки: чи ми є об'єктивні у визначенні об'єктивної реальності, чи прив'язуємо її до власних політичних уподобань.

От, наприклад, остання Нобелівска премія миру, присуджена якійсь судді трибунау по Руанді уже спонукає мене переглянути той полгляд подій у Руанді, як нам його згодували світові медіа