Шарварок | Ви, певно, пам’ятаєте, як під час відповідних дебатів партія «Свобода»...

Ви, певно, пам’ятаєте, як під час відповідних дебатів партія «Свобода» зайняла абсолютно прокомуністичну позицію щодо державної власності на землю. Тоді ще багато хто дивувався, мовляв, що ж виходить: Тягнибок – економічний лівий? Він в принципі і сам того не заперечував. З того часу міграція націоналістів уліво розширилася як кількісно, так і якісно. Той же Юрій Левченко, якого я дуже поважаю за антикорупційні ініціативи, відійшовши від «Свободи» раптом почав писати в Фейсбук якийсь троцькізм про робітничий клас і переживати за успіхи британських лейбористів. І рішуче протестує проти Дяді Сема, до слова. Схожі метаморфози на моїх очах відбулися і з Дмитром Різниченком, який скотився в незбагнений для мене анархізм – втім залишаючись і в ньому таким самим радикалом. Що знову ж таки свідчить, що якщо ти маєш вроджену потребу в конфронтаційності з соціумом, то якась конкретна ідеологія тобі для цього не дуже важлива.Тут ось іще один колега дивується, як це так відбувається, що сьогодні хтось виступає за національну ідентичність, а завтра – хлоп! – й ти уже бачиш його на гей-параді (зразок 1, зразок 2). Гадаю, частково це може бути тому, що націоналізм для декого означав консерватизм, а для декого асоціювався з прогресом. І ці другі не здатні зупинитися в розширенні власного поняття «прогресу», збиваючись на певні сумнівні гендерні манівці.Дуже цікаво, що схожа ситуація відбувається і з українською мовою. Я вже писав отут що у повній відповідності до теорії Миколи Яковича Марра російська мова в Україні стала маркером консерваторів, а українська – поступовців. Цікаво, що з витісненням російської з ужитку, приходить боротьба двох українських мов: традиційні націоналісти послуговуються академічною українською, а прогресисти беруть на озброєння новомову редакторки Васильєвої. Гадаю, що незабаром не/вживання в усному мовленні слів «послиня» та «творіг» буде маркувати політичні погляди співвітчизника надійніше за будь-який партійний квиток.Цікаво, що подібні тенденції не є суто українським надбанням. Можна звернуть увагу, наприклад, що Шотландська національна партія яка типу націоналістична, є одночасно з тим типово соціалістичною: вона за гей-шлюби, секулярність і прогресивне оподаткування усяких багатеньких буратін. Те саме відбувається і з «Шинн Фейн», яка замість боротьби за волю для Ольстера, бореться зараз за безкоштовну медицину, захист прав меншин і навіть мігрантів. Я уже звик, що всі націоналісти традиційно ліві в Південній Кореї, але це можна було пояснити пропагандивним впливом КНДР, яка традиційно підкреслювала, що саме в комуністичності здобувається «первородство корейської нації». Але от зараз доходять чутки, що подібні процеси полівіння націоналістів спостерігаються і в Японії.Однім словом, теза, що поняття «націоналіст» за визначенням означає «правий» за поглядами відходить поступово у минуле. Це не добре і не погано. Оскільки природа не терпить пустоти, консерватори та поступовці, звичайно, продовжать свою боротьбу, але знайдуть для цього інші репрезентації.