Сьогодні Жовті Води провели в останню путь свого земляка і захисника — 47-річного командира відділення мінометного взводу Максима Воронцова.Попрощатися з ним прийшли рідні, друзі, побратими, представники міської влади, небайдужі містяни.Провели чоловіка під слова Тараса Шевченка: «Та не однаково мені, як Україну злиї люде присплять, лукаві, і в огні її окраденую збудять…Ох, не однаково мені!». Ці рядки звучали як віддзеркалення його життя. Максиму справді було не однаково. Він був справжнім патріотом, сином своєї країни — із внутрішнім стрижнем, відчуттям справедливості та відповідальності за тих, хто поруч.Його знали як людину сильної волі та дії. Він умів швидко знаходити рішення, підтримувати і вести за собою. Водночас залишався щирим, відкритим, люблячим чоловіком і батьком.У мирному житті Максим створював. У час війни — захищав. І щоразу, попри втому і поранення, повертався до побратимів, бо не міг інакше. 🕯Світла пам’ять захиснику. Вічна вдячність за мужність і за те, що йому було не однаково.