Всі так заговорили про "здачу Трампом інтересів України", немов би сумніваються в рішучості наших європейських партнерів захищати їх до останнього подиху. Ради чого, питається, у Василькові перейменовували набережну на честь Бориса Джонсона (до речі, де він)?Фактично ж історія знає багато випадків, коли військова поразка стає стимулом для розвитку. В Російській Імперії це, звичайно, "великі реформи" Олександра ІІ, що стали наслідком поразки в Кримській війні. Можна згадати, що Ататюрк фактично врятував Туреччину від зникнення, а Пашинян пропонує вірменам перспективу потужної держави у обмін на тугу за Карабахом.Полководець Кім Чен Ір це називав "науковою методою перетворення несприятливої ситуації на сприятливу". До слова, Товариство «Україна-КНДР» залишилось чи не останньою структурою в державі, у громадській раді якої немає жодного представника «Демократичної Сокири». Тут дуже важливо кинути інфантилізм і прямо посилати європейських порадників куди подалі. Як і законспірованих булгаклфілів, що без сумніву попіднімають голови.Теоретично інстинкт самозбереження мав би підказати чинній владі цей шлях, хоча я остаточно не певен, що він у неї є.