Що ми із книжковим клубом у "Впертій козі" виснували про "Некровет":🔹авторка описує ліберальну, толерантну утопічну Польщу своєї мрії, де навіть у глибинці закохану пару жінок ніхто не чморить, 🔹натомість деякі місцеві чморять фавна, природа-бо не терпить пустки; 🔹для контрольного вимірювання тексту потрібні українці.🔸безперечно, перші хвилин 20 ми обговорювали тему ока. Наша гіпотеза: те, як мало героїня переймається його втратою, робить її подібною до тварин: вони теж доволі швидко забувають, що щось у них там було в комплекті 2 шт., і радіють життю з тим, що лишилося; 🔸людина, яка так тішиться впольованій під мікроскопом аскариді, не може не викликати симпатії.Що нас цікавить, крім очевидних питань "Як світ став таким?" і "Як Іза стала такою?":🔻чого Бастіан не плаває? (Ми припускали, що це через напівкозячість, але погуглили, що кози чудово плавають, отже, робоча гіпотеза: у нього не було купальника красівого, такого, знаєте, у смужечку, пристойної довжини); 🔻чого Флорка крінжує зі свого повного імені; 🔻чи відправлять лікарку із Цнотниць на курси підвищення кваліфікації. Постановили, що книжка страх яка мила й затишна, хоч від деяких епізодів можна обревтися, а деякі — відверта кріпота. Але в усіх свої уявлення про затишок, хто ми такі, щоб засуджувать.Авторка вигадала багато класних деталей щодо того, які проблема мають виникати в магічних і звичайних істот з огляду на виклики сучасного світу. У моєму серці абсолютну перемогу здобуває ідея, що копитами незручно крутить педалі на веліку, але і папужки, які розучили заклинання, — теж агонь (у багатьох сенсах). Трохи надкусили другий том: там кіт усяке розказує, то й ми потім розповімо.#не_укрліт#фантастичне