Чомусь мені здається, що аравійські монархії насправді дуже вразливі перед суспільними катаклізмами. Вони продовжують ускладнюватись, коли весь світ тяжіє до спрощення (деякі політологи називають цю тенденцію "консерватизмом"). Та й не може буть, щоб на тлі світової стагнації країни, що живуть з екпорту нафти продовжували будувати свій футуристичний світ. Вони або спробують вирішити внутрішні проблеми, понападавши одна на одну, або ж там до влади прийдуть якісь зовсім печерні сили, діяльність яких зараз непомітна.Узагалі, щоб зрозуміти близькість цих агарян із москалями, достатньо подивитися статтю про найбільші у світі яхти в Вікіпедії, відзначивши абсолютно непропорційне домінування там арабів з росіянами. Це — ознака скоробагатька, коли ти учора зліз з верблюда, чи крутив наперстки, як Ахметов, а сьогодні ти нафтовий шейх, і не знаєш, куди дівати гроші.Системи, що так швидко піднялись на нафті, я б порівняв із володазом, що піднімається угору без декомпресії, воно все закінчиться кесонною хворобою.