Коли сьогодні читаю про конфлікт Федорова із системою, то згадую дві власні історії взаємодіі з силовиками.Колись давно одним із моїх бізнес-партнерів був діючий полковник СБУ. Так склалося, що ми навіть жили в одному будинку.Спочатку все було нормально. Але швидко я зрозумів, що ми дивимося на бізнес абсолютно по-різному.Я хотів будувати систему: професійний менеджмент, процеси, метрики. У нього були Івана люди і його люди. Він постійно роздавав прямі вказівки співробітникам хоча його роль була виключно акціонер-співвласник. Я разів 5 намагався пояснити йому, що якщо ти роздаєш вказівки ти маєш тоді нести відповідальність за певні метрики, цілі і тд. Бо де повноваження там має бути відповідальність. Всі ці розмови не мали жодного сенсу. Людина була повністю недоговороздібною. Жодні домовленності не працювали. А ще він постійно вербував людей під себе. Навіть на нарадах він казав ця людина твоя, а ця моя. Я дивився на цього круглими очима і не розумів про що він взагалі говорить. Він вважав, що прибуток в бізнесі якось автоматично приходить і навіть не потрібно переживати за те, щоб він був. Коли на нарадах мова заходила про CRM, метрики, фінансові і операційні показники від відключався і говорив, що його це не цікавить. Я намагався його навчити цим речам, але в нього було нуль інтересу до цього.Коли ми розійшлися і це був дуже важкий процес який супроводжувася погрозам в мою адресу, віджиманням активів і тд. я собі поклявся що більше ніколи не буду мати жодних бізнесових, особистих чи інших відносин з силовиками. І не тому, що вони всі обовязково погані люди. Ми просто живемо в інших світах і не розуміємо один одного. Моє мислення і навички абсолютно не сумісні з тими політичними іграми в які треба вміти грати в силових структурах.Був ще цікавий досвід, з відставним генералом розвідки, у якого я орендував офіс на лівому березі. Домовленість для нього була не зобов'язанням, а стартовою позицією для наступного тиску. Ремонт, який мав зараховуватись в оренду, раптом «не враховуємо». Зафіксована ціна раптом росте. І там і там я себе відчував дойною коровою. Одного разу коли з полковником ми випили то він мені розповів декілька своіх схем. Один його кум, друг, родич це може бути прокурор, чиновник податківець чи хтось інших створює проблему тобі, а він потім добрий дядя який це вирішує за гроші. Коли я дивлюсь зараз на конфлікт Федорова з Сирським який насправді є колективним лицем тисяч таких полковників, генералів, суддів, чиновників я не дивуюсь. Змінити іх мислення неможливо картонними протестами, розмовами і тд. Для них такі люди як Федоров це ті кого треба використати для побудови системи і потім позбутися. Вони хижами, а такі як Федоров і підприємці це лохи яких треба доіти. Що я можу порадити підприємцям - не думати, що ви можете змінити систему. Вдумайтесь я не зміг за два роки змінити мислення одного полковника через багато спілкування 1-1 хоча маю харизму, вміння впливати та переконувати. - триматися подалі від силовиків. не вступати з ними в відносини хіба, що ви хочете побути в ролі оленя якого розірвуть тигри. - знати своє місце і вести себе скромно. Підприємці це не ті хто знаходиться на верху харчового ланцюгу - полковники та генерали вище нас і якщо вони дуже захочуть то розірвуть будь-якого підприємця на шматки і не подаляться. - найкращий варіант життя це не йти в силові структури ніякі, не мати там друзів, ворогів, партерів. Бо той кого ви вважаєте вашим другом може запросто злити вас іншому силовику, щоб ви трохи скинули баласт активів. - все що треба, щоб зрозуміти іх логіку я вже написав - підприємець це овечка, а силовик це тигр. - грайте в свою гру і нехай силовики грають в свою.- Якщо ж ви хочете зруйнувати своє життя та життя своєі родини тоді рецепт такий - почніть "загравати" з силовиками, дружити з ними, намагатися бути "своім" з ними, чи найгірше зайдіть в спільний проект.